Розміщення продуктивних сил Закарпатської області

ВСТУП ……………………………………………...3

1.Роль та  значення продуктивних сил у  розвитку господарського комплексу. 4

2.Передумови  розвитку та розміщення продуктивних сил Закарпатської області. 7

3.Сучасна  галузева структура і рівень  розвитку господарського комплексу  території. 10

4.Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Закарпатської області. 13

4.1.Промисловість 13

4.2. Агропромисловий  комплекс 17

4.3.Транспорт 20

4.4.Торгівля та сфера послуг 21

5. Участь Закарпатської області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках. 26

6. Проблеми  та перспективи розвитку та  розміщення продуктивних сил  Закарпатської області. 28

Висновки. 35

 

ВСТУП

Об’єктом даної курсової роботи є продуктивні сили Закарпатської області, а саме – розміщення населення, трудових і природних ресурсів, розміщення виробництва і сфери обслуговування, а предметом – їх територіальний стан і розвиток.

Мета – обґрунтувати оптимальне розміщення продуктивних сил Закарпатської  області при мінімальних затратах.

Завдання полягає у дослідженні  територіальних аспектів господарства.

У даній роботі були використані  перважно статистичний, літературний та порівняльний методи.

Закарпаття – економічно розвинений, екологічно чистий, рекреаційно-туристичний  центральноєвропейський прикордонний регіон України з унікальною природою, самобутньою культурою, історико-архітектурною  спадщиною. Завдання органів влади  та місцевого самоврядування полягає  в тому, щоб, зберігаючи екологію, унікальні  культурно-етнічні особливості краю, використовуючи природні ресурси та географічне положення області, активно розвиваючи прикордонне  співробітництво в інтересах  територіальної громади, забезпечити  стале економічне зростання та комфортне  проживання всіх мешканців.

Закарпатська область багата на природні ресурси, зокрема – рекреаційні, лісові, земельні та водні. Також є певні запаси газу, нафти, родовища будівельних матеріалів. При розумному підході на території Закарпатської області може активно розвиватися туризм. Будівельна промисловість також має стабільний фундамент для розвитку. Оскільки в області активно прогресує рекреаційний бізнес, то варто розвивати виробництво, дивлячись з оглядкою на туристичний фон. Область має ще чималий ресурсний потенціал, але при цьому слід пам’ятати про раціональне природокористування. Так, Карпати з кожним роком все більше “лисіють” через постійну вирубку лісів, що призводить до стихійних лих у високогірних районах Карпат. Тільки розумне господарювання дає змогу отримати максимальну економічну вигоду.

1.Роль та значення продуктивних  сил у розвитку господарського  комплексу.

Розміщення продуктивних сил (РПС) – галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти  вияву економічних законів. Об’єктом вивчення є продуктивні сили, а предметом науки – їх територіальний стан і розвиток.

Продуктивні сили – це сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва. У свою чергу, предмети праці включають природні ресурси вугілля, руду й сировинні матеріали (сировину), як-от бавовник, зерно, пластмаси, тобто матеріали, піддані якійсь обробці. До поняття засобів виробництва зараховуються машини й устаткування, будівля і споруда, засоби транспорту і зв’язку, а також земля, бо цей земельний ресурс має свої виразні особливості.

Головним складом продуктивних сил є праця. Робоча сила характеризується кількістю (чисельність працівників) і якістю (статево-віковий склад, рівень кваліфікації, рівень освіти,традиції та навички). Роль праці як складової частини зростає зрозвитком продуктивних сил: підвищуються вимоги до якості трудовихресурсів.

Закарпаття - одна з невеликих областей України. Площа  Закарпаття становить 12,8 тис.км2 або 2,1% території України. Площа регіону  у 1,7 рази менша від средньостатистичної  області України, майже в 3 рази менша  від найбільшої за площею Одеської області (33,3 тис. кв. км) і дещо більша від найменшої за площею Чернівецької області (8,1 тис. кв. км). Кількість населення  станом на 2005р.  становила  1 254 614 осіб, що в 1,4 рази менше, ніж має умовна середньостатистична область України. У загальній чисельності населення України на Закарпатську область припадає 2,6%. Найбільша кількість населення проживає в Донецькій (4.6 млн.осіб), найменша – у Чернівецькій – (0,9 млн.осіб).

