Облік безготівкових розрахунків

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1 Економічна сутність, поняття, принципи та характеристика

обліку безготівкових  розрахунків ………………………………………………5

1.1.Суть та  економічний зміст безготівкових  розрахунків…………………….5

1.2.Сутність, принципи та класифікація безготівкових розрахунків……….…9

Розділ 2 Форми та організація обліку безготівкових розрахунків …………..17

2.1 Форми безготівкових  розрахунків………………………………………….22

2.2 Синтетичний  та аналітичний облік коштів  на рахунках банків………….23

2.3 Відображення господарських операцій в системі рахунків………………24

Розділ 3 Вдосконалення методики обліку безготівкових розрахунків ……31

Висновки…………………………………………………………………………36

Список використаної літератури……………………………………………….38

 

 

Вступ

Актуальність  теми обумовлена тим, що від стану безготівкових розрахунків, своєчасного і повного надходження від платників коштів залежить стан грошового обігу, ціноутворення, кредитні відносини, фінансовий стан підприємств та банківських установ і, як підсумок, соціальний стан населення.

З розвитком електроніки, комп’ютерної техніки та мережі інтернет багато речей з повсякденного життя стали виконуватися простіше. Починаючи від спілкування закінчуючи розрахунками і переказами коштів за допомогою новітніх технологій. Розвиток новітніх технологій не залишив осторонь банківську систему, розрахунки та інші банківські операції. Зараз кожен банк у своїй діяльності використовує комп’ютерні технології. Це полегшує роботу як працівникам банку так і їх клієнтам.  
Актуальність даної теми полягає в тому, що в наш час безготівкові розрахунки широко використовується, вони є дійсно зручними та ефективними. Прикладом є використання банкоматів, для того щоб отримати гроші з рахунку, кожен хто має картку може у будь-який час доби прийти і зняти гроші з картки у банкоматі і не потрібно чекати у чергах.  
Використання безготівкових розрахунків призводить до скорочення поточних витрат та прискорення часу доступу клієнтів до своїх вкладів, прискорення руху грошових коштів. Наша держава почала використовувати «електронні гроші» та банківські картки не так давно, що наклало свій відбиток на банківську діяльність в Україні. Існування недосконалої нормативної бази, наявність різного роду проблем створюють перешкоди у розвитку та запровадженню безготівкових розрахунків. Недосконалість правової бази являється проблематикою даної статті.

Проблеми безготівкових  розрахунків досліджувалися українськими та зарубіжними вченими, такими як Н.А. Куфакова, Ю.А. Ровинський, М.М. Агарковою, Л.К. Вороновою, М.С. Матрохіною, Л.Г. Єфімовою, Б.М. Івановою, А.О. Селівановою, Н.І. Хімічевою, Я.А. Гейвандовою, А.М. Гуляєвою, М.П. Кучерявенком, , О.П. Орлюком, Є. О. Алісовою, Н.С. Дубенко, О.М. Євремовим, О.В. Міняйлом, А.М. Морозом, А.І. Савлуком, М.Ф. Пуховкіною, М.В Ніконовою, та ін.

Використання безготівкових розрахунків у наш час – це зручно для клієнтів, адже можна здійснювати платежі на великі відстані без ризику втрати.

Метою роботи: охарактеризувати облік безготівкових розрахунків та напрями його вдосконалення.

Завдання:

-  висвітлити економічну сутність, поняття, принципи та характеристика обліку безготівкових розрахунків;

- проаналізувати  форми та організація обліку безготівкових розрахунків; 

- дослідити  вдосконалення методики обліку безготівкових розрахунків.

Об’єктом дослідження є: є форми та умови безготівкових розрахунків підприємств.

Предметом дослідження  є: облік безготівкових розрахунків.

Інформаційна  база: спеціалізована література; періодичні видання; Інтернет ресурси. 

Розділ 1 Економічна сутність, поняття, принципи та характеристика обліку безготівкових розрахунків

 

1. Суть та економічний зміст безготівкових розрахунків

 

Розрахунки  між підприємствами і організаціями  є однією з необхідних ланок розширеного  відтворення. Вони опосередковують  розподіл та перерозподіл суспільного продукту, перетворення його з товарної форми на грошову та навпаки, пов’язане при цьому із зміною форм власності. Розрахунки здійснюються на економічній базі кругообігу засобів в процесі виробництва і є суспільним визнанням того, що продукція підприємства потрібна споживачам.

Грошові розрахунки можуть набувати як готівкової, так  і безготівкової форми. Безготівковим  грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків  досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також зацікавлена держава — не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту [3, с.97].

Більшість розрахунків  здійснюється через банки і незначна – через підприємства зв’язку. Це визначає певну специфіку безготівкових  розрахунків. Так, внаслідок того, що розрахунки здійснюються через фінансові  інститути, суб’єкти основних економічних відносин і суб’єкти, що беруть участь у розрахунках, не співпадають. Також грошові відносини, як допоміжна та складова функція основних економічних відносин, відокремлюються від них через спеціальну нормативну регламентацію – банки здійснюють оперативне управління грошовими коштами клієнтів на підставі правових актів і договорів.

Загальні принципи організації системи безготівкових  розрахунків у господарському обороті  України визначені в Інструкції № 7 „ Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, що затверджена постановою Правління НБУ від 2 серпня 1996р. № 204 [78, с.97]. 
Також організацію безготівкових розрахунків регулюють Закони України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, інші законодавчі акти України та нормативно-правові акти Національного банку України.

Згідно Інструкції НБУ “Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті”  безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. 
В іншій довідковій і економічній літературі різні автори по різному трактують поняття “безготівкові розрахунки”. Розглянемо деякі з них (див. табл. 1).

