Акціонерні товариства в новій моделі господарювання

      Засновники  акціонерного товариства частину акцій  залишають у себе (не менше 25%), а  решту реалізують за відкритою підпискою  всім бажаючим. Це так званий первинний ринок цінних паперів, де вони продаються за номінальною вартістю. Подальший рух акцій (купівля-продаж) здійснюється на фондовій біржі, яка виступає як вторинний ринок цінних паперів. Тут реалізація акцій здійснюється за ринковими цінами.

      Ціна, за якою акції продаються і купуються на біржі, називаються курсом акцій.

      Курс  акцій залежить від величини дивідендів і норми позичкового процента (ставки процента, яку банк виплачує по депозитах). Він прямо пропорційний дивідендам і обернено пропорційний нормі позичкового процента. Чому? Тому, що будь-який власник вільних грошей стоїть перед альтернативою: вкласти їх до банку чи купити на них акції. Вибір визначається вигодою, яку принесе той чи інший варіант.

      Курс  акцій =

   (1.1)

      Курс акцій – це капіталізований дивіденд. Тобто це така сума грошей, яка, якщо її покласти в банк, принесе доход, рівновеликий тим дивідендам, які виплачуються по акціях.

      Щоб здійснювати контроль над роботою  акціонерного товариства, необхідно  володіти контрольним пакетом акцій. Теоретично це 50% плюс одна акція.  В  реальному  житті  контрольний  пакет  акцій  набагато  менший. Достатньо мати іноді 5-10% від загальної суми акцій, щоб керувати товариством.

     Власниками товариства є акціонери, тобто особи, які володіють його акціями. Акціонерами можуть бути:

1)фізичні особи;

2)юридичні особи;

3)держава, яку представляє Фонд державного майна України або інша уповноважена особа.

      Грошові кошти, які акціонер інвестує в акціонерне товариство під час придбання акцій, використовуються для фінансування діяльності товариства, спрямованої на досягнення визначених акціонерами цілей.

     АТ є найбільш прийнятною організаційно-правовою формою для великих підприємств з великою кількістю власників (акціонерів). Відкриті акціонерні товариства мають такі переваги:

1. більш широкі можливості для залучення капіталу шляхом емісії додаткової кількості акцій, емісії облігацій, отримання кредитів на вигідних умовах тощо;
2. фінансовий ризик акціонерів обмежується розміром належної їм частки в майні Товариства (вартістю акцій, що їм належать);
3. відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів Товариства акціонери можуть продавати або іншим способом відчужувати акції, що їм належать, на власний розсуд, не повідомляючи про це інших акціонерів;
4. функції власника та керівника чітко розмежовані, тому власники (акціонери) мають широкий вибір можливостей щодо найму “команди” високопрофесійних керівників.

      Держава бере участь в управлінні Товариством  лише в межах пакету акцій, що їй належить. Якщо держава продає свій пакет, то вона впливає на діяльність Товариства опосередковано, наприклад, шляхом проведення певної банківської,   податкової, соціальної, антимонопольної, митної політики тощо. 

    Друга ознака, яка відрізняє акціонерне підприємство від одноосібного, - демократична організація управління справами акціонерного підприємства.  

     Третьою ознакою є потенційна можливість акціонерного підприємства бути більш ефективним порівняно з одноосібним підприємством.

У одноосібних  підприємствах аж нижньою межею  ефективності господарської діяльності є нульовий прибуток. Якщо власник  одноосібного підприємства не отримує  необхідного прибутку, але й не матиме збитків, він може ще існувати. В акціонерному товаристві ситуація інша. Відсутність прибутку буде означати для нього загибель. Тому, що прибуток потрібен для розрахунків з акціонерами, виплати їм дивідендів по акціях. Невиплата дивідендів породжує масовий продаж акцій, які катастрофічне починають падати в ціні. За цим неминуче наступає банкрутство товариства. Таким чином, акціонерна форма підприємства пред'являє більш високі

вимоги  до ефективності господарської діяльності.

2. Акціонерні товариства в Україні

       Акціонерні  товариства в капіталістичних країнах почали виникати ще в 19 ст. В сучасних умовах практично весь великий капітал світу є акціонерним. В Україні акціонерна форма господарювання почала формуватися з моменту проголошення самостійності. Поштовхом для цього стало:

       1) необхідність мобілізації і концентрації індивідуальних капіталів для розбудови економіки й створення власного виробничого потенціалу;

       2)необхідність створення умов для тісного поєднання безпосереднього виробника з засобами виробництва шляхом перетворення    його    на    співвласника    підприємства;

       3)роздержавлення й приватизація власності, яка має за мету створити багатоукладну економіку й ефективного власника. 

     2.1 Сучасний стан акціонерних товариств в Україні

У сучасній економіці України акціонерні товариства відіграють важливу роль. В Україні існує більше 35 тисяч акціонерних товариств, понад 17 мільйонів громадян України є акціонерами.

В Україні  на сучасному етапі формуються переважно  акціонерні товариства закритого типу. Зумовлено це принаймні двома  обставинами:

            1) чинне законодавство з роздержавлення і приватизації державного майна на першому етапі приватизації передбачало передачу цього майна переважно трудовим колективам. Закриті акціонерні товариства найбільше відповідають цій вимозі;

            2) такий вид акціонерних товариств зумовлювався й відсутністю ринку цінних паперів (фондової біржі), що утруднювало процес розповсюдження й вільного функціонування акцій. Цей фактор діє й зараз.

