Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю

    Установчі документи повинні також містити  відомості, передбачені статтями 37, 51,65,67 і 76 Закону [5].

    Відповідно  до ст. 51 згаданого Закону установчі  документи товариства з обмеженою  відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні  містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному (складеному) капіталі. Зміни вартості майна, внесеного  як вклад, та додаткові внески учасників  не впливають на розмір їх частки у  статутному (складеному) капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими  документами.

    Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови  у державній реєстрації товариства.

    До  установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству  України.

    Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про  вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників  та учасників, склад і компетенцію  органів товариства та порядок прийняття  ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність  або кваліфікована більшість  голосів, інші відомості, передбачені  статтею 57 ГК.

    Статут  може  містити  й інші  відомості,  що не суперечать законодавству [17, 146].

    До  установчих документів можуть бути включені також відомості щодо інших умов діяльності господарського товариства, які не суперечать закону. Якщо в  установчих документах не вказано строк  діяльності господарського товариства, воно вважається створеним на невизначений строк.

    Установчі документи господарського товариства у передбачених законом випадках погоджуються з Антимонопольним  комітетом України.

    Порушення встановлених цією статтею вимог  щодо змісту установчих документів господарського товариства є підставою для відмови  у його державній реєстрації.

    Таким чином, одна з істотних відмінностей господарських товариств за ознакою  домінування в них особистих (персональні  товариства – ПТ і КТ) чи майнових елементів (об'єднання капіталів  – AT, ТОВ, ТДВ) полягає в характері їх установчих документів.

    Установчі документи господарського товариства повинні відповідати певним вимогам, які можна поділити на загальні (стосуються всіх видів господарських товариств) і спеціальні (відбивають специфіку  певного виду господарського товариства).

    Загальні  вимоги передбачають включення до установчих документів відомостей про вид товариства; предмет і цілі його діяльності; склад засновників і учасників; склад і компетенцію органів  товариства та порядок прийняття  ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність  або кваліфікована більшість  голосів; інші відомості, передбачені  статтею 57 ГК [2], щодо установчих документів суб'єктів господарювання.

    Спеціальні  вимоги (щодо окремих видів господарських  товариств) встановлюються частинами 4 ст. 82 ГК. Подібним чином визначаються вимоги до установчих документів у Цивільному кодексі: загальні вимоги до змісту установчих документів юридичної особи – стаття 88 [4].

    Перелік відомостей установчих документів господарських  товариств, визначених статтею 82 та статтею 57 ГК [2] не є вичерпним, оскільки до них  можуть бути включені також відомості  щодо інших умов діяльності господарського товариства, які не суперечать закону. Крім того, установчі документи товариств  із спеціалізацією на певних видах  діяльності (банківській, біржовій, страхуванні, спільному інвестуванні) повинні  містити відомості, визначені як обов'язкові відповідними законами "Про  банки і банківську діяльність" – ст. 23, "Про страхування" – ст. 30, "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" – ст. 9).[6],[7],[8]

    За  загальним правилом господарське товариство вважається створеним на невизначений строк, крім випадків зазначення в установчих документах строку його діяльності (це може бути календарний строк або  період, обумовлений різними обставинами: закінченням строку дії концесійного чи орендного договору; досягненням  визначеного установчими документами  товариства результату – наприклад, передача замовнику завершеної будівництвом і готової до експлуатації унікальної споруди, для створення якої і  започатковувалося товариство у  певному складі учасників, фахівців і з певною майновою базою).

    Порушення встановлених вимог (загальних і  спеціальних) щодо змісту установчих документів господарського товариства може спричинити небажані наслідки для засновників  у формі відмови в державній  реєстрації товариства (ч. 1 ст. 27 Закону від 15 травня 2003 р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" [8]). У разі якщо недоліки можна усунути, дотримавшись усіх встановлених вимог до установчих документів, засновники повинні це зробити, аби успішно завершити створення товариства та забезпечити набуття ним статусу суб'єкта господарювання – юридичної особи.

    Таким чином, установчі документи, поряд  з нормами законодавства, визначають правовий статус господарської організації  та встановлюють правову основу її господарської діяльності. Розробка і затвердження установчих документів є одним з етапів створення  організації. Однак на практиці не завжди враховується важливість цих документів. Формальний підхід до розробки і змісту установчих документів може бути причиною скасування судом державної реєстрації суб'єкта підприємництва в разі визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів або несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємництва про зміну  його назви, організаційної форми, форми  власності та місцезнаходження.

