Особливості розвитку лізингу даної Болгарії

Болгарські  «офшори» цікаві закордонним інвесторам насамперед високим потенціалом  розвитку і досить малими закупівельними цінами, тобто ймовірність ефективності вкладень в економіку болгарського «офшору» дуже висока. Плюсом до цього буде те, що з 2004 р. Болгарія член НАТО, а з 2007 р. - член ЄС. Зараз за допомогою Європейського союзу в «офшорі» Болгарія створюється нова інфраструктура розвитку бізнесу. Так як в болгарському «офшорі» продаж землі іноземцям заборонена, то своя компанія на території «офшору» Болгарія просто необхідна для покупки нерухомості із землею або просто самої землі. Ще кілька важливих чинників, таких як розвинене повітряне та наземне сполучення, прекрасний клімат і величезний туристичний ринок в регіоні, роблять болгарські «офшори» привабливою юрисдикцією для відкриття компанії, вкладення коштів у різні проекти та для купівлі нерухомості на території «офшору» Болгарія. Причому, якщо робити значні інвестиції в економіку Республіки, то можна відразу, минаючи тимчасове річне дозвіл на проживання, отримати ПМЖ в болгарському «офшорі». А це дає можливість жити і мати бізнес в будь-якій країні Євросоюзу.

7. Особливості розвитку банківської системи Болгарії.

 

У 1991 році в  Болгарії було 60 державних банків, до 1995 року їх число скоротилося до 11.

Одночасно з  скороченням держбанків з'являлися нові приватні банки. До 1996 року їх кількість  збільшилася до 35.

У такому складі банківська система країни увійшла  до смуги важкої кризи. Проблеми в  банківському секторі виникли із-за недіючих позик, що накопичилися з 1991 року. Загальна сума боргів болгарським комерційним  банкам досягла 372 млрд левів, з яких 174 млрд доводиться на держсектор, інші – на приватні компанії.

Центробанк  Болгарії, залишаючись акціонером держбанків, щоб не завдати збитку репутації  країни, прийняв заходи по запобіганню  їх банкрутству.

За міжнародними стандартами, всі держбанки Болгарії мали негативну величину чистих активів. Згідно докладу МВФ, поширеному в 1996 році, на рекапіталізацію державних і приватних банків довелося б направити близько 30% всіх державних витрат. На кінець 1995 року збитки болгарських банків склали 230 млн. доларів. Величезні бюджетні витрати на санацію банківської системи впливали негативно на процес перетворень в країні.

У 1996 році МВФ  і Болгарія підписали програму реорганізації  банківського сектора країни. В рамках цієї програми 16 травня 1996 року був  прийнятий Закон «Про банкрутство  банків», яким ЦБ Болгарії було надане право відкривати через суди процедуру банкрутства банків. Ще в кінці 1995 року тільки поява слуху про майбутнє закриття банків і намір уряду обговорити даний законопроект викликали серйозні проблеми з ліквідністю у деяких болгарських банків з-за крупних вилучень депозитів. Ухвалення ж закону викликало хвилю панічних вилучень внесків. Цій руйнівній дії піддалися практично всі банки, оскільки інвестори не знали, які з них будуть закриті.

В результаті банки були вимушені встановити строгі квоти на щоденні виплати грошей по внесках. Зупинити процес вилучення  депозитів не змогло і ухвалення  Закону «Про гарантування державою банківських  депозитів» (100% – для фізичних і 50% – для юридичних осіб).

Першим результатом  ухвалення Закону «Про банкрутство» стало закриття Національним банком Болгарії і звернення до міського суду Софії із заявою про оголошення банкрутства двох найбільших банків країни – Першого приватного банку  і Мінералбанка.

Створений в 1981 році Мінералбанк зазнав в 1995 році збитки на суму 121 млн. доларів, а їх борг іноземним кредиторам склав 240 млн. доларів. Крім того, ЦБ Болгарії заявив про те, що заохочуватиме злиття банків з метою концентрації банківського сектора. В результаті до травня 1997 року розорилися 14 банків країни, зокрема 5 з 11 держбанків. Це привело до падіння курсу лева з 70 до 3000 за долар, перш ніж ЦБ зміг стабілізувати в лютому 1997 року курс на відмітці 1500 за долар. В ході цього руйнівного процесу випарувалися інвалютні резерви країни, оскільки болгарські компанії перевели тверду валюту за рубіж, а місцеві вкладники, втративши довіру до банків, зберігають наявну валюту у себе. Хоча дрібні вкладники болгарських банків, завдяки системі страхування депозитів, і змогли повернути заморожені засоби в повному об'ємі, багато хто з них вважав за краще відразу отримати свої валютні внески в левах по фіксованому курсу і не чекати їх повернення в доларах і німецьких марках в розстрочку. Але це не змогло відновити довіру до банківської системи, і розмір наявної валюти, що знаходиться в Болгарії на руках населення, за різними оцінками еквівалентний 600–1000 млн. доларів. Скороченню валютних резервів також сприяли виплати західним кредиторам, пов'язані з обслуговуванням зовнішнього боргу (11,5 млрд. доларів).

