Основні принципи природо користування

По напрямам використання нерудні корисні копалини поділяються  на:

Сировину для чорної металургії. Сюди відносяться:

вогнетривкі глини

флюсові вапняки

доломіти 

Сировину для хімічної промисловості:

сірка

калійні солі

кам’яна сіль

апатит

фосфорит

Сировину для промисловості  будівельних матеріалів:

крейда

глина

граніт

мармур

Україна багата на гірнохимічну сировину. Великі запаси калійних солей зосереджені в:

Івано-Франківській області. Родовища:

Калуське

Тростянецьке

Туро-Волинське

Львівській області. Родовища:

Стебниківське

Бориславське

Калуське,Стебниківське і Сиваські родовища багаті на магнієві солі.

Україна багата ресурсами  самородної сірки, основні запаси якої розміщені у Передкарпатському сірконосному басейні (Львівська та Івано-Франківська області).Сірка зосереджена в багатьох родовищах , які простягаються від Яворова (на заході Львівщини) і йдуть вздовж правобережжя Дністра.Райони Роздола і Новояворівська – головні місця видобутку і переробки сірки. Вона залягає неглибоко від поверхні (до 50 м) і розробляється відкритим способом. На більших глибинах сірку добувають шляхом підземної виплавки. Вміст сірки ,яка залягає у мергелях і вапняках високий (до 30%).

Украіна має великі та унікальні за якістю поклади кухонних солей. Слід сказати, що за хімічною частиною їх можна вважати кращими в світі. Основні запаси приурочені до Донбасу ,Придніпровської низовини ,Прикарпаття та Закарпаття ,а також до Криму. Найбільші запаси кам’яної кухонної солі зосереджені на Донбасі ,де у потужних пластах на незначних глибинах (Слов’янськ ,Артемівськ) залягають ресурси дуже високої якості. Загальна потужність шару солі в Донбасі коливається від 100 до 200 м.Тут видобувається найбільша кількість кухонної солі в Європі.В обмежених обсягах кухонну сіль добувають у Дрогобичі ,Калуші ,Долині (Прикарпаття), Солотвиному (Закарпаття).

В Україні є також  незначні родовища фосфоритів – сировини для виробництва добрив (у Придністров’ї  в межах Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей; найбільш відоме Незвиське); на північному сході республіки знаходяться Кровельницьке (Сумська обл.); на північному сході Харківської обл. – Ізюмське родовища. У тісному зв’язку з кристалічними відкладами на Житомирщині зосереджені значні скупчення іншої цінної сировини для виробництва фосфатних добрив – апатитів. Їх родовища вивчені ще слабо. Але оцінки свідчать про їх чималі та перспективні для промислової розробки запаси. Перспективним є також родовище апатитів у Приазов’ї.

Розвиток чорної металургії в країні потребує різноманітних  нерудних матеріалів – флюсових ,вогнетривких і формувальних глин. Великі запаси флюсових вапняків розміщені в Донецькій  області та Автономній Республіці Крим, а доломіти – у Донецькій, Дніпропетровській  і Закарпатській областях. Основні  запаси вогнетривких глин у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій і  Черкаській областях, кварцитів –  у Житомирській (Овруцьке),Кіровоградській (Малоскеле-ватське) ,Сумській(Банницьке) та Донецькій (Красногорівське) областях. Найбільші родовища формувальних матеріалів є в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Запорозькій областях.

Особливо багато в Україні високоякісного каоліну, запаси якого зосереджені в Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Дніпропетровській  і Запорізькій областях. Каолін використовують в основному для виробництва  вогнетривких виробів, у фарфоро-фаянсовій, паперовій і гумовій промисловості.

В Україні є запаси фосфоритів, що залягають у Придніпров’ї(Незвиське), Сумській(Кролевецьке) і Харківській (Ізюмське) областях. Нещодавно відкрито Покровсько-Керченське родовище апатитів.

У республіці нараховується 61 прийняте на баланс родовище крейди, поклади якої оцінюються у 450 млн т. Основні запаси крейди зосереджені у Донецькій обл. (218 млн т). Далі йдуть Сумська, Луганська, Чернігівська, Харківська області.

Високоякісний мармур і мармуроподібний вапняк, туфи розробляють  у Закарпатській області, мармуроподібний  вапняк, вапняк і туфи – у Кримській, пісковик – Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській та інших областях.

