Фінансове забезпечення регіонів

     ВСТУП 

     Фінансове забезпечення регіонів – на даний  момент тема досить актуальна. По-перше, в Україні із цим постійно виникають  проблеми: то можновладців звинувачують у перевищенні повноважень, то не вистачає грошей на пристойне фінансування тощо. По-друге, достатньо важко розрахувати, якому з регіонів скільки потрібно фінансових ресурсів для гідного розвитку. Це питання досить актуальне не тільки в Україні, а й поза її межами. Для правильного вивчення цієї проблеми і її вирішення складаються спеціалізовані комісії, що постійно вивчають тенденцію розвитку регіону, депресивні і прогресивні галузі народного господарства тощо.

     Мета: ефективне використання економічного, наукового, трудового потенціалу, природних та інших ресурсів, а також особливостей регіонів для досягнення на цій основі підвищення рівня життя людей, оптимальної спеціалізації регіонів у виробництві товарів та послуг.

     В даній роботі розглянуто основні терміни, які використовуються під час обговорення теми фінансового забезпечення регіонів, а також основні заходи для стимулювання розвитку і укріплення фінансового стану регіонів.

     Завдання:

• охарактеризувати основні поняття фінансового забезпечення регіонів
• вивчити особливості організації фінансового забезпечення регіонів та фінансове забезпечення депресивних територій
• дослідити фінансове забезпечення регіонів
• вивчити проблеми фінансового забезпечення регіонів

Об’єктом  фінансового забезпечення регіонів – є регіони України.

Предметом – процес фінансового забезпечення. 
 

     1. Характеристика основних  понять. Мета і засади фінансового забезпечення регіонів 

     Розглянемо  основні поняття, які використовуються під час розкриття даної теми.

     Регіон — це територія області, територія Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

     Стимулювання  розвитку регіонів — це комплекс правових, організаційних, наукових, фінансових та інших заходів, спрямованих на досягнення сталого розвитку регіонів на основі поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів на загальнодержавному та регіональному рівнях, максимально ефективного використання потенціалу регіонів в інтересах їх жителів та держави в цілому.

     Депресивна  територія — це регіон чи його частина (район, місто обласного значення або кілька районів, міст обласного значення), рівень розвитку якого (якої) за показниками, визначеними цим Законом, є найнижчим серед територій відповідного типу.

     Система фінансового забезпечення регіонів визначена Конституцією України  та відповідними законами України, в  яких закладено механізми здійснення державними та регіональними органами влади повноважень щодо формування та використання фінансових ресурсів. Фінансову основу місцевого самоврядування, згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» становлять рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Крім того, активну участь у системі фінансового забезпечення регіонів приймає держава шляхом безпосереднього формування доходів бюджетів місцевого самоврядування, а також його фінансової підтримки. Держава виступає гарантом формування доходної бази місцевого самоврядування, достатньої для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

     Правові засади стимулювання розвитку регіонів закладені в низці законодавчих, нормативних та методичних документів.

     Концепцією  державної регіональної політики, схваленою  Указом Президента України в 2001 р., передбачено стимулювання розвитку регіонів чи їх частин, у межах яких визначені показники економічного та соціального розвитку значно нижчі, ніж відповідні середні показники в державі (депресивні території). Таке стимулювання повинно здійснюватись шляхом запровадження особливих механізмів бюджетної, податкової, цінової, грошово-кредитної, інноваційної та інвестиційної політики щодо таких територій, підвищення ефективності використання внутрішнього природного, економічного, наукового, трудового потенціалу таких територій. Передбачалось протягом 2001-2003 рр. обґрунтувати засадничі принципи державного стимулювання регіонального розвитку, в тому числі депресивних територій.

     Державна  стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України в 2006 р. передбачає стимулювання розвитку регіонів із застосуванням кількох основних інструментів: Угод щодо регіонального розвитку, Програм подолання депресивності окремих територій, Державних цільових програм. Стратегією затверджено пріоритетні напрями розвитку для кожного регіону, виходячи із загальнодержавних інтересів та особливостей ресурсного потенціалу регіонів. Ці пріоритетні напрями повинні визначати заходи зі стимулювання розвитку регіонів.

     Закон України "Про стимулювання розвитку регіонів", прийнятий в 2006 р., визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації держаної регіональної політики щодо стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій.

     Стимулювання  розвитку та фінансове забезпечення регіонів здійснюється з метою:

     забезпечення  їх сталого розвитку в інтересах  усієї України, підвищення рівня  життя населення, подолання бідності та безробіття, формування середнього класу;

     ефективного використання економічного, наукового, трудового потенціалу, природних та інших ресурсів, а також особливостей регіонів для досягнення на цій основі підвищення рівня життя людей, оптимальної спеціалізації регіонів у виробництві товарів та послуг;

     створення рівних умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів України;

     забезпечення  додержання визначених державою соціальних гарантій для кожного громадянина  незалежно від місця його проживання;

     подолання депресивного стану окремих територій, своєчасного і комплексного розв’язання проблем охорони довкілля.

