Звіт-огляд про стан довкілля м. Коростень Житомирської області

Звіт-огляд  про стан довкілля

м. Коростень  Житомирської області

 

Зміст

Розділ 1. Виконавче резюме

1.1. Вступ

1.2. Ключові екологічні  проблеми

1.3. Рекомендації  щодо природоохоронних заходів

Розділ 2.Загальна характеристика території

2.1. Географічна  характеристика

2.2. Населення

2.3. Економіка

2.4. Природні  ресурси

Розділ 3. Ключові екологічні проблеми

3.1. Водні ресурси

3.1.1. Стан

3.1.2. Фактори  антропогенного навантаження

3.1.3. Вплив антропогенного  навантаження

3.1.4. Заходи

3.2. Атмосферне  повітря 

3.2.1. Стан

3.2.2. Фактори  антропогенного навантаження

3.2.3. Вплив антропогенного  навантаження

3.2.4. Заходи

3.3. Відходи 

3.3.1. Стан

3.3.2. Заходи

3.4. Підтоплення  території міста 

3.4.1. Стан

3.4.2. Заходи

3.5. Зелені насадження 

3.5.1. Стан

3.5.2. Заходи

Розділ 4. Планування діяльності та рекомендації

4.1. Інституційне  забезпечення 

4.2. Соціально-економічний  розвиток 

4.3. Природоохоронна  діяльність

4.3. Рекомендації  щодо природоохоронних заходів 

4.4. Висновки 

Додаток. Методологія DPSIR: рушійна сила (Driving force) – тиск (Pressure) – стан (State) – вплив (Impact) – відповідь (Response)

 

 

Розділ 1. Виконавче  резюме

 

1.1. Вступ

Місто Коростень, площа якого становить 3385,1 га, знаходиться на півночі України на межі Полісся і Лісостепу.

Це друге  за величиною (після Житомира) місто в Житомирській області. Місто є районним центром Коростенського району (в основному аграрного).

Чисельність постійного населення міста становить 65,7 тис. осіб, працездатного населення – 38,8 тис. осіб. В усіх сферах господарського комплексу міста зайнято 27 тис. осіб.

Провідною галуззю економіки міста є промисловість. За обсягами промислового виробництва місто займає друге місце в області (10-12 % всього промислового виробництва області). У Коростені розвинуті підприємства машинобудівної, харчової, добувної, хімічної, металургійної та переробної промисловості.

Коростень є  одним з найбільших залізничних  вузлів України, в якому перетинаються  такі важливі залізничні магістралі, як Одеса-Санкт-Петербург, Київ-Ковель, Київ-Львів-Ужгород, Львів-Луганськ. Через Коростень проходять автомобільні шляхи державного та міждержавного значення. Це магістралі Київ-Ковель (і далі в європейські країни) і Житомир-Мозир.

В межах міста  знаходиться 2 діючих кар’єри з видобутку  гранітів та інших матеріалів. Їхня глибина – 6 горизонтів по 13 м. Ще 10 кар’єрів діють поблизу міста. Навколо міста залягають поклади тугоплавкого космічного металу – титану.

Водні ресурси  м. Коростень формуються на 90% за рахунок  поверхневих і на 10% за рахунок  підземних вод. Головною водною артерією міста є річка Уж, яка розділяє місто на дві частини. Водозабезпеченість м. Коростень є низькою – на одного жителя припадає близько 1 тис. м³ води на рік.

Зелені  насадження міста займають площу 794,14 га (23,5% від площі міста). У місті є 6 парків загальною площею 31,67 га та 11 скверів загальною площею 7,24 га.

 

1.2. Ключові  екологічні проблеми

У 1989 р. місто Коростень було визнано  постраждалим від на аварії на Чорнобильській АЕС і віднесено до 3-ої зони радіаційного забруднення.

Аналіз стану  довкілля в місті свідчить, що незважаючи на відносне покращення якісних показників стану атмосферного повітря та стабілізації цих показників для водних та інших  природних ресурсів, екологічна ситуація не відповідає сучасним вимогам.

З впливом на стан довкілля пов’язана діяльність більш ніж 100 підприємств, організацій, установ та інших суб’єктів господарювання. Цей вплив виявляється, по-перше, у викидах шкідливих речовин у повітря, скиданні забруднених стічних вод і утворенні відходів, а по-друге, у споживанні природних ресурсів, оскільки для функціонування промислового виробництва потрібні територія, земельні ділянки для розміщення підприємств, водні та інші природні ресурси.

Екологічно  небезпечними об’єктами м. Коростень  є:

• Коростенське КП «Водоканал», яке скидає стічні води міста в річку Уж;
• Комунальне виробничо-господарське підприємство м. Коростень, яке займається побутовими відходами міста; 
• Локомотивне депо м. Коростень, яке є одним з основних утворювачів промислових відходів міста.

Стосовно водних ресурсів місту притаманні такі проблеми:

• забруднення річок Уж і Кремно неочищеними та недостатньо очищеними комунально-побутовими та промисловими стічними водами;
• неефективно працюючі очисні споруди каналізації, в тому числі зливової;
• значний термін експлуатації водопровідних і каналізаційних мереж, що є причиною частих аварій, які зумовлюють великі втрати води та її вторинне забруднення;
• низька якість питної води в квартирах коростенців (відповідно до скарг жителів водопровідна вода часто буває іржавою та мутною), пов’язана з надмірною зношеністю труб водопровідних мереж, яка досягає 60%;
• захаращеність берегів річок Уж і Кремно та струмків стихійними звалищами побутових і будівельних відходів;
• замулення русла р. Уж та її приток;
• загроза руйнування на р. Уж гідротехнічних споруд, які вже відпрацювали свій ресурс. 

Стан атмосферного повітря в м. Коростень погіршується внаслідок викидів забруднюючих речовин промисловими підприємствами та автотранспортом. Спостерігається  тенденція зменшення викидів від стаціонарних джерел і суттєвого зростання викидів від пересувних джерел.

Однією з  головних екологічних проблем м. Коростень є промислові та тверді побутові відходи, які є значним  фактором забруднення довкілля та негативного  впливу на здоров’я людини. Через відсутність ефективної системи поводження з промисловими і твердими побутовими відходами щорічно зростає кількість утворених і накопичених відходів при погіршенні стану місць видалення відходів і вичерпанні можливостей для розміщення відходів.

Забудова території міста, експлуатація будівель і споруд, інших комплексів і об’єктів практично скрізь супроводжуються  накопиченням вологи в ґрунті та підвищенням  рівня ґрунтових вод, що призводить до порушення природної рівноваги  у водному балансі, яке виявляється у підтопленні території міста.

Ще однією проблемою є постійне погіршення фітосанітарного стану  зелених насаджень міста.

Відповідно  до соціологічного дослідження «Місто, в кому я живу», проведеного в  лютому 2012 року, коростенці вважають, що серед проблем, яким місцева влада повинна приділяти більше уваги, найбільш пріоритетними є екологічні проблеми.

Для комплексної  екологічної оцінки стану довкілля в м. Коростень використовувалася  методологія DPSIR: рушійна сила –  тиск – стан – вплив – відповідь. 

 

1.3. Рекомендації  щодо природоохоронних заходів

 

1. Програмні  інструменти та інституційні  засади охорони довкілля

1.1. Слід регулярно  проводити моніторинг стану довкілля  міста, що має включати  кількісний  та якісний аналіз впливу на  стан довкілля заходів, передбачених щорічними програмами економічного та соціального розвитку м. Коростень.  

1.2. Результати  моніторингу стану довкілля міста  мають бути відображені в щорічній  Доповіді про стан довкілля  в м. Коростень, починаючи з  2013 року.

1.3. У кооперації із заінтересованими органами влади та органами самоврядування регіонального та місцевого рівня має бути розроблена Стратегія екологічної політики м. Коростень на довготривалий період. Ця Стратегія має узгоджуватися зі Стратегічним планом розвитку міста. У перспективі Стратегія екологічної політики та Стратегія соціально-економічного розвитку міста мають бути органічно поєднані у Стратегії збалансованого розвитку м. Коростень.

1.4. На основі  Стратегії екологічної політики  має розроблятися щорічна Міська екологічна програма. Ця програма має бути узгоджена із щорічною Програмою економічного і соціального розвитку та в перспективі об’єднати міські природоохоронні програми по окремих напрямах природоохоронної діяльності в єдину програму.

1.5. У структурі міськдержадміністрації має бути створений підрозділ з охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, який забезпечуватиме стратегічне планування природоохоронної діяльності та моніторинг природоохоронних заходів, підготовку аналітичних доповідей та відповідної звітності.

створити при  міськвиконкомі дорадчий орган (громадську експертну групу з охорони  навколишнього природного середовища та раціонального використання природних  ресурсів);

2. Участь  громадськості та інформування  населення

2.1. При міськдержадміністрації  доцільно створити громадську  раду для забезпечення участі  громадськості у прийнятті рішень, що мають вплив на довкілля.

2.2. На сайті  міста має бути створена веб-сторінка  «Стан довкілля в м. Коростень», який має інформувати населення про екологічну ситуацію в місті та факти порушення природоохоронного законодавства.

3. Охорона  водних ресурсів та їх раціональне  використання

3.1. Забезпечення  населення належною кількістю  питної води, що відповідає гігієнічним  стандартам, має розглядатись як пріоритет. Громадськості має бути забезпечений доступ до інформації про якість питної води. Стан водопровідних мереж має бути покращений. 

3.2. Необхідно  забезпечити  належне очищення  промислових і комунально-побутових  стічних вод і  встановити суворий контроль за скидом побутових і промислових стічних вод у зливову каналізацію та безпосередньо в річки Уж та Кремно.

3.3. Стихійні  звалища побутових і будівельних  відходів на берегах річок  Уж і Кремно та струмків  потрібно ліквідувати. 

3.4. Необхідно забезпечити капітальний ремонт гідроспоруд водозабору міста.

4. Охорона  атмосферного повітря 

4.1. Необхідно  здійснити аудити основних підприємств-забруднювачів,  відповідальних за забруднення  повітря в місті, для того, щоб  визначити їхні можливості зменшити викиди.

4.2. Принцип «забруднювач  платить» має застосовуватися  систематично і без винятків  до всіх джерел викидів, стаціонарних  чи пересувних, однаково до фізичних  і юридичних осіб.

4.3. Навколо промислових  підприємств мають бути створені  зелені санітарно-захисні зони.

4.4. Рух транзитного  автотранспорту має бути обмежений. 

4.5. Слід запровадити  заходи покращення стану та  маршрутів громадського транспорту.

5. Відходи

5.1. Необхідно  розробити сучасну схему санітарного  очищення міста.

5.2. Полігони твердих побутових відходів мають експлуатуватися з дотриманням екологічних і санітарних вимог.

5.3. Потрібно  встановити контроль за несанкціонованим  вивозом підприємствами промислових  відходів за межі міста. 

5.4. Необхідно  удосконалити систему поводження з твердими побутовими відходами, яка включатиме, зокрема, роздільний збір ТПВ та застосування найкращих наявних технологій для їх переробки.

6. Запобігання  підтопленню земель

6.1. Необхідно  реконструювати та відремонтувати  греблі на р. Уж.

6.2. Біля будинків, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, мають бути побудовані водовідні канали. 

7. Збереження  зелених насаджень 

7.1. Має бути  розроблена стратегія збереження  зелених насаджень з врахуванням  історико-архітектурних і санітарно-екологічних умов міста.

7.2. Необхідно  зберігати, відновлювати та розвивати  паркові зони міста. 

 

 

Розділ 2. Загальна характеристика території

 

2.1. Географічна  характеристика

Місто Коростень, площа якого становить 3385,1 га, знаходиться на півночі України на межі Полісся і Лісостепу.

Це друге  за величиною (після Житомира) місто  в Житомирській області. Від Коростеня до столиці України м. Києва – 150 км, до обласного центру (м. Житомир) – 87 км, до кордону з Республікою Білорусь – 60 км. Місто є районним центром Коростенського району (в основному аграрного).

Місто розташоване  на висоті 150-190 м над рівнем моря. Річкою Уж воно розділяється з південного заходу на північній схід на дві  частини, з яких лівобережна майже  вдвічі більше правобережної.

Місто перетинають  автошляхи та залізничні магістралі державного та міждержавного значення. Через річку Уж прокладені один автодорожній і три залізничні мости, через річку Кремно прокладені два автодорожні та один залізничний міст.

На території  міста є пагорби та скельні  утворення, неглибокі балки та рівнинні місцевості.

Клімат у  Коростені звичайний для північної  частини України. Середня зимова температура – -3,7ºС, середня літня  – +19,3ºС. За рік випадає 591,5 мм опадів, а найбільш дощовий місяць – липень (див. табл. 1). Найбільші морози були зафіксовані в 1998 році – 26,9ºС, у тому ж 1998 році була й найбільша спека – +35,3ºС.