Розміщення продуктивних сил Закарпатської області

Туризм. Більшість туристично-рекреаційних об’єктів Закарпаття по якості і спектру розширення послуг відповідають міжнародним стандартам. Про це свідчить зростання на 26 відсотків (дані за 9 місяців 2007 року) обсягу наданих туристично-рекреаційних послуг порівняно з аналогічним періодом 2006 року.

Облдержадміністрація зосередила свої зусилля на розвитку пріоритетних природно-рекреаційних територій. З  цією метою розробляються науково  обгрунтовані концепції  „Синевирське озеро”, „Боржавські полонини”, „Близниця – Кваси” та „Синяк”. Крім того, ведеться робота над проектами розвитку територій „Полонина Руна” Перечинського, „Велика Красія” Великоберезнянського району.

Розроблена стратегія розвитку зеленого  туризму області, що в подальшому дасть можливість розвивати туризм на природоохоронних територіях (біосферні заповідники, природні національні парки).

Підготовлено інвестиційні пропозиції щодо розвитку туристично-рекреаційних територій по кожному району області.

 

5. Участь Закарпатської області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках.

Рівень економічного розвитку Закарпатськоъ області оцінюється як средній. По виробництву національного доходу в розрахунку на душу населення має самий низький показник в Україні. Промисловий комплекс регіону виробляє майже 4 % всієї промислової продукції нашої держави.

В умовах реформування економічних  відносин акцент робиться на розвиток пріоритетних галузей господарювання — лісова та деревообробна промисловість, легка і харчова галузі, розвиток прикордонного співробітництва, рекреації й туризму тощо. Основна увага приділяється подальшій структурній перебудові всього народногосподарського комплексу, залученню в економіку вітчизняних та зарубіжних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективному використанню природноресурсного потенціалу. Область є серед лідерів в Україні за часткою вкладених на кожного її жителя інвестицій.

Маючи самий низький в Україні  рівень землезабезпеченості в розрахунку на душу населення, всього 6,4 % площі  сільськогосподарських угідь і 5,3 % орних земель, Закарпатська область  виробляє близько 4 % валової продукції  рослинництва и тваринництва. В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь тут виробляється в 1,6 раза більше продукції сільського господарства, ніж в средньому по країні. Але показник її виробництва в розрахунку на душу населення відстає від средньо- республіканского на 30 %.

В цілому эефективність сільского  господарства в області низька, і тому вона не забезпечувє себе продуктами харчування. Низькими залишаються врожайність сільскогосподарськиих культур і продуктивніст сільскогосподарських тварин. Якщо брати за орієнтир Венгрію, то в порівнянні з неб средня врожайність зернових і зерно-бобових в регіоні нижча в 1,8 раза, цукрового буряка— відповідно, в 1,6, картплі — в 2,5, а надої молока від 1 корови — в 2 рази.

Потрібно окремо відмітити особливе місце Закарпатської області  в геополітичному контексті соціально-економічного и внутрішньополітичного развитку України. Її географічне сусідство з розвиненими європейскими державами і тими країнами, котрі прискорено інтегруются в ЕС, завжди буде виступати благосприятливим фактором для вхождення України в міжнародні єкономічні і політичнв структури.

Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута  мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а  також краса карпатської природи  приваблюють туристів та відпочиваючих  у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих. Природні ресурси (корисні копалини): розвідано понад 30 видів корисних копалин, представлених 150 родовищами. Це, зокрема, нетрадиційні для держави поліметали, перліти, цеоліти, ліпарити, поклади баритових руд, каоліну та інших. Здійснюється видобуток кам'яної солі, мармурового вапняку, доломіту, тощо. Рекреаційні ресурси області становлять 5,2 % об'ємного і 5,1 % вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м3 на добу, які є унікальними і відповідають водам типу ”Есентуки”, ”Боржомі” і за своїм хімічсним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції.

 

6. Проблеми та перспективи  розвитку та розміщення продуктивних  сил Закарпатської області.