Значні запаси граніту  зосереджені в Кіровоградській, Запорізькій, Дніпропетровській і  Донецькій області.

В Україні є багато родовищ різноманітної сировини для виробництва будівельних  матеріалів(наприклад, 36 родовищ цементної  сировини, 61 – крейди). Україна багата на родовища облицювального каменю:

Гранітів

Мармуру

Лабрадоритів

Базальту

Поклади облицювального каменю є в більшості областей, але найцінніші види його залягають  у Поліських областях:

Рівненській

Житомирській

Запорізькій

Закарпатській

Хмельницькій

У Волинській і Рівненській  областях, Приазов’ї і Кривому  Розі є запаси кольорового каміння. Трапляються:

берил

топаз

бурштин

аметист

агат

яшма

Бентонові глини залягають у Закарпатській (Гобське), Тернопільській (Пщчаївське) і деяких інших областях.

Слід зазначити ,що Україна має великі можливості для  експорту сірки ,калійних солей та іншої  сировини.

В цілому Україна  добре забезпечена різноманітними мінерально сировинними ресурсами, які широко використовуються в народному господарстві, йдуть на експорт. У республіці склався досить високий рівень задоволення власних потреб у сировині і паливі. По вогнетривких глинах, наприклад, у 1990 р. він становив 105%, сірці – 200%, солі кухонної – 150%, сировині для виробництва скла – 157%, каменю будівельному – 116%, цементній сировині – 100%. Словом, багато цінних мінерально-сировинних ресурсів Україна може експортувати у великих кількостях практично в усі зацікавлені країни.

Використання та переробка мінеральних ресурсів призводить до утворення відходів. Вони забруднюють навколишнє середовище, знижують цінність ще не використаних ресурсів.

Раціональне використання мінеральних ресурсів передбачає їх комплексне освоєння, застосування у  виробництві енерго - та ресурсозберігаючих технологій, активне впровадження оборотного (або повторного) використання ресурсів. У багатьох економічно розвинутих країнах послідовно реалізується саме така політи¬ка. Найглибшій утилізації (вторинному використанню) підлягають промислові та побутові відходи в Японії, країнах Західної Європи та США. Виробництво з ви¬користанням повторних ресурсів чорних та кольорових металів, паперово-кар¬тонних виробів, будівельних матеріалів, скла та інших дає значну економію мінеральних, біологічних ресурсів та енергії.

Проблеми щодо раціонального  використання мінерально-сиро-винних ресурсів України полягають у важко видобувному харак¬тері значної частини ресурсів, виснаженості найбільш якісної час¬тини запасів, обмеженні обсягів фінансування геологорозвіду¬вальних робіт тощо. У перспективі здійснюватиметься розвідка нових для України корисних копалин — золота, міді, хрому, свин¬цю, цинку, молібдену, рідкісноземельних металів, фосфоритів тощо. Це дасть змогу за існуючими прогнозними оцінками збіль¬шити експортні можливості вітчизняної мінерально-сировинної бази у 1,5—2 рази та скоротити імпорт сировини на 60—70% (без урахування вуглеводнів).

 

Список використаної літератури: 

1. Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.: іл.

2. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Качана. – К.: Вища шк., 1998. – 375 с.

3. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). – К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 88 с.

4. Бейдик О. О., Падун М. М. Географія: посібник для вступників до вищих навчальних закладів. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1996. – 304 с.

5. Масляк П. О., Олійник Я.Б., Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 829 с.

6. Україна у цифрах у 1998 році: Корот. стат. довід. Державний комітет статистики України: Під. Ред. О. Г. Осауленка.

7. Статистичний щорічник України: 1997. – Київ, вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана – 110с.

8. Ю.Долгоруков. Економічне забезпечення структурної перебудови металургії України. // Економіка України. – 1995. - №10 – с.40-45.

9. Металлургическая и горнорудная промышленность. – 1998. - №3. – с.1-3.

10. Нечипоренко. Чорна дірка виникла на місці чорної металургії // Голос України. – 1998.- №10 – с.13.

11. Ялковский В. Черные металлы. // Обзор укр. рынка. – 1999. – №2. – с.24-32.

12. Демченко. О. Сплав по европейским рекам: Европа уже не выгоняет взашей украинских ферросплавщиков // Бизнес. – 199