Особливості міжнародної торгівлі послугами

      являються джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів.

У межах торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій і відповідні їм види угод:

      операції з перепродажу (договір купівлі-продажу). Коли посередник викуповує товар у виробника і підписує угоди від свого імені і за свій рахунок (купці, дистриб’ютори, дилери);

      комісійні операції (договір комісії, договір консигнації). Коли посередник не викуповує товар у виробника, а підписує угоди від свого імені, але за рахунок виробника і за це отримує винагороду (до 10% від суми угоди). Посередники  називаються - комісіонер, консигнатор;

      агентські операції (агентські угоди). Мета угоди – одна сторона доручає іншій (агенту) виконувати дії, пов’язані з продажем (частіше за все) чи купівлею товарів, а також з пошуком замовників і виконавців для надання тих чи інших послуг на обумовленій території в погоджений термін за рахунок та від імені виробника (принципала). І посередники при цьому називаються - агенти-повірені, торговельні агенти;

      брокерська операція. Посередник – спеціалізований професійний агент, що працює на одному сегменті і здійснює контракт між продавцем і покупцем і за цю послугу отримує винагороду до 2-3%. Підписувати угоду при цьому не має права. Назва — агент-представник, брокер, маклер.

Як правило, ті чи інші посередницькі операції виконують ті чи інші посередницькі фірми. Серед них:

      торгові дома;

      експортні фірми;

      імпортні;

      оптові;

      роздрібні фірми;

      дистриб’ютори;

      комісійні;

      агентські;

      брокерські

Сучасними особливостями діяльності посередницьких фірм в МТ є:

      укрупнення, транснаціоналізація;

      спеціалізація (за товарами, видами діяльності, послугами, угодами);

      підпорядкування невеликих посередницьких фірм крупним виробникам;

      підпорядкування малих і середніх виробників крупним торговельно-посередницьким корпораціям[16, c.46].

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ В УКРАЇНІ
 

3.1.Послуги у зовнішньоекономічній діяльності України

Наказ Державного комітету статистики України від 15 липня 2002 p. № 266 "Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 9-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) послуг" та "Інструкції щодо її заповнення" зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2002 р. за № 611/6899. (З текстом "Інструкції" читач може ознайомитися в тижневому збірнику законодавства "Офіційний вісник України", 2002, № 31.) В "Інструкції", зокрема, зазначається, що моментом здійснення процедури експорту (імпорту) послуг і відповідно їх обліку вважається дата їх фактичного надання або одержання на основі принципу нарахування (за виписаними рахунками). Найчастіше, як правило, дата реєстрації таких операцій збігається з часом виробництва послуг. Документами первинного обліку експорту (імпорту) послуг є оформлені рахунки на виконані згідно з договорами (контрактами) послуги. "Інструкція про порядок складання звіту за формою № 9-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) послуг" містить формулювання термінів "зовнішньоекономічна діяльність", "економічна територія країни", "зовнішньоекономічний договір (контракт)", "резиденти", "нерезиденти", а також "Класифікатор держав світу", "Класифікатор валют" і Додаток № 2 з переліком основних видів зовнішньоекономічних послуг, текст якого наводимо повністю .

Зазначена форма державного статистичного спостереження та "Інструкція щодо її заповнення" введені у дію, починаючи зі звіту за січень-березень 2003 р. Форма № 9-ЗЕЗ та "Інструкція" поширюються на всіх юридичних осіб незалежно від форми власності та господарювання, які здійснюють діяльність, пов'язану з наданням послуг закордонним партнерам та одержанням послуг від закордонних партнерів.

Звіт про експорт (імпорт) послуг подається щокварталу 10 числа після звітного періоду. Його надсилають органу державної статистики   за   місцезнаходженням   підприємств резидентів.

України, які здійснюють експортно-імпортні операції з послугами.

Інформація форми № 9-ЗЕЗ використовується для складання зовнішньоторговельного і платіжного балансів України.

Конфіденційність статистичної інформації забезпечується ст. 21 Закону України "Про державну статистику".

3.2. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України.