Болгарський Центральний Банк – головна банківська установа і емісійний банк. Він  володіє 72% акцій Зовнішньоторговельного банку, заснованого в 1964 р. для здійснення зовнішніх платежів.

З першого липня 1997 в Болгарії був створений так звана Валютна рада. Цей фінансовий інститут характерний наступними характеристиками: 
    1. він може купувати і продавати іноземну валюту в необмежених кількостях; 
    2. підтримує валютний резерв, який покриває грошову масу, що знаходиться в обігу; 
    3. не дає кредити уряду; 
    4. не проводить монетарної політики, тобто не здійснює операцій на відкритому ринку; 
    5. валютний резерв інвестується в низькоризикові ліквідні активи, деноміновані в запасний валюті. 
 Для підтримки курсу національної валюти курс болгарського лева був зафіксований у співвідношенні 1:1 до німецької марки, а потім до євро в співвідношенні 1,95583 лева за 1 євро. До теперішнього часу лев повернув всі атрибути стабільної європейської валюти. 
 У Валютному раді БНБ може виконувати функції кредитора останньої інстанції для комерційних банків. Незважаючи на важкі в 1997 р., економіка країни починає поліпшуватися. Завдяки введеному Валютному раді, протягом наступних років Болгарія проводить розумну і передбачувану фіскальну політику, зорієнтовану на балансувати бюджет або бюджетні надлишки. Держава поступово відходить від своєї провідної ролі в банківській системі шляхом приватизації стабільних державних банків. Валютний рада стала причиною до різкого падіння процентних ставок за кредитами і відновленню довіри до національної валюти - Льову. Починають рости відсотки за вкладами в левах. Істотно поліпшується і бізнес-клімат, що підвищує інтерес західних інвесторів. В кінці 1998 в Болгарії вже працювало 8 іноземних банків, які активно брали участь у приватизації банківського сектора. 
 До кінця 2007 р. 84% банківських активів належать іноземним установам. У результаті в Болгарії була створена стабільна, ліквідна, порівняно рентабельна банківська система. Були прийняті відповідні заходи і проведені реформи в стандартах бухгалтерського обліку, банківського нагляду, в законодавстві про комерційну діяльність. Був створений закон про систему гарантування вкладів в банки (гарантія повернення 196 000 лв. Або еквівалента в іншій валюті), з'явився Закон про покарання банкірів за відпустку незабезпечених кредитів. Всі банки беруть участь і відраховують 5% готівки вкладів в цей гарантійний фонд. Прийнятий і ряд інших захисних заходів, пов'язаних із захистом громадян від свавілля банків і відмивання грошей. 
 З приходом на ринок іноземних гравців, що володіють багаторічним досвідом, збільшилася якість і покращилося кількість пропонованих послуг. Була введена можливість керування рахунком через інтернет, збільшилося використання банкоматів та пластикових банківських карток. Переважна кількість торгових об'єктів стали приймають оплату картками - це невеликі магазини, торгові центри, бензоколонки, готелі та ін 
 У Болгарії багато банкоматів - практично у всіх великих селах, малих містах, аеропортах. Обслуговуються всі типи міжнародних пластикових банківських карт. Однак через банкомат можна отримати тільки національну валюту - леви. Існує обмеження суму на одній транзакції - не більше 400 лева. 
 Після 1999 р. серйозно збільшилася кількість кредитів. За період з 1999 по 2005 роки БНБ зареєстрував збільшення порядку 360% (~ 24% в рік) кредитів, виданих нефінансовим підприємствам. У деяких секторах цей ріст навіть вище - в будівництві збільшення 14-кратне. З метою обмеження ризиків, до яких можуть призвести «погані» кредити, 19 липня 2007 БНБ підвищив рівень обов'язкових мінімальних резервів комерційних банків на 12% від їх бази вкладів, а в 2008 році знову знизив його до 10%. 
 З осені 2008 року комерційні банки все більше змагаються один з одним у залученні вкладів, що призвело до збільшення відсоткової ставки, в деяких випадках ефективний відсоток доходить до 10%. 
 У Болгарії іноземцю взяти кредит у банку важко, але можна. Головні умови - надійне забезпечення кредиту на території Болгарії; прозорість доходів, грошових надходжень. Для іноземців - фізичних осіб необхідно показати доходи бажано в Болгарії, так як в доходи, одержувані через границю, банки вірять насилу. Для юридичної особи за участю іноземних юридичних або фізичних осіб вимоги такі ж, як і для фірм зі 100% болгарським участю. 
 Для кредитів в болгарських банках характерні наступні умови: 
 