Здійснивши  аналіз підходів до сутності безготівкових  розрахунків ми бачимо, що більшість  з них мають свою думку, хоча деякі притримуються визначення безготівкових розрахунків з інструкції.

Проаналізувавши поняття “безготівкові розрахунки”  ми виявили, що під ними розуміють: платежі, перерахування суми коштів, систему  грошових розрахунків, розрахунки, рух  грошей по рахунках, організацію розрахунків, грошові розрахунки, форми грошового обігу. Тобто, кожен науковець втілює своє бачення сутності безготівкових розрахунків.

Здійснивши  аналіз підходів до сутності безготівкових  розрахунків ми бачимо, що більшість  з них мають свою думку, хоча деякі притримуються визначення безготівкових розрахунків з інструкції.

 

 

Проаналізувавши поняття “безготівкові розрахунки” ми виявили, що під ними розуміють: платежі, перерахування суми коштів, систему грошових розрахунків, розрахунки, рух грошей по рахунках, організацію розрахунків, грошові розрахунки, форми грошового обігу. Тобто, кожен науковець втілює своє бачення сутності безготівкових розрахунків.

Так, такі автори, як Партин Г.О., Сухарський В.С. вважають “безготівкові розрахунки” платежами. Головко В.І., Поддєрьогін А.М. - перерахуванням суми коштів, Завадський Й.С. - системою грошових розрахунків, Борисов А.Б., Загородній А.Г., Золотогоров В.Г. і Тиркало Р.І. – розрахунками, Савлук М.І. – рухом грошей по рахункам, Щетинін А.І. – організацією розрахунків, Дянів Р.П. – формою грошового обігу.

Також питання  щодо безготівкових розрахунків  висвітлюються в періодичних виданнях (див. табл. 2).

Тож, як бачимо з таблиці 2 питання щодо безготівкових  розрахунків розглядаються в  періодичних виданнях. Особливо уважно ці питання висвітлюються в такому виданні, як “Вісник НБУ”. Загалом більшість авторів у цьому видання висвітлюють питання, які стосуються функціонування електронних грошей, а саме питання пов’язані з функціонуванням національної системи масових електронних платежів, системи електронних міжбанківських переказів, внутрідержавних небанківських платіжних систем, аналізують діяльність банків на ринку пластикових карток в Україні тощо. Також автори приділяють увагу певним формам безготівкових розрахунків (в основному – чекам, векселям та акредитивам). Ці автори висвітлюють, питання стосовно особливостей заповнення реквізитів даних платіжних документів, а також особливості розрахунків за їх допомогою.  
Отже, нормальне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів, першочергове місце в яких займають безготівкові розрахунки. Велика кількість підходів свідчить про становлення та розвиток безготівкових розрахунків в Україні.

 

1.2 Сутність, принципи та класифікація безготівкових розрахунків

 

Розрахункові  відносини в Україні зумовлені  наявністю товарного виробництва, товарного обороту грошей. В Україні  більшість розрахунків здійснюється у безготівковій формі.

Зобов’язання  платника (покупця, замовника, і іншого споживача) розрахуватись з своїм  контрагентом за поставлену йому продукцію (виконану роботу, надані послуги) виникає  в наслідок укладення відповідного договору поставки, купівлі-продажу, підряду , тощо.

Існування цього зобов’язання базується на відповідному виконанні отримувачем засобів (постачальником, підрядчиком, виконавцем тощо), свого зобов’язання по цьому договору, яке є зустрічним по відношенню до зобов’язання платника.

Безготівковий грошовий обіг - це рух грошових коштів без використання готівкових грошових знаків шляхом перерахування сум за рахунками в банках чи зарахування взаємних вимог. У безготівковому обігу гроші функціонують як засіб платежу, бо є певний проміжок часу між одержуванням товарів та оплатою їх. Переваги безготівкового обігу перед готівковим очевидні

1. прискорюється обіг грошових коштів господарських суб’єктів;
2. значно скорочуються суспільні витрати обігу;
3. збільшуються можливості держави щодо регулювання грошової сфери тощо.

Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу. Безготівкові розрахунки поділяються на

- міжбанківські  та 

- міжгосподарські,  які обслуговують, відповідно, відносини  між банками та між клієнтами банків. Безготівкові розрахунки є розрахунками (платежами) за продукцію та послуги, що здійснюються двома основними способами:

1. акцептно-інкасовим,  коли поставка передує оплаті,

2. акредитивним, - коли оплата передує відправленню  продукції. 

Акцепт у даному разі виступає як згода на оплату розрахункових документів. Інкасо - це банківська розрахункова операція, завдяки якій банк одержує гроші за дорученням клієнта і зараховує ці гроші на його банківський рахунок на підставі поданих розрахункових документів. Акредитив - це розрахунковий документ, за яким один банк доручає іншому здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені чи надані послуги.

Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це по-перше, надходження грошових коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, організаціями  та установами всіх форм власності, підприємствами без створення юридичної особи і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банки шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів. Кошти з рахунка клієнта списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене безспірне стягування та безакцептне списання коштів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки в межах наявних на рахунку клієнта коштів. Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допускається.

Господарські суб’єкти самостійно обирають форми розрахунків  та вказують їх при укладенні договорів.

Установи банків здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків  підприємств. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати проведення безготівкових розрахунків.

Народногосподарське значення безготівкових розрахунків полягає  у прискорені обігу грошових і  фінансових коштів, забезпеченні в  максимально короткий час грошової компенсації виробникам - власникам поставленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Прискорення міжгосподарських розрахунків важливе як з мікро -, так із макроекономічної точок зору.