Розвиток промисловості області  передбачає раціональне і більш повне використання природно-ресурсного потенціалу з урахуванням вимог екологічної безпеки, урахування внутрірегіональних демографічних особливостей, рівня зайнятості,  використання трудового та кадрового потенціалу, налагодження міжрегіональних зв’язків у межах єдиного простору України, а також розвиток міжнародної промислової інтеграції. 
  Пріоритетними в промисловості на основі структурної перебудови слід вважати: 
- лісопромислове виробництво;

- харчову та переробну промисловість;

- легку промисловість;

- промисловість будівельних матеріалів і будіндустрії;

- окремі, екологічно чисті виробництва машинобудівної галузі.

Основним завданням слід вважати  створення ефективного механізму  впливу органів    влади на розвиток промисловості, який має передбачати: 
- освоєння та модернізацію  виробництв, які базуються на досягненнях науково-технічного прогресу, більш ефективних енергозберігаючих та екологічно чистих технологіях;

- освоєння та випуск конкурентоспроможної  продукції;

- розвиток міжгалузевої кооперації та системи виробничого сервісу;

- налагодження механізму міжрегіональної та регіональної кооперації з метою утворення замкнутих технологічних циклів випуску продукції;

- розробку системи інформаційного забезпечення міжрегіональних та  регіональних ринків промислової продукції;

- підтримку вітчизняного виробника і протекціонізм по відношенню до нього з використанням всіх дозволених законодавством України заходів; 
- сприяння появі ефективних власників,  розвитку підприємництва,  що допоможе підприємствам вистояти в конкурентній боротьбі на вітчизняному та  іноземному  ринках;

- органічне поєднання державного впливу і ринкових регуляторів на промислове виробництво;

- залучення вітчизняних та іноземних інвестицій на структурну перебудову пріоритетних галузей  промисловості.

Основними напрямками розвитку деревообробної галузі на 2007-2008 рік є більш ефективна і комплексна переробка заготовленої деревини, впровадження нових природозберігаючих. екологічно безпечних технологій. Провідним критерієм стає зменшення заготівлі деревини із одночасним збільшенням виходу готової продукції за рахунок її раціонального використання. 
  Подальше нарощення обсягів виробництва передбачається досягнути за рахунок виготовлення продукції з широким використанням нових конструкційних матеріалів, суттєвого збільшення виробництва фанери, плит з масиву деревини, гнутоклеєних деталей, меблів із сучасним дизайном.

Основна проблема галузі - застарілий фізично і морально парк лісозаготівельних  та деревообробних машин і механізмів. Висока енергоємність існуючого  обладнання, значні витрати коштів на його утримання, надзвичайно низькі якісні та технічні характеристики роблять неможливим освоєння виробництва багатьох конкурентноспроможних видів продукції, що користується попитом. За умов дефіциту оборотних коштів здійснити технічне переоснащення підприємств надзвичайно важко. Ускладнює ситуацію і той факт, що все обладнання приходиться закуповувати за кордоном, оскільки підприємствами України не освоєно виробництво відповідного устаткування.

В деревообробній галузі зростання  обсягів виробництва продукції  передбачається забезпечити за рахунок  реалізації заходів щодо здійснення її структурної перебудови, розвитку конкурентноспроможних виробництв і видів продукції, впровадження новітніх ресурсо- і енергозберігаючих  технологій, введення в дію нових потужностей по випуску сучасних плитних матеріалів для виробництва меблів, технічного переоснащення виробництва, що дасть можливість збільшити його обсяги, підвищити якість готової продукції, розширити її асортимент, знизити споживання енергоносіїв. 
Для вирішення проблеми забезпечення виробництва лiсосировиною, особливо твердолистяними породами, скорочення її поставок на експорт в необробленому вигляді i у вигляді напівфабрикатів передбачається створення технологічно пов'язаних структур із лісозаготівельних, деревообробних та меблевих підприємств по випуску високоякісної конкурентноспроможної продукції. 
  Основним завданням на 2008 рік в галузі передбачено подальше впровадження у виробництво новітніх технологій по переробці деревини, відновлення і збільшення виготовлення традиційних видів продукції - фанери, лущеного шпону, переробку тонкомірного круглого лісу на заготовки, заміна низькоефективних традиційних пилорам на стрічкопильні, що покращить якість пиломатеріалів і підвищить процент виходу ділових заготовок.

