Розміщення продуктивних сил Закарпатської області

Добувною галуззю реалізовано  продукції в діючих цінах за січень-лютий 2008 року на суму 7605,9 тис. грн., що становить 2,6% до загального обсягу. Темпи приросту до відповідного періоду минулого року склали 91,3%, що набагато перевищує темпи передбачені програмою соціально-економічного розвитку на 2008 рік. Значний зріст досягнуто за рахунок видобування газу, збільшення добування глини каоліну, природного каменю.

Із загальної кількості підприємств добувної галузі наростили обсяги виробництва в 2007 році 14 підприємств із 19. Збитки допустили 3 суб'єкти ВАТ "Новоселицький мармуровий кар'єр" (-8,0 тис.грн.), ВАТ "Закарпатнерудпром" (-5,0 тис.грн.), ЗАТ "Андезіт" (-8,0 тис.грн.). Основними причинами збитковості даних підприємств є сезонний характер робіт, відсутність попиту на вироби, недозагруженість обладнання.

На розвиток галузі негативно впливає  моральний та фізичний знос основних виробничих фондів, низька інноваційна  діяльність, незначна частка високотехнологічних  наукоємних виробництв, відсутність  на більшості підприємств бізнес-планів, належного маркетингу та менеджменту, ефективного власника. Зростання  внутрішнього попиту стримується через низьку якість продукції.

Враховуючи, що галузь потребує значних  інвестицій, основну увагу необхідно  зосередити на розробці бізнес-планів, інвестиційних проектів, пошуку інвесторів на реконструкцію та модернізацію діючих підприємств.

Ведуться роботи по будівництву 2-ої черги Мужиївського золото поліметалевого рудника (вартість робіт по проекту  складає 18 млн.грн.), проводиться розробка родовищ перлітів, цеолітів, андезитів, мармурових вапняків.

Введено в експлуатацію Солотвинське, Русько-Комарівське та Станівське родовища природного газу, що дозволило збільшити обсяги його видобутку. Одним із шляхів вирішення проблеми збільшення обсягів виробництва в галузі є можливий початок робіт по реабілітації автодороги Київ-Чоп, що дасть можливість залучити до їх виконання більшість підприємств добувної промисловості і в першу чергу виробників каменю та кубовидного щебеню потрібних будівельникам фракцій та відповідної якості.

З цього випливає, що основну увагу власникам та керівникам підприємств галузі при сприянні органів влади на місцях необхідно звернути увагу на вирішення наступних проблем:

- розробка нових технологій  по використанню розвіданих родовищ  цеолітів, перлітів, каменю інших корисних копалин;

- структурна перебудова галузі  у напрямку нарощування випуску  конкурентноспроможних місцевих  матеріалів, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій;

- активізація роботи по вивченню  ринків збуту та перехід на  виготовлення продукції, яка користується  попитом.

Зовнішньоекономічна діяльність, міжнародні контакти на різних рівнях і в різних проявах забезпечать позитивні  зрушення в економіці і в гуманітарній сфері регіону.

Пріоритетними напрямами зовнішньоекономічної діяльності  є: 
- зменшення витрат в пріоритетних галузях, які мають експортну значимість; 
- розширення географії взаємовигідних зв’язків з країнами світу; 
- створення позитивного історико-культурного, економічного, рекреаційно-туристичного іміджу регіону за межами області та держави; 
- використання можливостей діючих субрегіональних об’єднань (Карпатський єврорегіон) та участь у створенні та діяльності нових міжнародних структур, а також спеціальної економічної зони Закарпаття та територій пріоритетного розвитку;

- побудова системи функціонування міжнародних контактів на міжрегіональному та міждержавному рівнях;

- здійснення наукових досліджень та підготовка кваліфікованих кадрів для сфери економічної діяльності;

- забезпечення у сфері зовнішньо-економічної діяльності конкурентного середовища, гласності, стабільності і передбачуваності;

- розвиток прикордонної інфраструктури, адаптованої до західноєвропейської;

- ефективне використання існуючих транспортних коридорів у розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та вирішенні соціально-економічних проблем регіону.

Висновки.

Закарпаття - наймолодша область України, що розташована на крайньому її заході з територією 12,8 тис. кв. км, населенням в 1,2 млн. чоловік. Адміністративно-територіальний устрій складають 13 районів, 10 міст, 5 з яких - обласного підпорядкування. Всього в області 608 населених пунктів.

За своїм геополітичним розташуванням, природно-кліматичними особливостями  Закарпаття має свою специфіку. Це єдина  з областей України, яка .межує з чотирма зарубіжними країнами- Угорщиною, Польщею, Румунією і Словакією. 70 відсотків території її складають гірські та передгірські зони, що зумовлює унікальність природного ландшафту, багатство і розмаїття ресурсного потенціалу краю. Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (78,4%). Проживають також угорці, росіяни, румуни, словаки, цигани, всього понад ЗО національностей.

Ці особливості визначають і своєрідність соціально-економічного розвитку регіону і колорит його традицій, побут людей, його минуле та сьогодення. В умовах реформування економічних відносин акцент робиться на розвиток пріоритетних галузей господарювання - лісова та деревообробна промисловість, легка і харчова галузі, розвиток прикордонного співробітництва, рекреації й туризму тощо. Основна увага приділяється подальшій структурній перебудові всього народногосподарського комплексу, залученню в економіку вітчизняних та зарубіжних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективному використанню природноресурсного потенціалу. Область є серед лідерів в Україні за часткою вкладених на кожного її жителя інвестицій.

Якісно нові передумови для регіонального  економічного розвитку з'явились із реалізацією концепції вільної  економічної зони "Закарпаття" та впровадження на території області  спеціального режиму інвестиційної  діяльності. Зареєстровано майже 400 підприємств з іноземними інвестиціями, діє більше тисячі спільних підприємств, функціонують ВАТ "Закарпаття" та ЗАТ "Автопорт-Чоп", аналогів яким в Україні немає.

Динамічного розвитку набуває зовнішньо-економічна діяльність. На території Закарпаття діє 17 пунктів пропуску через кордон до країн Західної Європи, в тому числі -- 6 міжнародних автомобільних, 4 залізничні, 3 пункти спрощеного переходу. Процеси реформування активно проходять і в агропромисловому комплексі. Відбулися значні зміни у структурі землекористування. Хоч область і характеризується малоземеллям, все ж 50 відсотків усіх сільськогосподарських угідь сьогодні знаходяться у власності та користуванні громадян, 46 відсотків - у колективних сільгосппідприємствах. Основними напрямками на селі залишаються традиційні для Закарпаття тваринництво, садівництво, виноградарство, зернове господарство і овочівництво.

Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих. Та Закарпаття сьогодні - це область, що має не тільки хороший економічний та природно-ресурсний потенціал. Це край, який дав Україні чимало чудових вчених, талановитих художників, майстрів сцени. Область традиційно вважається базовою в організації та проведенні багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових, мистецьких форумів. Тут функціонують 5 державні вузи з вищою формою акредитації, впорядковано цілу мережу загальноосвітніх шкіл з врахуванням інтересів та духовних потреб представників національних меншин, створено 9 навчальних закладів нового типу. Діють 5 професійних театрів, 659 клубних установ та центрів дозвілля, 4 музеї, обласна філармонія.