Торговельний комплекс Польщі: особливості регіонального розвитку

Міністерство освіти і  науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Регіональна економіка»

на тему: «Торговельний комплекс Польщі: особливості регіонального розвитку»

 

 

 

Студента І курсу, 1 групи, ФРГТБ денної форми навчання Іванченко Олег Євгенович

Науковий керівник: к.е.н., доц. Бохан  А.В.

 

 

 

 

Київ – 2010

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………   Торговельний комплекс Польщі: сутність та значення в економічному розвитку країни ……………………………………     Характеристика структури торговельного комплексу Польщі….     Регіональні особливості розміщення торговельного комплексу  Польщі………………………………………………………………     Екологічні аспекти функціонування торговельного комплексу Польщі………………………………………………………………     Перспективи розвитку торговельного комплексу Польщі в сучасних умовах …………………….……………………………...   Висновки……………………………………………………………………   Література…………………………………………………………………. Додатки……………………………………………………………………. .

3     6     10       17       21       27   31   33 36

 

 

Вступ

Актуальність  теми. На сьогоднішній день, в умовах тенденцій економічного та політичного розвитку більшої частини держав Європи, а також перспективи співробітництва між ними визначаються насамперед процесами європейської інтеграції. На протязі останніх років Україна подолала довгий шлях на дорозі реалізації своєї євроінтеграційної політики (на сам перед економічної), про що свідчить активна співпраця з Європейським Союзом, окрім цього про значний прогрес нашої держави свідчить набуття статусу країни з ринковою економікою.

Найбільш важливими та активними партнерами України є  постсоціалістичні країни, які сьогодні є членами ЄС, особливо ті, чиї  кордони межують з кордонами  нашої державою. Тому  на сьогоднішній день особливої актуальності набувають  теми поліпшення ефективності співпраці  та двостороннього партнерства України  з цими державами.  З погляду  забезпечення  та модернізації еволюційного розвитку господарських взаємовідносин  між Україною та сусідніми з нею  постсоціалістичними країнами ЄС, найбільш важливим показником є окреслення основних проблем та дослідження механізмів активізації економічного та політичного  співробітництва між Україною та Польщею, що формується на протязі тривалого  періоду,  а впродовж останнього часу зазнало відчутних структурних  змін через вступ Польщі до Європейського  Союзу.

Сьогодні, як і раніше Польща залишається одним із найважливіших  стратегічних партнерів України  на європейському континенті, а особливо важливість Польщі як стратегічного  партнера України проявляється у  важливій підтримці щодо наближення нашої держави з ЄС та можливим майбутнім членством у ній. Тому українсько-польське економічне співробітництво  виступає одним із найголовніших  об’єктів позачергової уваги з погляду  виявлення значних удосконалень господарських взаємовідносин України  з постсоціалістичними країнами – членами ЄС на сучасному етапі європейської інтеграції. Тому слід зазначити, що дослідження торговельного комплексу Польщі є надзвичайно актуальним питанням. Особливості та проблематика українсько-польського співробітництва аналізується в роботах таких відомих вітчизняних учених, як В. Андрійчук, В. Будкін, І. Бураковський, З. Верналій, В. Вергун, О. Власюк, М. Дудченко, Л. Кістерський, К. Климко, А. Кредісов, Ю. Макогон, М. Мальський, Н. Мікула, А. Мокій, Ю. Пахомов, С. Писаренко, А. Поручник, І. Пузанов, А. Румянцев, Є. Савельєв, В. Сіденко, А. Філіпенко, В. Чужиков, В. Шевчук, О. Шнирков, М. Янків та ін.

Публікації Л. Бальцеровича, Г. Колодка, А. Конєчної, Р. Федана, Р. Сухоцької, Б. Шлюсарчика стосуються безпосередньо деяких проблем українсько-польських економічних та політичних взаємовідносин.

Мета  і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження регіональних особливостей розвитку торговельного комплексу Польщі. Для того щоб комплексно розглянути та охарактеризувати його потрібно виконати наступні пункти:

• розглянути торговельний комплекс Польщі: сутність та значення в економічному розвитку країни;
• дослідити структуру торговельного комплексу Польщі та його характеристику;
• виявити регіональні особливості розміщення торговельного комплексу Польщі;
• розглянути екологічні аспекти функціонування торговельного комплексу Польщі;
• окреслити та дослідити проблеми та перспективи розвитку торговельного комплексу Польщі в сучасних умовах.

Об’єктом  дослідження виступають закономірності та проблеми регіональних особливостей розвитку торговельного комплексу Польщі.

Предметом дослідження є інструменти оптимізації розвитку торговельного комплексу Польщі.

Методи  дослідження. Для виконання та дослідження вищезгаданих  завдань у роботі необхідно використати наступні загальнонаукові методи: аналізу; структурно-логічний метод (для систематизації чинників, які впливають на регіональні особливості розвитку торговельного комплексу Польщі); метод наукового узагальнення (для узагальнення економічних явищ і ринкових особливостей, які притаманні для торговельного комплексу Польщі).

Інформаційною базою дослідження виступають статистичні матеріали Держкомстату України та Головного статистичного управління Польщі, наукових публікацій українських, польських та інших зарубіжних науковців з питань та проблем регіональної економіки.

 

 

1. Торговельний комплекс Польщі: сутність та значення в економічному розвитку країни

Торговельний комплекс - сукупність торговельних підприємств, що реалізують універсальний асортимент товарів і роблять широкий  набір послуг, а також централізують  функції господарського обслуговування торговельної діяльності. Під функціями  господарського обслуговування розуміється  інженерне забезпечення (електроосвітлення, тепло- і водопостачання, каналізація, засоби зв'язку); ремонт будинків , споруджень і устаткування, збирання сміття, охорона торговельних об'єктів, організація харчування службовців і т.п.

Теоретичні принципи торговельного комплексу формально були уперше виведені у рамках теорій міжнародних економічних відносин, тобто міжнародниками а не регіоналістами. Міжрегіональний розподіл праці і міжнародні торгівля – процеси, що відбуваються у рамках різних частин однієї національної зони вільної торгівлі, однієї митної території, однієї валютної системи, одного національного ринку праці і капіталу. У міжрегіональній торгівлі, як правило відсутні адміністративні, митні, політичні, мовні та інші бар’єри, в тій або іншій мірі що зберігаються в міжнародних економічних відносинах, незважаючи на переважаючу тенденцію лібералізації та глобалізації [14, с. 121].

Торговельний комплекс відіграє важливе значення для розвитку регіонів і економіки країни, який охоплює  підприємства і заклади, що реалізують товари шляхом купівлі – продажу. Територіальна організація торговельного  обслуговування – це процес просторово-ієрархічної  локалізації закладів торгівлі у  взаємозв’язку із розселенням, економічними, соціальними, природними, технологічними та іншими факторами і структурами управляння [6, с.206].

Польська республіка –  держава в північному басейні  Вісли і Орди на півночі омивається Балтійським морем. Площа складає 312 кв. км. Населення 38 мільйонів осіб (2009) з них 98% поляків, міське населення  складає 59%, офіційна мова – польська. Віряни переважно католики. Країна розділена на 16 воєводств, котрі у свою чергу діляться на повяти (округи) та гміни (волості). Столиця – Варшава [19, 23].

Сучасний стан наукових досліджень дозволяє сформувати загальні закономірності розміщення і територіального розвитку торговельного комплексу.

1. Нерозривний зв'язок між розміщенням торговельного комплексу і розвитком економічних районів.
2. Розвиток економічних районів, що забезпечує раціональне використання виробничих фондів, природних і трудових ресурсів в цілях підвищення продуктивності громадської праці.
3. Науково обґрунтована спеціалізація економічних районів на базі громадського розподілу праці.
4. Комплексний і пропорційний розвиток торговельного комплексу в економічних районах у поєднанні з їх раціональною соціалізацією.
5. Раціональна спеціалізація міжрайонних економічних зв’язків.

Польща є індустріально-аграрною країною. Видобувають кам’яне та буре вугілля, природний газ, свинець, цинк, срібло, сірку. Країна – один із найбільших у світі виробників сірки: річно – близько 2 млн. т. Основне джерело електричної енергії – теплові електростанції. З-поміж галузей обробної промисловості чільне місце належить машинобудуванню. Будують морські судна, автомобілі, вагони тощо. Випускається також продукція сільськогосподарського машинобудування,електротехнічної та радіоелектричної промисловості. Виготовляють поляки й промислове устаткування. Значного розвитку набули хімічна та нафтохімічна галузі промисловості, чорна та кольорова металургії. На ринок постачають свою продукцію підприємства текстильної, швейної, харчової, меблевої, цементно-скляної та інших галузей промисловості. Кам’яне та буре вугілля видобувають у Верхній Сілезії. Вона є великим центром електроенергетики та чорної металургії. Машинобудування зосереджено переважно у великих містах. Текстильна промисловість традиційно концентрується в районі Лодзі. Найбільшим промисловим центром є столиця. У країні 20 тис. підприємств з участю іноземного капіталу.

В аграрному секторі переважають  індивідуальні господарства. У цьому  виявлялася своєрідність Польщі навіть за комуністичних часів.

Країна має всі види транспорту. Довжина залізниць –  понад 25 тис. км, автошляхів – 353,1 тис. км, внутрішніх водяних шляхів – 3,9 тис. км. Тоннаж морського торговельного флоту – близько 4 млн. брутто-реєстрових тонн. Головні морські порти – Щецін, Ґдиня, Ґдачськ, Свиноуйсьце. Міжнародний аеропорт – у столиці.

ВВП Польщі (1 квартал 2009 р.) – 314 517,2 млн. злотих (88 846,6 млн. дол.. США)[1], за підсумками усього 2008 р. – 1 266 600,4 млн. пол. Злотих (427 905,5 млн. дол. США)[2].

Приріст ВВП (1 квартал 2009 р.) – 0,8%, у 2008 р. – 4,8%[3].

ВВП на душу населення (2008 р.) – 11 861 дол. США[19].

Капітал інвесторів України  в Польщі – станом на 1.04.2009 р. – 45 500 тис. дол. США.

Рівень базової інфляції в Польщі: у червні 2009 р. – 3,5% (у  травні 2009 р. – 3,6%, у квітні 2009 р. – 4,0%, у березні 2009 р. – 3,6%, у лютому 2009 р. – 3,3%, у січні 2009 р. – 3,1%)[20].

У польської економіки  є і свої слабкі сторони. У першу  чергу це відносно висока, за мірками  Євросоюзу, безробіття (у 2004 р. 18%, але  в 2008 р. - лише 6,5%)[24].

Діючи і процентні ставки:

• кредитні – 5,0% (станом на червень 2009 р.).
• депозитні – 2,0 % (станом на червень 2009 р.).

 

2.Структура Торговельного комплексу Польщі та його характеристика

 

Торгівля Польщі, починаючи  з 1992 р., почала зростати. Якщо обсяг  світового експорту до 2007 р. зріс майже  на 150%, то експорт Польщі збільшився більше, ніж вчетверо (плюс 460%) за той  же період, тим самим засвідчуючи  успішну реінтеграцію в міжнародний  поділ праці.

На розміщення підприємств  торговельної сфери впливають чинники  макро- та макрорівня. Основними факторами макрорівня виступають демографічні та економічні, які формують розмір і розвиток ринків збуту товарів і послуг, кількість та якість трудових ресурсів, платоспроможний попит, умови проживання, податкова політика та стимулювання економічного розвитку. Основними чинниками макрорівня, як правило є: близькість до житлових масивів, вартість земельної ділянки та будівництва, місцезнаходження конкурентів, транспортні розв’язки тощо [6, с.208]. До структури торговельного комплексу Польщі входять підприємства, які реалізують свої товари та послуги шляхом купівлі-продажу.

Зростання конкурентоспроможності польської продукції і вільний  доступ до Спільного Ринку ЄС явно посилили цей процес. Поряд з таким  розвитком, квота польського експорту поступово зросла до 30% - яскравий результат, якщо порівняти його, наприклад, з  обсягом в 31% такої експортно-інтенсивної  країни, як Німеччина. Відповідно, значний  відсоток швидкого зростання Польщі відбувся завдяки експорту.

Головні партнери Польщі з  експорту у 2009 р. показано на рис. 2.1[22]

 

Рис. 2.1. Головні партнери Польщі з експорту у 2009 р.[22]

 

Як бачимо головні партнери Польщі з експорту у 2009 р. є Німеччина, Франція, Італія, Великобританія, Нідерланди, Чехословаччина, Росія.