Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2012 в 14:41, курсовая работа
На сьогоднішній день ми живемо в досить не простих відносинах між суспільствами. Держави, їх уряди та суб’єкти економічної діяльності постійно взаємодіють між собою. З розвитком міжнародних відносин та поширенням глобалізації, економіки держав все більше інтегруються в світову економічну систему.
В останні роки МБРР надає кредити для врегулювання проблем зовнішнього боргу країн, що розвиваються (так зване спільне фінансування). Банк також надає структурні кредити для регулювання структури економіки, оздоровлення платіжного балансу.
Крім того, у сфері міжнародного кредиту були створені такі фінансові інституції: Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Агентство з гарантій багатосторонніх інвестицій, які разом з МБРР утворюють Світовий банк з єдиними органами управління.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР) створена у 1960 р. з метою надання пільгових кредитів країнам, що розвиваються. Такі кредити надаються терміном до 50-ти років з виплатою 0, 75 % річних. У середньому за рік МАР надає кредитів на суму до 5 млрд дол. США.
За ініціативою США у 1956 р. була створена Міжнародна фінансова корпорація (МФК) для заохочення розміщення приватного капіталу в промисловість країн, що розвиваються. МФК надає кредити високорентабельним приватним підприємствам без гарантій уряду. Кредити надаються у розмірі 20 % вартості проекту терміном до 15 років.
В Парижі 29 травня 1990 р. створено Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) для сприяння реформам у країнах Центральної та Східної Європи у зв'язку з переходом їх до ринкової економіки. Засновниками банку є 40 країн. Україна також є членом ЄБРР. Банк розпочав свою діяльність у квітні 1991 р., маючи на меті стимулювати залучення капіталів у галузі інфраструктури країн Центральної та Східної Європи, сприяючи прискоренню їхнього переходу до економічної стабільності.
Отже,
за роки незалежності нашої держави
система валютного регулювання та
контролю пройшла звивистий і тернистий
шлях формування. Та попереду — не менш
складний і відповідальний шлях її вдосконалення,
виведення на сучасний міжнародний рівень.
2. Сучасний стан та проблеми реалізації валютно-курсової політики в Україні
В Україні функціонує досить міцна система валютного регулювання і контролю, правовою базою якої є такі законодавчі акти, як Конституція України, Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, закон України «Про банки і банківську діяльність» та нормативні акти Національного банку України.
Формування валютного ринку в Україні безпосередньо пов'язане з процесами розбудови української держави та реформуванням її економіки. В умовах колишнього СРСР в Україні існувала державна монополія на зовнішньоторгівельну діяльність і державна валютна монополія. Валютний ринок був представлений Держбанком та Зовнішекономбанком (ЗЕБ) СРСР. Функції регулювання валютних надходжень від реалізації продукції виконували такі державні органи, як Держплан, Держбанк, Міністерство фінансів. Готівкову емісію рубля виконував виключно Держбанк СРСР. Валютно – крсової політики як такої не існувало.
Основним завданням валютно – курсової політики держави на сьогодні є забезпечення стабільної зовнішньої купівельної спроможності національних грошей. Це виражається в підтримці стабільного валютного курсу національної грошової одиниці держави. Основою стабільності національної грошової одиниці є забезпечення на валютних ринках відповідності між пропозицією та попитом на валюту.
Основні засади валютно – курсової політики України були сформовані в умовах економічної кризи, що супроводжувалася значним зростанням рівня інфляції, дефіциту бюджету, спаду виробництва. Характеризуючи зародження та розвиток вітчизняної валютної – курсової політики, можна погодитись із думкою Нідзельської І. А., та виділити шість етапів її розвитку, які нерозривно пов’язані з економічним станом країни[19].