Торгівля послугами відіграє особливу роль у міжнародній економічній діяльності України. Особливості участі України в міжнародній торгівлі послугами в 90-х роках 20ст. та на початку 21 ст. традиційно зумовлюється тим, що вона до певної міри компенсувала негативне сальдо загального торгівельного балансу країни, Це відбувалось завдяки наявності таких особливо важливих для торгівлі послугами переваг міжнародної економічної діяльності, як сприятливе географічне розташування ( в економічній термінології – транзитний статус), наявність відповідно до історичних традицій участі в міжнародній торгівлі розгалуженої транспортної інфраструктури рухомого складу. Цей транспортний потенціал , навіть з урахуванням його кризового стану на зламі століть, може, порівняно з переважною частиною економіки, розглядатись як достатньо потужне джерело валютних надходжень. Отже, можна відзначити, що позитивним явищем для України є порівняно значний розвиток сфери послуг. У послуг як виду економічної діяльності є низка об’єктивних переваг, які мають велике значення для трансформаційної економіки України.

Так, інвестиції, взагалі кошти, які вкладаються у сферу послуг, мають, як правило порівняно невеликий термін окупності. Швидкий обіг капіталу в певній сфері чи галузі є важливим чинником розвитку для дефіцитної економіки. Подібний сектор економіки, яким, власне, і є сфера обігу, сам по собі може стати рушійною силою її розвитку. Відносно менші обсяги капіталу, що потрібні для організації виробництва, означають більші можливості для бізнесу, створення робочих місць.

Але структура сфери послуг, яка бере участь у міжнародному співробітництві є дещо гіпертрофованою . На транспортні послуги припадає –85% ,зокрема на трубопровідний транспорт –67% (Н-д: для Росії, Європейського Союзу транспортні послуги становлять ? від загального показника експорту послуг). Водночас рівень експорту ділових, туристичних послуг, а тим більше послуг інформаційних та таких, що пов’язані з докладанням висококваліфікованих виробничих зусиль, не відповідає потенціалу України [3, c.216].

З метою оптимізації національного механізму регулювання участі України в роботі міжнародного ринку послуг необхідне комплексне узгодження цілей розвитку окремих галузей і структурних підрозділів економіки й міжнародних зобов’язань держави, її очікувань від інших держав щодо їх процедур регулювання. торгівлі з нашою країною.

Зважаючи на “між народність проблеми” слід забезпечити виконання таких двох послідовних завдань:

визначити ключові технологічні та наукомісткі галузі, а також “чутливі” сектори у сфері послуг, які потребують тимчасових заходів прямої та опосередкованої підтримки;

визначити перелік тих видів виробництв, які Україні не доцільно включати в перелік міжнародно-погоджених зобов’язань і стосовно яких доцільно застосовувати вилучення з режиму найбільшого сприяння, дво- та багатосторонніх угод та забезпечити відповідні обмеження в торгівлі.

Засоби впливу для регулювання торгівлі послугами інституційні ( заборони відкриття певних комерційних установ, н-д відкриття філій і представництв як іноземних виробників з ремонту техніки, заборона купівлі нерухомості, обмеження професійного характеру, н-д збільшення норми резервування для банківсько-кредитних установ).

„Класичний” засіб протекціонізму в міжнародній торгівлі послугами – використання податків, додаткових пільг, знижок та вилучення із системи оподаткування ( стосовно об’єктів захисту – національних підприємств, що надають послуги). Субсидії та інші виплати національним продуцентам послуг.

Інжиніринг – це комплекс інженерно-консультаційних послуг, які пов’язані зі створенням об’єктів промислового та сільського господарства, а також забезпеченням діяльності підприємств за широким спектром цілей їх маркетингової діяльності.

Інжиніринг – надання технологічних знань, проведення технічних робіт, консультування „на місці подій” з метою оптимізації виробничо-комерційної діяльності.

Франчайзинг – надання великою, „материнською”, фірмою права дрібній фірмі права вести виробничо-підприємницьку діяльність під її опікуванням відповідного обладнання, права користування „маркою”, „брендом” материнської структури , визначенням параметрів збутової діяльності.

Ліцензійний обмін – власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання в певних межах своїх прав на технологію.

Реалізація патентних угод – у міжнародному співробітництві, коли власник патенту поступається правилами на використання винаходу покупцеві патенту.

Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізенгодавцем у виключне користування на визначений строк лізинг одержувачу майна, що є власністю лізинго давця або придбається ним у власність за дорученням і погодженням з лізенгоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізенгоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Міжнародний лізинг – це договір лізингі, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Поширені види послуг на міжнародних ринках є ;

Консалтингові послуги – консультування виробників, продавців та покупців з питань економічної діяльності підприємства, фірми та організації. Надаються консалтинговими фірмами, які здійснюють дослідження та прогнозування ринку, оцінюють експортно-імпортні операції, розробляють техніко-економічне обґрунтування на об’єкти міжнародного співробітництва та створення СП, проводять комплексне маркетингове дослідження та розроблення маркетингових програм, розробляють експортні стратегії на конкурентних ринках тощо.

Факторинг – (англ.- агент, посередник) – вид фінансових послуг, які комерційні банки, їх дочірні фірми надають дрібним і середнім фірмам (клієнтам), що передають своє право отримання боргу фактор-фірмам. Така фірма купує у клієнтів право на вилучення боргів і частково (від 70 до 90%) оплачує їх вимоги до боржників ще до настання терміну сплати боргу. Решту боргу, крім відсотків, клієнтам повертають після погашення боржником усього боргу. Це прискорює отримання боргів клієнтами. За цю послугу клієнти виплачують певний відсоток.[1,c.302].

ВИСНОВКИ

Міжнародний ринок послуг представлений понад 600 видами послуг, найпоширенішими серед яких є: торгівля транспортними послугами за межами національних кордонів; торгівля туристичними послугами; послуги поштового, кур’єрського, телефонного, телеграфного зв’язку між резидентами та нерезиде-нтами; будівництво (об’єкти за кордоном, що здійснені на тимчасовій основі резидентами); страхування (нерезидентів страховими компаніями-резидентами); фінансові послуги; комп’ютерні та інформаційні послуги; роялті та ліцензійні послуги; франчайзинг; лізинг; інжиніринг; управлінський контракт. У роботі було досліджено основні види міжнародних послуг, їх розвиток і географічна структура, ринок послуг в Україні та тенденції його розвитку. Ми визначили, що розвиток ринку послуг є однією із загальних рис процесів інтернаціоналізації та глобалізації. Ринок послуг в Україні не настільки розвинутий, як у постіндустріальних країнах. Багато проблем повстає на шляху розвитку ринку. Серед них – не достатньо розвинута інфраструктура ринку, екологічні та економічні проблеми, нестабільне політичне становище. Останній час звеличується доля таких послуг, як різного роду бізнес-послуги, послуги зв’язку, туристичні послуги. Але для ефективного функціонування та розвитку туристичних послуг дуже важлива розвита туристична інфраструктура та підтримка з боку уряду та місцевих органів. Україні перепав чудовий шанс у зв’язку із виграшем України у жеребкуванні стосовно проведення чемпіонату Європи у 2012 році Але для цього мають бути вирішені проблеми сервісного обслуговування, транспортної та туристичних інфраструктур. Комплекс усіх цих заходів має бути вирішальним у розвитку ринку послуг в Україні на шляху до Європейського товариства та виходу із світової фінансової кризи.

