Торговельний комплекс Польщі: особливості регіонального розвитку

 

Головні партнери Польщі з  імпорту у 2009 р. показано на рис. 2.2

 

Рис. 2.2. Головні партнери Польщі з імпорту у 2009 р. [22]

 

Як бачимо головні партнери Польщі з імпорту є Німеччина, Франція, Італія, Великобританія, Нідерланди, Китай, США.

Структура Польського експорту у 2009 р. показано на дод 1.1., продукція машинобудування займає найбільший об’єм у структурі експорту 21,0%, транспорт 15,5%, продукція металургійної галузі 11,7%.

Структура Польського імпорту  у 2009 р. показано на дод. 1.2. У структурі імпорту найбільшу вагу займає транспорт, металургія, текстиль, мінерали, полімери.

Товарна структура експорту та імпорту України до Польщі у 2008-2009 рр. показано в табл. 2.1., а також у табл. 2.3. вказано динаміку зовнішньої торгівлі Польщі з 1991 по 2000 рр.

На сьогоднішній день основну  частину польського імпорту з  України становлять сім товарних груп. Це мінеральні продукти, частка яких становить 54,99 відсотка, метали та вироби з них – 20,39 відсотка, продукція  хімічної і пов’язаною з нею галузей  – 11,08 відсотка, деревина та вироби з  неї – 3,02 відсотка, машини, механізми, устаткування – 1,97 відсотка, продукти рослинного походження – 1,63 відсотка, живі тварини та продукти тваринництва – 1,5 відсотка.

В експорті Польщі в Україну  найбільші обсяги припадають на такі основні групи товарів, як машини, механізми, устаткування – 11,28 відсотка, продукція хімічної і пов’язаної з нею галузей – 10,91 відсотка, пластмаси та виробів з неї – 10,10 відсотка, промислові товари – 8,79 відсотка, продовольчі товари – 8,46 відсотка, текстиль і текстильні вироби – 7,14 відсотка[20].

У структурі імпорту з  Республіки Польща до України за поточний період найбільші обсяги наступні групи  товарів:

• Електротехнічне обладнання (53,8% від загального обсягу імпорту)
• Вироби металургійної промисловості (50,2%)
• Вироби хімічної промисловості (82,3%)
• Штучні вироби, каучук (62,8%)
• Паперові вироби (80,0%)
• Наземний транспорт, повітряні та плаваючі судна (18,5%)[20]

Товарна структура імпорту  з Польщі в Україну у 2008-2009 рр. показано у табл. 2.2.

 

Таблиця 2.1.

Товарна структура експорту України до Польщі, 2008-2009 рр. (Дані Міністерства економіки Республіки Польща)[20].

Підгрупа та її назва	Вартість млн. дол. США 2009 р.	Вартість млн. дол. США 2008 р.	У % до відповідного періоду  попереднього року
ВСЬОГО	1143,6	2351,7	48,6
Чорні метали	273,6	847,2	32,3
Мінеральні продукти	272,2	572,2	47,6
Електротехнічне обладнання	134,9	138,4	97,5
Продукти деревообробного  виробництва	107,3	129,1	59,8
Продукти рослинного походження	93,1	210,1	44,3
Вироби хімічної промисловості  та споріднених продуктів	80,0	197,2	40,6
Харчові продукти, безалкогольні  напої	66,6	55,0	121,0
Жири тваринного і рослинного походження	44,2	50,1	88,1
Паперові вироби	13,2	9,9	133.4
Текстильні вироби	11,5	14,0	81,8
Живі тварини, продукти тваринного походження	9,1	6,0	152,2
Вироби з каменю, гіпсу, цементу	8,6	9,7	88,7
Штучні вироби, каучук	7,4	20,5	36,2
Наземний транспорт, повітряні  та плаваючи судна	5,6	68,6	8,3
Шкіряні вироби	3,3	6,4	52,9
Взуття, головні убори, парасолі тощо	0,6	0,4	130,2

 

 

 

Таблиця 2.2.

Товарна структура імпорту  з Польщі в Україну у 2008-2009 рр. (Дані Міністерства економіки Республіки Польща)[22].

Підгрупа та її назва	Вартість, млн. дол. США 2009р .	Вартість, млн. дол. США 2008 р.	У % до відповідного періоду  попереднього року
ВСЬОГО	3429,8	6436,7	53,3
Електротехнічне обладнання	564,7	1050,2	53,8
Вироби з недорогоцінних металів	426,5	850,2	50,2
Продукти хімічної промисловості	422,1	513,1	82,3
Штучні вироби, каучук	385,5	613,7	62,8
Паперові вироби	270,9	338,6	80,0
Наземний транспорт, повітряні та плаваючи судна	211,6	1141,9	18,5
Текстильні вироби	193,4	252,7	76,5
Продукти рослинного походження	169,2	174,9	96,8
Мінеральні продукти	142,3	348,4	40,9
Живі тварини, продукти тваринного походження	139,6	276,1	50,6
Готові споживчі товари, безалкогольні напої	125,1	166,5	75,2
Вироби з каменю, гіпсу, цементу	117,2	261,4	44,8
Взуття	45,9	61,7	74,5
Фотоапарати	23,7	37,7	62,9
Шкіряні вироби	12,5	31,9	39,2
Жири	1,1	2,7	40,9

 

 

Таблиця 2.3.