Перший етап (1991-1993 рр.) характеризувався відсутністю національного законодавства з питань валютного регулювання і валютного контролю, недосконалістю економічної й податкової політики, яка проводилася у сфері зовнішньоекономічної діяльності, низьким рівнем організації роботи банківської системи в цій сфері, активним використанням іноземних валют у внутрішньому грошовому обігу. Особливістю реалізації валютно – курсової політики України було те, що в основному здійснювалося регулювання не валютної, а грошово – кредитної політики шляхом кредитування уряду та реального сектору економіки.
У 1993 р. на законодавчому рівні було закріплено основні засади реалізації валютної політики, в яких національну валюту було визнано єдиним законним засобом платежу на території України.
Другий етап (1994-1996 рр.) характеризувався зменшенням обсягів кредитування уряду, запровадженням обов’язкового резервування коштів, які знаходяться на валютних депозитних рахунках, застосування державних цінних паперів як інструмента фінансування дефіциту бюджету тощо. У 1995 р. було створено міжбанківський валютний ринок, на якому відбувається укладання угод безпосередньо між банками. Було скасовано обов’язковий викуп 10% валютних надходжень суб’єктів господарювання до офіційних валютних резервів Національного банку України. Представимо у таблиці 2.1 середній курс гривні до іноземних валют за 1996р.
Таблиця 2.1
Середній
курс гривні до іноземних валют (середній
за період), грн. за 100 од. валюти[25]
Назва валюти | Рік |
1996 | |
доларiв США | 182.95 |
нiмецьких марок | 121.64 |
ЄВРО (до 1999 року ЕКЮ) | 232.19 |
На третьому етапі (1997 – 1998 рр.) відбулося призупинення економічного спаду та подальша лібералізація валютного ринку. У червні 1997 р. було скасовано норму обов’язкового продажу 50% валютних надходжень експортерами. Однак уже з вересня 1998 р. було введено обов’язковий продаж 75% надходжень в іноземній валюті на користь резидентів, згодом цю вимогу знижено до 50%. Також в цей період було сформовано порядок та умови торгівлі іноземною валютою; встановлено необхідність документального підтвердження операцій з купівлі іноземної валюти. У таблиці 2.2 подано курси гривні до іноземних валют(долар США, німецька марка, ЄВРО) за 1997 та 1998 рр.
Таблиця 2.2
Середній курс гривні до іноземних валют (середній за період), грн. за 100 од.
Валюти[25]
Назва валюти | Рік | |
1997 | 1998 | |
доларiв США | 186,17 | 244,95 |
нiмецьких марок | 107,61 | 140,69 |
ЄВРО (до 1999 року ЕКЮ) | 211,29 | 276,76 |
Як видно з таблиці 2.2 у цей період офіційний курс гривні проявив тенденцію до зниження. Зокрема, курс до долара США у 1997 році становив 1,86 грн./дол. США, а у 1998 р. – 2,44 грн./дол. США; курс до євро у 1997 р. був 2,11 грн./ЄВРО, а у 1998 р. він підвищився і становив 2,76 грн./ЄВРО.
Реалізація валютно – курсової політики на четвертому етапі (1999 – 2004 рр.) проводилася в умовах подолання економічної кризи та поступового економічного зростання, зумовленого нарощуванням виробництва, збільшенням експорту, що забезпечило формування позитивного сальдо поточного рахунку, зниження рівня інфляції й дефіциту бюджету. З 2000р. НБУ проголив про перехід до режиму плаваючого обмінного курсу. Банківські установи отримали дозвіл на кредитування фізичних осіб. Але в період з 2000 до 2004 р. Національний банк утримував курс на встановленому рівні з невеликими відхиленнями, хоча офіційно було проголошено режим плаваючого валютного курсу. Однак незважаючи на дані дії НБУ значення офіційного обмінного курсу з 2005 р. наближається до ринкового.
