Отчет по практике в Институте природопользования и проблем экологии НАН Украины

1.5.1. Проведення складських  аналізів розчинів, реактивів, концентратів, готової продукції, допоміжних  матеріалів, кислот, солі за установленою методикою. 
1.5.2. С складання складських реактивів та перевірка їх гідності. 
1.5.3. Проведення в лабораторних умовах синтезу за заданою методикою. 
1.5.4. Проведення аналізу сумішей вибухонебезпечних органічних речовин. 
1.5.5. Оформлення та розрахунок результатів аналізу. 
1.5.6. Збірка лабораторних установок за схемами, які є. 
1.5.7. Проведення арбітражних аналізів та середньої складності. 
1.5.8. Виконання інших робіт відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника та розряду.

1.6. До самостійної роботи  лаборантом хімічного аналізу  допускаються особи не молодше  18 років, які пройшли спеціальне навчання по правилам безпечної роботи з хімічними, їдкими та іншими шкідливими та небезпечними речовинами, пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.  
1.7. Лаборант повинен:

1.7.1 .Знати властивості  матеріалів і речовин з якими працює та їх дію на організм людини.  
1.7.2. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку. 
1.7.3. Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту. 
1.7.4. Не захаращувати своє робоче місце. 
1.7.5. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце. 
1.7.6. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці. 
1.7.7. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктований. 
1.7.8. Уміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках. 
1.7.9. Уміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.8. 0сновні небезпечні  та шкідливі виробничі фактори, які діють на лаборанта,

1.8.1. Небезпечне значення  напруги в електричному ланцюзі,  замикання якого може відбутися  крізь тіло людини. 
1.8.2. Підвищена загазованість повітря робочої зони. 
1.8.3. Підвищена або знижена температура поверхні обладнання, матеріалів. 
1.8.4. Підвищена або знижена температура повітря робочої зони. 
1.8.5. Підвищена або знижена рухомість повітря робочої зони. 
1.8.6. Недостатня освітленість робочої зони. 
1.8.7. Гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні інструментів та обладнання. 
1.8.8. Токсична й дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини. 
1.8.9. Нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність праці).

1.9. Лаборант забезпечується  спецодягом, спецвзуттям та іншими  засобами індивідуального захисту: халат бавовняний, фартух із прогумованим нагрудником, рукавиці гумові, нарукавники не промокальні, окуляри захисні; при роботі в хімічній лабораторії додатково протигаз. 
1.10. Приміщення лабораторії повинно мати припливно-витяжну вентиляцію і бути забезпеченим первинними засобами пожежегасіння; зокрема вуглекислотними вогнегасниками, ковдра із негорючих матеріалів, ящиком або відром з піском і совком. 
1.11. Усі матеріали й речовини повинні зберігатись відповідно до правил пожежної безпеки. 
1.12. Лабораторія повинна бути забезпечена аптечкою з набором медикаментів і перев'язувальних засобів.

 
II. Вимоги безпеки  перед початком роботи,

 
2.1 .Отримати завдання від керівника  робіт. 
2.2. Перевірити стан та одягти спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту. 
2.3. Включити припливно-витяжну вентиляцію за 10 - 15 хв. до початку роботи. 
2.4. Перевірити справність приладів, обладнання; наявність необхідних реактивів. 
2.5. При необхідності включити вентиляцію у витяжній шафі. 
2.6. Перед проведенням робіт із застосуванням вакууму випробувати установку на герметичність. 
2.7. При виявленні несправностей обладнання та засобів захисту, сповістити керівника робі та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

Ш. Вимоги безпеки  під час роботи.