Міжнародна торгівля — торгівля між країнами, яка складається із ввезення (імпорту) та вивезення (експорту) товарів і послуг.
Основи теорії міжнародної торгівлі були закладені великими англійськими економістами Адамом Смітом і Дейвидом Рікардо. Перший розвинув концепцію абсолютної, а другий — порівняльної переваги. Відповідно цих теорії обидві країни матимуть вигоду, якщо спеціалізуватимуться у сферах своєї порівняльної переваги. Завдяки міжнародній спеціалізації обох країн відносно до їхньої порівняльної переваги світове виробництво обох продуктів збільшується.
Існує закон випереджаючого зростання зовнішньої торгівлі порівняно зі зростанням виробництва. У межах цього закону діють такі закономірності:
- Випереджаюче зростання торгівлі послугами порівняно з темпами міжнародної торгівлі.
- Випереджаюче зростання торгівлі готовими виробами порівняно з товарами паливно-сировинної групи.
- Поступове зростання торгівлі напівфабрикатами, окремими деталями, виробами для складання кінцевого продукту.
- Збільшення у світовій торгівлі частки внутріфірмового обміну.
- Випереджаючі темпи зростання міжнародної торгівлі між розвинутими країнами світу.
- Дія закону нерівномірності у сфері міжнародної торгівлі.
- Зростання в експорті розвинутих країн світу частки продукції, виробленої за допомогою інтелектуально та інформаційно насиченої праці
- Посилення ролі державного та наддержавного регулювання.
- Поступова лібералізація міжнародної торгівлі.
Міжнародна торгівля послугами має специфічні особливості порівняно з торгівлею традиційними товарами. Найбільшу питому вагу послуг, пов'язаних зі світовою торгівлею товарами, має морський транспорт. Не менш важливими та одніми з найперспективніших є угоди щодо обміну технологіями. Важливу роль у міжнародній торгівлі соціальними послугами відіграє освіта у формі обміну досвідом та інформацією, викладачами, науковими співробітниками, аспірантами і студентами.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності це суперечливе поєднання протекціонізму й лібералізму.
Протекціонізм — державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та сприяння національним компаніям у проникненні на зовнішні ринки.
Лібералізм — державна політика, спрямована на зниження митних тарифів та інших обмежень у зовнішній торгівлі.
Державне регулювання міжнародної торгівлі доповнюється недержавним — з боку міжнародних організацій і насамперед з боку СОТ.

Засоби впливу для регулювання торгівлі послугами інституційні (заборони відкриття певних комерційних установ, наприклад відкриття філій і представництв як іноземних виробників з ремонту техніки, заборона купівлі нерухомості, обмеження професійного характеру, збільшення норми резервування для банківсько-кредитних установ). «Класичний» засіб протекціонізму в міжнародній торгівлі послугами – використання податків, додаткових пільг, знижок та вилучення із системи оподаткування (стосовно об’єктів захисту – національних підприємств, що надають послуги). Субсидії та інші виплати національним продуцентам послуг. Інжиніринг – це комплекс інженерно-консультаційних послуг, які пов’язані зі створенням об’єктів промислового та сільського господарства, а також забезпеченням діяльності підприємств за широким спектром цілей їх маркетингової діяльності. Інжиніринг – надання технологічних знань, проведення технічних робіт, консультування «на місці подій» з метою оптимізації виробничо-комерційної діяльності. Франчайзинг – надання великою, «материнською», фірмою права дрібній фірмі права вести виробничо-підприємницьку діяльність під її опікуванням відповідного обладнання, права користування «маркою», «брендом» материнської структури, визначенням параметрів збутової діяльності. Ліцензійний обмін – власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання в певних межах своїх прав на технологію. Реалізація патентних угод – у міжнародному співробітництві, коли власник патенту поступається правилами на використання винаходу покупцеві патенту. Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізинг одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або придбається ним у власність за дорученням і погодженням з лізенгоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізенгоодержувачем періодичних лізингових платежів. Міжнародний лізинг – це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Поширені види послуг на міжнародних ринках є: Консалтингові послуги – консультування виробників, продавців та покупців з питань економічної діяльності підприємства, фірми та організації. Надаються консалтинговими фірмами, які здійснюють дослідження та прогнозування ринку, оцінюють експортно-імпортні операції, розробляють техніко-економічне обґрунтування на об’єкти міжнародного співробітництва та створення СП, проводять комплексне маркетингове дослідження та розроблення маркетингових програм, розробляють експортні стратегії на конкурентних ринках тощо. Факторинг – (англ. – агент, посередник) – вид фінансових послуг, які комерційні банки, їх дочірні фірми надають дрібним і середнім фірмам (клієнтам), що передають своє право отримання боргу фактор-фірмам. Така фірма купує у клієнтів право на вилучення боргів і частково (від 70 до 90%) оплачує їх вимоги до боржників ще до настання терміну сплати боргу. Решту боргу, крім відсотків, клієнтам повертають після погашення боржником усього боргу. Це прискорює отримання боргів клієнтами. За цю послугу клієнти виплачують певний відсоток.