Графік 2.1
Середній курс гривні до дол. США (середній за період) у 1999 – 2005 рр.[25]
Як ми бачимо з графіка 2.1, станом на 1січня 1999 року, за 1 дол. США , потрібно було заплати 5,21 грн. Потім ми спостерігаємо підвищення курсу до 5,44 грн./дол. США у 2000 р. Протягом 2001 – 2002 рр. валютний курс іде на спад і встановлюється на рівні 5,32 грн./дол. США. А у 2004 р. демонструючи невелике зниження він становить 5,31 грн./ дол..США.
П’ятий етап (2005 – 2008 рр. ) на даному етапі відбувається сповільнення темпів економічного розвитку: збільшується рівень інфляції, негативне сальдо платіжного балансу, зниження приросту ВВП. Національним банком України була проведена ревальвація гривні на 4,8%. Це було зроблено з метою зниження тиску на валютний курс гривні через підвищення її пропозиції над попитом. В даний період починається лібералізація валютної політики з одночасним встановленням жорсткіших вимог у сфері валютного регулювання. Але світова фінансова криза внесла свої корективи у роботу національного валютного ринку, що зумовило необхідність застосування жорсткішого регулювання валютного ринку.
Шостий етап (2008р. – до сьогодні) на даному етапі суттєво скоротилися надходження іноземної валюти у зв’язку з економічним спадом в країнах світу. Відбулося зниження надходження виручки від експорту продукції через падіння світових цін на традиційні товари експорту. Внаслідок цих змін, що супроводжувалися швидким зростанням попиту на іноземну валюту, посиленням девальваційних очікувань у суспільстві та загальної невизначеності, відбулося знецінення гривні. Так, за вересень 2008 р. девальвація обмінного курсу офіційно становила 0,32%, жовтень – 18,5%, листопад – 17,04%, грудень – 14,21%, а в цілому за рік – 52,48%.
Графік 2.2
Динаміка зміни курсу USD/UAH у 2008 році[18].
З графіка 2.2 можна зробити висновки що світова фінансова криза мала дуже великий вплив на економіку країни та валютний курс зокрема. Починаючи з вересня 2008 р. валютний курс стрімко зростав досягнувши у грудні цього ж року позначки у 7.87 грн./ дол. США.
Для мінімізації негативного впливу НБУ провів низку заходів, зокрема:
У 2009 році на валютному ринку зберігався підвищений попит на іноземну валюту, який формувався під впливом девальваційних очікувань, зменшенням валютних надходжень в Україну, значних обсягів платежів за імпортними контрактами.
Офіційний курс гривні до долара США(згідно графіка 2.3) у червні знизився до 7,61 грн./дол. США. Однак уже в листопаді він зріс до 8.01 грн./ дол. США. Відносно ж євро та російського рубля гривня укріпилася на 4,81 % та 1, 68 % відповідно, до 10,4353 грн./євро та 2,5356 грн./10 рублів.
Початок року, січень 2009-ого, був непростим і навіть переломним; на курс гривні впливали як економічні, так і психологічні складові. Піковою позначкою для гривні в 2009 році був показник 10 грн. за долар. Найвище значення готівкового ринку становило 10-11 грн. за долар, хоча більш імовірно, цей показник був ситуативним і викликаним спекулятивними діями. На міжбанківському ринку відмітка 10 грн. за долар не була пробита. В 2009 році рухи курсу нагадували синусоїду - цей рік відкрився злетом курсу, літо характеризувалося його спадом, восени зростання продовжилося, а кінець року традиційно відзначений зниженням котирувань.
На підтримку стабільності валютного ринку України в 2009 році вплинули наступні фактори:
Графік 2.3
Динаміка зміни курсу USD/UAH у 2009 році[18].
Протягом 2010 року валютний ринок України демонструє істотні ознаки стабілізації, про це йдеться у повідомленні, оприлюдненому на сайті Національного банку України (НБУ).
З початку 2010 року на валютному ринку України спостерігається:
Информация о работе Аналіз валютного ринку України: особливості валютно-курсової політики