     Стимулювання  розвитку регіонів здійснюється на засадах:

     збалансування загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів розвитку, визначення державою з урахуванням пропозицій органів  місцевого самоврядування науково обґрунтованих пріоритетних напрямів регіонального розвитку;

     програмно-цільового  підходу до розв’язання проблем  соціально-економічного розвитку, створення  сприятливого інвестиційного середовища в регіонах;

     максимального наближення послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, до споживачів цих послуг;

     концентрації  на конкурсній основі коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також інших ресурсів з метою  досягнення найбільш ефективного їх використання для цілей регіонального розвитку;

     співробітництва та взаємної відповідальності центральних  і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових і громадських організацій  та інших суб’єктів у виконанні  завдань регіонального розвитку.

     Реалізація  зазначеного Закону здійснюватиметься  шляхом:

     1) запровадження договірних засад  у відносинах між Урядом та  органами місцевого самоврядування  через підписання Угод щодо  регіонального розвитку щодо  реалізації в регіонах спільних  заходів, визначених державною стратегією регіонального розвитку та регіональними стратегіями розвитку;

     2) забезпечення державного стимулювання  розвитку депресивних територій  шляхом розроблення та виконання  Програм подолання депресивного  стану територій і надання  цільової державної підтримки для розвитку виробничої та соціальної інфраструктури, формування інфраструктури підприємництва, фінансування програм перекваліфікації працівників, розвиток соціально-культурної сфери та охорони довкілля.

     На  фінансування усіх програм подолання депресивності територій протягом року в державному бюджеті повинна передбачатися сума не менше ніж 0,2 відсотка дохідної частини державного бюджету за відповідний період.

     Практичне запровадження зазначених інструментів стимулювання розвитку регіонів вимагає розроблення й затвердження низки методичних документів. Зокрема, у 2007 р. постановою Уряду затверджено Порядок підготовки, укладення та виконання угоди щодо регіонального розвитку. Цей документ визначає процедуру ініціювання, підготовки та підписання угоди щодо регіонального розвитку, а також проведення моніторингу її виконання. Затверджено також Типову угоду щодо регіонального розвитку - важливий методичний документ, що визначає структуру, обов’язкові компоненти й форму угоди.

     Для практичного запровадження програм подолання депресивності територій у 2006 р. затверджено Порядок здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів і міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення для визнання територій депресивними. Цим документом передбачено щороку здійснювати моніторинг соціально-економічного розвитку територій в розрізі низових адміністративних районів і міст на підставі даних державних статистичних спостережень з метою підготовки пропозицій щодо визнання території депресивною.

     Таким чином, основа законодавчо-нормативної  бази для застосування зазначених інструментів стимулювання розвитку регіонів сформована, хоча багато практичних питань потребуватимуть  уточнення в процесі запровадження. Головною передумовою ефективного запровадження цих механізмів є забезпечення відповідальності центральних і місцевих органів влади за виконання домовленостей. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Організація фінансового забезпечення державного стимулювання розвитку регіонів та Особливості фінансового забезпечення депресивних територій 

     Державне  стимулювання розвитку регіонів здійснюється відповідно до основ державної регіональної політики, державних програм економічного і соціального розвитку України, законів про Державний бюджет України, загальнодержавних програм, інших законів та актів законодавства України, а також програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, місцевих бюджетів.

     З метою забезпечення реалізації державної  політики щодо стимулювання розвитку регіонів затверджуються:

     Кабінетом Міністрів України — державна стратегія регіонального розвитку;

     Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням норм, закладених у державній стратегії регіонального розвитку, спільних інтересів територіальних громад регіонів — регіональні стратегії розвитку.

     Реалізацію  державної політики щодо стимулювання розвитку регіонів забезпечують Кабінет  Міністрів України, центральний  орган виконавчої влади з питань економічної політики, інші центральні, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

     Узгодження  діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів  місцевого самоврядування у сфері  державного стимулювання розвитку регіонів, виконання регіональних стратегій  розвитку здійснюється на основі угод щодо регіонального розвитку, які укладаються між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими радами і виконуються відповідно до законодавства.

     Угода щодо регіонального розвитку передбачає:

     спільні заходи центральних та місцевих органів  виконавчої влади і органів місцевого  самоврядування з реалізації в регіоні  державної стратегії регіонального  розвитку;

     спільні заходи центральних та місцевих органів  виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з реалізації регіональної стратегії розвитку;