Аграрний сектор

ВИСНОВКИ

     Досвід  аграрних перетворень в Україні  переконливо свідчить про недостатнє теоретичне обгрунтування проблем  трансформації відносин власності, входження в ринкову економіку  і розвиток підприємницької діяльності. Важливе значення має розробка методології і об’єктивний аналіз практики, виявлення переваг і недоліків тих чи інших видів підприємницьких структур, розробка пропозицій і підходів до їх формування і функціонування, побудови внутрішньогосподарських економічних відносин.

     Ринкові відносини формуються під впливом  саморегулюючих і регульованих економічних  механізмів, їх співвідношення може сприяти  створенню стимулів для організації  ефективного виробництва з метою  отримання прибутку. Забезпечення прибутку, орієнтація на попит і конкуренцію стимулюють виробництво і є методом для запровадження інновацій.

     Організаційний  аспект підприємницької діяльності в аграрній сфері полягає в  забезпеченні:

• високого життєвого рівня сільськогосподарських товаровиробників;
• через розширення виробництва та високої купівельної спроможності населення;
• через зайнятість і оплату праці.

     Стосовно  сільського господарства суб’єктами підприємництва виступають колективні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, кооперативи, господарські товариства з різним ступенем відповідальності, інші приватні формування, державні підприємства. Основними напрямами формування цих суб’єктів є приватизація майна радгоспів і реструктуризація колгоспів та колективних сільськогосподарських підприємств. Ключовим підходом до цього є орієнтація індивіда на задоволення своїх потреб і інтересів через працю, здібності і підприємливість. Усвідомлення потреб працівником через інтерес служить дійовим чинником задоволення цих потреб і спонукає його до участі у підприємницькій діяльності.

     Для успішного розвитку агропромислового виробництва особливо важливим є  активне освоєння галуззю і кожним підприємством ринкових методів  господарської діяльності, прискорене інтегрування у ринкове середовище; впровадження ефективної системи банківського кредитування села з урахуванням сезонних витрат і нормативних запасів матеріально-технічних ресурсів в агропромисловому виробництві; збереження та розвиток соціальної інфраструктури сільських населених пунктів, активізація роботи щодо підготовки і перепідготовки кадрів для АПК.

     В Україні також затверджено комплексну програму підтримки аграрного сектору  до 2015 року. Пріоритетність розвитку АПК  та соціального розвитку села в національній економіці, як зазначено в Законі «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», зумовлюються винятковою значущістю та незамінністю виробленої продукції сільського господарства в життєдіяльності людини і суспільства, потребою відродження селянства як господаря землі, носія моралі та національної культури.

     На  сьогодні в АПК залишається чимало складних проблем, які потребують негайного  вирішення, а саме: ефективного використання експортного потенціалу, опрацювання  досконалої стратегії відносно світового ринку, уникнення значних коливань у структурі обсягів експорту товарів. Досягнення результативної підтримки товаровиробників, подолання перешкод для українського експорту товарів на шляху до ЄС, завершення гармонізації українських стандартів з міжнародними.

           Вирішення згаданих вище проблем – це крок до запобігання  кризовим явищам. 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аграрне право України. - підручник. - за редакцією академіка АПН, проф. В.З.Янчука. – 2008. – С. 212

2. Мамалуй О. О. снови економічної теорії // підручник – Київ – 2006 – с.190

3. http://www.bestreferat.ru/

4. Бідзюра І. Формування аграрних підприємств на основі приватної власності // Економіка АПК. -  №2. – 2009- с. 56

5. Бугуцький Ю. Розвиток фермерських господарств в Україні // Економіка АПК. -  № 6. – 2008 – С.47.

6. Бурдейний І. Фермерство як ефективна форма господарювання на селі // Економіка АПК. -  №5. – 2009.- С.39.

7. Жук О. Фермерство в Україні: дійсність і перспектива // Економіка України. -  №5. – 2009 – С.27.

8. Земельний кодекс України – 2001,с.154.

9. Притула Н.М. Сучасний стан та актуальні проблеми розвитку агропромислового комплексу // Держава та регіони. – 2009. - №3. – с.169.

10. Саблук П. Сучасний стан та перспективи розвитку агропромислового комплексу України // Економіка України. – 2008. - №12. с.75

11. Гончарова Н.Н. Інноватизація АПК на засадах реконверсійної технології //Формування ринкових відносин в Україні. – 2010.- №2. – с.100.

12. Мельник Ю.Н. Агропромислове виробництво України: уроки 2008 і шляхи забезпечення інноваційного розвитку // Економіка АПК. – 2009.- №1. –с.45.

13. Закон України «Про державний бюджет на 2009 рік».

14. Формування ринкових відносин в Україні:Збірник наукових праць.Вип.5(107)/Наук.ред.І.Г.Манцуров. – К.,2010. – с.178.

15. 15. http://www.ukrstat.gov.ua/ 
 

Додатки 

     Додаток 1. Склад агропромислового комплексу

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Додаток 2.Структура державної підтримки АПК(відповідно до правил СОТ, млн.грн)

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток 3.Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва у 2011 році(у % до відповідного періоду попереднього року)