   * інвестиційні кредити даються на термін 10-30 років 
   * в якості забезпечення приймається житлова нерухомість (в т.ч. набувальна), адміністративні та офісні будівлі, земельні ділянки будівельного і сільськогосподарського призначення, лісу; 
   * максимальна сума кредиту - не більше 60-75 відсотків від оціночної вартості забезпечення кредиту; 
    * відсоткові ставки за кредитом, збори за обслуговування кредиту (тарифи по кредиту) в сумі складають 9-15 відсотків річних; 
  *  звичайно стягується такса за розгляд заяви на отримання кредиту та оцінку забезпечення кредиту. 
 Завдяки суворої фінансової дисципліни Валютної ради і розумній політиці самих банків, банківська система Болгарії стабільна. За словами постійного представника Світового банку по Болгарії Володимира Михайловського, структура болгарської економіки змінюється, і в країні виробництво з високою доданою вартістю поступово займає провідні позиції, що штовхає економіку вперед. У кінцевому підсумку це зміцнює і позиції банків. 
 На даний момент банки Болгарії - сучасні фінансові установи, що пропонують клієнтові надійність і широку гаму послуг. 
 Болгарські банки пропонують все більше продуктів для фінансування малого і середнього бізнесу, а також кредити, необхідні для початку своєї справи. Пропозицій безліч, тому можна стверджувати, що обмежень просто не існує. На практиці складно знайти сферу діяльності, яка не могла б отримати фінансову підтримку болгарського банку. Пропонуються як інвестиційні, так і кредити на обігові кошти, а також третій вид - комбіновані позички. Кредит на розвиток бізнесу може отримати в банку як болгарське, так і іноземна юридична особа на одних і тих же умовах. Валюта - лев, долар і євро. За своїм терміну бізнес-кредити не відрізняються від іпотечних чи споживчих. Термін варіюється від 10-12 місяців до 20 років. Банки пропонують як універсальні, так і спеціалізовані продукти. Приміром, є спеціальні кредити, призначені для сільськогосподарських виробників, а також кредити за певною європейської або державній програмі (так звані цільові кредити). 
 Кредити можуть бути забезпечені будь-якими дозволеними законом засобами. Зазвичай банк і здобувач кредиту вирішують це в процесі переговорів, це залежить і від суми, та від терміну кредиту, ризикованості бізнес-плану. Найпоширенішими видами забезпечення є: іпотека, застава, банківська гарантія, машини, транспортні засоби, товар і грошові кошти. Всі застави реєструються в Центральному реєстрі особливих застав. 
 Як уже зазначено, умови кредитів для бізнесу рідко фіксовані заздалегідь. Природно, є параметри, які відомі заздалегідь, але самий цікавий з них - процентна ставка - є лише орієнтовними, а більшість банків не його на своїх офіційних сайтах. На практиці кожен банк підходить індивідуально до кожного клієнта, згідно його бажанням, на розсуд і оцінкою банку. Таким чином, розробляється продукт, призначений спеціально для конкретного клієнта. 
 Зазвичай кредити на інвестиційні цілі за ціною близькі до іпотечних, а відсоткова ставка коливається від 7% до 9% (в євро). Відсотки по кредитах на оборотні кошти ближче до споживчих. Тут ставка варіює від 9% до 12%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок 

 

Республіка  Болгарія  має вигідне географічне  положення і розташовується на перехресті Європейського Союзу та Східних  країн. Зовнішньоекономічні зв’язки  країни тісно пов’язані з країнами ЄС та країнами Азії, де відбувається основна  частка експорту та імпорту.

Основа спеціалізації  — сільськогосподарське виробництво: вирощування зернових, овочівництво та садівництво, у передгір'ї —  виноградарство, вівчарство. Промислове виробництво — харчова промисловість, машинобудування, індустрія будівельних матеріалів, нафто - та газовидобуток.

Завдяки суворої фінансової дисципліни Валютної ради і розумній політиці самих банків, банківська система Болгарії стабільна.

Країна зосереджує близько 6 офшорних банківських центрів, які мають велику популярність серед  країн ЄС. Болгарія виступає також  проти подвійного оподаткування  і має наміри в найближчі місяці зменшити відсоткові ставки по кредитам комерційних банків країни.

Створення сприятливого інвестиційного клімату - одна з основних задач сучасної болгарської економіки. Все більше болгарських компаній готові запропонувати свої акції і частки на фондовій біржі і, таким чином, забезпечити необхідні їм кошти.

В своїй роботі я також використала статистичні дані щодо визначення попиту основних сфер лізингу Болгарії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Інтернет ресурси:

1. http://i-c-g.com.ua/offshor_bolgariya.html
2. http://www.bse-sofia.bg/?page=Profile
3. http://otherreferats.allbest.ru/geography/00064308_0.html

2. Всеукраинская газета для частных предпринимателей, стаття «Особливості розміщення бізнесу в Болгарії» від 20.06.2012

3. Веб-сайт Болгарской товарной биржи -  (http://www.bse-sofia.bg). 
   Веб-сайт Софийской товарной биржи -  (http://www.sce-bg.com). 
   Веб-сайт Болгарской промышленной ассоциации (http://b2b.bia-bg.com), содержит информацию о 92 отраслевых ассоциациях, палат и союзов, в том числе и региональных.