Осуществление хозяйственной деятельности физическим лицом

     - не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;

     - вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;

     - своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

     Фізична особа - підприємець, яка не в змозі задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому ст.ст. 47-49 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

     Правовий  статус фізичної особи – підприємця має низку специфічних ознак, що відрізняють його від суб’єктів господарювання – юридичних осіб:

     - діяльність такого суб’єкта не регламентована статутом, засновницьким договором або іншим актом – напрями його діяльності обмежуються лише законом;

     - він не зобов’язаний, але має право мати рахунок у банку, на нього не поширюються положення про ліміт каси;

     - його правовий статус не передбачає реорганізацію або створення (припинення) відособлених підрозділів;

     - фізична особа – підприємець не може входити до складу господарського об’єднання і промислово-фінансової групи;

     - після завершення процедури банкротства такий суб’єкт має право знову займатися підприємницькою діяльністю;

     - крім «звичайних» (добровільного та примусового за рішенням суду) способів припинення фізична особа – підприємець може припинити діяльність також у разі смерті або оголошення судом зниклою без вісти або померлою, визнання її недієздатною або обмежено дієздатною [19; стр 340]. 
 
 
 
 

ІІ. ПЕРЕДУМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ 

2.1. ДЕРЖАВНА  РЕЄСТРАЦІЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ЯК СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ 

     Громадянин  визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до вимог чинного законодавства. Інакше кажучи, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

     Для проведення державної реєстрації фізична  особа, яка має намір стати  підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

     - заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

     - копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

     - документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

     - нотаріально засвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.

     Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомила про це відповідні державні органи, має відмітку у паспорті та намір стати підприємцем, повинна подати виключно особисто:

     - заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

     - документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

     Державному  реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, якщо вони не передбачені чинним законодавством.

     Документи, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів. Дата надходження документів на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

     Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, якщо:

     - документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

     - документи не відповідають вимогам частин першої та другої статті 8 та частини п'ятої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (документи мають бути викладені державною мовою; реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами; якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) має бути нотаріально засвідчений);

     - документи подані не у повному обсязі.

     Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відповідно до опису.

     Державний реєстратор за відсутності підстав  для залишення документів, які  подані для проведення державної  реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

     Підставами  для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця є:

     - невідповідність відомостей, які вказані у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відомостям, які зазначені у документах, що подані для проведення державної реєстрації;

     - наявність обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом, щодо фізичної особи, яка має намір стати підприємцем;

     - наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що заявник є підприємцем.

     Відмова у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця з інших  підстав не допускається.

     За  наявності підстав для відмови  у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця державний  реєстратор зобов'язаний не пізніше  двох робочих днів з дати надходження  документів для проведення державної  реєстрації фізичної особи-підприємця видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, із зазначенням підстав для такої відмови, та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відповідно до опису.

     У разі відмови у проведенні державної  реєстрації фізичної особи-підприємця реєстраційний збір не повертається.

     Після усунення причин, що були підставою  для відмови у проведенні державної  реєстрації фізичної особи-підприємця, фізична особа може повторно подати документи на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, які розглядаються у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

     За  відсутності підстав для відмови  у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця державний  реєстратор повинен внести до Єдиного  державного реєстру запис про  проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

     Дата  внесення до Єдиного  державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

     Строк державної реєстрації фізичної особи-підприємця не повинен перевищувати два робочих  дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

     Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця має бути оформлене державним реєстратором і видане (надіслане рекомендованим листом) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

     Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття фізичної особи-підприємця на облік.

     Зміни до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені  фізичної особи, місця її проживання, ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків або номера та серії паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має відмітку у паспорті, набирають чинності з дня їх державної реєстрації.

     Якщо  особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем [11]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.2. ЛІЦЕНЗІЇ  ЯК ПЕРУДОМОВА ЗДІЙСНЕННЯ 

ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

     Ліцензування  - є засобом державного регулювання господарської діяльності, який полягає у видачі, переоформленні та анулюванні ліцензій, видачі дублікатів ліцензій, веденні ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контролі за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видачі розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

     Ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

     Суб'єкт  господарювання, який має намір провадити  певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через  уповноважений ним орган чи особу  звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

     До  заяви про видачу ліцензії додається  копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької  діяльності або копія довідки  про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій  України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

     Для окремих видів господарської  діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також  додаються документи, вичерпний  перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

     Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається  заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.

     Орган ліцензування приймає рішення про  видачу ліцензії або про відмову  у її видачі у строк не пізніше  ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.