Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Зміст роботи: 

Варіант 10. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності. 

Вступ

1. Поняття та види ЗЕД;

2. Суб’єкти ЗЕД;

3. Система нормативно правових актів про ЗЕД;

4. Правовий режим ЗЕД;

Висновки

Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ.

  Орієнтація  української держави на побудову відкритої економіки, на загальновизнані  принципи міжнародного економічного співробітництва, вільного переміщення товарів, капіталів  та робочої сили, свободи зовнішньоекономічної діяльності як противаги державній  монополії зумовлює необхідність правового  регулювання відповідних сфер і, зокрема, зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) як сфери господарських взаємовідносин українських та іноземних суб’єктів  і управлінського впливу відповідних  державних органів.

      Правове регулювання ЗЕД є складною і розгалуженою системою актів різних галузей законодавства, об’єднаних, у першу чергу, спільним предметом правового регулювання — сферою відносин відповідних суб’єктів щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

      Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю охоплює широке коло об’єктів. За певними критеріями і ознаками її поділяють на певні розділи чи сегменти.

      У широкому аспекті система управління зовнішньоекономічною діяльністю постає складним, багатовимірним, багатогранним явищем. В узагальненому вигляді її можна характеризувати сукупністю рівнів управління, широкого кола об’єктів, складових операцій, а також форм.

      Рис.1. Управління ЗЕД

      

      Рис.2. Система державних  органів управління зовнішньоекономічною діяльністю

      Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю визначається принциповою  структурою інститутів, до числа яких у загальному вигляді належать уряд (Кабінет Міністрів), органи державного управління (міністерства чи інші органи) у сферах закордонних справ, зовнішньої торгівлі, статистики, митного, податкового контролю, центральний та експортно-імпортний банки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

І. Поняття та види ЗЕД.

   Одним з перших законів незалежної України, спрямованих на забезпечення ринкової орієнтації вітчизняної економіки був Закон від 16.04.1991 р. “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі - Закону “Про ЗЕД”). Набуття ним чинності дозволяло усім суб'єктам господарювання з відповідним обсягом правосуб'єктності (в т. ч. відсутності заборон чи обмежень на здійснення такої діяльності/окремих її видів) здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, яка в умовах планово-розподільчої економіки була прерогативою держави та створених нею організацій.  

  Приймаючи цей Закон, законодавець  однією з основних його цілей  визначив запровадження правового  регулювання всіх видів зовнішньоекономічної  діяльності в Україні, включаючи  зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне  співробітництво, спеціалізацію  та кооперацію в галузі виробництва,  науки і техніки, економічні  зв'язки в галузі будівництва,  транспорту, експедиторських, страхових,  розрахункових, кредитних та інших  банківських операцій, надання різноманітних  послуг. 
   Зовнішньоекономічна діяльність (далі - ЗЕД), згідно із ст. 1 цього Закону, визначається як діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Характерними  рисами ЗЕД є:  

- належність ЗЕД до господарської  діяльності, основним спрямуванням  якої є виготовлення та реалізація  продукції, виконання робіт, надання  послуг вартісного характеру,  що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. З ГК України);  

  - обов'язкова наявність такої складової господарської діяльності, як перетин митного кордону України робочою силою та/або майном, що характеризується як сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів;  

- особливий суб'єктний склад (ст. 378 ГК України): здійснення ЗЕД  вітчизняними суб'єктами господарювання, які мають статус індивідуального  підприємця чи господарської організації з правами юридичної особи, та підрозділами/структурними одиницями (без прав юридичної особи) іноземних господарських організацій, що мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані у встановленому законом порядку;  

- спеціальний режим господарської діяльності, пов'язаний із спеціальним правовим регулюванням та відповідно:

а) встановленням низки заборон, обмежень щодо кола суб'єктів ЗЕД, видів господарської  діяльності, порядку її здійснення з метою забезпечення інтересів  національної економіки та національного  товаровиробника;

б) створенням системи спеціальних  органів, що здійснюють державне регулювання  у сфері ЗЕД (Державна митна служба, Міжвідомча комісія з міжнародної  торгівлі), та покладенням певних функцій щодо регулювання ЗЕД на Міністерство економіки та з питань економічної інтеграції України, Антимонопольний комітет України, Національний банк України та інші органи;

в) застосуванням специфічних засобів  державного регулювання, в т. ч.: ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій, державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів), контролю за здісненням ЗЕД, можливістю застосування специфічних  санкцій за порушення правил здійснення ЗЕД (припинення експортно-імпортних операцій, застосування антидемпінгових заходів, застосування індивідуального режиму ліцензування).  

