Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції

Причини зміни асортименту продукції  можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. До зовнішніх належать кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, невчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства з незалежних від нього причин. Внутрішні причини — це недоліки в організації виробництва, поганий технічний стан обладнання, його простої, аварії, нестача електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі управління та матеріального стимулювання.

Збільшення  обсягу виробництва (реалізації) за одними видами і скорочення за іншими видами продукції призводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих  виробів у загальному їх випуску.

Зміна структури виробництва  має великий вплив на всі економічні показники: на обсяг випуску продукції у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується частка дорожчої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те саме відбувається з обсягом прибутку при збільшенні частки високорентабельної продукції і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної продукції.

Розрахунок впливу структури виробництва  на рівень перелічених показників можна виконати за методом ланцюгової підстановки (табл. 2.2), який дає змогу абстрагуватися від усіх факторів, крім структури продукції:

 

 

 

Таблиця 2.2

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ВИРОБЛЕНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

Виріб	Оптова ціна за 1 рулон, грн	Обсяг виробництва продукції, рулон		Структура продукції, %		Вартість випущеної продукції в цінах базового періоду, тис. гри			Зміна товарної продукції за рахунок структури, тис. грн
			to	t1	to	t1	to	факт при базо-вій струк-турі		t1
		1	2	3	4	5	б	7	8	9
А
В
C
D
Усього

 

ВП_ум.1 = VBB_{заг.1 Чі0} Ц_і0)

 

ВП_ум.2 = VBB_{заг.1 Чі0} Ц_і0)

 

ВП_стр = ВП_ум.2 - ВП_ум.1

   Дані графи 7 одержано так:

ВП_ум.1 = VBB_{заг.1 Чі0} Ц_і0)

   Ці самі дані можна отримати множенням показника графи 6 кожного виду продукції на індекс обсягу випуску продукції в цілому по підприємству, обчислений на основі обсягів виробництва в умовно-натуральних одиницях (можна в трудовитратах) (І_ВП).

   Розрахунок впливу структурного фактора на зміну випуску продукції у вартісному вираженні можна здійснити і за допомогою середньозважених цін (якщо продукція однорідна). Для цього спершу визначають середньозважену ціну при фактичній структурі продукції, а потім при базовій і різницю між ними множать на фактичний загальний обсяг виробництва продукції звітного періоду в умовно-натуральному вираженні:

 

_стр  =

ВП_стр= _стр  VВП_заг.1

 

       Використовуючи описані вище прийоми, можна визначити вплив структури продукції і на інші показники діяльності підприємства: на трудомісткість, матеріаломісткість, загальну суму витрат, на прибуток, рентабельність та на інші економічні показники, що дає змогу комплексно, всебічно оцінити ефективність асортиментної і структурної політики підприємства.

 

2.3. Аналіз ритмічності виробництва

 

   Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дозволяє рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов'язання перед споживачами. Ритмічна робота — це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.

Розрізняють два поняття ритмічності:

•  ритмічність  випуску продукції (товарної);

•  ритмічність  виробництва (як завершеного, так і  незавершеного). Під ритмічністю  роботи підприємства розуміють випуск цехами

деталей, напівфабрикатів і виробів згідно з добовими чи місячними графіками  виробництва, її порушення негативно  впливає на роботу суміжних підрозділів, виконання договірних зобов'язань, якість продукції та ін.

Ритмічність роботи підприємства визначають за днями  чи декадами у межах місяця, за місяцями і кварталами з поділом на декади. Показником ритмічності є також відношення випуску продукції за першу декаду до її випуску в третій декаді попереднього місяця.

   Для характеристики ритмічності випуску продукції протягом року доцільно будувати динамічні ряди за місяцями, кварталами з розподілом на декади і дні.

  Найпростішими показниками ритмічності випуску продукції є:

•  питома вага виробництва продукції за кожну  декаду (зміну) до місячного випуску;

•  питома вага випущеної продукції за кожний місяць до квартального випуску;

•  питома вага випуску продукції за кожний квартал до річного

обсягу  виробництва;

•  питома вага продукції, випущеної в першу  декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця.

Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної виробничої «хвороби», але й наслідки, а саме:

•  збільшення кількості браку і відходів сировини та матеріалів;

•  погіршення якості продукції;

•  подорожчання собівартості продукції;

• порушення  у ритмі відвантаження, а отже — затримки реалізації продукції;

•  посилення  плинності кадрів;

•  виникнення інших небажаних проблем.

    Неритмічний випуск продукції свідчать про заниження можливого випуску продукції. Аналізуючи показники, поряд з виявленням причин неритмічної роботи доцільно визначити додатковий випуск продукції за умови ліквідації відставання виробництва в першу і другу декади. Не враховують кількість чи вартість продукції, виготовленої в третій декаді за рахунок понад нормованих робіт. Один з варіантів розрахунку обсягу продукції полягає в тому, що для перших двох декад цей обсяг визначають за обсягом третьої декади.