На підприємствах деревообробної галузі провідними тенденціями повинні  стати:

- глибока переробка деревини;

-розвиток конкурентоспроможних виробництв і видів продукції для внутрішнього і зовнішнього ринків;

- підвищення якості продукції,  її сертифікація;

-оновлення і модернізація виробництва, підвищення технічного рівня продукції;

- більш повне використання на  технологічні цілі лісосічних  відходів, деревини від рубок  догляду, відходів деревообробки,  впровадження прогресивних технологічних процесів і нових матеріалів;

- впровадження ресурсо- та енергозберігаючих  технологій, використання альтернативних  джерел енергії, переорієнтація  котельних господарств підприємств  з мазуту та газу на спалювання  відходів деревини;

- розробка економічних заходів,  що сприятимуть скороченню вивезення непереробленої деревини.

Враховуючи те, що лісопромисловий  комплекс є провідним в області  і здатний працювати в режимі самодостатності, йому повинна бути приділена найбільша увага та підтримка

Легка промисловість є одним  із пріоритетів області. На сьогодні питома вага обсягів реалізованої продукції (у відпускних цінах) підприємств  галузі становить 8,4 відсотків (після  машинобудування та харчової промисловості). Легка промисловість продовжує працювати стабільно і зберегла тенденцію стабільного приросту виробництва.

Перспективи ж підприємств легкої промисловості, значною мірою, пов'язані  із подоланням залежності виробництва  від роботи на давальницькій сировині і послідовним переходом до випуску  продукції з використанням вітчизняних  та місцевих сировинних ресурсів. В той же час відхід від виробництва на давальницькій сировині необхідно проводити поступово. Штучне прискорення переходу, при відсутності ринків збуту та достатнього захисту вітчизняного товаровиробника з боку держави, може призвести до ліквідації або значного зниження виробництва.

Вирішення основних завдань та забезпечення росту промислового виробництва  в 2008 році підприємствами легкої промисловості  передбачається здійснити за рахунок:

-подальшого нарощування обсягів  та розширення виробництв діючих підприємств;

-впровадження нових сучасних  технологій та нового асортименту продукції;

-підвищення конкурентоспроможності та якості продукції.

Зменшення темпів росту підприємствами металургії та оброблення металу (-74,2%), до яких відноситься 3 підприємства (ВАТ "Тара", ВАТ "Ужгородський фурнітурний завод", ВАТ "Закарпатський металургійний завод"), обумовлено різким спадом виробництва на останньому. Причиною є значне зростання вартості сировини, з якої виготовляється продукція підприємства.

Продовжується спостерігатись залежність показників галузі від роботи одного-двох підприємств територіально-адміністративної одиниці У розрізі районів  зростання виробництва у машинобудуванні  досягли усі райони, крім міста  Берегово. Тимчасове зменшення обсягів промислової продукції на ЗАТ "Берегівський радіозавод" зразу вплинуло на загальний показник роботи машинобудівних підприємств міста.

Завдяки вжитим заходам щодо своєчасності сплати заробітної плати, машинобудівними  підприємствами, які входять до "основного кола" повністю ліквідована заборгованості із її виплати.

За фінансовим результатом роботи у січні-лютому п.р понад 85% підприємств машинобудування працювали прибутково. Із тих підприємств, що працювали збитково, найбільші збитки допустило ТОВ "Ядзакі Україна". Підприємство знаходиться у стадії становлення і ще не вийшло на заплановані обсяги виробництва. Причинами збитковості інших підприємств є: великі амортизаційні відрахування та плата за землю при відносно малих обсягах виробництва. Враховуючі значне зростання обсягів виробництва та реалізації продукції, машинобудівні підприємства найближчім часом можуть вийти на прибуткові результати роботи.