Особливості розвитку лізингу даної Болгарії

Зміст

 

1. Вступ
2. Загальна характеристика Болгарії.
3. Характеристика національної грошової одиниці (історичний та сучасний аспект).
4. Характеристика ринку акцій та облігацій Болгарії.
5. Особливості управління та організації експортно-імпортних операцій у системі міжнародних фінансових відносин.
6. Особливості розвитку лізингу даної Болгарії.
7. Характеристику офшорний банківських центрів (якщо вони існують в даній країні).
8. Особливості розвитку банківської системи.
9. Висновки
10. Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Болгарія - це розвинена європейська держава з успішною економікою, бюджет якої формується з доходів від туристичного бізнесу та імпортно-експортних операцій, з упором на експорт сільськогосподарської продукції та природних природних ресурсів. Зростання економіки в 2009 році склав більше 5%, а рівень інфляції не перевищив 6%, що говорить про досить високу стабільність з великим потенціалом для економічного підйому.

В країні відбувається спрощена система оподаткування. Завдяки  чому Болгарія вигідна для розташування в ній бізнесу, адже діють 6 офшорних банківських центрів.

  Республіка Болгарія є балканською, придунайською і причорноморською державою.  Східнобалканське розміщення Болгарії сприяє розвитку на її території міждержавних зв'язків країн Європи та Азії, однак відсутність прямих сухопутних кордонів зі стратегічними партнерами Україною, Росією та країнами — членами ЄС дещо послаблює їх інтенсивність. Адміністративно-територіальний устрій країни налічує 28 областей, 285 общин. Грошова одиниця — лев.

Болгарія  є морською державою. Порти Бургас та Варна можуть приймати океанічні  судна, а портова інфраструктура може навантажувати та розвантажувати сухі й рідкі вантажі. Між Варною та українським портом Іллічівськ діє поромна переправа. Для міжнародних сполучень з країнами Європи використовують порти на річці Дунай (Русе, Лом).

  На рівні міждержавних зв'язків Болгарія відома як член ООН, країна — учасниця багатьох міждержавних політичних та економічних організацій. Вона є членом Ради Європи, входить, як і Україна, до Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, сил швидкого реагування "Black Sea". 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна характеристика Болгарії

Болгарія — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22 % його території. Межує на півночі з Румунією — вздовж Дунаю, на півдні — з Грецією і Туреччиною, на заході — з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем. Загальна довжина державного кордону 2245 км, з них 1181 км — сухо земний, 686 км — річний, і морський — 378 км. Площа 110,9 тис. км ², населення — 7,576 млн (2010), столиця — Софія, офіційна мова — болгарська, грошова одиниця — лев. Болгарія — член ООН, ЄС, НАТО.

Державний устрій. Болгарія — республіка з парламентським правлінням (за Конституцією РБ, прийнятою 12 липня 1992 року). Глава держави — Президент, законодавчу владу здійснюють Народні збори, виконавчим органом влади є Рада Міністрів (уряд).

Болгарія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: машинобудівна та металообробна, харчова, хімічна, текстильна, конструкційних матеріалів. Основний транспорт — залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Гол. морські порти: Варна, Бургас. У Болгарії 10 аеропортів, з них три міжнародних — в Софії, Варні і Бургасі.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2010]: ВВП Болгарії складає  $ 11,3 млрд Темп зростання ВВП — 3,5 %. ВВП на душу населення — $1372. Прямі закордонні інвестиції — $ 14 млн Імпорт (г.ч. станки, обладнання для ГЕС і АЕС, автомобілі, вугілля, нафта і електроенергія) — $ 5,8 млрд (г.ч. Росія — 20,1 %;Німеччина — 14,0 %; Італія — 7,7 %; Греція — 5,8 %; США — 4,0 %). Експорт (г.ч. електромотори, електрокари, судна, синтетичні волокна, трояндова олія і лікарські трави) —  5,6 млрд дол. ( Італія — 12,8 %; Німеччина — 10,5 %; Греція — 8,8 %; Туреччина — 7,9 %; Росія — 5,5 %).

Грошова одиниця – болгарський лев. У 1 леві – 100 стотинок. У обігу знаходяться купюри від 1 до 50 левів. В обігу також і металеві монети меншої вартості.

Валютне регулювання - Ввезення іноземної валюти не обмежене (декларація обов’язкова), національної валюти – в еквіваленті до 2000 $ США. Дозволений вивіз ввезеної іноземної валюти, національної – в еквіваленті до 2000 $ США. Зворотний обмін болгарської валюти при виїзді обмежений. Румунську валюту обміняти в Болгарії неможливо.

