Проблемы развития внешнеэкономических связей Азербайджана. Текущее состояние экономики Азербайджана

Головною метою нового етапу  є забезпечення в довгостроковій перспективі тривалості динамічного  соціально-економічного розвитку в  країні за допомогою підвищення конкурентоспроможності національної економіки та її раціональної інтеграції у світову господарську систему. В указах, а також у документах економічної політики, затверджених Президентом Азербайджанської Республіки паном Ільхамом Алієвим, визначені необхідні завдання для втілення в життя цієї мети. До них можна віднести такі завдання як зміцнення існуючого економічного потенціалу країни і комплексну раціональну реалізацію цього потенціалу, і, в тому числі, розвиток ненафтового сектора (формування сильної Азербайджанської економіки, не залежної від нафти), повне та раціональне використання потенціалу кожного регіону, і урівноваження їх розвитку, створення умов для відкриття більшої кількості нових робочих місць, розвиток підприємництва, значне збільшення обсягу, якості і спрямованості соціальних послуг, зниження бідності.

2.5. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА

Проведення фундаментальних реформ, спрямованих на розвиток підприємництва, створення сприятливого середовища для ведення бізнесу в центрі економічної стратегії, визначеної загальнонаціональним лідером азербайджанського  народу Гейдара Алієва, якої з успіхом  слід Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв. Пріоритетним завданням цього етапу соціально-економічного розвитку країни є забезпечення тривалого і збалансованого економічного розвитку країни, яке успішно здійснюється в рамках прийнятих державних програм. Приватний сектор продовжує відігравати важливу роль у досягненні успіхів, що є наслідком створення сприятливого середовища для ведення бізнесу в результаті проведеної цілеспрямованої політики.

В останні роки найважливішими факторами, що вплинули на поліпшення умов ведення  бізнесу, стали скорочення кількості  податків і в значній мірі зменшення  соціально-страхових внесків. Починаючи з 1998 р. уряд приступив до послідовного зниження податкових ставок. Перехід підприємств і організацій з прогресивної системи податку на прибуток на пропорційну і зменшення податкової ставки в цьому виді податків з 35% до 20%, скорочення ПДВ до 18%, ліквідація ряду видів податків, скорочення соціально-страхових внесків з 40% до 22%, скорочення загального числа податків, звільнення підприємців, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, від всіх податків до 2014 року, крім податку на землю, і цілий ряд відповідних заходів у цьому напрямку зумовили створення сприятливого середовища для ведення бізнесу.

Існуюча в країні система ліцензування піддалася корінним змінам, було скорочено  кількість окремих видів діяльності, що піддаються ліцензуванню, з 240 до 57, термін ліцензій був продовжений  з 2 років до 5. Введення нової системи ліцензування дало поштовх розвитку вільної конкуренції, прискорило процес підвищення якості виробленої продукції та послуг.

Поряд з цим, в країні були ліквідовані  експортні мита, і був визначений максимальний 15%-й рівень імпортних  мит. У той же час з метою розвитку справедливої ​​конкурентного середовища на внутрішньому ринку, планомірного регулювання тарифів природних монополій, а також встановлюваних безпосередньо державою цін за Указом Президента країни і рішенням Кабінету Міністрів від 31 січня 2002 року був утворений Тарифний Рада Азербайджанської Республіки.

В даний час політика в цій  області спрямована на забезпечення систематизованої державної підтримки  підприємництва та підвищення її ефективності. Продовжується здійснення послідовних заходів щодо реалізації цієї стратегічної лінії. Створений механізм державної фінансової підтримки, що є найважливішим реальним джерелом для задоволення потреб малих і середніх підприємців у фінансових коштах. Проводяться заходи по створенню в республіці першого в області формування інфраструктури підприємництва промислового містечка, бізнес-інкубаторів, мережі бізнес-центрів. Слід зазначити про створення Фонду заохочення експорту та інвестицій в Азербайджані, основна діяльність якого спрямована на підвищення експортної спроможності країни та залучення іноземних інвестицій. Розвиваються відносини між державою та підприємцем, зроблені серйозні кроки, спрямовані на вдосконалення системи державного регулювання підприємництва. Створені дієві механізми захисту прав підприємців, в результаті застосування яких скоротилося число штучних перешкод. Проводяться регулярні заходи щодо посилення консультативного та інформаційного забезпечення та розвитку ділових зв'язків підприємництва.

