Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2010 в 18:16, реферат
Під гідро¬термальними ресурсами розуміють - прісні і мінеральні природні води.
Водні ресурси складова частина невичерпних природних ресурсів. Це - во¬ди суходолу (річок, озер, льодовиків, штучних водойм, боліт, підземних вод, ґрунтової вологи, снігового покрову), морів, океанів.
Інститут
Ділового Адміністрування
Реферат
На тему:
«Основні принципи природо користування»
Виконала:Кудря Ольга; МО-10
Перевірила:
Ладигіна Людмила Брониславівна
Кривий Ріг
2010
Защита окружающей среды
- проблема общегосударственная. Но практические
конкретные меры по ее решению ложатся
главным образом на регионы. Ведь они непосредственно
страдают от нарушения нормального состояния
среды обитания и, к тому же, обладают необходимой
информацией для отслеживания обстановки
и принятия мер. За "центром" остаются
научное обоснование предельно допустимых
уровней загрязнения окружающей среды
с учетом особенностей отдельных климатических
зон и освоенности территорий, экологическая
оценка и согласование проектов строительства
крупных объектов межрегионального значения,
а также разработка экологически чистых
технологий для малых предприятий.
Поэтому говоря о рациональных
принципах природопользования, нужно
прежде всего иметь в виду региональную
организацию экологической службы. Основными
направлениями ее деятельности являются
:
- контроль за соблюдением
природопользователями (предприятиями,
организациями, физическими лицами) экологических
требований в соответствии с действующими
нормативами;
- обязательная экологическая
оценка новых объектов строительства
и в случае недостаточной экологической
надежности запрет на их строительство;
- содействие развитию
предпринимательства, способствующего
оздоровлению окружающей среды.
Развивая материальное
производство, люди оказывают на природу
всё более широкое и глубокое преобразующее
влияние, ускоряют темпы этого процесса
по мере совершенствования орудий труда
и техники их применения.
В настоящее время в
процессе своей производственной деятельности
люди нередко наносят ущерб природе. Далеко
не всегда это проистекает от незнания.
Часто, к сожалению, приходится считаться
с экономической оценкой целесообразности,
сиюминутными преимуществами того или
иного проекта, решения.
Некогда природные ресурсы
использовались стихийно. Затем из накопленного
людьми опыта, из первых обобщений родились
науки, обслуживающие отдельные отрасли
природопользования: сельское, лесное,
рыбное хозяйства, горнодобывающая промышленность.
Постепенно деятельность человека стала
расширяться, и преграды между отдельными
отраслями промышленности рухнули. Стало
очевидным, что деятельность гидроэнергетиков,
промышленников затрагивает все отрасли
народного хозяйства.
То что природа едина
выяснилось совсем недавно. Значит нужна
и единая наука, ведущая рациональной
эксплуатацией ее ресурсов.
С каждым годом человечество
всё шире и разностороннее вовлекает природные
ресурсы в сферу своей деятельности, и
чем быстрее развиваются наука и техника,
тем разнообразнее, рациональнее и полнее
эти природные ресурсы используются.
Чтобы природопользование
не наносило ущерба обществу необходимо
учитывать определённые условия и факторы,
обуславливающие рациональное использование
природных ресурсов. Так, необходимым
условием рационального использования
ресурсов неживой природы является создание
и внедрение во всех отраслях промышленности
новых технологических приёмов, предотвращающих
или снижающих масштабы загрязнения природной
среды отходами производства. Таким образом,
комплекс мероприятий по рациональному
природопользованию и охраны ресурсов
неживой природы одновременно обеспечивает
поддержание оптимальной для жизни человека
окружающей среды. Например, в горнорудных
районах необходима рекультивация ландшафтов,
нарушенных при добыче полезных ископаемых.
В сельском хозяйстве для поддержания
плодородности почв, используются агротехнические
и мелиоративные мероприятия, направленные
на сохранение почвенного покрова, на
повышение плодородности почв.
Современный мир не
мыслим без заводов и фабрик, производящих
продукцию, необходимую для жизни современного
человека. Но при этом стало почти правилом
наплевательское отношение к окружающей
среде со стороны работников этих предприятий,
которые пытаются обойти природоохранные
нормы под видом того, что производят продукцию
первой необходимости. Но нельзя забывать,
что самой первой необходимостью для человека
должна быть среда, в которой он живет.
Но в современном рыночном мире бороться
за окружающую среду лучше всего экономическими
методами, с помощью экономических рычагов.
Сейчас в нашей стране делаются попытки
создать действенные механизмы рационального
природопользования, определенные успехи
уже достигнуты, но эту работу нужно продолжать.
Наиболее слабым звеном
действующего механизма управления природопользованием
является недостаточная экономическая
заинтересованность предприятий в эффективном
использовании природных ресурсов и охране
окружающей среды. Практика функционирования
предприятий показывает, что в настоящее
время экономический ущерб от нерационального
использования природных ресурсов непосредственно
на конечных показателях их хозяйственной
деятельности сказывается незначительно.
