Редитно модульна система . Організація навчального Процесу

У результаті Європейська комісія скликала групу  експертів для визначення спірних  питань. Інформація, коментарі та статистичні  дані представлені 80 закладами з 84 закладів-учасників ЕСТS у той час, були прийняті до уваги для того, щоб відпрацювати запропоновану шкалу оцінювання ЕСТS. Всі групи предметів були узгоджені з використанням шкали оцінювання ЕСТS, для того щоб перевірити її ефективність.

Шкала оцінювання ЕСТS була розроблена для того, щоб допомогти закладам перенести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона представляє додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки. Вищі навчальні заклади приймають власні рішення, щодо використання шкали оцінювання у своїй власній системі.

Європейська система "полегшеної шкали оцінювання"

Вона  з'явилася в результаті різносторонніх обговорень, які відбувались серед  п'яти груп від початку пошукового етапу про те, що передача оцінок може ефективно проводитись за допомогою полегшеного оцінювання, зрозуміло всюди у Європі. Концепція "полегшеної шкали оцінювання" означала, що:

* шкала  була достатньо добре охарактеризована  та будь-який заклад зміг би  використати її для своїх предметів;

* отже, шкала ЕСТS представила додаткову інформацію до оцінки закладу, але не замінила її;

* шкала  оцінювання ЕСТS була зрозумілою  іншим закладам, які виставляли  відповідну оцінку згідно з  власною системою оцінювання  студентам, які вступають, або  випускникам;

* оцінка  за системою ЕСТS визначала б, поруч із оцінкою, виставленою закладом у перелік оцінок дисциплін студента, досягнення кожного студента до і після періоду навчання.

Іншими  словами, "полегшена шкала оцінювання" внесла б ясність, але не перешкодила  б нормальному процесу виставлення оцінок в межах кожного закладу.

Під час  дискусій щодо шкали оцінювання ЕСТS особлива увага приділялась суворому цифровому визначенню, яке базувалось на класифікації студентів за знаннями у класі та найбільш якісному визначенні, яке базувалось на загальному розуміння ключових слів, таких, як "добре" та "відмінно". Жоден підхід не дав задовільних результатів. Крім того:

* суворий  цифровий підхід визначив би  межі, які були б нелогічними  з точки зору міжнародної системи  оцінювання;

* отож, з'явились розбіжності у розумінні ключових слів різними закладами.

 

 

 

 

Оцінка  в балах	Оцінка   за національною  шкалою	Оцінка  за шкалою ECTS
		Оцінка	Пояснення
90-100	Відмінно	А	Відмінно  (відмінне виконання лише з  незначною кількістю  помилок)
82-89	Добре	B	Дуже  добре  (вище середнього рівня з  кількома помилками)
75-81		С	Добре  (в цілому правильне  виконання з певною  кількістю суттєвих помилок)
67-74	Задовільно	D	Задовільно  (непогано, але зі значною  кількістю недоліків)
60-66		E	Достатньо  (виконання задовольняє  мінімальним критеріям)
35-59	Незадовільно	FX	Незадовільно  (з можливістю повторного  складання)
1-34		F	Незадовільно  (з обов'язковим повторним  курсом)

 

 

Кількість оцінок у шкалі оцінювання ЕСТS є  компромісною. Менша кількість оцінок дала б занадто мало інформації, більша кількість оцінок означала б певні уточнення, яких не існує, та спричинила б збільшення механічної роботи у виставленні оцінок. Визначення п'яти прохідних рівнів оцінок було обране для максимізації значення оцінок "А" та "Е".

Подвійне  використання терміна "відмінно" та статистичного виразу "найвищі десять відсотків студентів" представляє два підходи до загальної мети. Шкала не нав'язує визначення „відмінно" кожному закладу, радше вона нав'язує це визначення оцінці "А" шкали ЕСТS. Багато пунктів присвячені вибору цифри 10%. Більш суворого визначення важко було б досягнути у деяких закладах, але більш загальне визначення знизило б стимул для більш здібних студентів.

