Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції

● ємність ринку, можливі її зміни;

● частка підприємства на ринку;

● основні конкуренти, гострота конкуренції;

● оцінка кон'юнктури ринку на перспективу.

Дослідження ринку продукції,  як відомо, надає інформацію про наявність  попиту на наданий продукт і про  правильність визначення ціни продукту. В умовах зміни ринкової кон'юнктури  іноді виникає потреба прийняття  рішення про випуск і реалізацію відповідної продукції за зниженою ціною [2, с. 141].

Основні завдання аналізу виробничої програми для потреб управління:

● забезпечення реальної оцінки величини виробничої програми;

● планування виробничої програми;

● контроль за ефективністю проведення аналізу на основі достовірної та повної інформації;

● економічні розрахунки для досягнення оптимального балансу між величиною  виробничої програми та її якістю.

          Необхідно зауважити, що управління витратами – це спосіб досягнен-

     ня підприємством найвищого економічного результату,  виконання всього комплексу функцій управлінського циклу,  спрямоване на підвищення ефективності використання виробничих ресурсів на підприємстві [3, с. 137].

           Для оцінки економічної обґрунтованості виробничої програми аналітики повинні визначити мінімальний обсяг реалізації продукції, що забезпечує підприємству вихід за межі банкрутства. Цей гранично мінімальний розмір поставки називають критичним обсягом реалізації продукції. Він характеризує таку масу продажу продукції чи виконання робіт і послуг, за якої витрати на виробництво і збут продукції дорівнюють виторгу від реалізації.

           Визначається максимальний обсяг випуску виробів,  що реально може бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.  Проводяться розрахунки необхідного нарощування виробничої потужності впродовж періоду на який складено виробничу програму [1, с. 85].

1.2. Економічна  обґрунтованість виробничої програми

 

     Аналіз виробничої програми підприємства розпочинають з дослідження її економічної обґрунтованості.

    Для того, щоб виробнича програма була економічно обґрунтована, при її розробці слід керуватися бізнес-планом, у якому, поряд з іншими показниками, повинна бути така важлива інформація як:

• характеристика основних видів продукції з описом її конкурентних переваг, обґрунтуванням цінової політики, розрахунком оптимальних замовлень;
• оцінка ринку збуту: ємність ринку, характеристика потенційних

           клієнтів;

• дослідження конкурентів: назва фірми, обсяг и продажу                                    продукції конкурентів;
• план маркетингу: канали збуту продукції, реклами, методи стимулювання продажу продукції;
• план виробництва: виробничі потужності, обсяги виробництва, матеріально-технічне постачання, організація контролю якості, витрати на виробництво.

 

Вивчення  ринку, на якому підприємство планує збувати продукцію, -

чи не головне питання аналізу.

    Ринок розуміють як взаємодію попиту, пропозиції і сукупності

домовленостей, які здійснюються в результаті такої взаємодії.

У процесі  дослідження й аналізу ринку вивчають загальну ситуацію, а

також позиції  і конкретні можливості підприємства стосовно

конкурентів.

     Результати аналізу використовують для визначення загальної потреби ринку в тому чи іншому товарі, а також для визначення наявних на даний час і на майбутнє пропозицій конкуруючих підприємств. Це дасть змогу керівництву підприємства виробити стратегію на перспективу.

     Керівництво підприємства визначає можливі обсяги продажу конкретної продукції. За допомогою функціонально-вартісного аналізу розраховують попередню (орієнтовану) ціну продукту й очікувану величину прибутку на одиницю продукту. Визначається час, протягом якого відшкодовуються витрати. Якщо аналіз дасть позитивний результат, підприємство може братися за виготовлення дослідної партії продукції та її випробування. У тому випадку, коли випробування покажуть високі якісні характеристики продукції, її впроваджують у виробництво невеликими партіями і постачають на ринок. Ринок і надасть інформацію про наявність попиту, правильність визначення ціни даної продукції. Залежно від одержаної інформації підприємство приймає рішення про збільшення випуску цього виду продукції або зняття його з виробництва.