 
3.1. Всі операції, пов'язані із застосуванням або можливим утворенням і виділенням отруйних, їдких, вибухонебезпечних речовин або речовин, які володіють запахом, виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій загальнообмінній вентиляції із застосуванням засобів індивідуального захисту. 
3.2. Для нагрівання легкозаймистих та горючих рідин не використовувати відкрите полум'я.  
3.3. Змішування або розведення хімічних речовин, що супроводжуються виділенням тепла слід виконувати в термостійкому або порцеляновому посуді. 
3.4. При нагріванні рідини у пробірці необхідно спрямовувати її у бік від себе й осіб, які находяться поруч. 
3.5. При збовтуванні розчину у колбах і пробірках закривати їх тільки пробками. 
3.6. Не здійснювати відбір порцій речовин безпосередньо з великих бутлів, бочок. 
3.7. Лаборант повинен: 
3.7.1 .Не залишати запалені пальники та інші нагрівальні прилади без нагляду. 
3.7.2. Не зберігати будь-які речовини невідомого походження без напису й етикеток. 
3.7.3. Зливати відпрацьовані ефір, бензол та інші горючі рідини (ГР), відходи кислот і луги тільки у спеціальну тару. 
3.8. Вимоги безпеки при роботі із складським лабораторним посудом та іншими виробами зі скла.

3.8.1. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли с хоч невелика ймовірність аварії, необхідно обгородити всю установку захисним екраном з оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом. 
3.8.2. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з'єднанні окремих частин із скла необхідно захищати руки тканиною. 
Щоб полегшити збирання приладів, кінці скляних трубочок змочують водою. вазеліном або гліцерином. 
3.8.3. Усі види механічної й термічної обробки скла слід виконувати з використанням захисних окулярів. 
3.8.4. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її.

Після розлому гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.

3.8.5. Якщо хімічні реактиви  надійшли в ампулах, необхідно  обережно зробити надріз, як у  випадку зі скляною паличкою, відламати шийку ампули, тримаючи  ампулу над лотком або іншою  посудиною. Потім обережно пересипати  або перелити вміст ампули у заздалегідь заготовлену склянку. 
3.8.6. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування та іншої мети, мають бути оплавлені. 
3.8.7. Для змішування або розбавлення речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд. 
Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на металевому розсікачі полум'я. 
3.8.8. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки вона не охолоне. 
3.8.9. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, необхідно спочатку обережно постукати по обводу пробки знизу догори дерев'яним молоточком або брусочком. Якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілась вся пробка. Нагрівати можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини, або полум'ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не доторкаючись до полум'я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум'ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або отруйні речовини. 
3.8.10. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнути краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці. 
3.8.11. Установку або окремі частини її , що перебувають під вакуумом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи користуватися захисними окулярами. 
3.8.12. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробують на максимальне розрідження. Перед випробуванням посудину потрібно обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення фільтрування під розрідженням. Застосовувати плоскодонний посуд (перегонку колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозволяється. 
3.8.13. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) тримають за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником. 
Роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовинами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати в приладах і посуд» із високоякісного, термостійкого скла. 
3.8.14. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробки або шийка колби були направлені в напрямі від себе і сусідів по роботі; при цьому посуд наповнюють рідиною не більше, ніж на третину об'єму. Протягом усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї. 
3.8.15. При нагріванні хімічних речовин в пробірці або колбі не дозволяється тримати їх руками, треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки). 
3.8.16. Під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для миття посуду щітками («йоржами») дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.

3.9. Вимоги безпеки при роботі з їдкими та отруйними речовинами.

3.9.1 Луги, кислоти та інші їдкі й отруйні речовини необхідно набирати у піпетку тільки за допомогою гумової груші, неприпустимо засмоктувати їдкі й отруйні рідини у піпетку ротом. 
3.9.2. Усі роботи з кислотами, лугами та іншими їдкими і отруйними речовинами необхідно виконувати у гумових рукавичках, фартуху та захисних окулярах. 
3.9.3. Бутилі із кислотами слід утримувати в захисній металевій тарі, викладеній негорючим матеріалом, переносити й піднімати тільки вдвох. 
3.9.4. Переливання кислот і лугів із бутлів у більш дрібну тару також необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією. 
3.9.5. Для приготування розчинів кислот, кислоти необхідно приливати у воду тонкою цівкою при безперервному переміщуванні, а не навпаки.

