Звіт-огляд про стан довкілля м. Коростень Житомирської області

Встановлено також, що по місту якість води в річці  погіршується і основною причиною цього  є відсутність споруд очистки  зливових стоків міста, надходження  по зливовій каналізації в річку господарсько-побутових стоків.

Викид хімікатів  на Коростенському заводі МДФ стався на початку березня 2012 року. Отруйні  речовини, серед яких були формальдегіди, потрапили в річку Уж, внаслідок  чого вимерла практично вся річкова  фауна. Виникла загроза забруднення Прип’яті та Київського водосховища. 19 березня 2012 року ПрАТ "Коростенський завод МДФ" було опломбовано Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області після того, як підприємство не виконало рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності.

Відсутність навколо  річки Уж захисних прибережних смуг, в межах яких розміщуються звалища  сміття, склади, автостоянки, автозаправні станції, інші об'єкти, які можуть бути джерелом її забруднення.

 

3.1.3.Вплив  антропогенного навантаження

Вплив на річкову екосистему. Забруднення річки Уж господарсько-побутовими скидами призвело до порушення умов формування стоку і водного режиму та зменшення самовідновної спроможності річки, зумовило зменшення водності, погіршення кисневого режиму річки, замулювання та заростання русла, зниження біопродуктивності. Самоочисна здатність річки, на яку здійснюється антропогенний вплив, є недостатньою для протистояння високому рівню зовнішнього негативного впливу. Спостерігається збіднення флори та фауни річки, зокрема зменшилася кількість видів, які характерні для чистих оліготрофних поліських водоймищ. Також відбулися зміни в якості та складі рибних ресурсів, зменшилася кількість таких видів риб, як марена, єлець, подуст, язь, рибець, бистрянка.

Вплив на питне водопостачання. Високий рівень техногенного навантаження на річку Уж та використання застарілих технологій підготовки питної води, які розраховані на доведення природної води до якості питної лише у випадку, коли вхідна вода відповідає 1 класу поверхневих джерел водопостачання не дозволяє забезпечити населення якісною та безпечною для здоров’я людини водою. Застосування в технології підготовки питної води хлору, неефективних коагулянтів, відсутність сорбційних фільтрів з активованим вугіллям тощо приводить до надходження в питну воду значної кількості неорганічних та органічних забруднювачів, спільна дія яких на організм людини, особливо в умовах радіаційного навантаження, становить загрозу населенню.

Негативно впливає на підземні води наявність техногенних джерел забруднення водоносних горизонтів, в тому числі накопичувачів рідких і твердих відходів, каналізаційних систем і очисних споруд, нафтопродуктів, сховищ нафтопродуктів.

Вплив на здоров’я населення. Невідповідність якості питної води нормативним вимогам є однією з причин поширення в Коростенському районі багатьох інфекційних (вірусний гепатит А, черевний тиф, ротавірусна інфекція тощо) та неінфекційних (хвороби системи травлення, серцево-судинної та ендокринної систем тощо) хвороб.

Забруднення води наднормативним вмістом нітратів призводить до виникнення захворювань на водно-нітратну метгемоглобінемію у дітей, зниження загальної резистентності організму, що зумовлює збільшення рівня загальної  захворюваності населення, в тому числі інфекційними та онкологічними хворобами. Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо першого року життя, пов’язаний насамперед із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому. Характерними проявами цієї патології є задишка, акроціаноз, ціаноз слизових оболонок, тахікардія, судоми тощо. Якщо кількість метгемоглобіну перевищує 50% від загальної кількості гемоглобіну, організм може загинути від гіпоксії центральної нервової системи.

Значний вплив  на здоров’я людини мають пестициди, які змиваються з полів у річки  після їх застосування у сільському господарстві для захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів. Пестициди є не тільки дуже токсичними речовинами, а й досить стійкими. Найстійкішими є хлорорганічні пестициди. Потрапивши в організм людини, пестициди приводять до розвитку багатьох хронічних захворювань і гострих отруєнь, а також до збільшення кількості вроджених аномалій розвитку і дитячої смертності. Пестициди надовго затримуються в організмі, деякі залишаються в ньому назавжди. Ще однією негативною властивістю пестицидів є те, що вони можуть виводитися з організму і передаватися дітям разом з молоком матері, що годує.

Негативно впливають  на здоров’я людини фосфати, що використовуються в більшості пральних і миючих засобах. Фосфати посилюють здатність поверхнево-активних речовин проходити через шкіру людини та потрапляти в кров, що може сприяти виникненню онкологічних і дерматологічних захворювань. Потрапляючи у водойми, фосфати сприяють розмноженню синьо-зелених водоростей, які руйнують екосистему річок. При цьому руйнуються фосфати дуже довго.

