Осуществление хозяйственной деятельности физическим лицом

     Повідомлення  про прийняття рішення про  видачу ліцензії або про відмову  у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

     Підставами  для прийняття рішення про  відмову у видачі ліцензії є недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії; невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

     З метою забезпечення ефективного та раціонального використання обмежених ресурсів, застосування новітніх технологій і обладнання, створення вигідних для держави умов експлуатації таких ресурсів, ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензій, здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів. До видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, належать: видобування уранових руд; видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим тарифом; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, встановлюваний ліцензійними умовами; надання послуг радіозв'язку (з використанням радіочастот).

     Ліцензія  є документом державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження  зазначеного в ньому виду господарської  діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних  умов. На території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер [24; стр. 350].

     У ліцензії зазначаються: найменування органу ліцензування, що видав ліцензію; вид господарської діяльності, на право провадження якого видається ліцензія; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності; ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів; місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності; дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії; строк дії ліцензії; посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію; дата видачі ліцензії; наявність додатку (із зазначенням кількості сторінок).

     Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

     Строк дії ліцензії на провадження певного  виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України  за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.

     Господарська  діяльність на підставі ліцензії, виданої  органом ліцензування, яким є центральний  орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України.

     Господарська  діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

ІІІ. ПРИПИНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

ФІЗИЧНОЇ  ОСОБИ 

     Припинення  підприємницької діяльності починається  з державної реєстрації припинення. Відповідно до ст. 46 Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі:

     - прийняття фізичною особою – підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;

     - смерті фізичної особи – підприємця;

     - постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

     - постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;

     - постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця [11].

     Припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців умовно можна поділити на чотири етапи.

     1-й  етап - рішення про ліквідацію.

     Ліквідація  починається з прийняття рішення  про припинення діяльності суб'єкта господарської діяльності.

     2-й  етап - звернення до державного органу реєстрації.

     Державний реєстратор повинен внести запис  про дату прийняття рішення фізичної особи – підприємця про припинення своєї діяльності до Єдиного державного реєстру.

     3-й  етап звернення до органів Державної податкової служби(ДПС) та соціальних фондів.

     Після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем здійснюється зняття з обліку фізичної особи - підприємця в органах ДПС на підставі повідомлення державного реєстратора про проведення такої реєстраційної дії.

     Відповідно  до пп. 8.9 п. 8 Порядку обліку платників  податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України  від 19.02.98 р. № 80, фізична особа після прийняття рішення про внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності подає до органу ДПС, в якому вона зареєстрована як платник податків, заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП (додаток 8), оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за ф. № 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу ДПС, а також завірені органом ДПС копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу ДПС.

     Також необхідно здійснити процедуру  зняття з обліку в Пенсійному фонді  України та у трьох фондах соціального  страхування, якщо у підприємця були наймані працівники.

     4-й  етап - припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності.

     Якщо  вищезазначені органи нададуть довідки  про зняття з обліку (але не раніше ніж за два місяці від дати опублікування  повідомлення про припинення діяльності суб'єкта господарювання), підприємець  особисто або поштою надсилає державному реєстраторові такі документи:

     - реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

     - оригінал свідоцтва про державну реєстрацію;

     - довідку з податкової інспекції про зняття з обліку платника податків;

     - довідки з Пенсійного фонду України і відповідних фондів соціального страхування про зняття з обліку платника страхових внесків.

     Якщо  документи в порядку, державний  реєстратор протягом двох робочих днів має провести державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

     Після цього заявникові видається копія  свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця зі спеціальною позначкою про державну реєстрацію припинення діяльності суб'єкта господарювання.

     Державний реєстратор повідомляє про це всі державні органи.

     5-й  етап - закриття рахунків у банках.

