Підприємництво та особливості його розвитку в Україні

  

 

 

                                                         ЗМІСТ                                                                                                                                                                                                                                         

ВСТУП……………………………………………………………………………..     3                                                                                                                  РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА…………………………………..     5

1. Підприємництво як особливий вид господарської діяльності……..     5
2. Зародження підприємництва як світового феномену……………....     9

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ  ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ..     13

2.1. Форми та види  підприємств…………………………………………..     13     

2.2. Принципи та умови  ведення підприємницької діяльності………….     17

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ…….     21

3.1. Стан розвитку підприємництва  в Україні……………………………     21

3.2. Рівень підтримки підприємництва державою……………………….     24

3.3. Перспективи розвитку  підприємництва України……………………     30

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….     33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………    35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             ВСТУП

Проблема становлення  та розвитку підприємництва в економіці  будь- 
якої країни є актуальною, оскільки вона прямо пов'язана з рівнем добробуту 
населення. Цю проблему вивчали такі видатні економісти, як Людвіг Фон Мізес, Фрідріх Август Фон Хайєк, Йозеф Шумпетер, Френк Найт та інші. І вона є предметом дослідження моєї роботи. Об’єктом дослідження є підприємництво як вид господарської діяльності. Мета – дослідити підприємництво як явище, визначити особливості та шляхи його розвитку в Україні. Це важливо тому, що саме підприємство здатне прискорити реформування економіки, впровадження інновацій, досягнень науково-технічного прогресу. Також цей вид господарської діяльності може забезпечити зростання виробництва, покращення рівня життя населення. Підприємництво значною мірою впливає на макроекономічну ситуацію в країні, забезпечуючи стабільність економічного стану, зайнятість населення. Підприємницькі структури є основними роботодавцями. Вони дають працівникам можливість реалізувати здібності та вміння, формують їх доходи. Також підприємництва важливі для підтримання конкурентного середовища, що становить одну з головних цінностей для людини, бо надає громадянам (споживачам) можливість вільного вибору. Важливою функцією підприємництва є запровадження наукових досягнень та розвиток прогресу. Отже, підприємства є тією складовою національної економіки, яка безпосередньо причетна до забезпечення людського розвитку. Воно включає в себе широкий спектр суспільних відносин. Тут поєднані юридичні, психологічні і історичні моменти.

Підприємництво постає перед ним  як окрема економічна категорія.  Воно потребує детального аналізу та дослідження. Для того, щоб об’єктивно оцінити стан та перспективи розвитку цього виду господарської діяльності в Україні, треба дослідити його історію виникнення, етапи розвитку, індивідуальні особливості, зумовлені специфічним географічним розташуванням, політичною ситуацією, природо-ресурсним потенціалом, проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Не менш важливим є аналіз законодовчої бази щодо підприємництва в Україні. Конституція України закріплює його як найважливіше право людини і громадянина. Згідно з нею (ст. 42) кожен має право стати суб’єктом підприємницької діяльності, якщо вона не заборонена законом. У свою чергу держава забезпечує захист конкуренції у цій сфері (ст. 42), виключно законами визначає гарантії та правові основи підприємництва (п. 8 ст. 91). Об'єкт підприємництва — сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.     

Для того, щоб економіка динамічно розвивалася, щоб постіндустріальна модель суспільства в Україні дійсно прийшла на зміну індустріальній, щоб інновації розроблялися та запроваджувалися, необхідно створити умови для розвитку підприємництва. Це неможливо без добре спланованої, чіткої державної економічної політики. Тепер, як ніколи, держава має створити сприятливі об’єктивні передумови для подальшого розвитку великого, малого та середнього бізнесу. На це спрямовані заходи й практичні дії, пов’язані з реформуванням власності та створенням об’єктивних передумов для динамізації розвитку підприємництва. Цьому сприяла й проведена державою робота з роздержавлення та приватизації державного майна. Роль малих та середніх підприємств не можна недооцінювати: в сучасних умовах кризових явищ у економіці та обмеженості фінансових ресурсів найшвидше і найефективніше можуть вирішити економічні проблеми саме суб’єкти господарювання малого та середнього бізнесу — малі підприємства, які не потребують великого стартового капіталу і мають високу оборотність ресурсів. Але високі ставки податків на прибуток, на додану вартість, комунальні податки, які мусять платити підприємці,  високі відсоткові ставки на кредит в банках стримують розвиток підприємництва, ця тенденція досить стійка в економіці України.

 

 

                                    

   

 

                                                    

                                                             РОЗДІЛ 1

                                         СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

1.1  Підприємництво як особливий вид господарської діяльності

 

Сутність підприємництва акумулюється у впливі ініціативної, новаторської, самостійної діяльності. А мета зводиться, з одного боку, до 
отримання прибутку або особистого доходу, в результаті передбачення точного розрахунку, а з іншого - до найбільш ефективного використання ресурсів, прагнення реалізувати творчій потенціал людини. Як економічна категорія підприємництво виражає відносини між його суб'єктами з приводу виробництва, розподілу і привласнення благ та послуг.

Підприємець – це суб’єкт підприємницької діяльності, який поєднує в собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та нових якостей, нових сфер застосування капіталу. Саме в людині, в підприємці, в його особистій ініціативі, енергії, активності, відповідальності, порядності, винятковій працьовитості закладені рушійні сили підприємництва. Підприємець – це людина, яка в будь-якій ситуації мобілізується сама, мобілізує людей, ресурси, - та впроваджує в дію проекти. Дефолти, природні катастрофи, безробіття, ціни на нафту – це все неважливо. Людина, яка вживає спроби досягти успіху в найскладнішій ситуації, - і є підприємець [5, с. 73]. Великий бізнесмен Соічиро Хонда казав, що великий успіх – це дев’яностодев’ять відсотків невдач і один відсоток удачі [20].

