Особливості міжнародної торгівлі послугами

0

Міністерство освіти і науки України

Державний навчальний заклад

Ужгородський національний університет

Кафедра міжнародних відносин

Курсова робота

Особливості міжнародної торгівлі послугами

Курс – ІІІ, група – ІІ                                                                          

Чийпеш І.І.

Спеціальність:

Міжнародні економічні відносини

науковий керівник:                                                                 

Дяченко Б.І.

Ужгород  2010

ВСТУП
 

РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ,ЯК ОДНА З ВИЗНАЧАЛЬНИХ ФОРМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
1.1. Поняття  міжнародних послуг

1.2. Сутність та класифікація міжнародної торгівлі послугами

1.3. Роль послуг у світовій торгівлі

РОЗДІЛ 2. ВИДИ ТА МЕТОДИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

2.1. Особливості міжнародних транспортних послуг та міжнародних поїздок

2.2. Види сучасної міжнародної торгівлі
2.3. Методи міжнародної торгівлі
 

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ У СФЕРІ  ПОСЛУГ
3.1. Послуги у зовнішньоекономічній діяльності України
3.2. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України.
 

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах та послугах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари та послуги, що вони не в змозі самі ефективно робити.

Дана робота присвячена традиційній та найбільш розвинутій формі міжнародних економічних зв’язків — зовнішній торгівлі а саме торгівлі послугами. По вартісним масштабам в загальному комплексі світогосподарчих зв’язків зовнішньоторговельний обмін не тільки послугами, а й товарами продовжує зберігати ведучі позиції. При цьому все більш динамічно в останні два десятиріччя розширюється обмін між країнами в науково-технічної сфері, росте торгівля традиційними (транспорт, страхування, туризм тощо) та новими (збір, збереження та передача інформації, довгострокова оренда обладнання, консультаційні послуги тощо) послугами, які складають, в свою чергу, сферу ”невидимої” торгівлі, що швидко розвивається. Ця сфера потребує оновлення торгівельно-політичного інструментарію, тому що митні засоби регулювання стають все менш ефективними, уступаючи місце постійно системі нетарифних бар’єрів.

Мета роботи – дослідити сутність міжнародної торгівлі послугами та її концепції, етапи розвитку міжнародної торгівлі послугами, систему показників розвитку міжнародної торгівлі послугами, розглянути форми міжнародної торгівлі послугами.

Об’єктом роботи є міжнародна торгівля послугами.

Суб’єктом - процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах.

Метод роботи — пошуковий, описовий та порівняльний аналіз.

РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ,ЯК ОДНА З ВИЗНАЧАЛЬНИХ ФОРМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
 

1.1. Поняття , види міжнародних послуг

Послуга – це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається в термінах споживання вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини.

Міжнародна природа послуги проявляється, або в безпосередньо міжнародному її характері, або в різноманітних економічних наслідках певної комерційної акції, які можуть бути пов’язані з виникненням різного роду зобов’язань або перспектив щодо подальшого співробітництва різно-національних контрагентів.

Зовнішня торгівля (ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків [4, c.172].

Міжнародна торгівля послугами

Всі сфери міжнародного співробітництва потребують розвинених послуг, що є продовженням і розвитком сучасного виробництва.

Основна відмінність торгівлі послугами від торгівлі товарами, з якої витікають особливості міжнародної торгівлі послугами, в тому, що послуги не мають властивості накопичуватися. Обсяг ринку послуг складає приблизно 25% світового товарного обігу, причому темп росту даного сектору світової економіки значно перевищує темп росту світового товарного обігу. Також торгівлі послугами впливає на зайнятість населення національної економіки в значно більшому ступені, ніж товарний ринок.

Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами можна визначити наступним чином:

      місце виробництва і споживання послуг співпадає — експорт послуг обов’язково передбачає їх виробництво за кордоном;

      тісний зв’язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили;

      ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;

      національна сфера послуг захищена більш сильно;

Ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу.

Міжнародний ринок послуг складається з: послуг фрахту; інших транспортних послуг; туризму; інших послуг, що надають державні організації (банківські, страхові, біржові, посередницькі, експорт технологій тощо); інших послуг, що надаються приватним сектором.

Основну роль в міжнародній торгівлі послуг грають туризм та транспортні послуги.

Оцінку розвиненості країни часто зводять до оцінки дохідності сектору послуг. Є країни, в яких сфера послуг дає до 60% ВНП і вище. Наприклад, в США — 67%, у Франції — 63%, в Японії — 56%, в Англії — 56,5%, в Германії — 58%, в Італії — 56%. Фінансово-кредитна сфера виступає провідною для всіх розвинених країн. Рух капіталів і його обслуговування стоїть завжди на першому місці. По цьому показнику виділяють три центри: США, Японія, Західну Європу [7, c.210].

1.2. Сутність та класифікація послуг в міжнародній торгівлі

Світовий ринок послуг являє собою сферу обміну послуг між країнами. Поряд із світовими товарними ринками він є невід’ємною частиною міжнародних економічних відносин.