Розпорядженням Президента Азербайджанської Республіки «Про заходи щодо забезпечення організації діяльності суб'єктів  підприємницької діяльності за принципом« одного вікна »» за номером 2458 від 25 жовтня 2007 року був визначений єдиний орган державної реєстрації - Міністерство з податків, до застосування якої приступили з 1 січня 2008 року. Після переходу на систему «одного вікна» в Азербайджані процедури для початку підприємницької діяльності були скорочені з 15 до 1, а час, що витрачається на ці процедури, з 30 днів до 3. Перехід на цю систему супроводжувався значним зростанням юридичних осіб, які бажають пройти реєстрацію.

Поряд з цим, Президентом Азербайджанської Республіки було підписано Указ від 11 листопада 2008-го року про застосування принципу «одного вікна» при перевірці  товарів і транспортних засобів, що проходять через пропускні  пункти державного кордону Азербайджанської Республіки. На підставі Указу повноваження єдиного державного органу, що здійснює контроль за принципом «одного вікна» при перевірці товарів і транспортних засобів, покладені на Державний митний комітет Азербайджанської Республіки, і з 2009-го року в країні почалося його застосування.

Рішенням Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки за № 156 від 28 вересня 2009-го року затверджені Правила застосування, обліку та використання податкових рахунків-фактур в електронному форматі. Таким чином, завдяки застосуванню сучасних технологій, стало можливим досягнення скорочення до мінімуму часу, що витрачається на виплату податків.

У результаті проведених робіт у  напрямку поліпшення бізнес середовища в нашій країні, в звіті «Doing Business 2009», підготовленому Світовим Банком та Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) Азербайджан був визнаний країною, що займає перше місце по числу  реформ у світі. У звіті «Doing Business 2010» наша країна, провівши реформи в 2-х областях (одержання кредитів і ведення закордонної торгівлі), зберегла 38-е місце серед 183 країн.

З метою поліпшення умов для ведення  бізнесу продовжуються роботи по вдосконаленню системи дозволів спільно з державними органами, захисту  інтересів інвесторів, реєстрації майна, сплати податків, ведення зовнішньої торгівлі, спрощення процесу призупинення бізнесу.

В результаті прийняття цілеспрямованих  заходів частка приватного сектора  у ВВП досягла 84%. В даний час частка недержавного сектора в аграрній сфері, промисловості, торгівлі, готельному бізнесі, сфері побутових послуг, будівництві, зв'язку варіює між 70-99%. Левова частка зайнятості доводиться (69,3%) на приватний сектор. Більше половини бюджетних доходів формується за рахунок надходжень з приватного сектора.

Частка приватного і державного сектору у ВВП, у відсотках

У 2009 році кількість юридичних осіб, які займаються підприємницькою  діяльністю, зросла і склала 89939. На 1 січня 2010 року в Азербайджані функціонують в сільському господарстві - 10224, в обробній промисловості - 6488, в будівництві - 9468 підприємств. Поряд з цим, зареєстровано 5861 підприємств з іноземним капіталом.

Число юридичних осіб

На цей же період число фізичних осіб, що займаються підприємництвом, не створивши юридичної особи, склало 272597 у 2009 році.

Число зареєстрованих фізичних осіб

Розвиток підприємництва є одним  з провідних ланок державної  політики, спрямованої на реалізацію тривалої державної стратегії. Ця політика спрямована на підвищення рівня нормативно-правового, організаційного та фінансового забезпечення ділової діяльності в усіх сферах економіки, в особливості, в пріоритетних сферах.

Прийняттям Закону Азербайджанської Республіки «Про особливі економічні зони» та Указу Президента Азербайджанської Республіки за № 101 від 3 червня 2009-го року про його застосування, в країні був даний старт роботі в даному напрямку. У зв'язку з цим в Азербайджанській Республіці сформовано необхідну нормативно-правова база. В даний час відповідно з пріоритетними напрямками ведеться робота з визначення територій для Особливих Економічних Зон.

В даний час політика в цій  області спрямована на здійснення системного підходу до державної підтримки  підприємництва, а також на забезпечення підвищення ефективності заходів державної  підтримки підприємництва. Проводяться послідовні заходи щодо реалізації цієї стратегічної лінії.