Підприємництво та підприємницький ризик

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни: "Економічна теорія"

на тему "Підприємництво та підприємницький ризик"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………3

1. Сутність, ознаки та принципи підприємництва……………………………6
2. Характеристика ризиків підприємницької діяльності та їх класифікація…9
3. Методичні основи вимірювання ризиків підприємницької діяльності…..19
4. Особливості розробки програми заходів щодо мінімізації ризиків підприємницької діяльності………………………………………………………24

Висновок……………………………………………………………………………30

Список використаної літератури…………………………………………………32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Здійснення підприємництва в його будь-якому вигляді пов'язано  з ризиком, який прийнято називати господарським, або підприємницьким. У зв'язку з розвитком ринкових відносин підприємницьку діяльність в нашій країні доводиться здійснювати в умовах наростаючої невизначеності ситуації і мінливості економічного середовища. Значить, виникає неясність і невпевненість в отриманні очікуваного кінцевого результату, а отже, зростає ризик, тобто небезпека невдачі, непередбачених втрат. Особливо це властиво початковим стадіям освоєння підприємництва.

Підприємництво завжди сполучене з невизначеністю економічної  кон’юнктури, що випливає з мінливості попиту-пропозиції на товари, гроші, фактори виробництва, з багатоваріантності сфер застосування капіталів і розмаїтості критеріїв переваги інвестування коштів, з обмеженістю знань про області бізнесу та комерції і багатьох інших обставин. Під підприємницьким розуміється ризик, що виникає при будь-яких видах підприємницької діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів і послуг, їхньою реалізацією; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також здійсненням науково-технічних проектів. Складність класифікації підприємницьких ризиків полягає в їхньому різноманітті. З ризиком підприємницькі фірми зіштовхуються завжди при рішенні як поточних, так і довгострокових задач. Існують визначені види ризиків, дії яких піддані усі без винятку підприємницькі організації, але поряд із загальними, є специфічні види ризику, характерні для визначених видів діяльності.

Ризик – це ситуативна характеристика діяльності, яка означає невизначеність її результату, можливі несприятливі її наслідки, альтернативні варіанти помилок чи успіхів. Ризик економічний – це втрати, збиток, імовірність яких зв’язана з наявністю невизначеності (недостатності інформації, невірогідності), а також можливі вигода і прибуток, одержати які можна лише при діях, обтяжених ризиком. З ризиком підприємець зіштовхується на різних етапах своєї діяльності, і, природно, причин виникнення конкретної ризикової ситуації може бути дуже багато. Звичайно під причиною виникнення мається на увазі якась умова, що викликає невизначеність результату ситуації. Для підприємницького ризику такими джерелами є: безпосередньо господарська діяльність, діяльність самого підприємця, недолік інформації про стан зовнішнього середовища, який робить вплив на результат підприємницької діяльності. Як результат, це питання є одним з актуальних у сучасному розвитку економічної теорії і представляється у вигляді сукупності розробок та наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених-ризикологів, таких як А. П. Альгін, В. В. Вітлінський, О. С. Віханский, Г. Б. Клейнер, Л. Н. Тепман.

Актуальність теми дослідження  обумовлюється важливістю вивчення специфіки підприємницьких ризиків:

• обставин та джерел виникнення зовнішніх ризиків в зовнішньому середовищі стосовно підприємницької фірми, де, відповідно, підприємець не може робити на них вплив, він може тільки передбачати і враховувати їх у своїй діяльності;
• обставин та джерел виникнення внутрішніх ризиків в самій підприємницькій фірмі, де, відповідно, ці ризики виникають у випадку неефективного менеджменту, помилкової маркетингової політики, а також у результаті внутрифірмових зловживань;
• умов реалізації основної задача підприємницької фірми – ризикувати свідомо, не переходячи ту грань, за якої можливе банкрутство фірми, при цьому необхідно розраховувати та виділяти припустимий, критичний і катастрофічний рівні ризику;
• обставин реалізації рівнів правомірності підприємницького ризику, в якості яких можуть бути виділені: виправданий і невиправданий ризики – це є, можливо, найбільш важливий для підприємницького ризику елемент класифікації, що має найбільше практичне значення.

Метою роботи є дослідження підприємництва та ризиків підприємницької діяльності.

У ході реалізації визначеної мети сформульовано такі основні  завдання:

• дати сутнісну характеристику підприємництва, його ознак та принципів;
• визначити сутність ризиків підприємницької діяльності та їх класифікацію;
• проаналізувати методичні основи вимірювання ризиків підприємницької діяльності;
• охарактеризувати особливості розробки програми заходів щодо мінімізації ризиків підприємницької діяльності;

Об’єктом дослідження виступають підприємництво та ризики підприємницької діяльності.

 

ПІДПРИЄМНИЦТВО, РИЗИК, ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ  РИЗИК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність, ознаки та принципи підприємництва

У відповідності до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку [1]. Законодавче визначення поняття підприємництва має не тільки важливе теоретичне, але і практичне  значення, оскільки ряд положень господарського законодавства застосовані лише до такого роду діяльності. Розглянемо ознаки підприємницької діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

Ознаки підприємницької  діяльності

Ініціативність і самостійність	Підприємці мають право  без обмежень самостійно здійснювати  будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Незаконне  втручання та перешкоджання господарській  діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Ініціативність і самостійність – це орієнтована на дії природа самовираження підприємців. Підприємці активно обирають ініціативу, вони свідомо ставлять себе в ситуацію, де вони персонально відповідальні за успіх або невдачу справи, і вважають, що успіхи і перешкоди знаходяться в межах їхнього власного контролю і впливу, тому вони можуть впливати на результати своїх дій.
Творчий і інноваційний характер	Виявляється в пошуку нових можливостей, орієнтації на нововведення. Підприємець діє і оцінюється як незалежний і в значній мірі такий, що сподівається на самого себе, новатор.
Систематичність	Систематичність підприємницької діяльності означає її регулярність професійність, постійний характер.
Ризиковий характер	Це покладання на підприємця тягаря передбачення несприятливих  наслідків ( збитків ) і вживання заходів  щодо їх превенції, або  усунення, не пов’язані з винною поведінкою підприємця.
Цільова спрямованість  на одержання прибутку	Означає, що максимізація прибутку є основною метою діяльності підприємця, а також досягнення економічних  і соціальних результатів.
Самостійна юридична відповідальність	Означає, що суб’єкт підприємництва самостійно несе відповідальність за своїми обов’язками.
Соціально відповідальний характер	Існують такі основні  вимоги соціальної відповідальності підприємців  в сучасному суспільстві: - вимога підвищення ефективності діяльності підприємців( бути більш прогресивним, виробляти кращі товари і послуги, гарантувати якість споживчих товарів і таке інше; - вимога більш повної відповідальності юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності перед заінтересованими групами осіб ( наприклад, акціонерами, працівниками) і створення корпоративної демократії; - вимога більшої позитивної ролі підприємців у захисті довкілля; - вимога покладання  підприємцями на себе більшої відповідальності за добробут усього суспільства.

Всі ознаки підприємницької  діяльності в однаковому ступені важливі для визначення підприємництва, і тільки в сукупності здатні її визначити.

Здійснення підприємницької  діяльності забороняється органам  державної влади та органам місцевого  самоврядування.  Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.

Таблиця 2

Принципи здійснення підприємницької діяльності

 

Вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності	Суб’єкт підприємництва вправі  вибирати спосіб здійснення підприємницької  діяльності, здійснюючи її на  свій ризик, і самостійно відповідати  за результати своїх дій. Кожен  громадянин вільний у визначенні  сфери підприємницької діяльності і має право здійснювати її як в індивідуальному порядку без створення юридичної особи, так і шляхом участі в господарському товаристві або кооперативі, а також вибору організаційно-правової форми. Підприємець вправі вибирати і кілька сфер, видів і форм підприємницької діяльності, якщо це необхідно.
Самостійного формування підприємцем  програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону	Підприємець вільний у виборі напрямів і методів роботи, незалежний у  прийнятті рішень, діє своєю волею  та за своїми інтересами . Як правило, підприємець  самостійно встановлює ціни на вироблені ним товари, виконувані роботи або послуги, що надаються.
Вільного найму підприємцем  працівників	Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового  договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.
Комерційного розрахунку та власного комерційного ризику	Несення комерційного ( підприємницького ) ризику є одним з необхідних ознак і принципів підприємництва.
Вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом	Суб’єкт підприємництва має право  вільно розпоряджатися прибутком після  сплати податків, зборів та обов’язкових платежів.
Самостійного здійснення підприємцем  зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд	Суб’єкт підприємництва має право  вільно вступати у зовнішньоекономічні  відносини, здійснювати її в будь-яких формах не заборонених законом, і  рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними за своїм розсудом.

 

 

 

 

Підприємництво в Україні  здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір  підприємця. Порядок створення, державної  реєстрації, діяльності, реорганізації  та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається Господарським, Цивільним кодексами та іншими законами [2].

Підприємницька діяльність здійснюється фізичними та юридичними особами. Фізичні особи — це індивідуальні  підприємці, правове становище яких регулюється відповідними законами. Юридична особа — це носій матеріальних прав і обов'язків. Підприємницька діяльність, яка здійснюється фізичними особами, належить до індивідуальної (приватної) підприємницької діяльності. Підприємницька діяльність, яка здійснюється юридичними особами, належить до колективного підприємництва.

Осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, називають  підприємцями.

Підприємець — це особа, яка вкладає власні засоби в організацію  справи і бере на себе особистий  ризик, пов'язаний з його результатами, а також всю повноту відповідальності за кінцеві результати діяльності як індивідуальної, так і колективної.

Підприємець здійснює господарську діяльність від свого імені й  на свій ризик.

Підприємницька діяльність здійснюється на постійній основі, а не на основі одноразових угод.

Підприємницька діяльність спрямована на:

— досягнення комерційного успіху, одержання прибутку, або  підприємницького доходу;

— найкраще використання капіталу: власності, іншого майна, фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів.

В Україні в залежності від форм власності розрізняють  державні, колективні та власні підприємства або виробниче, комерційно-збутове  та фінансово-кредитне підприємництво.

Державне підприємство — не діяльність державних підприємств, які випускають товари і надають послуги, що необхідні для розвитку національної економіки України. Воно здійснюється не тільки на комерційній основі, а й відіграє провідну роль в економіці у зв'язку з перевагою державної власності й недостатнім розвитком ринкових відносин.

Бізнес — це справа, ділова активність, спрямована на вирішення завдань, пов'язаних у кінцевому підсумку із здійсненням на ринку операцій обміну товарів і послуг між економічними суб'єктами ринку, з використанням форм та методів конкретної діяльності, які склалися в ринковій практиці.

Бізнес робиться заради одержання доходу (прибутку) від  результатів діяльності у найрізноманітніших сферах — виробництві і торгівлі товарами та послугами, банківській  та страховій справах, при проведенні транспортних, орендних і багато інших операцій як видів діяльності.