Основні принципи природо користування

Кременчуцький залізорудний басейн розташований на терито¬рії Кременчуцького району Полтавської області, за 15—20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузь¬кою смугою простягнулась з півдня на північ на 45 км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він знаходиться в шести кілометрах від Дніпра, середня частина те¬риторії перетинається залізницею Полтава—Кременчук. Розвіда¬ні запаси залізних руд становлять 4,5 млрд. т. Геологорозвіду¬вальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35—38%. Експлуатація басейну відкритим спосо¬бом почалася з 1955 р.

Білозерський залізорудний район об'єднує декілька родовищ. Він розташований на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя.

Район має зручні залізничні і річкові транспортні  зв'язки. На березі Каховського водосховища  збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру.

Загальні запаси руд району (до глибини 1500 м) становлять близько 1,4 млрд. т. На частку багатих  руд з вмістом заліза 60— 64% припадає близько 600 млн. т. Решта запасів руд  має переваж¬но вміст заліза 46—48%. В перспективі у районі збільшиться  ви¬користання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25—40%, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65—70%. Видобуток руди в районі відкритим спо¬собом почався з 1969 р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені.

Про наявність залізних руд на території Керченського півост¬рова було відомо ще наприкінці XIX ст., але ґрунтовні геологічні дослідження його запасів проводилися з 1926 р. і в повоєнний період. Керченський залізорудний район охоплює кілька родо¬вищ, які розташовані на північному і східному узбережжі півост¬рова. Загальні запаси становлять 1,8 млрд. т. Вміст заліза в руді сягає 37—40%. Крім того, в руді є значні домішки марганцю, ва¬надію, фосфору, миш'яку.

У зв'язку з цим  керченська руда використовується тільки на ком-бінаті «Азовсталь», куди вона доставляється по Азовському морю.

Придніпровський марганцеворудний басейн за запасами і ви-добутком руд є другим у світі. В ньому зосереджено 80% запасів марганцю колишнього Радянського Союзу. В 1989—1990 pp. Україна забезпечувала 75% загальносоюзного видобутку марган¬цевих руд.

Басейн розташований у південній частині Дніпропетровської  і Запорізької областей і складається  з трьох підрайонів: Нікополь¬ського (запаси понад 1 млрд. т), Великотокмакського (запаси 1,4 млрд. т) і Інгулецького (запаси близько 600 млн. т), розташованого між річками Інгулець і Дніпро. Загальні запаси басейну перевищують З млрд. т. На даний час експлуатується переважно Нікопольський підрайон.

Промисловий видобуток  марганцю розпочався з 1886 р. Видо¬буток руди здійснюється переважно відкритим способом. В Україні відкриті марганцеві родовища також в Одеській, Івано-Фран¬ківській областях і в Карпатах.

В Україні з рідкісних  металів, які використовуються в  чорній металургії як легуючі добавки  для надання сталі певних якостей, є родовища титану і хрому.

Великими родовищами титанових руд є Самотканське (біля міста Вольногорськ Дніпропетровської області), а також Іршанське і Стремигородське в північній частині Житомирської облас¬ті. Всі основні родовища хромітів знаходяться в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони не мають промислової розробки, і тому потреби металургії України в хромі задоволь¬няються поки що за рахунок його імпорту.

Для забезпечення потреб чорної металургії в необхідній кіль¬кості товарної руди значного розвитку набула гірничорудна про¬мисловість. Видобуток залізної і марганцевої руд здійснюється як підземним, так і відкритим способом.

У довоєнний період у Криворізькому басейні основна  частка у видобутку товарної руди припадала на підземний спосіб. У  зв'язку з інтенсивним використанням  пластів багатих руд, розташова¬них близько до поверхні, їх запаси на цих горизонтах значно ско¬ротилися і виникла потреба різкого збільшення глибини шахт. На реконструйованих у повоєнний період основних шахтах глибина їх досягла 1000—1200 м, а видобуток руди підвищився від 500— 1000 тис. т до 1—2 млн. т на рік, а на окремих шахтах («Гигант», «Северная», «Саксагань») він досягнув 3—5 млн. т і більше.

Одночасно з розвитком  підземного видобутку руди швидкими темпами розвивається відкритий  спосіб (кар'єрний). Відкритий спосіб має величезні перспективи, оскільки він забезпечує широ¬ке використання великих запасів бідних руд. Цей спосіб обумо¬вив створення потужних гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК), до складу яких входять збагачувальні фабрики, аглофабрики і кар'єри. Перші виробляють з бідної руди її концентрат з вмістом заліза 62%, а другі перетворюють його в офлюсований агломерат, повністю готовий для доменної плавки.

На території Криворізького  басейну діє більше двох десятків 1 крупних шахт і кар'єрів, працює п'ять ГЗК: Північний, Цент¬ральний, Новокриворізький, Південний і Інгулецький. Найпотуж¬ніший серед них — Південний.

До гірничорудної  промисловості України належать також Кре-менчуцький, Білозерський і Комиш-Бурунський ГЗК, а також руд¬ники і кар'єри Нікопольського марганцеворудного басейну, Самотканський і Іршанський комбінати з видобутку і збагачення титанових руд.

Важливою складовою  частиною металургійного комплексу  є видобуток флюсових вапняків і  вогнетривкої сировини (доломі¬тів, магнезитів, вогнетривких глин тощо), а також виробництво вогнетривких матеріалів, необхідних для виплавки металу, будів¬ництва доменних і мартенівських печей, розливки сталі та ін.

