Вихідні дані до роботи: результати досліджень, літературні джерела

            10-11 серпня 2002 р. Внаслідок сильних дощів виникли повені на річках Прикарпаття. У Рожнятівському районі над селами Лоп'янка і Грабове та околицях протягом 3 годин йшов сильний дощ. На потоках Манявка і Крива (притока р. Чечва) рівні води раптово піднялися на 4—5 м. Зазвичай малі річки вмить перетворились на бурхливу ріку, яка з гуркотом несла каміння і грязь. Повенева вода затопила прилеглі території з будинками і дорогами, руйнувала великі і малі мости, залізобетонні електричні стовпи, нищила присадибні ділянки й городи. Внаслідок повені затоплення зазнали близько 150 будинків; руйнування — 4 залізобетонні мости і 19 містків, 10 залізобетонних опор ЛЕП; розмиву — десятки кілометрів доріг; знищення урожаю —190 ділянок (приблизно 126 га угідь). У повеневі потоки води потрапили літні люди і діти. На щастя, повінь обійшлася без жертв. Матеріальні збитки від повені становили близько 2 млн. грн.

• 15—17 серпня 2002 р. Поблизу с. Слобода-Банилів Вижницького району Чернівецької області виникла складна повенева ситуація. Внаслідок високого підйому води в р. Черемош (вище норми) назріла реальна загроза руйнування захисної річкової дамби, прориву води у задамбовий простір і затоплення довколишніх сіл. В аварійному режимі здійснювались невідкладні ремонтні роботи та додаткові укріплення дамб. Для їхнього проведення були залучені підрозділи МНС і облдержводгоспу. Виконання аварійних робіт безпосередньо здійснювалось під керівництвом голови облдержадміністрації Теофіла Бауера. Для ліквідації наслідків серпневих повеней в області необхідно затратити як мінімум понад 200 тис. грн.

Сильні і руйнівні повені також пройшли на річках Косівського  району Івано-Франківської області. У  р. Черемош рівень води піднявся на 2,5 м, у річках Рушорці і Пістинці — на 3,5 м. У сел. Куги та с. Слобідка прорвало насипні дамби і затопило прилеглі до річки території. Річка  Пістинька у с. Космач змінила русло, зазнав руйнування залізобетонний міст. У с. Лючі пошкоджено 20 м берегоукріплення. На ділянці шляху Космач—Рушорі зійшов селевий потік. Зазнали руйнування значні ділянки шляхів у селах Космачі, Розтоках, Великому Рожні, Малому Рожні, Тюдові, Черганівці. Шепоті. Прокураві, Старому Косові, у місті Косові. Мали місце підтоплення будинків у селах Черганівці, Розтоках. Пістині, Микитиицях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            

 

ВИСНОВКИ

Карпати,  зважаючи на їхню високу природну стійкість та відносно малу промислову освоєність, належать до території із значним рівнем природно-техногенної небезпеки та з екологічно вразливих регіонів України, перш за все унаслідок періодичних проявів стихійних метеорологічних явищ, зокрема повеней.

Повені в Карпатах — це небезпечне природне явище, водна  стихія, раптова, швидкоплинна, часто виникаюча і надзвичайно збиткова, яка у поєднанні з численними антропогенними чинниками призводить до затоплення земель і населених пунктів та руйнівної дії вод, істотно дестабілізує всі сторони життєдіяльності та екологічне становище регіону протягом тривалого часу. Повені завдають величезних збитків багатьом галузям народного господарства: сільському, лісовому, водному, рибному, житлово-комунальному, автодорожньому, залізничному, енергетичному, зв'язку, виробничим та рекреаційним об'єктам тощо.

Результати численних  наукових досліджень та набутий практичний досвід переконливо свідчать, що для забезпечення ефективного і надійного захисту від повеней на річках Карпат та в межах їхніх басейнів необхідно створити єдиний багатофункціональний протиповеневий комплекс, який повинен включати заходи з лісозбереження та лісовідновлення, захисні дамби, водосховища, регулювання та інженерну підготовку русла, берегоукріплення, спеціальні служби завчасного попередження та проведення аварійно-рятувальних робіт.

