Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 20:06, курсовая работа
Метою роботи: охарактеризувати облік безготівкових розрахунків та напрями його вдосконалення.
Завдання:
- висвітлити економічну сутність, поняття, принципи та характеристика обліку безготівкових розрахунків;
- проаналізувати форми та організація обліку безготівкових розрахунків;
- дослідити вдосконалення методики обліку безготівкових розрахунків.
Вступ
Розділ 1 Економічна сутність, поняття, принципи та характеристика обліку безготівкових розрахунків
1.1.Суть та економічний зміст безготівкових розрахунків
1.2.Сутність, принципи та класифікація безготівкових розрахунків
Розділ 2 Форми та організація обліку безготівкових розрахунків
2.1 Форми безготівкових розрахунків
2.2 Синтетичний та аналітичний облік коштів на рахунках банків
2.3 Відображення господарських операцій в системі рахунків
Розділ 3 Вдосконалення методики обліку безготівкових розрахунків
Висновки
Список використаної літератури
Розділ 3 Вдосконалення методики обліку безготівкових розрахунків
Незважаючи на позитивну тенденцію щодо збільшення обсягів платежів та електронних розрахункових повідомлень, оброблених у платіжній системі України, на сьогодні досить чітко проявилися основні проблеми подальшого розвитку системи безготівкових розрахунків у народному господарстві України.
Від правильного
вибору форми безготівкових
Кожна з форм безготівкових розрахунків має свої переваги і недоліки. Так, за даними НБУ, найбільшу питому вагу від загальної суми початкових платежів у платіжній системі України має платіжне доручення та меморіальний ордер, а саме 78,87 та 21,1 %, відповідно. Інші платіжні інструменти мають питому вагу меншу ніж 1 %. Так, розрахунки вимогами-дорученнями складають 0,00087 %, акредитивами – 0,00039 %, чеками – 0,00014 % [5].
Розрахунки платіжними дорученнями завжди прості, зручні і забезпечують швидке здійснення платежу, але вони мають і недолік – не гарантують платіж постачальнику.
Розрахунки
платіжними вимогами-дорученнями
Акредитивна форма розрахунків є найбільш безпечною й надійною, при ній більша частка відповідності лягає на банки. Ця форма розрахунків більш вигідна для постачальника, ніж для покупця, тому що останній несе витрати на відкриття акредитива, крім того, сума, на яку відкритий акредитив, вилучається з обігу до виплати за ним, що негативно відображається на фінансовому стані цього підприємства [8].
В Україні дуже слабо використовуються розрахунки чеками. У таких умовах чек залишається виключно технічним інструментом платежів за банківськими рахунками, що визначає обмеженість сфери його використання [9].
Протягом останніх десятиліть великої популярності набули розрахунки за допомогою платіжних карток. Операції з платіжними картками в Україні становлять близько 15 % загального обсягу грошових розрахунків [5]. Але значною проблемою залишається низька обізнаність користувачів про можливості використання карток [10].
Таким чином, увдосконалення
організації безготівкових
удосконалення комерційного розрахунку на підприємстві;
підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов’язаннями;
зміцнення договірної дисципліни;
прискорення обігу обігових коштів;
створення єдиного національного "stop-list" за платіжними картками; упровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись усіма банками України;
запровадження відродження системи заліків взаємної заборгованості підприємств, оскільки становлення в нашій країні розгалуженої системи клірингових палат потребує великих матеріально-технічних і фінансових механізмів;
оновлення розрахунків між підприємствами чеками з лімітованих чекових книжок, які гарантують здійснення оплати;
більш активне використання акредитивної форми розрахунків як більш цивілізованої порівняно з передоплатою, яка витіснила інші форми розрахунків;
підприємства повинні вибирати оптимальні форми безготівкових розрахунків;
введення в розрахунки простого та переказного векселів як найбільш перспективної форми безготівкових розрахунків у даній ситуації.
Наведені рекомендації можуть сприяти налагодженню як цілісного розрахунково-платіжного механізму країни, так і покращенню фінансового стану підприємств України.
Кожна з форм безготівкових розрахунків має свої переваги і проблеми. Розрахунки платіжними дорученнями завжди прості, зручні і забезпечують швидке здійснення платежу. Але, вони мають і недолік - не гарантують платіж постачальнику. Щоб подолати цей недолік в банківській практиці використовуються розрахунки акцептованими банком платіжними дорученнями. Також в останній час дуже широко стала використовуватися попередня оплата поставок.
Відносно новою, мало розповсюдженою формою розрахунків є розрахунки платіжними вимогами-дорученнями. Такі розрахунки дозволяють закріпити договірну дисципліну, дозволить ширше упровадити акцепт матеріальних цінностей та визволити установи банків, обслуговуючих постачальника та покупця від формального контролю за правильністю оформлення документів і документообігу. Але вони потребують вдосконалення в напрямку збільшення відповідальності платника, прискорення документообігу, використання фінансових санкцій.
Розповсюдженою формою розрахунків в ринковій економіці є акредитивна форма розрахунків. Це сама безпечна й надійна форма розрахунків, при якій більша доля відповідності лягає на банки. Ця форма розрахунків більш вигідна для постачальника, ніж для покупця, тому що останній несе видатки по відкриттю акредитиву, крім того, сума, на яку відкритий акредитив, вилучається з обороту до виплати по ньому, що є негативним для підприємства.