 

1.4. Заходи

У м. Коростень  впроваджується низка заходів з  охорони та ефективного управлінню водними ресурсами.

У 2011 році Коростенська міська рада прийняла «Програму покращення санітарного  та екологічного стану р. Уж та її притоки  р. Кремно на 2011-2015 роки». Основною метою  Програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми річок, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження.

Для досягнення основної мети Програми передбачено реалізувати заходи за такими пріоритетними напрямами:

1) Екологічне покращення, розчищення, регулювання русла та поліпшення  санітарного стану річки:

- розчищення від сміття прибережних  смуг;

- розчищення русел р. Уж і  р. Кремно;

- проведення перевірок на відсутність  скиду в мережі зливової каналізації  та в р. Уж і р. Кремно господарчо-фекальних стоків водокористувачами, які не підключені до мереж централізованого водовідведення.

2) Будівництво та реконструкція  гідротехнічних споруд:

- виконання робіт з будівництва  та реконструкції гідротехнічної  споруди в районі м’ясокомбінату;

- капітальний ремонт гідроспоруди  в с. Поліське;

- забезпечення можливості здійснення  регулювання стоку на всіх  гідроспорудах шляхом облаштування  регулюючих водопідйомних пристроїв.

3) Інвентаризація та паспортизація  річки:

- проведення паспортизації річки з подальшою розробкою правил технічної експлуатації для забезпечення її екологічно безпечного функціонування;

- створення системи оцінки, прогнозування  та моніторингу річки з банком  еколого-водогосподарської інформації.

4) Створення (встановлення) водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

5) Упорядкування прибережних захисних  смуг:

- забезпечення виконання робіт,  пов'язаних із облаштуванням і  упорядкуванням прибережних захисних  смуг;

- відновлення рослинного покриву  на берегах річки Уж та її притоки;

- підтримання встановленого режиму  на територіях водоохоронних  зон та прибережних захисних  смуг.

6) Забезпечення належного очищення  стічних вод:

- проведення реконструкції очисних  споруд каналізації із залученням  новітніх технологій очистки стічних вод;

- удосконалення технологій очищення  води;

- проведення ремонту існуючих  каналізаційних мереж і забезпечення  будівництва нових; 

- завершення будівництва очисних  споруд зливового стоку по  вул. Ольгінська.

7) Формування  інформаційного простору щодо питань інтегрованого управління водними ресурсами та збереження біорізноманіття та екологічної свідомості населення.

У м. Коростень існує відомчий лабораторний контроль за якістю води з поверхневих  джерел.

У 2010 році Коростенська міська рада прийняла «Комплексну міську екологічну програму на 2011-2015 роки», яка містить заходи, спрямовані на охорону вод та раціональне використання водних ресурсів.

«Обласна комплексна програма охорони  навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки» передбачає реалізацію таких заходів для м. Коростень:

- будівництво очисних посуд  на мережах зливової каналізації;

- замикання промивних вод водоочищення  в систему оборотного водопостачання  на КП «Водоканал»;

- визначення прибережних смуг  у водоохоронних зонах р. Уж.

 

3.2. Атмосферне  повітря 

 

Стан атмосферного повітря в м. Коростень погіршується внаслідок викидів забруднюючих речовин промисловими підприємствами та автотранспортом. Спостерігається  тенденція зменшення викидів  від стаціонарних джерел і суттєвого зростання викидів від пересувних джерел.

 

3.2.1. Стан

У табл. 7 представлено динаміку викидів забруднюючих речовин  в атмосферне повітря в м. Коростень  у 1998-2010 рр., а в табл. 8 – динаміку викидів найпоширеніших забруднюючих речовин (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) від стаціонарних джерел.

 

Таблиця 7. Динаміка викидів забруднюючих речовин  в атмосферне повітря в м. Коростень 

Рік	Всього,  тис.  т	У тому числі
		Стаціонарні джерела	Пересувні джерела
1998	4,60	2,10	2,50
1999	4,20	1,40	2,80
2000	4,33	1,25	3,08
2001	4,31	1,10	3,21
2002	4,15	0,85	3,30
2003	4,30	0,80	3,50
2004	4,40	0,80	3,60
2005	4,48	0,73	3,75
2006	4,46	0,57	3,89
2007	6,24	1,01	5,23
2008	5,30	0,58	4,72
2009	4,56	0,60	3,96
2010	5,02	0,54	4,48

 

Таблиця 8. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у м. Коростень

Загальна кількість  викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря, т	в т.ч.
	Пил (тверді суспендовані частинки)	діоксид сірки	<p class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439" style=" ma