Рівень безробіття: 17,5% (2010)

Територія Болгарії ділиться на три основних економічних  райони: Західний, Південно-Східний і Північно-Східний. Ядром Західного району є Софійсько-Перникський промисловий комплекс, де виробляється бл. 30 % електроенергії і всі чорні метали в країні, а також зосереджене машинобудування. Ключову роль у прискореній індустріалізації району в 1950—1960 роки зіграв Перникський вугільний басейн і Креміковське родовище залізняку. У Південно-Східному районі головні промислові центри Пловдів, Бургас, Стара-Загора і Хасково, розвинені кольорова металургія, хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів і інші галузі. У Північно-Східному районі промислові центри Варна, Русе і Разград, розвиваються машинобудування, хімічна, фарфорова, текстильна, хутряна і шкіряна промисловість. Крім того, це головний район по збору зернових, вирощують цукровий буряк, кукурудзу і овочі.

2. Характеристика національної грошової одиниці Болгарії

  

  Лев (болг. Лев) - грошова одиниця Болгарії, містить 100 стотинок. Код ISO 4217 - BGN. Введено в обіг в 1880 році з золотим вмістом на рівні французького франка - 0,290323 г. 
 З 1999 року курс лева прив'язаний до євро і становить 1,95583 лева за 1 євро. В обігу знаходяться монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 стотинок і 1 лев. 
В обігу знаходяться банкноти номіналом 2, 5, 10, 20, 50 і 100 левів. 
Історія 
 Перший Лев, 1881-1952. Лев був введений в якості валюти Болгарії в 1881 році з значенням, рівним Французькому франка золотий стандарт був встановлений між 1899 і 1906 роками, перш ніж припинений в 1912 році. До 1916 року, срібний і золоті монети Болгарії були випущені з тими ж характеристиками, як у Латинського валютного союзу Банкноти, випущені до 1928 року були забезпечені золотом («левів Злато» або «Золоті», «лева злато» або «Златна») або срібла («левів сріблоо» або «srebarni», «лева срібло» або «срібляні»). У 1928 році, новий золотий стандарт 1 Лев = 10.86956 мг золота був встановлений. 
 Під час Другої світової війни, в 1940 році, Лев був прив'язаний до рейхсмарки в розмірі 32,75 лева = 1 рейхсмарка. З визволенням Болгарії у вересні 1944 року Лев був прив'язаний до радянського рубля в розмірі 15 левів = 1 рубль. Також була спроба прив'язки до долара США, 120 левів = 1 долар в жовтні 1945 року, 286,50 левів у грудні 1945 року і 143,25 левів у березня 1947 року. Нові монети були випущені після 1943 року, а банкноти були випущені до грошової реформи 1952 року. 
 Другий Лев, 1952-1962. У 1952 році, після інфляції, новий Лев замінив оригінальний Лев у розмірі 1 «новий» лев = 100 «старих» левів. Однак ставка на здійснення банківських рахунків була іншою, починаючи від 100:3 до 200:1. Ціни на товари були замінені в розмірі 25:1 [1]. Новий лев був прив'язаний до долара США у розмірі 6,8 лева = 1 долар, знизившись до 9,52 левів 29 липня 1957 
 Третій лев, 1962-1999 У 1962 році була проведена деномінація в співвідношенні 10 до 1. Після цього лев залишався відносно стабільним впродовж майже трьох десятиліть. Однак як і валюти інших соціалістичних країн, лев не був вільно конвертованим, і його курс на чорному ринку був п'ять-десять разів нижче офіційного. Після падіння соціалізму Болгарія пережила кілька витків різкої інфляції і девальвації валюти. Для того, щоб змінити це, в 1997 році лев був прив'язаний до німецької марки (DEM) у співвідношенні 1000 левів = 1 німецька марка. 
 Четвертий, з 1999 року - по сьогоднішній день 5 липня 1999 лев був деномінованих 1000:1 та 1 новий лев дорівнював 1 Німецькій марці. Код   валюти ISO 4217 для нового болгарського лева BGN. 
  Болгарський Центральний Банк – головна банківська установа і емісійний банк. Він володіє 72% акцій Зовнішньоторговельного банку, заснованого в 1964 р. для здійснення зовнішніх платежів. Державний ощадний банк надає банківські послуги населенню. Комерційні банки з'явилися в 1987 р.

Офіційний курс долара в 1989 р. був 0,873 лева, а після девальвації в 1990 виріс до 9 левів. У липні 1997 р. курс складав 1000 левів за 1 німецьку марку.

Реальним досягненням уряду  стала загальна фінансова стабілізація. Утримується курс болгарського лева (1 лев рівний 1 марці), рівень облікової ставки і валютних резервів; дещо знизився зовнішній борг, інфляція в 1999 р. склала 6,2%. Багато в чому ці результати були забезпечені завдяки дії «валютної ради», введеної в країні в 1997 р., а також за рахунок зовнішніх кредитів, в першу чергу по лінії МВФ (на 1998–2001 рр. виділено 860 млн. долл.). У 2001–2002 рр. дефіцит консолідованого держбюджету скоротився (з 1,1% до ВВП в 2000 р. до 0,9 в 2001 р. і 0,7% в 2002 р.), а основним джерелом його покриття стали доходи від приватизації. На посилення збалансованості бюджету націлені зміни в податковій політиці. Її концепція виходить з необхідності рівномірного розподілу податкового тягаря, стимулювання бізнесу, зменшення прямих податків і розширення бази обкладення. Важливою проблемою залишається балансування поточних зовнішніх платежів і обслуговування нагромадженого зовнішнього боргу. В кінці 2002 р. зовнішній борг-брутто складав 10,93 млрд. дол. (70,5% ВВП), в т.ч. на заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями доводилося 85,7% довга, а по короткострокових – 14,3%; на обслуговування зовнішнього боргу витрачено 1,29 млрд. дол., або 8,3% ВВП.