Тому  акціонери більшості навіть відкритих  акціонерних товариств не мають справжніх акцій. В обороті їх заміняють тимчасові свідоцтва про внесений пай, свідоцтва депозитарію, протоколи угод по акціях та інші сурогати. Все це істотно утруднює досягнення високої ефективності вже діючих акціонерних товариств.

     Акціонерні  товариства, створені внаслідок приватизації (корпоратизації) в Україні

     Після здобуття незалежності в Україні  почався процес роздержавлення підприємств. В процесі приватизації  значна їх частина була перетворена на акціонерні товариства. Цей процес перетворення державних підприємств на акціонерні товариства має деякі відмінності  поряд із створенням нових акціонерних  товариств.

     До  корпоративних акціонерних  товариств  належать товариства, які створені на основі приватизаційного права, тобто  Законів України “Про приватизацію майна державних підприємств”, “Про приватизаційні папери”, які регулюють порядок перетворення державних підприємств в акціонерні  товариства.

      Акції відкритого акціонерного товариства розповсюджуються шляхом відкритої підписки та є предметом  купівлі-продажу на фондовій біржі.

      Акції закритого акціонерного товариства розподіляються лише серед засновників  і не можуть бути предметом купівлі-продажу  на фондовій біржі. У міжнародній  практиці відкриті акціонерні товариства прийнято називати «публічними», а закриті акціонерні товариства - «приватними» компаніями¹.

      Треті особи та органи державного управління не мають права втручатися в діяльність акціонерного товариства за винятком випадків, передбачених законодавством.

      Оскільки  акціонерне товариство є окремою юридичною особою, його власники (акціонери) не несуть особистої відповідальності за його зобов’язаннями (акціонерне товариство несе відповідальність за зобов’язаннями лише своїм майном), за винятком випадків вчинення ними злочинів.  

      За  підсумками 2000 року номінальна капіталізація ринку акцій України досягла 27% від номінального ВВП, в той час як за підсумками 1999 року цей показник становив 24%. При цьому частка промислової продукції, яку виробляють акціонерні товариства, складає близько 70% загального обсягу промислової продукції. Обсяг торгів на фондовому ринку у 2000 році склав 23% у відношенні до ВВП. Порівняно з 1999 роком обсяг торгів на фондовому ринку у 2000 році зріс у 2,3 раза.  
   Водночас, чинне законодавство України не забезпечує достатньо повного та чіткого регулювання діяльності акціонерних товариств, що призводить до чисельних порушень прав інвесторів та гальмує інвестиційні процеси.  
   Недосконалість наявної правової бази дає можливість без формального порушення норм чинного законодавства нехтувати або прямо порушувати права та законні інтереси акціонерів. При цьому відсутні надійні механізми їх реалізації та ефективного захисту.  
   

      2.2 Законодавча основа функціонування акціонерних товариств в Україні

Юридичною базою акціонування в Україні став Закон України "Про господарські товариства", прийнятий Верховною Радою України в 1991р. Згідно з цим Законом акціонерне товариство функціонує як товариство з обмеженою відповідальністю, яке має такі основі характерні риси (Див. рис. 2.2)

 
 
 
 
 

Рис. 2.2 - Характерні риси акціонерного товариства 
 

     Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи, які згідно з законодавчими актами можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності. Стосовно акціонерних товариств їх коло визначено статтями 3,26 Закону "Про господарські товариства". Стаття 26 спеціально визначає функції засновників і тим самим відмежовує цих осіб від учасників.

     Засновниками  є особи, які виконують передбачені законом дії щодо заснування товариства. Основна особливість їх правового статусу полягає в тому, що вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації товариства.

       Учасники - це особи, які згідні придбати акції поки що неіснуючого  акціонерного товариства.

     Створення акціонерного товариства покладається на засновників, які мають у зв’язку  з цим спеціальну засновницьку компетенцію (статті 26,30,31,35 Закону "Про господарські товариства").

Процес  створення акціонерного товариства складається з ряду послідовних стадій, передбачених законом.

     Перша стадія передбачає заснування фізичними та/ або юридичними особами простого товариства для створення акціонерного товариства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Товариство виникає і діє у формі договору про спільну діяльність щодо створення акціонерного товариства. Договір укладають засновники товариства в письмовій формі. Змістом договору є розподіл функцій сторін. В ньому обов'язково визначаються склад засновників, порядок і здійснення ними відповідних засновницьких процедур, обсяги відповідальності кожного засновника перед передплатниками на акції і третіми особами. У договорі доцільно визначити кількість акцій. яку купує кожний засновник (засновники зобов'язані бути держателями акцій не менше 25 відсотків статутного фонду строком не менше 2 років).

     Засновники  несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

     Товариство  може відкривати розрахунковий та інші рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди тільки після його реєстрації. Угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством. Угоди, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства і надалі не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для засновників. .

     Другою стадією є повідомлення в засобах масової інформації про намір створити товариство, яке повинні зробити засновники. Це оголошення довільної форми, в якому зазначаються основні статутні реквізити: назва товариства, мета і предмет діяльності, засновники, розмір статутного фонду, кількість і вартість акцій .

     Третьою стадією є відкрита підписка на акції ,яка організується засновниками. Ця стадія передбачає здійснення ряду юридичних дій, зміст яких визначено статтею ЗО Закону "Про господарські товариства".

       Четвертою стадією є установчі збори, які повинні провести засновники не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції. Пропуск строку може призвести до нестворення товариства.

       Установчі збори - це орган, до компетенції якого входить створення товариства. Тому вони мають бути правомочними. Такими визнаються збори за участю кількості осіб , які підписалися більш ніж на 60 % акцій, на які проведено підписку. Засновники акціонерних товариств готують статут , який затверджують збори засновників.