Від правильного вибору
форми безготівкових
Сьогодні, в часи економічної кризи розв'язати назрівши проблеми здатний унікальний фінансовий інструмент - вексель, як проста форма кредитних грошей для оплати товарів та послуг, надання позик, гарантій міжбанківських кредитів.
Вагомість векселя у сучасній ринковій економіці досить значна. Цю вагомість надає векселю безспірність оплати за ним.
У більшості країн світу з ринковою економікою у разі оголошення фірми-боржника за векселем банкрутом, з реалізації її активів покриваються, в першу чергу, всі вексельні претензії до неї, незалежно від строків платежу за ним. Тому платіж за векселем і має безспірний та першочерговий характер. Чим вищий рівень економії грошей у платіжному обороті, тим він стійкіший, тому при проведенні безготівкових розрахунків шляхом передачі боргів з допомогою векселя досягається економія не тільки грошей, а й часу на проведення розрахунків, знижуються втрати від інфляції, закріплюються господарські зв'язки.
Особливого значення у практиці передачі боргів набувають векселі у разі простроченої кредиторської заборгованості, погашенні остаточної частини заборгованості за розрахунками під час заліку взаємозаборгованості. Вексель може забезпечити значно інтенсивнішу систему боротьби з неплатежами та заборгованістю. Крім того, вексель можна застосовувати в міжнародних кредитних відносинах, тому необхідно налагодити функціонування вексельного обігу на основі сучасного міжнародного вексельного права.
Отже, своєчасна і повна сплата доставленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, інших боргових зобов'язань є однією з головних передумов та ознак ефективності функціонування економіки в цілому і кожного його суб'єкта окремо, в тому числі і сільськогосподарських підприємств. Тому обов'язковою умовою є подальше удосконалення безготівкових розрахунків.
Система безготівкових розрахунків має бути найтіснішим чином пов’язана з реальним товарним оборотом. Тільки за такої умови забезпечуватиметься безперебійний кругообіг коштів господарських суб’єктів і, як результат, розвиватиметься та якісно вдосконалюватиметься виробництво.
Нормалізація
системи безготівкових
Висновки
Безготівкові розрахунки на даному етапі розвитку світового господарства є невід`ємною частиною його функціонування. Адже для будь-якої господарської операції підприємства повинні здійснювати розрахунки з іншим підприємствами, тому найшвидшим типом розрахунків між юридичними та фізичними особами виступають саме цей вид розрахунків.
Це так звана цілісна система, складовоа загальної національної грошової системи. В ході становлення ринкових відносин і відповідної трансформації грошової сфери економіки посилюється значення і роль безготівкових розрахунків як важливого самостійного відособленого об’єкта економічних відносин, а відповідно й окремого дослідження економічної науки.
Більшість підприємств здійснюють безготівкові розрахунки, вони мають різни види рахунків і користуються різними формами безготівкових розрахунків. В умовах ринкової економіки форми безготівкових розрахунків набувають нової сутності: підприємство має само вибирати найефективніші та найкращі форми розрахунків. Безготівкові розрахунки нерозривно пов’язані із підприємницькою діяльністю і від правильності застосування тієї чи іншої форми розрахунків підприємство може виграти або програти.
Для вирішення
проблем пов’язаних з організацією
безготівкових розрахунків
Першочерговими заходами з організації електронної торгівлі в Україні повинна стати розробка та формування правової бази з проведення торгівельних операцій з використанням Інтернету. Адже використання безготівкових розрахунків через інтернет забезпечить заощадження часу та коштів і призведе до пришвидшення обороту коштів.
Стабільність фінансової системи України і національної економіки безпосередньо пов’язана зі стабільністю розрахункової системи, тобто з наявністю надійного механізму платежів, що дозволяють безперебійно здійснювати розрахункові операції.
Одним із важливих шляхів удосконалення організації безготівкових розрахунків є побудова Єдиної національної системи банківських карток, система повинна сприяти збільшенню обсягів безготівкових розрахунків в Україні, акумулюванню фінансових ресурсів на території України.
Список використаної літератури
1). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" із останніми змінами від 24.09.10р.;
2). Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика: Навчально-практичний посібник / Н. І. Верхоглядова, В. П. Шило, С. Б. Ільїна та ін.. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 536 с.;
3). Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – 1080 с.
5. Офіційний сайт Національного банку України. – Режим доступу : http:// www.bank.gov.ua.
6. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків / В. Кравець // Банківська справа. – 2009. –№ 6. – С. 3–8.
7. Карпенко О. Розрахунки платіжними дорученнями / О. Карпенко // Бухгалтерія. – 2007. –№ 22. – С. 17–18.
8. Соколова О. Акредитиви. Що це таке і які вони бувають / О. Соколова // Все про бухгалтерський облік. – 2005. – № 36. – С. 21–22.
9. Березина М. П. Вопросы теории безналичных расчетов / М. П. Березина // Банковское дело. – 2008. – №8. – С. 7–10.
10. Васильченко З. М. Розрахунки платіжними картками в Україні: стан, проблеми та перспективи / З. М. Васильченко, А. В. Демченко // інанси України. – 2010. – № 1. – С. 74–83.
11. Якобець Х. Г. Вплив різних
форм безготівкових розрахунків на фінансовий
стан підприємства [Електронний ресурс]
/ Х. Г. Якобець. – ежим доступу : intkonf.org/yakobets-hg-vpliv-
11. Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи їх вдосконалення / С. Коробкіна // Банківська справа. – 2009. – № 12. – С. 49–50.