Детально проаналізовано причини виникнення повеней, умов її проходження, вивчено гідрометеорологічну і гідрологічну інформацію, змальовано, так би мовити, загальну картину події. Це дало змогу провести інтенсивні науково-інженерні пошуки стратегії, методів і способів протиповеневого захисту в Карпатському регіоні, а також узагальнити світовий досвід розв'язання подібних проблем. Проведено консультації щодо спільних дій із сусідніми країнами, які об'єднує водозбірний басейн р. Тиса, — Угорщиною, Румунією, Словаччиною і Югославією.

Загалом механізм виникнення і причини повеней в гірських регіонах, у тому числі й Карпатах, добре відомі. Це — інтенсивні дощі на вологому фоні або на фоні раптової відлиги і бурхливого сніготанення. Без дощів повеней, як правило, не буває. Круті схили і стрімкі русла річок сприяють швидкому стіканню води в низовину. Це трапляється в умовах надмірного попереднього зволоження території, коли лише 5-10% атмосферних опадів затримується в басейні. Для більшості річкових басейнів коефіцієнти стоку (відношення шару стоку до кількості опадів) становлять 0,5—0,9, іноді 0,9—0,95. У цій ситуації ні полонини, ні ліс, ні сільськогосподарські угіддя, ніякі інші території на водозборі неспроможні затримати воду. Аналогічна ситуація також виникає, коли сильно промерзає земля і вода стікає по ній, як по асфальту.

Отже, наголошуємо, в Карпатах постійно існує загроза виникнення паводків. Інтенсивні й тривалі дощі, надмірне зволо ження — звичний стан для регіону. Тому боротьба зі шкідливою дією вод та гідротехнічне регулювання повеней у Карпатах виходять на перший план, повинні мати пріоритет і бути предметом постійної уваги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            

 

Бібліографічний список

1. Адаменко О., Міщенко У/., Фоменко П., Баран О. Періодичність кліматичних змін у Карпатському регіоні у зв'язку з прогнозом катастрофічних стихійних явиш // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. В 3-х томах.— К.; Луцьк: Ред.-вид. відділ "Вежа" Волин. держ. ун-ту, 2000. - Т. 2. - С. 198-199.
2. Алексеев Н.А. Стихийные явлення в природе: проявление, ефективность зашиты. — М.: Мысль, 1988. — 254 с.
3. Водне господарство в Україні/ За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - Київ: Генеза. 2000. - 456 с.
4. Комісарчук А.А., Каганов Я. І. Оцінка пропускної здатності русел гірських річок при затопленні повеневими водами //Меліорація і водне господарство. — 1997. — Вип. 84. — С. 137—141.
5. Кудлик Я.О. Вивчення динаміки уклонів русел рік Передкарпаття// Вісн. Львів, ун-ту. Сер. геогр., вип. II.: Природні і господарські комплекси. — Львів: Вища шк., 1978. — С. 106—110.
6. Ободовський О.Г, Гребень В., Оншцук В., Козицький О. Паводок 1998 р. па Закарпатті: рекомендації по відновленню гідроморфологічного стану // Водне господарство України. — 1999. — № 3—4. —С. 12—15.
7. Перехрест СМ., Кочубей СГ., Псчковська ОМ. Шкідливі стихійні явища в Українських Карпатах та засоби боротьби з ними. — Київ: Наук, думка, 1971.- 200 с.
8. Природні умови та природні ресурси Українських Карпат: Респ. міжвід. зб. — Київ: Наук, думка, 1968. — 303 с.
9. Приходько М.М., Піщак Д.В., Щадей В.В. Меліоративна роль і параметри захисних лісових насаджень в агроландшафтах регіону Українських Карпат і прилеглих територій // Вісн. аграр. науки. — 1994. — №8.-С. 104-110.