Аналіз стану ринку праці в Україні

     Ще  одним напрямком державного впливу на ринок праці є державні контракти. Вони укладаються між державою та підприємствами, спрямовуються на створення додаткових робочих місць і пом'якшення наслідків безробіття, створення робочих місць на громадських роботах регіонального масштабу. Державні контракти мають ураховувати стан ринку праці на перспективу, інших сегментних ринків і розвиток демографічної ситуації в регіоні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки  і пропозиції 

      Отже, зараз актуальним залишається дотримання таких умов реалізації переходу до ринкових відносин і в такій послідовності:

• завершення процесу роздержавлення та приватизації державних підприємств, організацій та установ;
• реалізація заходів щодо демонополізації народного господарства та активації конкуренції серед товаровиробників; пере структуризація економіки; забезпечення реальної самостійності та економічної відповідальності підприємств різних форм власності за результати їхньої діяльності;
• забезпечення відповідальності структури виробництва платоспроможному попиту;
• закінчення формування фінансово-кредитної системи країни, зокрема створення банківської системи, приведення у відповідність безготівкової та готівкової грошової системи, що перебуває в обігу, з тією кількістю грошей, яка потрібна для обслуговування процесів виробництва, розподілу та споживання створюваного суспільством продукту, збалансування бюджетних доходів і витрат;
• розробка і запровадження ефективної системи соціального захисту населення;
• удосконалення механізму ціноутворення, який чутливо реагує на динаміку попиту та пропозиції;
• завершення законодавчо-правових основ забезпечення ринкових реформ.

      Тверезий  аналіз стану економіки України свідчить про те, що виконання цих умов неможливе протягом короткого відрізку часу. Процес  переходу до ринку в Україні за тих умов, що склалися з самого початку внаслідок неправильних дій владних структур за минулі більш як 5 років, триватиме щонайменше 10-15 років. Протягом цього періоду мають виникнути класичні умови створення вільного ринку, зокрема, як і товарного виробництва загалом: суспільний поділ праці, завдяки якому здійснюється спеціалізація виробників на виробництві тих чи інших конкретних товарів; економічна відокремленість виробників на основі приватної власності на засоби виробництва, що забезпечує еквівалентність товарного обміну; самостійність виробника та свобода підприємництва; наявність попиту на товар, що виробляється, з боку покупців.

      Тільки  після цього можливо створити умови виникнення повноцінного ринку  праці.

      Створення та функціонування ринку праці в  Україні може принести ряд позитивних моментів. Зокрема, він:

• полегшить і прискорить процес узгодження особистих, колективних та загальнонародних інтересів при розміщенні працівників у системі суспільного поділу праці;
• надасть необхідної гнучкості процесу підготовки та розподілу робітників і спеціалістів;
• сприятиме підвищенню ефективності праці за рахунок раціонального розміщення працівників за соціальними сферами виробництва;
• виконуватиме функцію зв’язуючої ланки між професійної підготовкою працівників та їхнім використанням;
• поліпшить вибір людьми професій відповідно до їхніх здібностей і бажань, з урахуванням суспільних потреб;
• буде сильним важелем регулювання індивідуальних доходів, наближення їх до суспільно необхідного рівня з урахуванням кваліфікації та дефіцитності професій;
• у результаті конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників  поліпшить умови праці та індивідуального відтворення робочої сили;
• з іншого боку, як свідчить зарубіжний досвід, ринок праці має ряд недоліків:
• розвиток ринку праці, як правило, супроводжується відродженням і поглибленням товарно-грошового фетишизму;
• групові та особисті інтереси відособлених групових та індивідуальних виробників, як правило,  переважатимуть над загальнонародними цілями та завданнями. Цей недолік ринку праці пом’якшується, якщо в країні підтримується прагнення державних органів, роботодавців та найманих працівників досягти загального блага в суспільстві. Останнє визначається чотирма показниками: зростанням продуктивності праці, що має перевищувати зростання середньої заробітної плати; збільшенням валового національного продукту; вдосконаленням техніки та технології виробництва (науково-технічний прогрес); зростанням рівня життя населення. Представники держави, підприємців і найманих працівників мають бути зацікавленими учасниками регулювання соціально-трудових відносин, однаковою мірою відповідати за розробку взаємоприйнятних рішень;
• ринку праці притаманна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення і ускладнює реалізацію права на працю і доходи. Більш жорсткими стануть вимоги до професіоналізмі, посилиться динамічність структурних змін у виробництві, виникне безробіття, знизиться життєвий рівень частини населення. Як наслідок, може виникнути соціальна напруженість.

