Підприємництво та підприємницький ризик

Бізнес — поняття  більш широке, ніж підприємницька діяльність, оскільки до бізнесу належить здійснення будь-яких одноразових комерційних  угод у будь-якій сфері діяльності, які направлені на одержання доходу [2].

2. Характеристика ризиків підприємницької діяльності та їх класифікація

Здійснення підприємницької  діяльності нерозривно пов’язано з  таким явищем як невизначеність, тобто  об’єктивною неспроможністю спрогнозувати  майбутні наслідки здійснення підприємством  тієї чи іншої господарської операції із 100-відсотковою достовірністю [3].

Невизначеність у процесі  здійснення господарських операцій свідчить про наявність імовірності  відхилення кінцевого результату від  очікуваної величини. Таке відхилення може мати як позитивний, так і негативний ефект. У свою чергу, ймовірність виникнення будь-яких відхилень від очікуваного рівня фінансово-економічних показників та індикаторів заведено визначати як ризик, що дає змогу стверджувати таке. Невизначеність формує його сукупний ризик.

Незважаючи на те, що все  життя і діяльність людей відбувається в умовах невизначеності, яка породжує ризик, серед дослідників до сьогодні немає єдиної думки щодо визначення ризику [4].

Таблиця 3

 Етапи розвитку  досліджень категорії «ризик»  в економічній теорії та теорії ризику [4]

Як бачимо, вчені у тлумаченні цієї категорії застосовують різноманітні основи, такі, як дія, невизначеність, вірогідність, характеристика, але у загальному всі вони свідчать про втрату вартості об'єкта, з яким ризик пов'язаний.

Оскільки сутність категорії «ризик підприємницької діяльності» ґрунтується на основі категорії «ризик», то існування такої неоднозначності у трактуванні цієї категорії породжує існування різноманітних підходів у визначенні категорії «ризик підприємницької діяльності». Необхідно одразу зазначити, що ця категорія, на відміну від загального визначення категорії «ризик» (не зважаючи на те, що їх значна кількість, вони є науково обґрунтованими), не має чіткого значення. Незначна кількість авторів визначає цю категорію та намагається її пояснити.

Для підприємницького ризику вживаються визначення:

Ризик – це ймовірність  загрози втрати підприємством частини  своїх ресурсів, недоодержання доходів  чи появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності [5, с. 223].

Ризик – це ситуативна характеристика діяльності будь-якого виробника, що відображає невизначеність її результату і можливі несприятливі наслідки у разі невдачі [6, с. 54].

Наведені визначення показують багатоплановість ризику. Ми будемо дотримуватися такого.

Ризик – це об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка пов’язана з подоланням невизначеності, випадковості і конфліктності в ситуації неминучою вибору й відображає ступінь досягнення очікуваною результату [7, с. 48].

У цьому визначенні варто  звернути увагу на узагальнені ситуації, у яких може виявлятися ризик: невизначеність, випадковість і конфліктність. Немає цих ситуацій — немає і ризику. Під конфліктом може розумітися змагання, суперечка, воєнні дії, але стосовно підприємництва — конкуренція. Об’єктивність ризику полягає у тому, що він існує незалежно від суб’єкта, на якого він спрямований, суб’єктивність відбивається в його різній оцінці кожним індивідуумом.

У бізнесі давно зрозуміли, що підприємництва без ризику не буває. Більше того, ризик став однією зі складових  успішного бізнесу, на який бізнесмени мають право відповідно до законодавства всіх цивілізованих країн.

Отже, ризик – це загроза  втрати підприємством частини своїх  ресурсів, недоотримання доходів  або появи додаткових витрат у  результаті здійснення конкретних видів діяльності. Ризик виникає внаслідок специфіки й особливостей ринкових і регулюючих механізмів, у тому числі певної свободи дій суб’єктів ринку, впливу факторів навколишнього середовища (його економічної, політичної, правової, технологічної, соціальної, екологічної та інших складових), суб’єктивних особливостей осіб, що приймають рішення тощо.

Ризик має місце тільки там, де може бути як мінімум два  сценарії розвитку подій, відповідно –  два і більше можливих альтернативних результатів. У ситуації, коли можливий тільки один результат, незалежно від того чи йде мова про втрати чи придбання, ризику немає, оскільки альтернатив немає.

Невизначеність і породжений нею ризик є невід’ємною частиною практично всіх прийнятих рішень в економіці та бізнесі. Вони існують об’єктивно, незалежно від того, приймають їх до уваги, чи ігнорують. І, як показує досвід, у наш час без урахування невизначеності та ризику вже не обійтися, їхнє ігнорування може стати гальмом розвитку конкретних суб’єктів господарської діяльності і всієї національної економіки.

Наслідком ризику є те, що прийняті рішення часто виявляються помилковими; вигоди – скромнішими, а витрати – більшими, ніж очікували. За помилки доводиться платити. Доводиться платити і за те, щоб застрахувати себе від помилок. Це є справедливим для всіх суб’єктів господарської діяльності – споживачів і виробників, покупців і продавців, і стає серйозним бар’єром на шляху до ефективного ринку, призводить до значних витрат сил, засобів, часу й енергії, неоптимального розподілу наявних ресурсів.

Однак, ризик варто  розглядати і як рушійну силу підприємництва, можливість досягнення успіху тими, хто  здатний ризикнути. Як показує вітчизняний  і зарубіжний досвід, більшість з  успішно працюючих підприємств  зобов’язані своїми успіхами розробці і виведенню на ринок нових товарів, упровадженню нових методів виробництва і збуту, проникненню на нові ринки, хоча це і пов’язано з ризиком. Бездіяльність же в сфері бізнесу пов’язана з ризиком невикористаних можливостей.

Проблема ризику займає важливе місце в обґрунтуванні варіантів господарських рішень, як пов’язаних з активною діяльністю, так і з пасивною поведінкою. Розумність поведінки при прийнятті тих чи інших господарських рішень полягає в тім, щоб не ігнорувати невизначеність і ризик, діючи за принципом фіктивного зниження невизначеності, а належним чином їх враховувати й обґрунтовано розробляти заходи, спрямовані на їхнє запобігання, зниження чи компенсацію. Тому виникає об’єктивна необхідність у кількісній оцінці величини ризику і пов’язаних з ним втрат, оцінці частки кожного з факторів ризику в загальній сумі втрат.

Формування класифікаційних  ознак на основі наведеного вищеструктурування ризиків підприємства дає змогу  виділити такі основні види (групи) ризиків:

• операційний ризик, формування якого притаманне господарським операціям, які реалізуються в межах операційної діяльності підприємства;
• інвестиційний ризик, формування якого притаманне господарським операціям, які реалізуються в межах інвестиційної діяльності підприємства;
• фінансовий ризик, формування якого притаманне господарським операціям, які реалізуються в межах фінансової діяльності підприємства.

Класифікацію ризиків  суб’єктів господарювання на основі інших критеріїв можна класифікувати  за такими ознаками [8]:

• за ступенем їх залежності від підприємницької діяльності. Не всяка діяльність ринкового суб'єкта є підприємницької. Як відомо, під підприємництвом розуміється самостійна ініціативна господарсько-фінансова діяльність громадян, з метою одержання прибутку і здійснювана від свого імені і під свою власну майнову відповідальність або ж від імені і під відповідальність юридичної особи - підприємства (фірми). У економіці існує достатня кількість фірм (організацій і приватних осіб) , що працюють не за прибуток, а мають цілком інші цілі. Такі організації в економічній літературі часто називаються "non profit organization" (не прибуткові організації). Прикладом таких організацій можуть служити добровільні товариства сприяння різноманітним суспільним прямуванням, багато науково-дослідних центрів, навчальні заклади і т.п. Проте, відмова від одержання прибутку ще не означає, що дані організації не відчувають у процесі своєї діяльності впливу ризиків. У зв’язку з цим доцільним є виділення ризику при проведенні підприємницької діяльності або просто підприємницького ризику і непідприємницького.