  Поняття зовнішньоекономічної діяльності слід відрізняти від поняття зовнішньоекономічної операції (ст. 379 ГК, статті 15-16 Закону “Про ЗЕД”). Змістом будь-якої діяльності (в т. ч. ЗЕД) є систематичні дії певного спрямування, не обмежені у часі чи такі, що здійснюються протягом тривалого періоду (наприклад, протягом дії виданої на 5 років ліцензії). Зміст поняття “операція” (в господарсько-правовому сенсі) - значно вужчий. Це можуть бути окремі дії чи їх сукупність, спрямована на досягнення певного результату (наприклад, перерахування коштів іноземному контрагенту-підрядчику відповідно до умов зовнішньоекономічного договору на будівництво об'єкта, що передбачає сплату замовником авансу до початку виконання робіт). Характерною ознакою зовнішньоекономічної операції є перетин робочою силою та/або майном, що використовується у ЗЕД, митного кордону України.

До  видів зовнішньоекономічної діяльності належать:  

- експорт та імпорт товарів,  капіталів та робочої сили;  

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності України послуг іноземним  суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних,  страхових, консультаційних, маркетингових,  експортних, посередницьких, брокерських,  агентських, консигнаційних, управлінських,  облікових, аудиторських, юридичних,  туристських та інших, що прямо  і виключно не заборонені законами  України; надання вищезазначених  послуг іноземними суб'єктами  господарської діяльності суб'єктам  зовнішньоекономічної діяльності  України;  

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича,  виробнича, навчальна та інша  кооперація з іноземними суб'єктами  господарської діяльності; навчання  та підготовка спеціалістів на  комерційній основі;   

- міжнародні фінансові операції  та операції з цінними паперами  у випадках, передбачених законами  України;  

- кредитні та розрахункові операції  між суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності та іноземними суб'єктами  господарської діяльності; створення  суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності банківських, кредитних  та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;  

- спільна підприємницька діяльність  між вітчизняними суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності та іноземними суб'єктами  господарської діяльності, що включає  створення спільних підприємств  різних видів і форм, проведення  спільних господарських операцій  та спільне володіння майном  як на території України, так  і за її межами;  

- підприємницька діяльність на  території України, пов'язана  з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау,  торговельних марок та інших  нематеріальних об'єктів власності  з боку іноземних суб'єктів  господарської діяльності; аналогічна  діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності за межами України;   

- організація та здійснення діяльності  в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій,  симпозіумів, семінарів та інших  подібних заходів, що здійснюються  на комерційній основі, за участю  суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності; організація та здійснення  оптової, консигнаційної та роздрібної  торгівлі на території України  за іноземну валюту у передбачених  законами України випадках;  

- товарообмінні (бартерні) операції  та інша діяльність, побудована  на формах зустрічної торгівлі  між суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності та іноземними суб'єктами  господарської діяльності;  

- орендні, в тому числі лізингові,  операції між суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності та іноземними суб'єктами  господарської діяльності;  

- операції по придбанню, продажу  та обміну валюти на валютних  аукціонах, валютних біржах та  на міжбанківському валютному  ринку;  

- роботи на контрактній основі  фізичних осіб України з іноземними  суб'єктами господарської діяльності  як на території України, так  і за її межами; роботи іноземних  фізичних осіб на контрактній  оплатній основі з суб'єктами  зовнішньоекономічної діяльності  як на території України, так  і за її межами;  

- інші види зовнішньоекономічної  діяльності, не заборонені прямо  і у виключній формі законами  України.  

  Одним з основних видів ЗЕД та складовою будь-якою ЗЕД є експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили. Ст. 1 Закону “Про ЗЕД” містить визначення цих понять, розрізняючи при цьому експорт/імпорт товарів та експорт/імпорт капіталів.  

  Експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у т.ч. з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.  

  Імпорт (імпорт товарів) — купівля (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.  

  Експорт/імпорт капіталу - вивезення  за межі України/ввезення з-за  меж України капіталу у будь-якій  формі (валютних коштів, продукції,  послуг, робіт, прав інтелектуальної  власності та інших немайнових  прав) з метою одержання прибутків  від виробничої та інших форм господарської діяльності.  

  Закріплюючи широкі можливості  щодо експорту-імпорту як різновиду зовнішньоекономічної діяльності та експортно-імпортних операцій як складової ЗЕД, законодавець встановлює і певні обмеження з метою захисту національних інтересів. Згідно із ст. 17 Закону “Про ЗЕД” встановлюється заборона на такі види експорту та імпорту: