Поняття корисності та її функції

                   

                       Y

                                                                 U

                                                                  U

                                                                   U

                                                                 X

       Рис. 3.8. Конфігурація кривих байдужості для товарів, що є взаємодоповнюючими

                                           U U U

                                   Y     
 
 

                                                                       X

      Рис. 3.9. Конфігурація кривих байдужості для товарів, що є нейтральними

                           

                                    Y  

                                                                        U

                                                                      U

                                                                 U

                                                                                 X

      Рис. 3.10. Криві байдужості 

 

       3.6. Вибір на користь  відмови від споживання одного з товарів: кутова рівновага

      Деякі товари окремі люди не купують зовсім (наприклад, Ви відмовились від поїздки  в Крим в цьому році заради інших  покупок).

       Рівновага споживача, за якої один з  товарів не споживається зовсім, називається  кутовою рівновагою. Вона має місце на одній з осей у вершині кута, утвореного бюджетною лінією і кривою байдужості (Рис. 3.11). Іноді бюджетна лінія і крива байдужості мають різний нахил по всій довжині, тобто точки дотику не існує. В цьому випадку оптимальне рішення визначається положення, найбільш близьким до дотичного.

        Y                                                             Y     U   U     U  

                                                

        E                                   U                       

                                              U

                                              U

                                           X                                            E                           X

        а)                                                                б)

Рис. 3.11. Кутова рівновага споживача (а –  перевага надає товару Y, б- перевага надається товару Х)

      Збільшення  доходу або падіння цін може перемістити  споживача до внутрішньої рівноваги.

      Якщо  MRS = 0 у випадку нейтральних товарів, то споживач завжди знаходиться в стані кутової рівноваги. Наприклад, чай і кава для споживача є нейтральними товарами, тому що чай він не вживає зовсім (рис. 3.12 (а)), або зовсім не вживає кави (рис. 3.12 (б)).

      Якщо  MRS = const – криві байдужості є прямими лініями з від’ємним нахилом у випадку споживач вибирає дешеве благо. Наприклад, якщо каву і чай розглядати як абсолютні замінники, то споживач буде вибирати один з товарів в залежності від їх вартості (рис. 3.13).

     кава                                                          кава 

                                      U                                     U U   U

                                      U

      Е                                 U  
 
 
 

                                      чай                                             Е                       чай

      а)                                                                 б)

       Рис. 3.12. Кутова рівновага для нейтральних  товарів

         кава                                                       кава

                    Е                                                                 U

                                                                                     U  
 

                                                                                      U  
 

                                U     U    U                                                              E

                                                  Чай                                                           чай

                                                               

Рис. 3.13. Кутова рівновага для абсолютних замінників

      Споживач  витрачає весь бюджет на каву, якщо - точка Е . Споживач витрачає весь бюджет на чай, якщо - точка Е .

      Якщо  , то будь – який набір на бюджетній лінії однаково корисний для споживання (рис. 3.14).

      Якщо  мова йде про ідеально взаємодоповнюючі товари, то вони завжди купуються в певній незмінній пропорції. Прикладом таких товарів можуть слугувати автомобілі та номерні знаки (рис. 3.15). Обсяг споживання обох товарів повинен збільшуватись пропорційно 1: 1, щоб забезпечити приріст корисності. Вершини кутів байдужості лежить на промені, що виходить з початку координат під кутом 45º.

      

                      Y

                       
 

                                      U    U    U

                                                                          X

      Рис. 3.14. Рівновага у випадку товарів  для яких

        і 

      Номерний  знак

                                                                 U

                                            Е                     U

                                                                   U  

                                                              Автомобіль

      Рис. 3.15. Рівновага для ідеально взаємодоповнюючих  товарів

      Споживач завжди буде в стані рівноваги при купівлі набору, що відповідає вершині однієї з кривих байдужості.

 

       ВИСНОВКИ

      Поняття загальної та граничної корисності введено для пояснення закону поступового спаду попиту. Зростання  загальної корисності, що відбувається з додаванням кожної нової порції товару, хоч і з темпами, що дедалі уповільнюються, можна показати різними способами. З додаванням рівних порцій товару його гранична корисність має тенденцію до зменшення.

      Економісти  минулого розуміли, що в особливому випадку, коли граничну корисність грошей можна розглядати як постійну величину, цілком можливо перетворити криву граничної корисності на власне криву попиту, відкинувши всі психологічні оцінки корисності та використавши як мірило грошей. Отже, вони довели справедливість закону поступового спаду попиту безпосередньо за допомогою сформульованого ними закону спадної корисності. Вони відчували, що за винятком особливих випадків з неподільністю деяких товарів можна дати собі раду, обчисливши середні величини та вирівнявши ступінчасту лінію граничної корисності.

      Незалежно від того, чи є гроші точним мірилом  корисності, економісти минулого і  нашого часів визнають таку істотну  умову граничності для рівноваги попиту: споживач лише тоді досягне максимального добробуту, коли зможе домогтися рівності відповідних граничних корисностей від кожного долара, затраченого на будь – який товар.

      Наведемо  важливе логічне  правило, яке  виходить за межі теорії попиту. Якщо будь – хто бажає розподілити будь – які обмежені ресурси між конкуруючими сферами їх застосування і гранична вигода, отримана в одній галузі, більше, ніж у другій, він може отримати найбільшу вигоду, лише переключивши частину ресурсів з галузі з низькою граничною вигодою у галузі з високою граничною вигодою, коли все не зрівняється і не досягне рівноваги.

      Фактори, що визначають спадний попит, можна  зрозуміти і без застосування граничної корисності, розглядаючи  ефект зростання цін у двох аспектах: а) з точки зору взаємозамінюючих товарів і  б) з точки зору зміни  доходу. Коли підвищується ціна на будь – який товар, люди прагнуть зберегти попередній рівень свого добробуту, замінюючи товар, який подорожчав, іншими. Ефект доходу посилює скорочення споживання товару, викликане ефектом заміни. Коли знижується доход сім’ї, люди, як правило, купують менше цього товару, а зростання ціни, яке викликає зниження реального доходу або купівельної спроможності, призводить до дальшого скорочення споживання.

      Ринкова ціна визначається граничною, а не загальною  корисністю. Цей факт стає більш наочним після введення поняття додаткової вигоди для споживача. Оскільки за кожну одиницю  товару ми платимо на ринку стільки, скільки приносить нам його гранична корисність, ми отримуємо додаткову вигоду від усіх попередніх одиниць. Ця додаткова вигода і є, те що ми отримаємо, будучи здатними купувати за низькими цінами, не маючи справи з безжалісними монополістом, який примушує нас платити за все наше споживання саме стільки, скільки воно проносить загальної корисності. Визначити обсяг додаткової вигоди нелегко, але на цьому принципі базується багато рішень суспільного значення (наприклад, чи повинно населення певної місцевості зазнати початкових затрат, пов’язаних з будівництвом дороги або мосту).

 

       СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Базилевич  В., Лук’янов Л., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля,1998.

2. Базилінська  О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ За ред. Базилінської  О.Я.3-тє вид. випр. – К.: «Центр  учбової літератури»,2009. – 352с.

3.Бутук Т.Т. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ,2002.

4.Башнянин Г.І. та ін. Політична економія. – Львів: «Новий Світ -2000», 2004.

5.Карагодова О.О., Чернов Д.М. Мікроекономіка: Навчальний посібник – К.: Четверта хвиля ,1997.

6.Кулішов В.В. Макроекономіка: Основи теорії і практикум: Навчальний посібник – Львів: Магнолія плюс ,2004.

7.Кулішов В.В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007.-332с.

8. Лісовий А.В. Мікроекономіка : Курс лекцій. – К.ЦУЛ,2003 – 200с.

9. Мочерний С.В. та ін.. Короткий курс економічної теорії: Навч. посіб. – Тернопіль: Економічна думка, 2004.

10. Самуельсон  П. Економіка:Підручник. – Львів.  Світ. 1993. – 493с.

11. Ястремський О.І., Грищенко О.Г. Основи мікроекономіки : Підручник. – К.: Знання, 1998.