2. За належністю до  країни функціонування господарського  суб’єкта ризики можуть бути розділені на:

• внутрішні ризики, тобто такі, котрі виникають у визначеній країні та впливають на діяльність тільки її господарських суб’єктів;
• зовнішні ризики, джерело походження яких для внутрішніх виробників перебуває за межами їхньої власної країни.

3. За рівнем виникнення ризики можуть бути класифіковані на ризики, що виникають на:

• мікрорівні, тобто безпосередньо на підприємстві або у приватних осіб;
• ризики галузевого походження, що виникають у певної групи підприємств, що відносяться до визначеної галузі та відповідно впливають на всю галузь;
• ризики міжгалузевого походження, наявність яких обумовлено впливом і залежністю окремих галузей і сфер економічної діяльності між собою;
• регіональні ризики, що можуть виникати із-за наявності специфіки розвитку і управління окремими регіонами усередині країни;
• державні ризики, тобто такі, які виникають на макрорівні і впливають на всіх господарських суб'єктів даної країни;
• глобальні (світові) ризики, що виникають в економіці декількох країн або усього світового співтовариства, роблячи вплив при цьому на діяльність господарських суб'єктів цих країн.

4. За сферою походження ризики складаються з:

• соціально-політичних ризиків, тобто таких ризиків, походження яких базується на можливості виникнення непередбачених ситуацій у випадку зміни здійснюваного державою політичного курсу, а також можливого введення в дію незапланованих раніше соціальних програм або інших дій, що в основі свого походження мають соціальну сферу (наприклад, страйки, зміна психологічного настроя в товаристві);
• адміністративно-законодавчих ризиків, тобто ризиків, що виникають у випадку реалізації незапланованих адміністративних обмежень господарської діяльності ринкових суб’єктів, а також змін у законодавстві (збільшення податкових ставок, заборона на заняття визначеним видом діяльності);
• виробничих ризиків, тобто ризиків пов’язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності (зниження бажаних обсягів виробництва, ріст витрат на виробництво продукції);
• комерційних ризиків, тобто ризиків, виникаючих у процесі реалізації товарів і послуг, які вироблені або придбані підприємством (зниження обсягів реалізації внаслідок зміни кон’юнктури, підвищення закупівельної ціни товарів, непередбачене зниження обсягу закупівель, втрати товару в процесі обертання);
• фінансових ризиків, тобто таких ризиків, які виникають у сфері відношень підприємства з банками й іншими фінансовими інститутами, а також пов’язані з невиконанням суб’єктом економічної діяльності своїх фінансових зобов’язань (прострочення платежів, порушення термінів повернення кредитів);
• природно-екологічних ризиків, тобто ризиків які виникають у наслідку залежності людини й у цілому суспільного виробництва від природно-кліматичних умов;
• демографічних ризиків – таких ризиків, що виникають внаслідок зміни демографічної ситуації;
• геополітичних ризиків, тобто ризиків глобального характеру, таких як світова міграція робочої сили, поява хвороб із загрозою для життя всього людства і т.п.

За причинами виникнення можуть бути виділені декілька груп ризику:

• ризик, викликаний непевністю майбутнього, тобто тією звичайною непевністю, що характерна для функціонування всіх суб’єктів ринку, і як слідство цього складністю в прогнозуванні їхньої поведінки;
• ризик, викликаний хибою інформації для прийняття рішень, що пов’язаний з об’єктивною неможливістю урахування і розгляду всіх параметрів необхідних для прийняття виробничо-господарських рішень;
• ризик, викликаний особистими суб’єктивними чинниками групи, яка проводить аналіз ризику (їхнім власним розумінням аналізованих процесів, рівнем кваліфікації, співвідношенням кількості часу необхідного для якісного і всебічного аналізу і наданим для цього часу).