Вступ

      На  сьогоднішній день підприємства у формі акціонерних товариств складають основу економіко- виробничого потенціалу України. В Україні функціонує більш 35 тисяч акціонерних товариств (АТ), з них 12 тисяч відкритих акціонерних товариств (ВАТ) та майже 23 тисячі закритих (ЗАТ). Зазначені підприємства виробляють близько 75 % від загального обсягу промислової продукції і дають робочі місця більш ніж 65 % працівників промислового персоналу України. Загальна кількість акціонерів складає понад 17 мільйонів осіб (юридичних осіб, резидентів та нерезидентів, громадян).

      Основною  метою написання даної курсової роботи є дослідження особливостей функціонування акціонерних товариств в новій моделі господарювання в Україні , а також виявлення проблем та перспектив їх розвитку.

      Актуальність  обраної мною теми полягає в тому, що масова приватизація, яка здійснюється в Україні, трансформувала тисячі великих та середніх підприємств в акціонерні товариства. Це дало змогу мільйонам громадян стати власниками та створило необхідну мотивацію та зацікавленість в ефективному функціонуванні приватизованих підприємств. Ефективне управління відкритим акціонерним товариством потребує глибоких теоретичних та практичних знань з цієї області.

      В цій роботі викладено основні  питання, пов’язані з особливістю розвитку акціонерних товариств в Україні. Оскільки більшість великих та середніх приватизованих підприємств України набули форми акціонерних товариств, основну увагу в ній зосереджено на правових нормах та практичних механізмах, що застосовуються до акціонерних товариств.

 
 
 

                                                                                                                                                              

1. Акціонерні товариства у сучасній економиці

     У сучасних економічних умовах, які характеризуються запровадженням у господарську систему України ринкових відносин з одночасним забезпеченням державою їх соціальної орієнтації, провідною організаційно-правовою формою господарських організацій стають акціонерні товариства. Це зумовлено численними перевагами, що притаманні цьому виду господарських об’єднань: можливістю використання в усіх секторах економіки (державному, комунальному, приватному), в більшості сфер народного господарства, в процесі роздержавлення та приватизації, а також як зручного засобу інвестування вітчизняного виробництва шляхом залучення коштів численних акціонерів-інвесторів, що набувають можливість взяти участь в управлінні справами таких товариств і в розподілі прибутку, отриманого від їх діяльності, без тягаря додаткової майнової відповідальності у разі негараздів (невдач).

    

  1.1. Поняття акціонерного товариства. Види акціонерних товариств

     Акціонерне товариство є самостійною юридичною особою, створеною для отримання прибутку від будь-яких видів діяльності, не заборонених законом.

     Акціонерне товариство (АТ) – це підприємство, капітал якого утворюється за рахунок внесків його учасників (акціонерів) шляхом придбання ними акцій. Капітал утворений таким чином називається акціонерним капіталом (малюнок 1.1). 

         
 

 

                    
 
 
 
 

                       Малюнок 1.1- Формування акціонерного товариства 

     Отже, акціонерне товариство - це підприємство, основане на колективному капіталі. Частка кожного учасника товариства в цьому капіталі визначається кількістю акцій, якими він володіє.

     Що спонукає громадян, як фізичних осіб, підприємства (юридичні особи) купувати акції, вкладати свої грошові кошти в акціонерні товариства? Таким спонукальним матеріальним мотивом є можливість отримати прибуток на свій капітал у формі дивіденду.

         Дивіденд - це та частина прибутку акціонерного товариства, яка виплачується власникам акцій згідно з розмірами вкладеного капіталу. Дивіденди розраховуються так:

       А)Спочатку із загальної суми прибутку акціонерного товариства вираховують видатки на розвиток, модернізацію виробництва; виплати процентів за кредити, премії керівникам за успішну діяльність;

       Б)Потім сума прибутку, що залишилась, ділиться на кількість акцій даного випуску.

       Дивіденди можуть перевищувати розміри, оголошені при випуску акцій, а можуть і зовсім не виплачуватись. Все залежить від ефективності діяльності акціонерного товариства.

       

      За  способом функціонування акцій закон  розрізняє два види АТ - відкриті та закриті акціонерні товариства.

     Акціонерне товариство закритого типу

Акціонерним товариством  закритого типу вважається акціонерне товариство , акції якого  розподіляються поміж засновниками і не можуть вільно відчужуватися  третім особам без згоди або дозволу  на це керівних органів акціонерного товариства, визначених статутом товариства.

     Основною  ознакою визначення є необіговий характер акцій, випущених акціонерним  товариством. Угода про відчуження акцій закритих акціонерних товариств, як правило, ставиться в залежність від згоди на це інших акціонерів безпосередньо, якщо склад акціонерів у кількісному відношенні незначний, або через уповноважені акціонерами керівні органи акціонерного товариства, наприклад, за згодою Правління або Спостережної Ради, тобто постійно діючих керівних органів. Дуже рідко, але може також встановлюватися установчими документами акціонерного товариства, що згоду на відчуження можуть давати загальні збори акціонерів.

     Вимога  одержання попередньої згоди  акціонерів на відчуження акцій закритого  акціонерного товариства третім особам повинна бути закріплена в установчих документах акціонерного  товариства , оскільки, в іншому випадку вважається, що акціонер не є зобов’язаним у цьому відношенні ані   законодавством, ані установчими документами.