   Узагальнюючими показниками ритмічності виробництва є:

•  коефіцієнт ритмічності;

•  коефіцієнт варіації;

•  числа  аритмічності.

Коефіцієнт  ритмічності (К_ритм) визначається відношенням фактичного (але не вище за ціанове завдання) випуску продукції (або його питомої ваги) до планового випуску (питомої ваги).

Синтетичним показником ритмічної роботи є коефіцієнт ритмічності, який визначається на підставі даних за день, п'ятиденку, декаду. Чим ближче коефіцієнт ритмічності до 1, тим ритмічнішим є виробництво.

 

Коефіцієнт ритмічності в абсолютному  вимірі:

 

К_ритм=

 

     Коефіцієнт варіації (К_вар) визначається як відношення середньо-квадратичного відхилення від ціанового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, ссредньоквартального) планового випуску продукції.

К_вар=

де х² — квадратичне відхилення від середньо декадного завдання;

Х - число підсумовуючих планових завдань;

 пл. — середньодекадове завдання за графіком.

 

Коефіцієнт  ритмічності відображає вплив на ритмічність лише фактів невиконання  плану. Але порушення ритмічності  відбувається і в разі перевиконання плану, що також призводить у деяких випадках до негативних наслідків — утворення понаднормативних некомплектних заділів незавершеного виробництва і залишків готової продукції на складах.

   Для оцінювання ритмічності виробництва на підприємстві розраховують також показник аритмічності як суму додатних і від'ємних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим аритмічніше працює підприємство, тим вищий показник аритмічності.

Якщо  відомі причини недовиконання (перевиконання) плану випуску продукції за декадами (добами), можна розрахувати їхній  вплив на показник аритмічності. Для  цього відносні зміни обсягу виробництва  продукції з цієї причини необхідно  віднести до загального показника аритмічності й помножити на 100.

   Внутрішні причини аритмічності— тяжкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології і матеріально-технічного забезпечення виробництва, а також планування і контролю, зовнішні — невчасна поставка сировини і матеріалів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства тощо.

   У процесі аналізу необхідно підрахувати упущені можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою. Це різниця між фактичним і можливим випуском продукції, обчисленим із найбільшого середньодобового (середньодекадного) обсягу виробництва (100 800 - 36 288 • 3 = 8064 тис. грн).

За результатами аналізу ритмічності розробляють  конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи підприємства.

Аналогічно  аналізують ритмічність відвантаження  і реалізації

продукції.

   На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи для усунення причин неритмічної роботи.

 

2.4. Аналіз якості продукції

 

      Міжнародна організацій з питань стандартизації визначає якість як сукупність властивостей і характеристик продукції (або послуг), яка забезпечує задоволення встановлених або передбачуваних потреб.

Узагальнюючи набутий досвід, професор Гарвардської школи бізнесу Л. Гарвін визначає п'ять найбільш суттєвих критеріїв якості

(рис. 2.2):

 

 

 

 

Відповідність якості вимогам покупців

Відповідність якості платоспромож- ному попиту

Відповідність стандартам

Відповідність кращим показникам товарів= аналогів

Ступінь точності дотримання техноло- гічних  процесів

 

Рис. 2.2. Критерії якості продукції

 

Оцінка якості продукції передбачає визначення рівнів якості

(рис. 2.3):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3. Рівні якості продукції

   Для визначення рівня якості виробів застосовують різні методи:

•  об'єктивний (оцінка рівня якості за допомогою  стендових випробувань, вимірювання приладами, лабораторних аналізів);

•  комплексний (полягає у визначенні узагальнюючого показника, рівня якості оцінюваного виробу);

•  диференційований (передбачає порівняння одиничних виробів  з відповідними показниками виробів-еталонів);

•  органолептичний (грунтується на наслідках аналізу  сприймання органами відчуття людини без застосування технічних засобів).

   Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні та часткові, прямої і побічної дії. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:

•  сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

• марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

•  вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

•  строк служби (ресурс) і надійність;

•  призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).

В процесі  аналізу вивчають і такі побічні  показники якості продукції як:

•  гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

•  наявність рекламацій, їх кількість і вартість;

•  відсоток браку;

•  пониження у сортності продукції за межами підприємства;

•  відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

•  відповідність моді;

•  наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

   Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід надавати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції.

   Узагальнюючу оцінку виконання завдання з якості продукції виводять різними методами:

•  методом  порівняння фактичної питомої ваги з плановою та з фактичною питомою  вагою попередніх періодів сертифікованої продукції, продукції, віднесеної до різних категорій якості; продукції, поставленої на експорт, у тому числі — у високорозвинуті країни, забракованої та рекламованої продукції в загальному обсязі промислової продукції;

•  за середнім коефіцієнтом сортності;

•  бальним  методом;

•  методом  порівняння фактичних показників втрат  від браку (у сумі та у відсотках  до виробничої собівартості промислової  продукції) з плановими (на тих підприємствах, де втрати від браку планують) або з показниками попередніх періодів.