Підприємництво – тип господарської поведінки підприємців з організації розробок виробництва і реалізації благ з метою отримання прибутку і соціального ефекту [3, с. 35]. Але підприємництво – не будь-яка господарська діяльність,це особливий вид діяльності, який характеризується такими ознаками:

1)    це самостійна діяльність, що проводиться найчастіше «за свій рахунок». Основою підприємницької діяльності є власність підприємця;

2)   це ініціативна, творча діяльність. В основі здійснення підприємницької діяльності лежить власна ініціатива, творчий, новаторський підхід. Новаторство – це пошук нових ідей та шляхів їх впровадження в життя – основна та одна з найбільш складних задач підприємця. Підприємець знає, які створити товари, щоб покращити рівень життя населення [12, с. 13];

3)   це систематична діяльність. Підприємницька діяльність має бути зареєстрованою юридично, постійною та пов’язаною з відтворювальним процесом;

4)    це діяльність, яка здійснюється на власний ризик, під власну економічну (майнову) відповідальність підприємця;

5)    метою цієї діяльності обов’язково є одержання прибутку або власного доходу.

Основними функціями підприємницької діяльності є:

1. творча — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних, тобто випробувальних, проектів, здійснення техніко-економічних, наукових розробок, готовність до виправданого господарського ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві), приймати нестандартні рішення;
2. ресурсна — передбачає, що підприємництво націлене на найбільш ефективне використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва;
3. організаційно-супровідна — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ. Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.

Правильне розуміння  сутності підприємницької діяльності випливає також із визначення її значення для функціонування ефективної системи  господарювання. Воно полягає насамперед у тому, що підприємництво: по-перше, служить головним фактором структурних змін у системі господарювання; по-друге, створює сприятливе середовище для конкуренції та завдяки цьому стає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку країни в цілому, покращення якості товарів та послуг на ринку; по-третє, сприяє найефективнішому використанню інвестиційних, матеріальних і нематеріальних ресурсів; по-четверте, забезпечує належну мотивацію високопродуктивної праці.

Традиційно існують  класична та інноваційна моделі підприємництва з альтернативним варіантом їх поєднання. Класична модель підприємницької діяльності незмінно орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства (організації). За такої моделі дії підприємця чітко визначені: аналіз наявних ресурсів; виявлення реальних можливостей для досягнення поставленої мети підприємницької діяльності; використання саме тієї реальної можливості, яка здатна забезпечити максимально ефективну віддачу від наявних фінансових, матеріальних і нематеріальних ресурсів. Інноваційна модель підприємництва передбачає активне використання інноваційних організаційно-управлінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу. Тому практична реалізація цієї підприємницької моделі має спиратися на таку послідовно здійснювану систему дій: науково обгрунтоване формулювання головної підприємницької мети; усебічна оцінка зовнішнього ринкового середовища з погляду пошуку альтернативних можливостей реалізації запропонованої підприємницької ідеї; неупереджена порівняльна оцінка власних матеріально-фінансових ресурсів і спрогнозованих можливостей; конструктивний пошук зовнішніх додаткових джерел відповідних видів ресурсів; грунтовний аналіз потенційних можливостей конкурентів у відповідному ринковому середовищі; практична реалізація завдань інноваційного характеру згідно з прийнятою концепцією підприємницької діяльності.

Важливою передумовою  успішної підприємницької діяльності є вибір організаційно-правової форми її здійснення, який зазвичай обумовлюється низкою чинників (мірою відповідальності, системою оподаткування, потребою у фінансових коштах, можливістю зміни власника, управлінськими здібностями підприємця тощо).

Економічною основою підприємницької діяльності є приватна власність. Власність – це відносини, які складаються між суб’єктами власності щодо привласнення засобів виробництва і результатів праці. Ринкова економіка, так як і вільний розвиток підприємництва не можлива без приватної власності. У системі підприємництва вся власність належить окремим громадянам чи компаніям. Ні суспільство в цілому, і уряд не володіють нічим. Саме це і визначає специфіку підприємництва серед інших видів господарської діяльності. Вся власність за своєю сутністю є приватною. Володіння власністю – володіння владою. Тобто підприємець, що володіє власністю, може чинити вплив на дії інших, наприклад, на дії своїх підлеглих. Підприємництво обмежує концентрацію влади в руках небагатьох через одну з необхідних умов підприємницької діяльності – конкуренцію.

Підприємництву, як особливому виду господарської діяльності притаманна економічна свобода суб’єктів господарювання, тобто право розпочинати або припиняти власну справу, купувати будь-які ресурси, використовувати будь-яку технологію, виробляти будь-яку продукцію і пропонувати її до продажу за будь-якою ціною, вкладати свої кошти на власний розсуд. Складовими економічної свободи є: економічна самостійність, економічна відповідальність, економічна рівноправність суб’єктів господарювання.

Підприємництво відображає такі відносини  в суспільстві, джерелом яких є суперечності. Суперечність між продуктивними силами та виробничими відносинами – найбільш загальна суперечність економічної системи в цілому та підприємництва в тому числі. Суперечності виступають джерелом розвитку, хоча й самі потребують розв’язання, бо можуть спричинити різного вигляду кризи. Підприємництво само стає для себе рушійною силою. Основними рушійними силами у підприємництві є:

1) економічний інтерес – форма реалізації потреби, це користь, вигода, яка досягається в процесі реалізації економічних відносин;

2) економічна конкуренція – це суперництво, змагання за досягнення найкращих результатів, економічна боротьба між фірмами (підприємцями) за найбільш вигідні умови виробництва та збуту товарів. Саме ці фактори спонукають людей до підприємницької діяльності та підприємства до розвитку, пошуку кращих шляхів для досягнення мети.