Крім  того, шкала оцінювання ЕСТS не базується  на припущенні про будь-який розподіл студентських оцінок, вона базується на визначенні досконалості. Визначення системою ЕСТS досконалості та остаточної оцінки створено для полегшення перезарахування, але не для заміни та створення плутанини в оцінках, виставлених у закладі, де навчається студент.

Хоча  більше уваги приділяється оцінці „відмінно", визначення нижчих оцінок відіграє важливу  роль для дуже великої кількості  студентів та потребує впровадження шкали ЕСТS на всіх рівнях досягнень.

Неможливо визначити єдиний критерій систем оцінювання у європейських країнах. У більшості країн є всезагальна система оцінювання, котра в жодному випадку не є універсальною; крім цього, визначення бала "проходження" по певній шкалі може різнитися між закладами, і межа застосування всіх доступних балів суттєво відрізняється у різних закладах, змінюється з року в рік, та є відмінною згідно з кожним предметом.

Однією  із основних засад шкали оцінювання системи ЕСТS є те, що вона досить чітко визначена для того, щоб  заклади прийняли свої рішення з  приводу застосування цієї шкали.

Спосіб  відповідності балів закладу  до шкали оцінювання системи ЕСТS такий:

* Заклад  розглядає розподіл балів, присвоєних  студентам. Для того, щоб отримати 10-25-30-25-10 балів за моделлю, межі  між оцінками відповідали би 10%, 35%, 65% та 90% загальної кількості успішних студентів.

* Неможливо  накреслити статистичну межу  оцінки, яку отримали 10% кращих студентів,  так само до уваги повинні  братись ключові слова, як і  статистика. Шкала має міцне статистичне  підкріплення, але статистичні дані  повинні бути поєднані із реалістичним описовим підходом. Наприклад, в призначенні оцінки "А" системи ЕСТS заклад Британії, присуджуючи відзнаку першого класу 8% своїх студентів, може цілком вирішити зберегти те саме визначення "найкращої успішності" щодо оцінки системи ЕСТS, та заклад Італії, присуджуючи 30 е lоdе 14% своїх студентів, не матиме жодних засобів розрізнення цих студентів. З іншого боку, присудження Matricula de Honor закладом Іспанії менш ніж 5% своїх студентів і тому було би надто обмежене визначення „найкращої успішності" для цілей системи ЕСТS.

* Низьке  розрізнення виданих оцінок в  Іспанії, Нідерландах і, можливо,  Греції може зробити малюнок  меж оцінки системи ЕСТS досить  важким. В яскравому прикладі 70% студентів  групи присвоєно 7 балів у виданому записі датського закладу, легко охоплюючи оцінки "С" та "D" системи ЕСТS. Зазвичай потрібно видати оцінку 7, навіть якщо екзаменатор нагороджує вищими балами, можливо 6.8 або 7.2. Тому бали екзаменатора можуть застосовуватися у цих країнах для досягнення реалістичного розподілу студентів серед оцінок системи ЕСТS.

* Важливим  є розподіл балів для встановлення  оцінок. Розподіл балів курсу  може змінюватись з року в  рік, також можуть бути відмінності  між кількісним та якісним  ступенем занять. Чим більше наближення закладу до єдиного критерію між своїми балами та шкалою оцінювання системи ЕСТS, тим легше відбудеться процес оцінювання, але невимушеність цієї дії повинна бути збалансованою проти значного та систематичного відхилення від визначення шкали оцінювання, іншими словами, проти несправедливості по відношенню до студентів.

* Якщо  кількість студентів, які відвідують  заняття, досить мала, чіткий розподіл  цієї маленької кількості за  моделлю 10-25-30-25-10 недоцільний. Проте  досвід пропонує таке:

а) бали за кілька занять подібного рівня звичайно розподіляються;

б) розподіл балів за п'ятирічний період більш  ймовірно призведе до збалансованої  й результату.

* Інформація, представлена оцінкою системи  ЕСТS, пов'язує роботу одного студента  із роботою інших студентів групи. Зрозуміло, що студент високого рівня у групі низького рівня очевидно отримає вищу оцінку, ніж якби він виконував загальну роботу; як і студент, який відвідує описові курси, опиниться у невигідному для себе становищі у закордонному закладі, який акцентується на математичних навичках. Жодна шкала оцінювання не вирішить цієї проблеми: інформація, яка перенесена на перелік оцінок дисциплін, повинна представити те, що дійсно сталось, а не те, що могло би статись, якби...