    Вид (види) необхідних для створення  суб'єкта господарювання установчих документів залежить від організаційно-правової форми господарської організації  і визначається законами або іншими нормативними актами, що закріплюють порядок її створення.

    1.3. Порядок державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю

    Згідно  ст. 89 ЦК [2] юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної  реєстрації включаються до єдиного  державного реєстру, відкритого для  загального ознайомлення.

    Порушення встановленого законом порядку  створення юридичної особи або  невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови  у державній реєстрації юридичної  особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність  тощо) не допускається.

    Державна  реєстрація юридичної особи проводиться  державним реєстратором у виконавчому  комітеті міської ради міста обласного  значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі  державній адміністрації за місцезнаходженням  юридичної особи.

    Для проведення державної реєстрації юридичної  особи у формі ТОВ згідно ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –  підприємців» державному реєстратору  подаються такі документи:

    заповнена реєстраційна картка на проведення державної  реєстрації юридичної особи, утвореної  шляхом заснування нової юридичної  особи № 1;

    примірник оригіналу або нотаріально посвідчена копія рішення засновників про  створення юридичної особи (мається  на увазі протокол установчих зборів засновників (учасників) ТОВ, зазначений протокол підписується засновником (засновниками) товариства, у випадку, якщо засновником (засновниками) товариства є юридична особа, протокол підписується її керівником і підпис скріплюється печаткою юридичної  особи, підписи засновника (засновників) завіряється нотаріально);

    два примірники установчих документів (мається  на увазі Статут товариства), обидва примірники Статуту товариства підписується засновником (засновниками) товариства, у випадку, якщо засновником (засновниками) товариства є юридична особа, протокол підписується її керівником і підпис скріплюється печаткою юридичної особи, підписи засновника (засновників) завіряється нотаріально);

    документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи (згідно вимог ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –  підприємців» за проведення державної  реєстрації справляється реєстраційний  збір в розмірі десяти неоподаткованих  мінімумів доходів громадян, тобто 170,00 грн.);

    документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного (складеного) капіталу юридичної особи  в розмірі, який встановлено законом.

    У разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи додатково  подається чинна довідка з  Єдиного державного реєстру про  резервування найменування юридичної  особи.

    У разі державної реєстрації юридичної  особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, додатково  подається документ про підтвердження  реєстрації іноземної особи в  країні її місцезнаходження, зокрема  витяг із торговельного, банківського або судового реєстру. [13;108]

    Документи можуть подаватися:

    -особисто  засновником (засновниками) із пред’явленням  його (їх) паспорта (паспортів);

    -особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи із пред’явленням  паспорта уповноваженої особи  та документа, що засвідчує  її повноваження, тобто довіреності  (якщо засновників в ТОВ декілька, вони всі повинні видати уповноваженій  особі довіреності, якщо засновник  юридична особа – довіреність  від підприємства за підписом  керівника підприємства, завірена  печаткою підприємства, якщо засновником  є фізична особа – довіреність  на уповноважену особу повинна  бути нотаріально завірена);

    -надіслані  рекомендованим листом, але підпис  заявника на реєстраційній карточці  на проведення державної реєстрації  юридичної особи, утвореної шляхом  заснування нової юридичної особи  № 1 має бути нотаріально завірений. 

    Державному  реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної  особи, якщо вони не передбачені Законом  України «Про державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб – підприємців».

    Документи, які подані для проведення державної  реєстрації юридичної особи, приймаються  за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним  особі з відміткою про дату надходження документів.

    Дата  надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної  особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

    Державний реєстратор має право залишити без  розгляду документи, які подані для  проведення державної реєстрації юридичної  особи, якщо:

    -документи  подані за неналежним місцем  проведення державної реєстрації;

    документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»;

    -до  державного реєстратора надійшло  рішення суду щодо заборони  у проведенні реєстраційних дій; 

    -документи  подані не в повному обсязі;

    -документи  подано особою, яка не має на  це повноважень. 

    Про залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду засновнику або уповноваженій ним особі  не пізніше наступного робочого дня  з дати їх надходження державним  реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням  підстав залишення документів без  розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису. [11;66]

    Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації юридичної  особи, без розгляду не перешкоджає  засновнику або уповноваженій ним  особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку  після усунення причин, що були підставою  для залишення цих документів без розгляду.

    Підставами  для відмови у проведенні державної  реєстрації юридичної особи є: