Доходи, їх джерела і розподіл

Як правило, великі галузі економіки є основними споживачами  найманої праці певної кваліфікації чи спеціальності. Так, вугільна промисловість в Україні є єдиним роботодавцем для шахтарів, а на ливарників пред'являє попит металургійна галузь. За таких умов крива пропозиції праці матиме додатний (висхідний) нахил (додаток Е).

Щодо пропозиції праці  в масштабах економіки, то світовий досвід свідчить, що зростання ставки заробітної плати зумовлює зростання пропозиції праці, тобто крива S_L для економіки як цілого має додатний (висхідний) нахил. Якщо припустити, що зростання ставок заробітної плати буде мати стійку тенденцію до зростання й надалі, то, за незмінності інших умов, крива пропозиції мала б вигляд S_L (додаток В2), адже зростання зарплати в кілька разів за незмінного (насиченого) обсягу споживання економічних благ привело б до скорочення робочого та до збільшення вільного часу.

Пропозиція праці на рівні  економіки як цілого є предметом дослідження макроекономіки, але проблема утворення ціни на ресурси — мікроекономічна проблема.

Ринкова рівновага на ринку  праці встановлюється в точці  перетину кривих ринкового попиту на працю D_L та ринкової пропозиції праці S_L (додаток Ж1).

Звідси видно, що рівноважній  точці Е відповідає рівноважна ставка заробітної плати * та рівноважний рівень зайнятості в економіці L*

Рівновага відображає стан повної та ефективної зайнятості.

Повна зайнятість — всі, хто бажає запропонувати за встановленою ринком праці рівноважною ціною (ставкою заробітної плати) певний обсяг праці, можуть реалізувати свої бажання. Навіть за умови перевищення чисельності робочої сили над рівноважним обсягом зайнятих L* в економіці матиме місце повна зайнятість. Пояснюється це тим, що надлишок чисельності робочої сили над L* буде утворювати природний рівень безробіття, який означає, що те число трудових ресурсів, які за цих умов добровільно залишаються без роботи, не бажають за певної ставки заробітної плати (*) пропонувати більше праці, ніж L* .

Ефективною зайнятість в обсязі L*  є тому, що за такого рівня зайнятості граничний дохід від праці дорівнює граничним затратам на останню одиницю праці, тобто МRР_L = МRС_L.

Звісно, що попит окремого підприємства на ринку праці досить незначний порівняно з ринковим. Тому у зв'язку з тим, що ні підприємство, ні працівник не можуть вплинути на рівноважну ставку зарплати *, підприємство і працівник мусять до неї пристосуватися.

Рівноважний обсяг праці  підприємства (додаток Ж2) визначається правилом оптимізації, яке для конкурентного  ринку праці має вигляд: VМР_L=МRР_L = *. Якщо крива виручки від реалізації граничного продукту праці (МRР_L) знаходиться вище кривої граничних витрат на працю, підприємство зацікавлене у збільшенні кількості найманої праці, це забезпечить їй зростання прибутку, оскільки кожна додаткова одиниця праці принесе більше доходів, ніж витрат. Якщо ж крива D_L=МRР_L знаходиться нижче кривої S_L= МRС_L, то витрати підприємства на кожну додаткову одиницю праці будуть перевищувати приріст доходу від використання додаткової одиниці праці. За цих умов підприємство буде звільняти працівників доти, доки не досягне рівноважного стану в точці перетину кривих S_L i D_L, де МRС_L =.MRP_L

Рівновага на галузевих ринках праці встановлюється в точці  перетину галузевих кривих попиту на працю D_L та пропозиції праці S_L.

У зв'язку з тим, що одні галузі стрімко розвиваються, інші — повільніше або ж занепадають, ми повинні  розглянути механізм "переливання" найманих працівників з одних  галузей в інші та зрозуміти наслідки таких змін у структурі зайнятості. Для цього в додатку З зображено вплив змін у попиті (додаток З1) на рівновагу галузевого ринку праці. Зображено первинну рівновагу на ринку праці для вугільної галузі в точці Е₀. Якщо попит на вугілля скоротиться, то скоротиться і попит на працівників вугільної галузі (шахтарів). Крива попиту зміститься з D_LO до D_L1; точка рівноваги — з точки Е₀ в точку Е₁.