      Отже, в умовах ринкової трансформації  економіки України перед органами державного та регіонального управління постає ряд нових завдань:

• роздержавлення та приватизація;
• зміна форм власності господарюючих суб’єктів;
• створення для всіх форм господарювання надійних умов і гарантій рівності;
• зміна форм управління господарською діяльністю підприємств та організацій, які залишаються в державній власності;
• зняття всіх обмежень на переміщення робочої сили та стимулювання її професійної мобільності;
• розробка ефективних заходів щодо соціального захисту населення і насамперед його найбідніших верств;
• формування потреби народного господарства в робочій силі та розвиток структури зайнятості;
• створення інститутів інфраструктури ринку, орієнтованих на забезпечення виконання перелічених завдань.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 

1. Адамчук В. В. Экономика и социология труда: ученик для вузов / В. В. Адамчук, О. В. Ромашов, М. Е. Сорокина. – М.: ЮНИТИ, 2001.
2. Адамчук В.В. Экономика труда // Учебник / В. В. Адамчук, Ю. П. Кокин, Р. А. Яковлєв. – М.: ЗАО «Финстатинформ», 2000.
3. Богиня Д. П. Грішнова О.А. Основи економіки праці // Навчальний посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – К.: Знання-Прес, 2000.
4. Богиня Д. П. Основи економіки праці / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова Київ, 2003.
5. Бондаренко М. И., Евтушенко А. Б. Экономика труда // Учебно-методическое пособие / М. И. Бондаренко, А. Б. Евтушенко. – Х., 2000.
6. Гальчинський А. С. Основи економічної теорії // Підручник /  А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін. – К.: Вища школа, 2002. – 531 с.
7. Дідківська Л. І. Опорний конспект лекцій з курсу «Державне регулювання економіки» / Л. І. Дідківська, Л. С. Головко. – К.: КДТЕУ, 2000.
8. Завіновська Г. Т. Економіка праці // Навчальний посібник  / Г. Т. Завіновська. – Київ, 2003.
9. Зущина Г. М. Трудовые ресурсы и трудовой потенциал общества / Г. М. Зущина, Л. Л. Костин. – М., 2006.
10. Экономика труда // Учебник / под ред.. проф.. П. Э. Шлендера и проф.. Ю. П. Кокина. – М.: Юристь, 2002.
11. Экономика труда и социально-трудовые отношения / под ред.. Г. Г. Меликьяна и Р. П. Колосовой. – М., 2002.
12. Єсінова Н. І. Економіка праці // Навчальний посібник / Н. І. Єсінова. –  Харків: Вид. група «Академія», 2001.
13. Квартальні передбачення. Дослідження економіки України // Міжнародний центр перспективних досліджень. – Київ, 2001. – № 1.
14. Квартальні передбачення. Дослідження економіки України // Міжнародний центр перспективних досліджень. – Київ, 2003. – № 10.
15. Косовська Г. В. «УТР» / Г. В. Косовська, О. В. Крушельницька. – Київ. – 2003.
16. Кузнецова О. Сучасні тенденції до підготовки та забезпечення роботою фахівців із вищою освітою // Україна: аспекти праці / О. Кузнецова. – 2001. – № 4. – С. 35-39.
17. Лібанова Е. М. Ринок праці // Навчальний посібник / Е. М. Лібанова. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.
18. Махсма М. Б. Економіка  праці та соціально-трудові види / М. Б. Махсма. – Київ, 2007.
19. Модели управления квалифицированной раб очей силой / Под. ред.. Ю. Г. Лысенко. – Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2005. – 183 с.
20. Петюк В. М. Ринок праці / В. М. Петюк. – Київ, 2009.
21. Погорецкий А. И. Экономика зарубежных стран // Учебник / А. И. Погорецкий. – СПб.: Из-во Михайлова В. А., 2000.   
22. Ринок праці України в 2006 р. // Аналітично-статистичний збірник. – К., 2007.
23. Ринок праці України у 2007 році // Аналітично-статистичний збірник. – К., 2008. – 256 с.
24. Рофе А. И. Экономика и социология труда // Учебное пособие / А. И. Рофе. – М.:МИК, 2006.
25. Рощин С. Ю. Экономика труда: экономическая теорія труда // Учебное пособие / С. Ю. Рощин, Т. О. Разумова. – М.: ИНФРА-М., 2001.
26. Саакян А. К. Экономика и социология труда /  А. К. Саакян. – СПб.: Питер, 2002.
27. Соціально-економічна захищеність населення України. Збірник матеріалів, підготовлених до міжнародної науково-практичної конференції. – К., 2001.
28. Становлення та розвиток ринку праці в Україні: проблеми та перспективи розв'язання // httр://www.dcz.gov.ua.
29. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки // Навчальний посібник / Д. М. Стеченко. – К.: МАУМ, 2000. – 176 с.
30. Стоян О. М. Соціальна політика держави та профспілки // Україна: утвердження незалежної держави / О. М. Стоян. – К.: «Альтернативи», 2001. – С. 303-344.
31. Тучков А. И. Экономика труда // Учебное пособие / А. И. Тучков. – М.: ИКФ «ЭКМОС», 2001.
32. Ушакова Н. Г. Державне регулювання економіки // Навчальний посібник для вузів / Н. Г. Ушаков. – Х.: Константа, 2008.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток 1 

      Загальна  чисельність населення, трудових ресурсів та зайнятих в Україні в 2000-2007 рр. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Додаток 2

 

 
 

     Формування  пропозиції робочої  сили на ринку праці

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Додаток 3

Динаміка  основних показників ринку праці