     З іншого боку, вказана вимога спричинює виникнення в інших акціонерів цього акціонерного  товариства  або самого акціонерного  товариства права на пріоритетне придбання у власність акцій, які акціонер бажає продати і які йому належать. Практично це означає, що в статутах закритих акціонерних товариств резервується положення про те, що перш ніж здійснювати відчуження акцій закритого акціонерного товариства на користь третіх осіб, тобто неакціонерів, акціонер зобов’язаний запропонувати відчуження на користь акціонерів або акціонерного  товариства.

     В багатьох випадках в установчих документах визначається, що згода акціонерів або акціонерного  товариства на відчуження акцій третім особам повинна  бути явною, тобто виражена документально (надання листа, підписаного повноважною особою закритого акціонерного товариства або виписки з рішенням керівного органу акціонерного  товариства ). Наявність такого роду документа буде засвідчувати законність угоди між акціонером і третьою особою, яка побажала придбати акції цього акціонерного  товариства .

     Надання згоди акціонерами чи акціонерним  товариством на відчуження акцій  третім особам чи ненадання її інколи може використовуватися для регулювання  рівня ринкової ціни відчуження. Акціонерне  товариство, наприклад, може дати згоду  на відчуження акцій третім особам, але обумовлювати, що акції повинні бути продані не дешевше певного рівня ціни.

        Інколи виникає питання про  успадкування права власності  на акції закритого акціонерного  товариства та співвідношення  цього права із  обов’язком  одержувати згоду акціонерного  товариства у випадку відчуження акцій третім особам. Відповідно до принципу законодавчого захисту права власності, у такому випадку згода акціонерного  товариства на успадкування акцій і прав, пов’язаних з ними не потребується, оскільки успадкування не вважається відчуженням.

     Використання  акцій закритого акціонерного товариства як предметів застави також має  бути врегульоване установчими документами  емітента.

     Акціонерне  товариство відкритого типу

Акціонерним  товариством відкритого типу вважається акціонерне  товариство, акції якого випускаються на умовах їх вільного подальшого обігу, тобто за умов, що наступні після випуску акцій відчуження акціонерами належних їм акцій на користь інших акціонерів або третіх осіб не потребують згоди на це з боку інших акціонерів.

     Акції відкритих акціонерних товариств  також випускаються з розрахунку на те, що будь-які інвестори, а не певне їх коло, можуть стати акціонерами.

     Такі  акції, як правило, є предметами угод купівлі – продажу на акціонерному ринку, вони можуть обертатися на біржовому та позабіржовому ринках.

     Акції відкритих акціонерних   товариств  можуть також без будь – якої згоди емітента використовуватися  як предмет застави виникнення зобов’язань.

     Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства.

     Акції відкритих АТ можуть розповсюджуватися як через відкриту підписку, так і через купівлю-продаж на біржі (ст. 30 Закону "Про господарські товариства").

      У закритому АТ акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися за підпискою або купівлею- продажем.

Засновники  закритих АТ до дня скликання установчих зборів повинні внести не менш ніж 50 % номінальної вартості акцій 

     1.2Особливості функціонування акціонерних товариств 

  Необхідно виділити ознаки, що відрізняють акціонерне підприємство від одноосібного, а саме:

1)випуск і функціонування акцій;

2)демократична організація управління справами акціонерного підприємства;

3)потенційна можливість акціонерного підприємства бути більш ефективним порівняно з одноосібним підприємством.

    Головною ознакою акціонерного  товариства є те, що його капітал  формується шляхом випуску й продажу акцій.

     Акція - цінний папір, який свідчить про внесення певного паю в капітал акціонерного товариства й дає право її власнику на отримання доходу в формі дивіденду. Розмір дивіденду залежить від рівня доходності підприємства.

       Але акція - не лише свідоцтво на отримання доходу на вкладений капітал. Це документ який дає її власнику певні права по відношенню до акціонерного підприємства. Комплекс таких прав формує соціально-економічні функції акцій:      

1) акція є свідоцтво про внесення паю до сукупного капіталу акціонерного товариства;

2) акції є титулом власності й безпосередньо самою власністю. Власник акції користується нею як власністю - він може отримувати на неї дивіденди, продати, подарувати, закласти в банку;

3) вона дає право на отримання дивіденду (доходу) пропорційно вартості акції й величині отриманого акціонерним товариством прибутку;

4) акції виступають як джерело здійснення інвестиційного   процесу, фінансування капіталовкладень, пов'язаних з технічним розвитком підприємств. Грошові кошти, отримані з допомогою випуску акцій, стають фінансовими ресурсами й через банківську систему інвестуються в народне господарство;

5) контрольна функція акції. Її суть полягає в тому, що людина, яка володіє акціями, прямо чи безпосередньо має право контролю й участі в справах акціонерного підприємства.

Будь-яка  акція має певні обов'язкові реквізити (див. рис. 1.2)

 
 
 
 

         
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1.2 – Інформативна база акції 

Розрізняють такі види акцій:

1. привілейовані акції своїм власникам гарантують першочергову виплату дивідендів у фінансових процентах до номінальної вартості акцій. Вони забезпечують також пріоритетну участь у розподілі майна на випадок ліквідації акціонерного товариства. Водночас власники цих акцій не мають права голосу на зборах акціонерів;
2. прості акції дають право участі їх власнику в справах акціонерного товариства: брати участь у загальних зборах акціонерів, бути обраним до складу правління.

      Міра  участі акціонера в роботі товариства визначається кількістю акцій,  якими він володіє. Кожна акція дає право на один голос. Прості акції дають право своєму власникові отримати дивіденди, але після виплати їх по привілейованих акціях. При ліквідації акціонерного товариства претензії власника простих акцій задовольняються останніми. Акції можуть бути іменними або на пред’явника. На іменних акціях вказується повне ім'я власника.