Сучасний соціально-економічний  стан Закарпатської області характеризується зростанням окремих видів економічної  діяльності. Разом з тим, за показником валової доданої вартості в розрахунку на одну особу, який у 2004 році становив 3207 грн., область відставала від загальнодержавного показника і займала 23 місце (табл.1).

Таблиця 1

Місце Закарпатської  області серед регіонів України *

Показники	2001	2002	2003	2004
Територія	24	24	24	24
Кількість наявного населення	20	20	18	17
Рівень безробіття	5	5	9	11
Середньомісячна заробітна плата штатного п рацівника	17	17	17	16
Обсяг промислового виробництва	25	25	24	*
Темп промислового виробництва до попереднього року	1	5	1	3
Валова продукція  сільського господарства	24	24	24	24
Обсяг в розрахунку на одну особу:
валова додана вартість	25	25	24	23
інвестиції в  основний капітал	19	19	15	21
прямі іноземні інвестиції на кінець року	6	5	6	6
роздрібний товарооборот	9	7	5	4
послуги, реалізовані  населенню	26	25	25	18
Забезпеченість  населення у розрахунку на 10 тис. осіб:
торговою площею в магазинах	15	16	18	17
місцями в ресторанному господарстві	14	18	21	18
середнім медичним персоналом	20	24	19	19
лікарняними ліжками	23	23	23	23
житловою площею (на одну особу)	21	20	21	21

* Джерело: Закарпаття – 2004: Статистичний щорічник. – Ужгород: Головне управління статистики у закарпатській області, 2005.

Аналіз таблиці 1 дозволив зробити такі висновки:

1.По жодному  з показників Закарпатська область  не займає місця нижчого, ніж  24, що слід розцінювати як важливий  позитивний факт, оскільки за  територією область займає 24 місце  серед регіонів України.

2.За двома  надзвичайно важливими показниками  (індекс людського розвитку, роздрібний товарооборот та темпи промислового виробництва до попереднього року) регіон потрапив у п’ятірку найкращих в цьому плані регіонів України, що засвідчує про потужний потенціал його регіонального розвитку.

3.Найбільш проблемними  питаннями соціально-економічного  розвитку Закарпатської області  є високий рівень безробіття та відносно низькі обсяги виробництва, як промислового, так і сільськогосподарського.

У регіоні гострими є соціальні  проблеми. Це стосується насамперед зниження природного приросту населення. Смертність у 2004 р. на 0,1 процентних пункти перевищувала народжуваність. За коефіцієнтом природного приросту вона займає перше місце в Україні, оскільки у 2004 р. різниця між показниками смертності й народжуваності була найменшою порівняно з іншими областями. Регіон має від'ємне сальдо міграції населення: в міждержавній міграції майже у 6 разів більше його вибуває, ніж прибуває в область.

Надто високим в регіоні  є рівень безробіття, за яким вона займає 8-і місця в Україні. Грошові доходи громадян регіону протягом останніх років постійно зростають, однак нижчими темпами порівняно з іншими областями України. Так, у 2004 р. грошові доходи в розрахунку на одну особу складали  3428,3 грн. (в Україні -  4353,8 грн.), що відтіснило її на 22 місце. Таким чином, Закарпаття в системі загальнонаціонального і регіонального рівнів відноситься до регіонів з нереалізованими можливостями, гострими економічними і соціальними проблемами, низькими темпами розвитку.

2.Передумови розвитку  та розміщення продуктивних сил Закарпатської області.

Передумови розміщення продуктивних сил – це умови, без яких розміщення і розвиток виробництва неможливі

Природні умови істотно  впливають на особливості й засади територіальної організації виробництва. Природні умови, що до них зараховують  клімат, рельєф, геологічну будову, географічне  положення, можуть в одному випадку  гальмувати розвиток суспільного виробництва (сільське господарство в Сахарі) та вважатись несприятливими, а в  іншому – створювати додаткові умови  для прогресу: нормальне зволоження, достатня річна сума додатніх температур, родючість рівнинного грунту. Металогенічні пояси у гірських системах сприяють розвитку добувної, а потім – і переробної промисловості. Наявність тих або інших природніх ресурсів (лісових, водних, земельних, рекреаційних), а також корисних копалин може правити за стимул, поштовх для розвитку економіки країни.