* Оцінки  повинні бути ознакою зарахування заліку за індивідуальні заняття, якщо вони представлені у переліку оцінок дисциплін. Тому важливо, щоб розподіл середньорічних балів не вважався відповідним до визначення цих оцінок, оскільки розподіл середньорічних балів значною мірою відрізнятиметься від розподілу балів групових занять, які складають середнє число; наприклад, більше студентів отримає певний дуже високий бал на одному індивідуальному занятті, ніж вони би отримали цей бал як середній, враховуючи всі заняття року. Це може значно вплинути на визначення оцінки "А" системи ЕСТS, і меншою мірою на оцінку "В".

* Оцінки  системи ЕСТS від "А" до "Е" присвоюються за умови  здачі заліку, і оцінки від  "FХ" до "F" присвоюються  у випадку його нездачі; відмінність  між "FХ" та "F" сприятиме  визначенню майбутнього навчального плану для деяких не дуже успішних студентів. Ті заклади, які не спроможні розрізнити рівні незадовільної здачі заліку, застосовуватимуть тільки оцінку "F", не беручи до уваги оцінку "FХ".

* Коли  місцевий та закордонний заклади вирішать, як їхні бали відповідатимуть оцінкам системи ЕСТS, відбувається перезарахування оцінок, наприклад:

а) Студент  з Італії складає іспит у закладі  Франції, отримавши 13 балів із 20 можливих. У цьому закладі 13 балів означає, що робота виконана на "добре" та відповідає оцінці "С" у системі ЕСТS. Перелік оцінок дисциплін представляє наявність 13-ти балів та оцінку "С" в ЕСТS. На основі цієї інформації місцевий заклад в Італії присвоює 27 балів із ЗО можливих.

б) Студент  з Німеччини не проявляє успіху при складанні іспиту з однієї із дисциплін в Іспанії, і перелік оцінок дисциплін представляє наявність 5 балів із 10 можливих та оцінку "Е" у системі ЕСТS. Німецький заклад визнає залік із оцінкою 4.0 по шкалі від 1.0 (дуже добре) до 5.0 (незадовільно).

с) Студентка із Португалії у Нідерландах отримує 9 балів із 10 можливих, завдяки чому вона стає однією із кращих студентів, які становлять 10% класу. Вона отримує оцінку "відмінно" і перелік оцінок дисциплін демонструє дану кількість отриманих балів та оцінку "А" у системі ЕСТS. Місцевий заклад у Португалії використовує цю інформацію для присвоєння 19-ти балів із 20 можливих.

Як можна побачити із вищенаведеного, заклади вищої освіти вільні застосовувати  шкалу оцінювання системи ЕСТS найбільш доцільним, на їхню думку, чином. Проте проявлення незначної гнучкості наполегливо рекомендується, оскільки шкалу оцінювання системи ЕСТS створено для відображення різних систем оцінювання, які існують у країнах-членах ЄС та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі, та які не можуть самостійно охопити всі можливі варіанти оцінювання та його розподілу.

 

 

 

                                     Висновок

В цій роботі я намагався висвітлити і підкреслити зручність і  потрібність Кредитно модульної система для молодих і перспективних спеціалістів . Так склалися обставини , що в нашій країні розвиватися хорошим і перспективним спеціалістам майже немає змоги,

тому ECTS  дає змогу навчатись і працювати в високорозвинутих країнах Європи і світу .

Тим даючи змогу добитися високих цілей .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Література

1.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0

2. http://iap.nau.edu.ua/vropeyska-kreditno-transferna-sistema

3. http://pidruchniki.ws/15800119/pedagogika/kreditno-modulna_sistema_organizatsiyi_navchalnogo_protsesu

4.http://www.vetuniver.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=30%3Acredit-module-system&catid=54%3Acredit-module-system&Itemid=20&lang=uk