Головні родовища цієї сировини, які експлуатуються, знахо¬дяться в Донбасі і в Автономній Республіці Крим. Необхідні для виплавки чавуну флюсові вапняки видобувають біля Докучаєвська і Ново-Троїцького Донецької області. Великі запаси їх знахо¬дяться також в районі Балаклави (біля Севастополя). Найбільш якісним для виробництва флюсів є магнезіальні вапняки. Основні поклади їх знаходяться в Докучаєвському і Ново-Троїцькому ро¬довищах. Запаси вапняків в Україні майже невичерпні. В Доне¬цькій області також зосереджені і основні родовища доломітів (Карубське, Докучаївське, біля станції Микитівка та міста Сіверськ). Найбільшими родовищами вогнетривких глин в Україні, які тепер розробляються, є Часів'ярське і Новорайське Донецької області, їх запаси доповнюються новими родовищами, що відкриті в Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій областях.

На сучасному етапі  розвитку науково-технічного прогресу не-можливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

В Україні кольорова  металургія почала швидко розвиватися  в радянський період у зв'язку з  інтенсивним розвитком енергетики і машинобудування.

В повоєнні роки були розвідані і почалося промислове осво¬єння родовищ руд важливих - кольорових і рідкісних металів та їх виробництво. Разом з тим Україна залишалась крупним імпорте¬ром кольорових металів.

В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресур¬сів — алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

Алюміній — легкий, порівняно міцний метал, що має значне поширення. У зв'язку з широким  використанням його назвали «крилатим  металом». Він застосовується в усіх галузях народно¬го господарства і має велике майбутнє.

Як сировину для  виробництва алюмінію можна використову¬вати боксити, алуніти, сієніти, нефеліни, а також каолін, запаси якого на території України дуже великі. Основною алюмінієвою рудою, на якій базується майже вся світова алюмінієва промис¬ловість, є боксити. Запаси бокситів на території України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Високопільське (Дніпропетровська обл.). Вони в змозі забезпечити сировиною Запорізький алюмінієвий завод протягом певного ча¬су, але їх запасів недостатньо для збільшення виробництва алю¬мінію в Україні. Родовища бокситів відкриті, але до кінця не роз¬відані на півдні Дніпропетровської області, в Приазов'ї, Карпатах. Цінною сировиною для виробництва алюмінію є алуніти. Значні запаси їх відкриті в Закарпатській області (родовища Берегівське, Беганське). Нефелінові сієніти як сировина для виробництва алю¬мінію є в Приазов'ї і Дніпропетровській області. ^Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є каолін. Його родовища є в багатьох областях України, а видобувається він переважно у Він¬ницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях.

Головними родовищами калійно-магнієвих солей на Україні  є Стебниківське і Калушське у Прикарпатті та сполук магнію — Сивашське в Криму.

В Україні відкрито цілий ряд родовищ нікелю, але  всі вони дрібні за величиною запасів. Найбільшими з них, які мають  про¬мислове значення, є Побузьке і І Іридніпровське. Найбільші родовища титанових руд знаходяться в Житомирській (Іршанське і Стремигородське) і Дніпропетровській (Самотканське). Основні родовища хромітів на Україні відкриті в Кіровоградській і Дніп¬ропетровській областях, але вони ще не експлуатуються. Потреба України в хромі задовольняється його імпортом з Уралу та Ка¬захстану. Руди цирконію в Україні відкриті в Самотканському родовищі титанових руд, вони є також в Приазов'ї. В Україні є значні запаси ртуті. Основне її родовище — Микитівське, яке розташоване в межах м. Горлівки. Родовища ртуті є також в За¬карпатті та Криму. Родовища з промисловими запасами молібде¬ну, свинцю і цинку в Україні відсутні, а підвищені концентрації ванадію є тільки в Керченських залізних рудах, які можуть бути основною сировиною для його отримання. В Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій і Закарпатській областях відкриті ро¬довища золота і ведеться підготовка до їх експлуатації. Само¬стійні родовища ніобію і гафнію відсутні. Ці метали зустрічають¬ся тільки в комплексних рудах з іншими металами.

Розвиток кольорової металургії як галузі металургійного комплек¬су почався з введенням у дію в 1933 р. алюмінієвого, а в 1936 р. — магнієвого заводу в Запоріжжі, а також з організації виробництва цинку в м. Костянтинівці (Донецька обл.). По випуску продукції кольорової металургії Україна займала третє місце в колишньому Радянському Союзі після Російської Федерації і Казахстану.

Комплекс підприємств  цієї галузі в Україні здійснює видобу¬ток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкіс¬них металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.

Розміщення підприємств  кольорової металургії зумовлено пе-реважно двома основними факторами — сировинним і енергетич¬ним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.

У розміщенні підприємств  кольорової металургії в Україні  ви-діляються два основних райони: Донецький і Придніпровський.

На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осе¬тії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по оброб¬ці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату. При¬дніпровський район кольорової металургії спирається на потуж¬ну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алю¬мінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сиро¬вину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову — з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпорт¬них бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для ви¬робництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмініє¬вий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод.

У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходи¬ться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чис¬тих металів і завод твердих сплавів.

В Кіровоградській  області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Вироб¬ництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».

Україна має тісні  економічні зв'язки з іншими країнами СНД по забезпеченню її потреб у  кольорових металах. Так, з Російсь¬кої Федерації надходять мідь та її сплави, цинкові концентрати, олово, дорогоцінні метали, з Узбекистану — мідь, з Казахстану — свинець і мідь, з Киргизії — сурма. 

5.Нерудні  ресурси. 

Україна має великі запаси багатьох цінних мінерально-сировинних ресурсів, розміщення яких безпосередньо  пов’язане з особливостями геологічного формування та будови її території. Висока геологічна вивченість надр республіки дає змогу з достатньою вірогідністю робити висновок про особливості  розміщення мінерально-сировинних ресурсів, глибину та умови їх залягання, запаси, хімічний склад та механічні характеристики, про найбільш імовірні райони пошуку й розвідування нових ресурсів.