В результаті ставка заробітної плати зменшиться з ₀ до ₁ відповідно зменшиться й чисельність зайнятих з L₀ до L₁.

В додатку З2 зображено  ситуацію, за якої крива попиту на працю  залишається незмінною, але відбуваються зміни у пропозиції праці.

Із розглянутих вище моделей  рівноваги на галузевих ринках праці  випливає, що:

• ринок праці поєднує різні галузі економіки;
• зростання зарплати в одних галузях зумовлює в короткостроковому періоді зменшення зайнятості та обсягів виробництва в інших;
• перехід найманих працівників з одних галузей в інші є можливим завдяки мобільності ресурсу "праця".

Проте, всі ці твердження досі не змогли пояснити, чому програмісти, артисти, спортсмени, лікарі, менеджери та інші, що мають неординарні здібності, мають заробітну плату, яка подекуди значно перевищує ринковий її рівень для таких самих категорій найманих працівників.

Пояснення цього явища  вимагає розмежування в будь-якому  доході на ресурс, отже і в доході на ресурс "праця", двох складових: трансфертного доходу (transfer earnings) та економічної ренти (economic rente).

Трансфертний дохід — це дохід, що дозволяє утримувати будь-який ресурс в уже обраній сфері діяльності.

Економічна рента — це перевищення ціни на ресурс над рівнем трансфертного доходу, яке дозволяє отримати необхідну пропозицію цього ресурсу в межах заданого способу його використання.

Величина винагороди за ресурс залежить від коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною.

Для абсолютно нееластичної пропозиції ресурсу за ціною власник ресурсу отримує тільки економічну ренту (додаток К1) у вигляді площі чотирикутника O₀E₀L₀. Для абсолютно еластичної пропозиції ресурсу власник отримає тільки трансфертний дохід (S₁O) (додаток К2). Якщо пропозиція на ресурс знаходиться між двома описаними вище крайнощами, тобто крива пропозиції має висхідний (додатний) нахил (додаток К3), то власник ресурсу водночас отримує і трансфертний дохід (S₁ОAEL), і економічну ренту (S₁O).

Співвідношення між часткою  трансфертного доходу і економічною  рентою в доході власника ресурсу  визначається величиною коефіцієнта  цінової еластичності пропозиції ресурсу: чим більший цей коефіцієнт, тим вища частка трансфертного доходу, і, навпаки, чим менший коефіцієнт еластичності, тим більша частка економічної ренти.

Рентні доходи на працю  значною мірою зумовлені особливими природними здібностями, але, як правило, щоб ці здібності та обдарованість "були належним чином оздоблені", необхідна належна школа, підготовка.

Для повного розуміння сутності заробітної плати важливим є один із аспектів праці — її ставка, яка є ціною, що сплачується роботодавцем найманому працівникові за функціональне використання його праці.

Співвідношення елементів  на підставі яких формується заробітна  плата утворює структуру заробітної плати, яка охоплює: основну та додаткову зарплату, а також види винагород, що входять до кожної зі складових.

Заробітна плата має дві  основні форми:

• відрядна — застосовується тоді, коли саме від інтенсивності праці робітника залежить обсяг виробництва. Відрядна форма зарплати передбачає систему доплат за економію палива, енергії, сировини, матеріалів, за ефективне використання устаткування, за ставлення до праці, за ризик і т. ін.
• погодинна ― застосовується там, де потрібно виробляти продукту саме стільки, скільки того вимагає технологія.
• погодинно-нормативна;
• погодинно-преміальна.

Для того, щоб зацікавити найманого працівника у результативній діяльності підприємства, застосовують систему пайової участі у розподілі доходів підприємства.

Частка участі найманого працівника в доходах фірми визначається двояко: визначенням частки кожного працівника в чистому доході підприємства та у формі акціонування або отриманні дивідендів на певний обсяг акціонерного капіталу.

Розміри заробітної плати  в різних країнах суттєво відрізняються. Причинами відмінностей у національному рівні заробітної плати є:

• розмір вартості робочої сили;
• рівень продуктивності праці;
• сила й авторитет профспілок;
• технологічний рівень виробництва;
• вплив держави на політику доходів.

В Україні діє тарифна система, яка включає тарифні ставки, тарифні сітки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики.