Динаміка зовнішньої торгівлі Польщі з 1991 по 2000 рр.(млрд. дол.)

Рік	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Оборот	22,0	29,0	32,9	38,4	52,0	61,5	68,1	73,7	73,3	71,1
Експорт	13,6	13,3	14,1	17,0	22,9	24,4	25,8	27,2	27,4	28,4
Імпорт	8,4	15,7	18,8	21,4	29,1	37,1	42,3	46,5	45,9	42,7
Сальдо	5,2	-2,4	-4,7	-4,4	-6,2	-12,7	-16,5	-19,3	-18,5	-14,3

 

Аналізуючи структуру  імпорту з Республіки Польща до України, за результатами 2009 року спостерігається  тенденція зниження рівня імпорту  до України. Хоча першу позицію займає імпорт готової продукції (вироби електротехнічної промисловості), проте частка сировини в структурі польського імпорту  до України витіснила імпорт транспортних засобів та готової продукції  з позиції груп-лідерів по імпорту  до України.

Основними факторами, що обумовили  зменшення двостороннього зовнішньоторговельного обороту в звітному періоді, стали  наслідки світової фінансової кризи, падіння  попиту на продукцію металургійного комплексу та хімічної промисловості, несприятлива цінова кон'юнктура, пов’язана  з коливанням курсів злотого та гривні.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Польщею, яке спостерігається протягом усього періоду членства Польщі в  ЄС, у 2008 році сягнуло 1942 млн. дол. США, наблизившись до сумарних обсягів українського експорту до цієї країни. При цьому галузева структура українсько-польської  торгівлі демонструє постійну тенденцію  до нерівномірності, як у контексті  питомої ваги і кількості основних груп експортованих імпортованих товарів, так і в площині регіонального  розподілу ринків постачання та збуту  товарів. В українському експорті товарів відверто домінують метали та вироби з них (більше ніж третина), а також мінеральна сировина і товари хімічної промисловості (разом на ці три групи у 2007 році припадало близько двох третин українського товарного експорту до Польщі). Водночас найменше п’ять експортних товарних груп у торгівлі України з Польщею становило лише 13%. На перші п’ять позицій експорту українських послуг до Польщі припадає ледь більше 1%, у той час як на дві найбільших групи (транспорт і різні ділові, професійні та технічні послуги) – понад дві третини[20].

В імпорті товарів із Польщі до України основну частку становлять товари з відносно високим ступенем обробки, зокрема, машини та устаткування, товари хімічної промисловості, деревина та вироби з неї, а також металообробна  продукція. Водночас імпорт послуг із Польщі до нашої держави концентрується переважно у сфері страхових  та різних ділових послуг, транспортних перевезень, насамперед пасажирським повітряним транспортом, а також  послуг з ремонту. Загалом у торгівлі послугами з Польщею, як і в  товарному обміні, Україна має  негативне сальдо.

 

3.Регіональні особливості розміщення торговельного комплексу Польщі

 

Основним поясненням динаміки розвитку польської торгівлі є те, що торговельні стосунки Польщі на шляху до Спільного Ринку почались ще до Європейського Договору 1991 року. Навіть до 1991 року обсяг торгівлі з  країнами ЄС наближався до 50%, хоч це і не було результатом мінімізації  торговельної діяльності через розвал соціалістичного поділу праці.

Впродовж 1990-х років цей  процес тривав і Польща  зробила  значний прогрес у напрямку інтеграції у західноєвропейський розподіл праці. Цей прогрес позначився на частці ЄС-15, яка на дві третини складалась з польського експорту та частки імпорту ЄС-15, яка за останні роки становила 60% (табл.. 3.1). Однак торгівля Польщі з ЄС-15 не розподілялась рівномірно. Регіоном концентрації діяльності під час усього періоду перебудови і вступу була Німеччина, на торгівлю з якою припадає одна третина експорту й одна четверта імпорту. Водночас, найближчі торгові партнери, такі як Франція, Італія, Нідерланди і Великобританія залишились далеко позаду[21].

 

Таблиця 3.1.

Географічна структура зовнішньої торгівлі Польщі (2003-2009 рр.)

	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Експорт
ЄС-15	65,5	69,2	65,8	68,3	70,0	68,7	67,3
Німеччина	31,3	35,7	34,4	36,3	34,9	32,3	30,0
Франція	3,6	4,0	4,4	4,7	5,2	6,0	6,0
Італія	5,5	5,0	5,3	5,9	6,3	5,5	6,1
Нові члени ЄСb	5,9	6,9	7,9	9,9	10,5	11,5	11,8
B4c	5,1	4,8	5,9	6,5	7,2	7,7	8,7
Центральна та Східна Європаd	15,0	13,5	18,8	18,3	15,0	16,0	18,4
СНДe	9,0	8,2	12,2	11,0	6,6	6,7	7,8
Росія	5,5	5,4	6,8	5,7	2,7	3,2	3,9
Україна	1,4	1,6	4,0	3,8	2,5	2,9	3,7
Прибалтійські країни	45,3	50,0	49,9	50,5	46,9	46,6	44,8
Західніf	39,5	43,8	41,9	43,1	42,1	40,8	38,3
Східніg	5,8	6,2	7,9	7,4	4,8	5,8	6,5
Імпорт
ЄС-15	61,9	65,3	63,9	65,9	61,2	61,7	59,6
Німеччина	23,9	27,5	24,7	26,4	23,9	24,3	24,4
Франція	4,4	4,5	5,5	6,4	6,4	7,0	6,7
Італія	6,9	8,4	9,9	9,4	8,3	8,4	7,9
Нові члени ЄСb	4,6	5,1	6,2	6,5	7,5	7,6	8,6
B4c	4,1	4,3	5,4	5,6	6,2	6,4	7,2
Центральна та Східна Європаd	15,7	13,5	14,9	12,8	17,9	16,7	17,6
СНДe	11,3	9,3	9,1	6,5	11,0	9,6	10,0
Росія	8,5	6,7	6,8	5,0	9,4	8,0	7,2
Україна	1,0	0,9	1,1	0,8	1,0	0,9	1,2
Прибалтійські країни	41,4	44,0	39,4	39,2	41,1	39,9	39,5
Західніf	32,5	36,8	32,2	33,8	31,0	31,5	31,4
Східніg	8,9	7,1	7,2	5,4	10,1	8,4	8,1

 

Примітки :

a – частка відносно загального експорту у відсотках;

b – країни, які стали членами ЄС 01.05.2004: Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Угорщина і Кіпр;

с – країни Вишеградської  четвірки : Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина;

d – Албанія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Чехія, Хорватія, Угорщина, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Чорногорія, Словаччина, Словенія, Україна;

e – Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Україна, Узбекистан;

f – Данія, Німеччина, Фінляндія, Норвегія, Швеція;

g – Естонія, Латвія, Литва, Польща, Росія.

Джерело : GUS (seq. vol.); власні впорядкування і підрахунки.

Торгівля Польщі з ЄС отримує  додаткові переваги, якщо враховувати  торгівлю з новими країнами-членами. У даному випадку 80%експорту і 70% імпорту  ЄС свідчать про важливу роль Спільного  Ринку для торговельної діяльності Польщі. Більше того, торгівля Польщі з  новими членами ЄС регіонально зосереджена  на інших країнах-учасниках Вишеградської Декларації. Половина польсько-вишеградської торгівлі припадає на Чеську Республіку, дружні стосунки з якою розвинулися впродовж 1990-х років. Стосовно інших країн Центральної і Східної Європи, певну вагу зберігали ринки Росії та України. На ці країни припадало більше чотирьох п’ятих експорту Польща – СНД, у той час як імпорт переважно був виключно з Росії. Але порівняно висока частка російського імпорту, що становила понад 7%, була за рахунок сировинної продукції, що і було левової часткою від загального імпорту Польщі з Росії. І, нарешті, морська торгівля Польсько-Балтійського регіону відтворює її загальний розподіл: у країнах Західно-Балтійського узбережжя – найбільше з Німеччиною, а на Східно-Балтійському узбережжі – головним чином, з Росією.

Польща значною мірою  експортує на великі і добре забезпечені  ринки з високими показниками  ВВП, тоді як коефіцієнт змінної величини відстані є постійними для радіусу, що піддавався гравітаційному аналізу. Що стосується Європейського сусідства, загалом спостерігається чітка скерованість експортних потоків у напрямку до ЄС, але з концентрацією експортних відносин на певних партнерах у межах ЄС. Торгівельні відносини з іншими новими членами ЄС у контексті гравітаційної моделі виявилися також міцними. Серед 15 членів ЄС стосунки Польщі з Німеччиною виявилися особливими навіть після контролінгу великого ринкового потенціалу цієї країни та її найближчих сусідів. Не такими значними, але на багато вищими від середнього рівня є потоки експорту до Скандинавії та інших країн Західної Європи.