Лісовиробничий коплекс України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА СТРУКТУРА КОМПЛЕКСУ

 

2.1.Лісова, деревообробна, меблева та целюлозно-паперова

промисловість

 

Лісова промисловість

          В лісовій промисловості найбільш  розвинутими є лісозаготівельне  та лісохімічне виробництва. Лісозаготівельне  виробництво забезпечує заготівлю  круглих лісоматеріалів, виробництво  технологічної тріски та транспортування їх на кінцеві пункти (нижні склади, пункти споживання), заготівлю та вивезення осмолу та деревної зелені. Лісохімічне виробництво в складі лісової промисловості забезпечує переробку осмолу на каніфоль, скипидар, а деревної зелені – на вітамінне борошно екстракт, пасту, віск та інші продукти, заготівлю та переробку живиці. Лісову промисловість відносять до видобувних галузей важкої промисловості. Продукцію лісової промисловості використовують головним чином як предмет праці. Практично всі галузі народного господарства споживають лісоматеріали або вироби, виготовлені з деревини. Основне завдання лісової промисловості й інших галузей лісового комплексу на сучасному етапі розвитку економіки України, який характеризується загостренням економічних і екологічних протиріч,— це нарощування обсягів виробництва за рахунок комплекс¬ного та ефективного використання лісосічного фонду та використання ресурсів деревини (без нарощувань обсягів лісозаготівель). Стабілізація обсягів лісозаготівель має важливе економічне, екологічне соціальне значення, оскільки ліси є цінним компонентом природи, фактором, що стабілізує навколишнє природне середовище. Скорочення вирубки лісів сприяє поліпшенню клімату, посиленню і підвищенню продуктивності сільськогосподарських угідь. [ 2, 70]

Деревообробна промисловість

 

 

        Деревообробний підкомплекс займає провідне місце в лісовиробничому комплексі. Він представлений рядом галузей, підприємства яких розташовані у всіх областях України, причому як у районах заготівлі лісу, так і в місцях споживання виробленої продукції. Але основна частина продукції виробляється на території областей Західного регіону і Полісся.

Деревообробний підкомплекс  включає в себе лісопильну, фанерну, меблеву промисловість, виробництво деревно-стружкових і деревно-волокнистих плит, виробництво будівельних матеріалів з деревної сировини.

Лісопильна промисловість тяжіє, як правило, до районів лісозаготівлі. Майже 4/5 великих спеціалізованих  центрів лісопильної промисловості  знаходиться в Карпатському регіоні. Найбільш значними з них є Чернівці, Берегомет (Чернівецька область), Вигода, Надвірна, Брошнів, Рожнятів (Івано-Франківська область), Соколи, Стрий (Львівська область), Рахів, Тересва, Свалява (Закарпатська область) та інші. Кілька великих центрів розташовано в Поліссі (Ківерці, Костопіль, Сарни, Ковель, Камінь-Каширський та інші). За даними 1998 року обсяг виробництва пиломатеріалів становив на Україні 165,4 кбм на кожну тисячу чоловік. Це значно менше ніж в інших країнах (Польша – 184,1; США – 425,8; Швеція – 1356,7; Фінляндія – 1558,7; Канада – 2310,4).

Підприємства фанерної промисловості зосереджені в  основному в Західному регіоні  України. Фанеру виробляють підприємства Львова, Оржева, Костополя (Рівненська область), Чернівців, Києва.

По виробництву фанери України теж значно відстає від  ряду інших країн. Так, якщо у 1996 році в Україні було виготовлено 3,7 м  кв на кожну тисячу чоловік, то в  Польші – 4,5; Канаді – 83,9; США – 85,6; Швеції – 116,6; Фінляндії –121,4.

Меблева промисловість є найбільш розвинутою серед інших деревообробних галузей: на її підприємствах зайнята майже половина працюючих у лісопромисловому комплексі країни. Підприємства по виготовленню меблів розташовані у Києві, Харкові, Львові, Мукачеві, Одесі, Луганську, Донецьку та інших містах.

Виробництво деревно-стружкових плит виникло в Україні відносно недавно – наприкінці 50 років. У 1998 році було виготовлено 23,4 кбм деревно-стружкових плит на кожну тисячу жителів (у Польші – 34,2, США – 37,3, Швеції – 108,1, Канаді – 110,6, Фінляндії – 141,7). Незважаючи на відносно високий рівень виробництва деревно-стружкових плит їх ввіз на територію України зріс за період 1980-1998 років у 4 рази, що пов’язано з постійно зростаючими потребами меблевої промисловості. Виробництво деревно-стружкових плит сконцентроване в таких центрах, як Костопіль, Свалява, Тересва, Брошнів, Київ та інші.

Виробництво будівельних  матеріалів з дерева особливо інтенсивно розвивалося в останні 25-30 років  і пов’язано зі стрімким ростом житлового будівництва. Найбільші підприємства цієї галузі є в Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі, Кривому Розі, Донецьку, Чернівцях, Ківерцях та інших.

 

 Целюлозно-паперова промисловість

 

Целюльозно-паперовий підкомплекс  вимагає для свого розвитку поєднання  таких факторів, як наявність сировини, води і електроенергії. В зв’язку з цим підприємства його галузей зосереджені переважно в лісопромислових районах (Полісся, Карпати).

      Целюлозно-паперовий комплекс представлений 25 великими підприємствами, розташованими переважно в Житомирській, Хмельницькій, Закарпатській, Львівській, Київській та Чернігівській областях. Найбільші з них: Малинська і Дніпропетровська паперові фабрики, Понінківський паперовий комбінат, Херсонський целюлозно-паперовий та Ізмаїльський целюлозний заводи, Жидачівський картонно-паперовий комбінат, Львівська і Рахівська картонні фабрики, Київський картонно-паперовий комбінат, Корсоківська фабрика технічного паперу.

 Папір в Україні почали виробляти дуже давно, більш як 400 років тому. На початку ХХ ст. на території України підприємства целюльозно-паперової промисловості орієнтуються в своєму розміщенні на сировинні, водні ресурси, електроенергію і кваліфіковану робочу силу. Тому і знаходяться переважно в лісопромислових районах – Карпатському і Подільському.

Головним компонентом для одержання  целюльози є низькоякісна деревина хвойних і листяних порід дерев, відходи лісопиляння і деревообробки. У спеціальному апараті деревину піддають обробці і вона перетворюється в целюльозу. За новими технологіями целюльозу можна виготовити з оцету і соломи. Целюльозу використовують для виробництва паперу та картону.

Найбільшими піддприємствами галузі є целюльозно-картонний завод  у Жидачеві Львівської області і  картонно-паперовий комбінат в місті  Обухові Київської облисті. На картонно-паперовій фабриці в Понінці Хмельницької області виробляють учнівські зошити.

   Великі підприємства целюльозно паперової промисловості є в Києві (картонно-паперовий комбінат), Рахові (картонна фабрика), Херсоні (целюльозний завод), Ізмаїлі (целюльозно-картонний завод), Корюківці Чернігівської області (фабрика технічних паперів), Малині Житомирської області (паперова фабрика).

Свого паперу Україні не вистачає. Тому його доводдиться купувату в  інших країнах, головним чином в  Росії. Вихід із цього становища - будувати целюлозні заводи, які б працювали на соломі.

Велику роль у збільшенні кількості  целюльози відіграє збір макулатури. Так, якщо 200 чоловік принесуть по 5 кг паперових відходів, то це дасть змогу зекономити 4 кбм деревини. Крім того, це позитивно позначається на екології довкілля, оскільки  під час виробництва паперу й картону з макулатури забруднення атмосфери зменшується на 86%, води витрачається на 25 – 44% менше, кількість твердих відходів знижується майже до 40%.

  Актуальним напрямом подальшого розвитку галузі є урахування екологічних чинників, зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.

 

  Меблева промисловість

 

      Меблева промисловість відноситься до тих промисловостей, на яких більшою мірою впливає сировинний та споживчий фактори.

Споживчий фактор є важливим тому, що масове споживання готової  продукції локалізується у певних центрах, наприклад, у великих містах або агломераціях, а сировина легко  транспортується. Значною мірою  розміщується у великих містах: Києві, Львові, Харкові, Одесі, Луганську, Дніпропетровську, Донецьку тощо.

    Важливим залишається для виробництва меблів і сировинний фактор, хоча його роль зменшується через дедалі більше використання для виготовлення меблів деревно-стружкових та деревно-волокнистих плит. Найбільшими центрами виробництва меблів у лісопромислових районах або недалеко від них є Житомир, Ужгород, Мукачеве. Багато меблевих підприємств розташовано у невеликих містах (Карпати, Полісся) та поблизу великих міст в інших районах країни.

    Щодо Столичного економічного району, то там найбільшого розвитку меблева промисловість набула у подільських областях, де вона орієнтується на власну сировинну базу. Також промисловість зосередженна у великих містах, враховуючи наявність значної кількості споживачів продукції (Чернігів, Малин, Київ, Коростель і т. ін.).

 У Карпатському економічному районі є в наявності значна матеріаломістка база для виробництва меблів, тому дана промисловість є тут розвинена. Основні регіони розвитку промисловості: Жидачів, Івано-Франківськ, Чернівці, Свалява, Надвірна тощо. У місті Надвірна є в наявності матеріали, потрібні для даної промисловості - ДСП, яке виробляється потужною фірмою "Інтерплит".

      Меблева промисловість у Північно-Західному економічному районі розміщена у таких основних центрах: Костопіль, Ківерці, Луцьк, Рівне.