    Важливим елементом аналітичної роботи з дослідження виробничої

програми  підприємства є оцінка виконання плану з номенклатури та

асортименту.

• Номенклатура - це перелік найменувань виробів із зазначенням кодів згідно із загальнодержавним статистичним класифікатором

продукції.

• Асортимент - це сукупність різновидів продукції кожного

найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками.

    Оцінку виконання плану з асортименту можна проводити за:

• способом найменшого відсотка;

• оцінкою позицій асортименту;

• середнім відсотком.

  Суть прийому найменшого відсотка полягає в тому, що в рахунок

виконання завдання з випуску продукції  за асортиментом приймається найнижчий відсоток серед визначених, але не вище ніж 100.

   Оскільки цей спосіб не враховує, за скількома позиціями виробів не

виконано  завдання, то характеристику виконання  завдання за найнижчим відсотком доцільно доповнити даними про питому вагу асортиментних позицій в їх загальній кількості, за якими завдання виконано.

   Суть способу оцінки позицій асортименту - у виявленні питомої ваги в усій обов’язковій номенклатурі тих позицій, з яких завдання виконано.

У практиці аналізу найбільше користуються способом середнього

відсотка.

  Суть способу середнього відсотка в тому, що з кожної позиції у

виконання плану за асортиментом зараховується  фактично випущена продукція, але не більше за передбачену плановим завданням. Обсяг продукції, зарахований у виконання плану, відносять до планового обсягу випуску й обчислюють відсоток.

   Визначений таким методом відсоток називають середнім, або

коефіцієнтом асортиментності.

  

      Фактичний випуск у межах плану

 

Кас = х 100 

Висновки  по розділу 1

 

   Обґрунтованості виробничої програми є важливим елементом успішного функціонування підприємств. Тому на підприємствах повинна проводитися робота, яка б дала змогу покращити аналіз виробничої програми, що значно покращить роботу даних підприємств.

   Аналіз виробничої програми підприємства розпочинають з дослідження її економічної обґрунтованості.

    Для того, щоб виробнича програма була економічно обґрунтована, при її розробці слід керуватися бізнес-планом, у якому, поряд з іншими показниками, повинна бути важлива інформація.

   Вивчення ринку, на якому підприємство планує збувати продукцію,

 це  є головним питанням аналізу. Ринок вивчає загальну ситуацію, а

також позиції  і конкретні можливості підприємства стосовно

конкурентів.

 

   Оцінка виконання плану з номенклатури та ассортименту є важливим елементом аналітичної роботи з дослідження виробничої

програми  підприємства.

  Суть прийому найменшого відсотка полягає в тому, що в рахунок

виконання завдання з випуску продукції  за асортиментом приймається найнижчий відсоток серед визначених, але не вище ніж 100.

   Суть способу оцінки позицій асортименту - у виявленні питомої ваги в усій обов’язковій номенклатурі тих позицій, з яких завдання виконано.

 

 

РОЗДІЛ 2. ВИРОБНИЦТВО І  РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

 

2.1. Аналіз обсягів виробництва  продукції

 

Аналіз  обсягів виробництва звичайно починають  з оцінки того, ж виконано план виробництва  в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць, які були рівні виконання за місяцями і кварталах звітного періоду, визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.

Враховуючи  складне економічне становище в країні, постійний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на підприємстві. При цьому використаної натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш доречне, оскільки дозволяє запобігти перекрученням, які заподіює інфляція.

Система вимірників обсягу продукції в натуральному вираженні зображена на рис. 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Вимірники обсягу продукції в натуральному вираженні

 

Якщо  ці вимірники не можна використати, то обсяг вимірюють у незмінних цінах.

 

Обсяг продукції  у вартісному вираженні, як правило, визначаться показником обсягу промислової продукції в:

•  оптових  цінах підприємств без податку на додану вартість і акцизного збору;

•  діючих цінах звітного року;

•  порівнянних цінах.

У ході аналізу  вивчають такі аспекти виробництва  та дають їм оцінку:

•  обсяг  продукції порівняно до виробничих завдань;

• динаміка продукції;

•  зміни  у структурі випущеної продукції, номенклатурі, асортименті.