За допомогою тарифної системи заробітної плати здійснюють диференціацію робіт залежно  від їх складності, а робітників залежно від їхньої кваліфікації та рівня відповідальності за розрядами  тарифних сіток. Вони є основою диференціації  заробітної плати.

Отже, якщо розглядати заробітну плату як окреме економічне явище, то можна виявити, що у формах і системах заробітної плати проявляється дія двох принципів (законів) її формування:

— усереднений рівень оплати праці в країні визначається вартістю робочої сили;

— диференціація заробітної плати здійснюється на основі закону граничної корисності.

 

 

ВИСНОВКИ

Дохід — багатогранне економічне поняття, яке застосовується у різних значеннях.

Доходи в ринковій економіці виконують такі основні функції як: добробуту, мотиваційну, соціальну.

Адам Сміт сказав: «Три першооснови будь-якого доходу, як і будь-якої мінової цінності, — це заробітна плата, прибуток і рента.»

Згідно функціонального  розподілу факторних доходів, було зазначено, що кожен ресурс виробництва  має певну ціну, яка формується залежно від взаємодії попиту та пропозиції на цей ресурс. Наприклад, рента є ціною за використання землі, підприємницькі здібності приносять підприємцю прибуток, а ціна праці відображається у заробітній платі.

 Проте на всі ці  форми доходу впливають різні чинники.

Через це у цій курсовій роботі багато уваги приділяється умовам за яких встановлюється ціна на ресурс.

Ми розглянули попит на ресурс за досконалої та недосконалої конкуренції в теорії граничної  продуктивності на прикладі ресурсу «праця», були сформовані правила мінімізації затрат підприємства та максимізації прибутку, описані проблеми визначення пропозиції ресурсів у різних масштабах і встановлення рівноважної ринкової ціни ресурсів.

Як виявилось  велику роль при формуванні рівноважної  ринкової ціни відіграють профспілки і держава.

Недосконалу конкуренцію  на ринку праці зумовлюють дії  профспілок, які виступають на ринку  праці з боку пропозиції від імені  та в інтересах найманих працівників. За таких умов ціна праці визначається не тільки функціями попиту і пропозиції, а й цілями профспілок. Якщо профспілка сильна й авторитетна і ставить  собі за мету максимізувати заробітну  плату, то заробітна плата може суттєво  відхилятись від ринкової в бік  зростання, але це призведе до зменшення  зайнятості. Якщо профспілка свою мету вбачає в максимізації зайнятості, відповідно буде зменшуватися ставка заробітної плати.

На сьогодні тиск профспілок змусив роботодавців об'єднатись у  спілки підприємців з метою створення  противаги на ринку праці.

Щодо держави, то її вплив  на функціонування ринку  праці проявляється різноманітно. Але  визначальну роль відіграє встановлення мінімальної заробітної плати чинним законодавством. Метою такого урядового  впливу є соціальний захист найманого  працівника від свавілля роботодавця. А супутнім негативним наслідком  такого впливу є зростання вимушеного безробіття.

Аналізувавши  все, можна зробити висновок, що в  умовах становлення ринкового середовища в економіці України внаслідок  взаємозумовленої дії об'єктивних та суб'єктивних факторів формування доходів  населення характеризується такими тенденціями:

• розширенням структурних складових сімейних доходів;
• поглибленням розриву між номінальними доходами і доходами, що є у розпорядженні;
• слабким і нестійким зростанням факторних доходів;
• домінуванням перерозподільчих процесів у створенні доходів;
• зростанням частки доходів від реалізації продукції особистого підсобного господарства;
• натуралізацією частки отриманих доходів;
• тінізацією доходів з метою ухилення від сплати податків.

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

 

Попит підприємства на ресурси  за умов досконалої конкуренції

 

 

 

 

1 2 3 4 5

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

Попит підприємства на ресурс за умов недосконалої конкуренції

 

 

 

Ціна ресурсу 

 

 

Додаток В

 

Криві індивідуальної пропозиції праці

1)

t

2)

                        t

 

 

Додаток Д

 

Крива пропозиції для підприємства на

досконало-конкурентному  ринку праці

 

 

 

 

 

S_L = АС = МRС_L

     (W/Р)₀

 

 

 

 

 

   L

 

Додаток Е

 

Крива пропозиції праці для галузі

 

 

 

L

 

 

Додаток Ж

Ринкова рівновага (1) та

рівновага конкурентного  підприємства на ринку праці (2)