Для Придніпровського економічного району меблева промисловість, яка входить  до лісовиробничого комплексу має  виключно обслуговуюче значення. Але, дніпропетровська меблева фабрика  "Дніпромеблі" - одна з найстаріших в Україні. За 75 років свого існування вона пережила різні періоди, зокрема у 90-их роках - економічну кризу [4; 4]. Сьогодні вона має колективну форму власності і є одним з лідерів на ринку виробників м'яких меблів. Фабрика пропонує споживачам м'які меблі високого рівня дизайну та надійності: кутові дивани, дивани для дому та офісу, крісла-ліжка і просто крісла, одно- і двоспальні ліжка, софи і кушетки тощо. На фабриці використовують тканини угорських, турецьких та китайських фірм. Правда, останнім часом почали заявляти про себе українські ткачі. Каскади диванів виробляють з масиву деревини твердих порід, яка проходить попереднє сушіння. Для комфорту використовують понополіуретан високої щільності, шар синтепону - додаткова м'якість. Фабрика гарантує безпроблемну експлуатацію своїх виробів протягом півтора року. Ми можемо пишатися наявністю таких фабрик у нас на Україні, бо вони підвищують рівень розвитку меблевої промисловості.

    У Північно-Східному економічному районі меблева промисловість орієнтується на споживача і роташовується у великих містах: Харків, Суми, Полтава та інші.

    У Причорському економічному районі меблева промисловість не є провідною, але вона тут присутня і орієнтується на споживача. Котовська меблева фабрика, яка знаходиться у Одеській області є відомим виробником меблів на українському ринку та за кордоном.

 

Донецький економічний район справедливо  вважають регіоном виключно важкої промисловості. Разом з тим тут набувають  активного розвитку меблева та деревообробна галузі. На Донеччині, як і в інших регіонах України, окрім потужних, працює багато невеличких підприємств. У цьому регіоні присутні всі умови для виробництва меблів.

     Фірма "Станкодніпро" - офіційний представник і торговий партнер провідних підприємств - виробників обладнювальних центрів. Виробляє обладнання для деревообробки та виробництва меблів, вона експортується на рівні світових виробників. Фірма "Релікт" пропонує меблеві фасади, дверні і віконні компоненти тощо. Фірма "Ально" , відома в країнах Східної Єворпи, як виробник декоративної ламінованої ДСП за технологіями постформінг і софтформінг. Пропонує для меблевої промисловості також меблеві фасади, декоративні плити широкої гами декорів. "Регіон-блюз" з 2001 року спеціалізується на виготовленні корпусних меблів з використанням матеріалів провідних світових виробників. Підприємство також є представником австралійської фірми "Blum" в Донецьку. Так на його стендах була широко представленна меблева фурнітура. Існують великі меблева компанії, зокрема, "Меркс", "Меблі МВС", Біо-Меблі", які представляють журнальні столики, крісла-качалки, крісла для відпочинку, меблі з масивної деревини, зі скла.

      Для вдалого розміщення виробників меблевої промисловості потрібно в наявності якнайбільша кількість кваліфікованих фахівців. Але, на жаль, в нашій країні на даний момент мало розвинена технічна освіта і, виходячи з цього, немає в наявності достатньої кількості фахівців. Тому підприємства меблевої промисловості не мають можливості розташовуватися вільно, а залежать від присутності на вибраній території трудових ресурсів потрібного призначення.

    Отже, розміщення виробників меблевох промисловості залежить в більшості від сировиннох бази, матеріалів для виробництва меблів, потрібного устаткування та споживачів. Підприємства, які виготовляють меблі з натуральної деревини більше залежать від сировини, ніж від розташування підприємств, які є виробниками ДСП, ДВП, МДФ та інших матеріалів. А інші виробники меблів (крім м'яких) розміщуються поблизу виробників відповідних матеріалів або близько до портів, куди постачають імпортні матеріали. Розміщення м'яких меблів також здебільшого залежить від імпортних матеріалів, тому що українські виробники м'яких меблів частіше використовують матеріали іноземного виробництва. На мою думку, потрібно підвищити якість матеріалів українського виробництва для виготовлення меблів різних типів і підвищити рівень розвитку технічної освіти в Україні для забезпечення підприємств меблевої промисловості кваліфікованими кадрами.

   Аналіз ринків збуту та роботи деревообробної галузі, до якої входить меблева промисловість, технічних можливостей підприємств за останній рік показує, що на ринку з'являється все більше меблів вітчизняного виробництва з унікальними конструктивно-технічними рішеннями. У світі і зокрема в України пройшло розширення технічних можливостей. Це зумовлено високим рівнем розвитку науково-технічного прогресу, тому в сучасних умовах техніка стала практично необмеженою і завдяки цьому виробництво має можливість користуватися всеможливою технікою для задоволення споживчих потреб. З розширенням технічних можливостей виробництва в конструюванні меблів відкривається повна свобода для пошуку різноманітних форм та конструкційних деталей для ТМВ, особливо гнутих.

     На даний момент випустилися новітні технології для виробництва гратчастих меблів, які сприяють розширенню можливостей удосконалити продукцію даного виду меблів. До гратчастих меблів традиційно відносять меблеві вироби, об'єктивно-просторова структура яких утворена за допомогою лінійних елементів (більше 80% всієї меблевої продукції) [13;.40].

   На Україні існує велика кількість підприємств, які виробляють гратчасті меблі і в них присутній великий асортимент продукції даного виду меблів.