Предметом обміну на цьому ринку є послуги. Вони є результатом функціонування найважливіших сфер людської діяльності: науки, техніки, виробництва, керування.

Під послугами розуміють зміну в положенні інституціональної одиниці, що сталося внаслідок дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею.

Послуги і торгівля ними якісно відрізняються від товарів і торгівлі товарами.

Головними характеристиками послуг є те, що їх не можна, на відміну від товарів, побачити і відчути на дотик; вони не піддаються збереженню; торгівля послугами пов’язана з їх виробництвом; експорт послуг означає надання послуги іноземцю, тобто не резиденту, навіть якщо він знаходиться на митній території країни. Однак вищенаведений опис характеристик має обмеження . Деякі послуги можна побачити (наприклад, звіт консультанта на дискеті), деякі з них зберігаються (наприклад, система телефонного автовідповідача).

Різниця між товарами і послугами полягає в тому, як, яким чином уряд надає захист власному виробнику. Якщо виробничі галузі промисловості відгороджуються через встановлення тарифів, кількісних обмежень тощо, то сфера послуг відгороджується головним чином національними нормативами і правилами відносно прямих іноземних інвестицій і участі іноземних постачальників послуг в діяльності національних підприємств.

Захист сфери послуг не можна забезпечити заходами на кордонах через не матеріальний характер послуг, а також тому, що небагато операцій з послугами пов’язані з перетинанням кордонів.

Міжнародні організації систематизують і класифікують послуги, які є предметом міжнародної торгівлі.

Міжнародним валютним фондом розроблений посібник зі складання платіжного балансу, в якому представлений склад послуг, що входять у рахунок поточних операцій. Цим посібником користуються практично всі країни світу.

Класифікація послуг, яка прийнята МВФ, показує платежі між резидентами і нерезидентами і містить 11 секторів:

I.       Транспортні послуги

a)     Пасажирські перевезення (Міжнародні перевезення пасажирів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг);

b)    Вантажні перевезення (Міжнародні перевезення вантажів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг);

II.    Послуги пов’язанні з поїздками

a)     Послуги пов’язанні з діловими поїздками ( Товари і послуги, придбані не резидентами, які подорожують у справах);

b)    Послуги пов’язанні з особистими поїздками ( Товари і послуги, придбані не резидентами, які подорожують в особистими справах);

ІІІ.              Послуги зв’язку;

IV. Будівництво;

V.    Страхування;

VI. Фінансові послуги;

VII.                Комп’ютерні та інформаційні послуги

VIII.             Рояльні та ліцензійні платежі;

IX. Інші бізнес-послуги

a)              Посередницькі послуги;

b)              Лізинг;

c)              Інші ділові, професійні та технічні послуги;

X.    Особисті, культурні та рекреаційні послуги

a)              Аудіовізуальні послуги;

b)              Інші послуги;

XI. Урядові послуги

Світовий банк класифікує послуги за укрупненими групуваннями, при цьому до числа послуг включається рух доходу. Послуги поділяються на дві групи:

І група – факторні послуги, до яких відносяться платежі, що виникають у зв’язку з міжнародним рухом факторів виробництва – капіталу, робочої сили.

ІІ група – не факторні послуги, до яких відносяться інші види послуг, не пов’язані з факторами виробництва [2, с.265].

Світовою організацією торгівлі в Генеральній угоді про торгівлю послугами запропонована класифікація послуг по 12 секторам і 155 під секторам.

1.3. Роль послуг у світовій торгівлі

У середині 90-х років XX ст. послуги становили 20 % усього обсягу міжнародної торгівлі.

Секретаріат Світової організації торгівлі поділяє послуги на 12 секторів:

• бізнесові, включаючи професійні і комп'ютерні (business, including professional and computer services);

• комунікаційні (communication services);

•  будівельні та інжинірингові (contruction and engineering services);

• дистриб'юторські (distribution services);

•  освітні (educational services);

• природоохоронні (environmental services);

•  фінансові (страхові та банківські) (financial (insurance and banking servicis));

• медичні (health);

• туристичні (tourism and travel services);

• рекреаційні, культурні та спортивні (recreational, cultural and sporting services);

• транспортні (transport services);

• інші.

Зазначені 12 секторів поділяються на 155 підсекторів.

У країнах — членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР, англ. — OECD) та публікаціях Конференції ООН з торгівлі і розвитку дотримуються такої класифікації послуг:

• фінансові;

• інформаційні (комунікаційні);

• професійні (виробничі);

• туристичні;

• соціальні.

Міжнародний валютний фонд застосовує таку класифікацію послуг:

• морські перевезення;

• інші види транспортування;

• подорожі;

• інші приватні послуги;

• інші офіційні послуги.

Послуги, на відміну від товарів, є невідчутними (intangible) і невидимими (invisible), тоді як товари можна накопичувати. Британський журнал The Economist якось зазначив, що послугою є те, що під час купівлі-продажу не може впасти і вдарити по нозі [6, c.52].