У 2001–2002 рр. макроекономічна ситуація в країні була стабільною. Приріст ВВП в 2001 р. – 4,1%, в 2002 р. – 4,8%. Рівень інфляції – відповідно 4,8 і 3,8%. Стабілізації макроекономіки до певної міри сприяв механізм «валютної ради» (діє з 1997 р.), яку передбачається зберегти аж до вступу в ЄС. Встановлений фіксований валютний курс лева, прив'язаний до євро, емісія грошей Центрального банку обумовлена приростом його валютних резервів. Їх розмір збільшився з 3,5 млрд. в 2000 р. до 3,58 млрд. в 2001 р. і 4,75 млрд. дол. в кінці 2002 р.

  Із заміною німецької марки на євро, Лев став обмінюватися на євро, за курсом 1,95583 лева = 1 євро, це був фіксований обмінний курс німецької марки до євро. З 1997 року Болгарія була в системі валютного ради і всі болгарські гроші в обігу були підтримані 100% валютних резервів Болгарського народного банку (БНБ). Ставка навряд чи зміниться до виходу на пенсію лева. 25 квітня 2005, коли був підписаний договір про Болгарії вступ до ЄС, БНБ випущена пам'ятна монета з номіналом 1,95583 лева. Лев повинен був бути замінений на євро 1 січня 2012 року, однак деякі недавні аналізи кажуть, що Болгарія зможе приєднатися до єврозони не раніше ніж до 2015 року, в зв'язку з інфляцією та світовою фінансовою кризою 2008 року. Тим не менш, у лютому 2009 року, журнал «The Economist» запропонував шляхи для прискорення введення євро в Болгарії, чи навіть негайного введення.  

3. Характеристика ринку акцій і облігацій Болгарії

Найхарактернішими рисами фондового ринку в Болгарії в першому кварталі 2010 року були спад ліквідності, що продовжувався, і  відтік інвесторів. Реалізовані обороти  знову зменшилися і досягли 8 літнього мінімуму, що з'явилося результатом все більш ефекту кризи, що сильно відчувалася в реальній економіці. Ускладнена міжнародна ситуація, де основне місце займають проблеми, що випробовуються грецькою економікою і бюджетом, привели всіх інвесторів до ще більшої обережності і до дистанціювання від ринку. Складнощі Болгарії з бюджетним дефіцитом в перші два місяці 2010 року і побоювання повторення проблем Греції в локальному варіанті, також додали песимізму, що було ясно відчуте і місцевим фондовим ринком.

Поки крупніші економіки продовжують через  різні макроіндикатори давати сигнали  про подолання піку кризи, в реальній економіці Болгарії проблеми в цілому поглибилися.

Міжфірмова  заборгованість привела до посилення  проблем ліквідності багатьох компаній, частина з яких перестала обслуговувати  свої позики і цим викликала подібні  проблеми у своїх кредиторів. Звіти  з річними фінансовими результатами були суперечливі, і в цілому показували слабкий стан бізнесу.

У першому кварталі 2010 року індекси  біржі рухалися майже без змін денної бази в результаті дуже слабкій  активності, в окремі дні активніше  торгували лише декілька компаній.

  Основний індекс SOFIX відзначив невеликий спад на 1,3% до 421 пункту, хоча на початку лютого досягав 445 пунктів. Після цього послідував тривалий спад до величини, небагато більш низької чим на початок кварталу.

Другий, ширший біржовий індекс – BG40, який включає в два рази більше компаній, майже весь час рухався  в діапазоні між 115 і 120 пунктами і  завершив квартал із зростанням в 0,3%. У світовому масштабі, біржові  індекси Болгарії були серед самих  неуспішних, втративши більше 70% від  своєї докризової вартості.

  Реалізований оборот від торгівлі знизився до приблизно 100 млн. левів в порівнянні з 185 млн. левів в попередньому кварталі, причому одна чверть від нього була результатом торгівлі облігаціями. Для порівняння, в кінці 2006 року і початку 2007 року оборот досягав до 1 млрд левів за квартал.

  Середньоденні торгові обороти від торгівлі акціями впали до 1,3 млн. левів, а під час багатьох торгових сесій рідко перевищували 0,5 млн. левів. Ринкова капіталізація біржі відзначила невеликий спад на 11,142 млрд левів або 16,78% від прогнозованого ВВП країни. Число укладених операцій також досягло нового дна, впавши до 25 тисяч за квартал, в середині 2007 року даний об'єм досягався менш ніж за 10 торгових сесій.