     Відповідно  до п. 20.1 ст. 20 Інструкції про порядок  відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних  валютах, затвердженої постановою Правління  Нацбанку України від 12.11.2003 р. № 492, поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяв клієнтів; рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо); у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи – підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця); на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом [24; стр. 370]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОК 

             Підводячи підсумки, хочу зазначити,  що держава намагається винайти  певний механізм стримувань та  противаг, який забезпечив би  ефективне правове регулювання господарської діяльності. Останні події, що пов’язані з прийняттям Податкового Кодексу продемонстрували відсутність взаєморозуміння між державою та безпосередньо підприємцями. Тільки при соціальному обуренні, чиновники звернули увагу на підприємців, а це в свою чергу більшість від працездатного населення. У зв’язку з тим, що відсутній діалог між державою підприємцями, всі спроби держави правового регулювання цього питання будуть нікчемними.

     На  мою думку, державі і населенню  необхідно зрозуміти, що розвиток можливий тільки в тому разі, коли будуть створені такі умови для бізнесу, коли легально працювати вигідніше ніж в «тіні». Тим паче, що середній та малий бізнес, на сьогоднішній день, це більшість від українського бізнесу взагалі.

     Також слід зазначити: диму без вогню не буває, і коли підприємці зазначають, що після виплати всіх податків і зборів прибутку залишається настільки мало, що навіть не вистачає грошей щоб працювати далі, то держава повинна переглянути свою податкову політику.

     І на останнє, хочу зауважити наступне, що при формуванні певної політики відносно питань господарської діяльності, держава повинна не тільки враховувати, але й безпосередньо виходити з реального стану осіб, що здійснюють цю діяльність. Вважаю, що в майбутньому, доцільно буде ввести суспільне обговорення законопроектів, щоб громадяни дійсно мало змогу впливати на цей процес. Можливо таким чином вдасться уникнути проблем, пов’язаних з регулюванням господарської діяльності. 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 

     НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.;
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 p.;
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.;
4. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р.;
5. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.;
6. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р.;
7. Закон України «Про підприємства» від 27 березня 1991 р.;
8. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р.;
9. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р.;
10. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» 01 червня 2000 р.;
11. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» 15 травня 2003 р.;
12. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.;
13. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11 червня 2009 р.;
14. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 р.;
15. Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 р.;
16. Наказ ДПА України «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)» вiд 19 лютого 1998  № 80;

 
 

СПЕЦІАЛІЗОВАНА  ЛІТЕРАТУРА:

17. Господарське право: Підручник / О. П. Подцерковний, О. О. Квасніцька, А. В. Смітюх та ін.; За ред. О. П. Подцерковного.–Х.: Одіссей, 2010-640 с;
18. Господарське право України: Навчальний посібник / Кравчук С. Й. – К.: Кондор, 2007.– 264 с.
19. Господарське право: Підручник / О. М. Вінник. – Правова Єдність, 2008 – 930.;
20. Хозяйственное право: Учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулин и др.; Под ред. Мамутова В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с.
21. Шершеневич Г.Ф. О правовом статусе купцов в Российской империи в начале ХХ в. / Учебник торгового права. – М., 1994. – С. 23-35;
22. Коваль Е. Особенности правового статуса физического лица как субъекта предпринимательской деятельности // Підприємство, господарство і право. – 2001. - № 5. – С.19;
23. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова та О.М. Калітенко. – Одеса: Юридична література, 2003. – 1080 с.;
24. Мілаш В. С. Господарське право: Курс лекцій: У 2 ч. – Ч. 1. – Х.: Право, 2008. – 496 с.
25. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-ге вид., перероб. і допов./ За заг. ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини; Кол. авт.: О. А. Беляневич, О. М. Вінник, В. С. Щербина та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720.
26. Саніахметова Н. О. Підприємницьке право: Навч. посібник – 3-тє вид., перероб. і. Доп. – К.: А.С.К., 2005. – 912 с.
27. Самойленко А.В. Приватний підприємець як одна з форм участі фізичних осіб у господарській діяльності // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. - № 2. – С. 197;