Природні ресурси Закарпаття багаті та різноманітні. Вони забезпечують сировинну  базу для функціонування багатьох галузей промисловості. Найбільше багатство регіону – ліси.  Щорічна заготівля деревини складає більше 1 млн. м3, що в основному дає можливість забезпечити внутрішні потреби. Грунти регіону оцінюються як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. На сільськогосподарський ландшафт припадає лише 30 процентів території.

Мінерально-сировинна база нараховує майже 150 родовищ більш  як 30 видів корисних копалин, серед  яких є і нетрадиційні для України (поліметали, алуніти, перліти, цеоліти, ліпарити, барити). Закарпаття багате на різноманітні корисні копалини. Найбільше тут родовищ нерудних корисних копалин – кам'яної солі та будівельних матеріалів.Серед рудних – ртутні, поліметалеві, алюмінієві, мідні, залізні руди та ін. На території Закарпаття відкрито перше в Україні Мужіївське родовище золота (Берегівський район). Його поклади виявлено також поблизу Великого Бичкова (Рахівщина).

Склад і запаси корисних копалин  Закарпатської області сприяють розвитку в ній гірничодобувної  промисловості. Однак розширення їх видобутку вступає в суперечність з необхідністю природоохоронних заходів на всій території Закарпаття.

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси – головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення – не лише виробник матеріальних благ і послуг, але й і їхній споживач. Тому врахувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживацький ринок, і ринок праці. Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба врахувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, щкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність.

Щодо Закарпаття, то серед регіонів країни, за чисельністю населення  область знаходиться на 19 місці. У загальній чисельності населення  України на область припадає 2,6 %. Серед інших регіонів меншими по чисельності, за даними Всеукраїнського перепису населення є Волинська (1066,6), Кіровоградська (1128,7), Рівненська (1173,1), Тернопільська (1142,0), Херсонська (1173,7), Чернівецька (922,7) тис.осіб.

Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (80.5 %). Проживають також угорці (12.1 %), румуни (2.6 %), росіяни (2.5 %), цигани (1.1 %), словаки (0.5 %), німці (0.3 %), всього понад 30 національностей.

Кількість працездатних осіб складала біля 780 тис.чол. Відносно низький рівень розвитку економіки обумовив  існування  надлишку трудових ресурсів. Цим і викликана значна трудова міграція населення. За розрахунками, близько 180 тис. громадян області працювали за межами Закарпаття.

В структурі трудових ресурсів є значна частка прихованого безробіття. Характерними для області є порівняно низька вартість робочої сили. Середня заробітна плата в області майже на чверть нижча, ніж в Україні.

Характеризуючи екологічні передумови, слід відмітит, що на фоні інших регіонів України Закарпатська область вважається регіоном з порівняно сприятливою екологічною ситуацією. Гірські Карпати – унікальна природна екологічна система, яка є загальнодержавною цінністю. Екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем Землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Також важливими є й історичні  передумови розвитку продуктивних сил. Історія ж Закарпаття є складовою частиною України. Але має цілий ряд особливостей, які позначилися як на економічному, так і на політичному та етнічному розвиткові краю. Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат Закарпаття, ще з давніх часів було своєрідним «містком зв'язків» між Північною і Південною, Східною і Західною Європою. Не лише шляхи сполучення перетиналися тут, але й стикалися політичні концепції європейської і особливо східноєвропейської історії. За своїм геополітичним розташуванням, природно-кліматичними особливостями Закарпаття має свою специфіку. Це єдина з областей України, яка межує з чотирма зарубіжними країнами – Угорщиною, Польщею, Румунією і Словакією. Динамічного розвитку набуває зовнішньо-економічна діяльність. На території Закарпаття діє 17 пунктів пропуску через кордон до країн Західної Європи, в тому числі -- 6 міжнародних автомобільних, 4 залізничні, 3 пункти спрощеного переходу.

 

3.Сучасна галузева структура  і рівень розвитку господарського  комплексу території.

Економіка області під впливом сприятливого режиму інвестування в останні п`ять років розвивалась прискореними темпами. Насамперед, це стосується промисловості, де створені нові виробництва, технічного переозброєння зазнали діючі. Промисловість, незважаючи на втрату свого потенціалу, продовжує відігравати важливу роль в економіці Закарпаття. У загальному обсязі валової доданої вартості області промисловість складає шосту частину.  В ній зосереджена третина основних фондів, більше чверті середньооблікової чисельності працюючих і виробляється 15,4% валової доданої вартості.