3.10. Роботи у лабораторії повинні проводитись тільки на справному електрообладнанні. При відкритті дефектів в ізоляції приводів, несправності рубильників, штепселів, розеток, вилок та іншої апаратури слід негайно повідомити чергового електрика або особу, відповідальну за електричну безпеку у Лабораторії. 
3.11. У випадках припинення подачі електроенергії всі електроприлади повинні бути обезживлені. 
3.12. Вимоги безпеки під час роботи у витяжній шафі.

3.12.1 .Перед початком роботи необхідно перевірити наявність тяги. 
3.12.2. Зачинити всі відділення витяжної шафи створами, крім тієї, де буде вестись робота, опустити створу нижче рівня обличчя, але не нижче 0,4 м.

3.16. В аналітичній лабораторії  загальний запас легкозаймистих  рідин, що водночас зберігається, не повинен перевищувати добової потреби. Сумісне зберігання реактивів здійснювати тільки відповідно до правил пожежної безпеки. 
3.17. Усі роботи, пов'язані з можливістю виділення вибухонебезпечних пари і газів, повинні проводитись у витяжних шафах і при працюючій припливно-витяжній вентиляції.  
3.18. Сушити спецодяг, хімічні реактиви та інші горючі матеріали треба тільки у спеціальному обладнанні. 
3.19. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.

 
IV. Вимоги безпеки  після закінчення роботи.

 
4.1. Вимкнути обладнання, газові пальники, електроприлади, закрити газ, воду, вимкнути електроенергію. 
4.2. Хімікати, реактиви та інші речовини і матеріали покласти у відведене для них місце. 
4.3. Прибрати робоче місце. 
4.4. Спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту покласти у відведене для них місце. 
4.5. Помити руки, лице теплою водою з милом; при можливості прийняти душ. 
4.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

 
V. Вимоги безпеки  в аварійній ситуації.

 
При ураженні електричним струмом  слід негайно звільнити потерпілого  від його дії шляхом вимкнення  електричного струму або відриванням  його від джерела струму тримаючись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.

Якщо потерпілий опинився у стані непритомності, слід забезпечити  йому приплив свіжого повітря, розстібнути тісний одяг, дати нюхати нашатирний спирт, обризкати водою, розтирати і зігрівати тіло.

Негайно викликати швидку медичну допомогу по тел. 03.

При рідкому та судорожному диханні потерпілого, слід робити йому штучне дихання.

Штучне дихання - це лікарський засіб, метою якого є відновлення природнього дихання потерпілого.

Засіб штучного дихання являє  собою механічний, ритмічний вплив  на грудну клітину та дихальні м'язи потерпілого. При цьому створюється газообмін у легенях і поступово може відновитися природне дихання.

Допомогу потерпілому  повинні надавати дві особи:

- одна з них накладає  долоню на нижню третину грудей  і створює поштовхи на груди з частотою приблизно 50-ти поштовхів на хвилину.

Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування крові із серця в судини і сприяє відновленню кровотоку.

- друга, щільно притуливши  свої губи до роту потерпілого,  вдуває в його легені повітря. При цьому грудна клітина розширюється і утворюється пасивний вдих. Коли надаючий допомогу відстороняється, грудна клітина потерпілого спадає, і в нього утворюється пасивний вдих.

Надання допомоги потерпілому  продовжувати до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.

При отриманні потерпілим опіків, потрібно, не торкаючись руками обпечених місць, обережно накласти па пошкоджені місця стерильну пов'язку і відвести потерпілого до медичного закладу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Список використаної літератури

1. Металургійна  і гірничорудна промисловість. - 2008. - № 3. - С.1-3.

2. Нечипоренко. Чорна  дірка вінікла на місці чорної  металургії// Голос України. - 2003. - №  10 - с.13.

3. Ялковскій В.  Чорні метали. // Огляд укр. ринку. - 2008. - № 2. - С.24-32.

4.  Гофман Дж. Радіація: дози, ефекти, ризик. - М.: Думка, 1999. 

 5. Одум Ю. Основи екології - М.: Світ, 1985. 

 6. Охорона навколишнього середовища під ред. С. А. Брилова - М.: Просвещение, 1986. 

7. Реввель П., Реввель Ч. середу нашого існування - М.: Просвещение, 1996.