Оцінка  обсягу продукції проводиться методом  порівняння фактичних показників випуску продукції за звітний період (рік, квартал, місяць) з виробничим завданням, яке враховує договори, а також з фактичними показниками попередніх періодів.

Аналіз  передбачає вивчення та оцінку факторів, що впливають на відхилення за обсягом  випуску продукції. Ці фактори об'єднують  у такі групи:

•  фактори, пов'язані з використанням трудових ресурсів;

•  фактори, пов'язані з використанням засобів  праці;

•  фактори, пов'язані з використанням предметів  праці. Аналізуючи динаміку обсягів  виробництва, треба обов'язково

визначити, які фактори спричинили таку тенденцію  розвитку та відокремити зовнішні фактори.

Також слід відзначити необхідність впровадження нових підходів до аналізу обсягів  виробництва продукції на основі бюджетування.

Бюджетування — це процес планування виробничо-господарської діяльності підприємства, процес розробки, виконання, контролю та аналізу фінансового плану, який охоплює всі сторони діяльності господарської структури, що дозволяє зіставити всі витрати і отримані результати на наступний період.

Бюджет виробництва — виробнича програма, яка визначає заплановані номенклатуру та обсяг виробництва продукції в бюджетному періоді (зразок у табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

БЮДЖЕТ  ВИРОБНИЦТВА, ОДИНИЦЬ (зразок)

 

Показник	Квартал				Разом за рік
		1	2	3		4
Обсяг продажу
Необхідний запас готової продукції на кінець періоду
Разом
Запас готової продукції на початок періоду
Обсяг виробництва

2.2. Аналіз асортименту і структури  випуску продукції

 

     Асортимент продукції — це перелік найменувань виробів із вказівкою одиниць вимірювання кожного з них.

Значний вплив на результати господарської  діяльності мають асортимент (номенклатура) та структура виробництва продукції.

Вчасне  оновлення асортименту продукції (послуг) із урахуванням зміни кон'юнктури ринку є одним із важливих індикаторів ділової активності підприємства та його конкурентоспроможності.

    Мета аналізу — вироблення рекомендацій для зміни асортименту та структури продукції на майбутній період з урахуванням потреб ринку і можливостей підприємства.

Формуючи  асортимент і структуру випуску  продукції, підприємство має враховувати, з одного боку, попит на види продукції, а з другого -найефективніше використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, що є в його розпорядженні.

    Система формування асортименту продукції включає такі основні позиції:

•  визначення поточних і перспективних потреб покупців;

•  оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається чи планується до випуску;

•  вивчення життєвого циклу виробів і  вжиття вчасних заходів для впровадження нових, більш досконалих видів продукції  і вилучення із виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів;

•  оцінювання економічної ефективності і ступеня  ризику змін в асортименті продукції.

Асортиментна  програма спрямована на оптимізацію  використання технологічних знань та досвіду своєї фірми, оптимізацію фінансових ресурсів з точки зору рентабельності товарів, які випускають.

Узагальнену характеристику змін в асортименті продукції дає однойменний коефіцієнт, рівень якого визначають так:

 

К_ас

 

     При цьому враховують у виконання асортименту фактичний випуск продукції кожного виду у звітному періоді, але не більше від базового (планового, минулого періоду).

   Також розраховують коефіцієнт оновлення асортименту продукції шляхом ділення обсягу випуску нових виробів на зальний випуск продукції.

   Для характеристики інтенсивності структурних перетворень на підприємстві можна використати коефіцієнт структурної активності:

К_{стр.акт}

 

де Ч_i, — зміна питомої ваги /-го виду (номенклатурної групи) продукції в загальному обсязі випуску (продажів) за досліджуваний період;

       п — число номенклатурних груп (видів) продукції.

   Чим активніші структурні перетворення на підприємстві, тим вищий рівень цього коефіцієнта. Це свідчить про те, що адміністрація підприємства активно реагує на зміни кон'юнктури ринку, вчасно оновлюючи асортимент продукції.