Одним из элементов
экономического механизма рационального
хозяйствования в области природопользования
и охране окружающей среды является планирование
природопользования.
Основная цель планирования
состоит в обеспечении экономного и комплексного
использования, а также, возможно, в повышении
ресурсного потенциала страны.
В условиях рыночных
отношений цели планирования сохраняются.
Новый подход к самостоятельности предприятий,
переходящих от административных методов
управления к экономическим перспективам
коренного изменения, роли, функций и методов
планирования. В настоящее время происходит
процесс становления и поиска наиболее
эффективных форм и методов планирования
рационального природопользования.
С переходом на экономические
методы управления качественно меняются
задачи и функции планирования природопользования.
Предприятие возмещает ущерб, причиненный
загрязнением окружающей среды и нерациональным
использованием природных ресурсов, и
несет материальную ответственность за
соблюдение законодательства об охране
природы.
Інститут
Ділового Адміністрування
Реферат
На тему:
«Основні принципи природо користування»
Виконала:Кудря Ольга; МО-10
Перевірила:
Ладигіна Людмила Брониславівна
Кривий Ріг
2010
1.Гідротермальні
ресурси.
Під гідро¬термальними ресурсами розуміють - прісні і мінеральні природні води.
Водні ресурси складова частина невичерпних природних ресурсів. Це - во¬ди суходолу (річок, озер, льодовиків, штучних водойм, боліт, підземних вод, ґрунтової вологи, снігового покрову), морів, океанів.
Вода - одна з найпоширеніших речовин у природі. На Світовий океан припа¬дає 361 млн км2, або 71 %, загальної площі поверхні Землі. Площа всіх внутрішніх водойм суходолу становить близько 3 % площі земної кулі. Майже 10 % суходолу вкрито льодовиками.
Із загальних запасів води на Землі (1386 км3) 96,5 % припадає на води Світо¬вого океану. Об'єм підземних вод становить понад 23 400 тис. км3, в льодовиках міститься 24 064 тис. км3, в озерах - 176 тис. км9, в болотах - 11,5 тис. км3, в річках - 2,12 тис. км3. Але прісної води тільки 2,5 % усієї води на Землі, до то¬го ж понад 2/3 її законсервовано в льодовиках та сніжниках. Використовується ж тільки 0,0002 % загальних запасів прісних вод. У багатьох районах великі річки та озера знаходяться на порівняно мало освоєних територіях. Наприклад, Амазон¬ка, річки Росії та Канади, що впадають в Північний Льодовитий океан.
Проблема нестачі води в густозаселених регіонах Землі пов'язана також із знач¬ним забрудненням вод річок та озер в результаті господарської діяльності. Брудна вода стає непридатною для пиття, використання в побуті, зрошення сільськогоспо¬дарських земель та використання в промисловості. Процес забруднення вод особли¬во інтенсивно розвивається в останні 20-30 років. До цього проблеми, пов'язані з за¬брудненням вод, мали локальний характер. Можна сказати, що на очах одного по¬коління виникла одна з найбільших проблем людства - проблема води, яка охоп¬лює і ц комплексне використання та охорону.
Один з найбільших
споживачів води - сільське господарство.
Так, на вирощування 1 т цукрових буряків
витрачається 130-160 м3 води, 1 т пшениці
- 800-1200, 1 т бавовни-сирцю - 4000-5000, рису
- 5000-7000 м3. Багато води споживає промисловість.
На виробництво 1 т бавовняної тканини
витрачається близько 250 м3 води, 1 т
аміаку - близько 1000 м3. До найбільших споживачів
води належать також теплові електростанції.
2.Паливні
ресурси.
З паливних ресурсів (вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні — кам'яне і буре вугілля, нафта, природний газ.
Відомо понад 3,6 тис. вугільних басейнів і родовищ у 75 країнах світу з розвіданими запасами (60% припадає на кам'яне, 40% — на буре ву¬гілля). Більша частина вугілля (90%) знаходиться у Північній півкулі. Найбільш багаті на вугілля Азія, Північна Америка і Європа. Головна частина цих запасів сконцентрована в Аппалачському (США), Рурсько¬му (Німеччина), Сілезькому (Польща), Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Тунгуському (Росія), Фушунському (Китай) басейнах. У Південній півкулі значні запаси вугілля є у Південній Африці та Австралії.
Нафтогазоносних басейнів розвідано понад 600, розробляється — 450. Розвідані запаси нафти складають 150 млрд т, природного газу — 135 трлн м3. Особливе значення мають родовища нафти і газу з вели-чезними запасами — таких у світі близько 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран, ОАБ), у Латинській Америці (Венесуела, Мексика). Значні запаси є в Росії, США, Китаї, Лівії, Норвегії.
Потенційні ресурси
урану оцінюють у 10 млн т. У першу десятку
країн добувачів і експортерів урану входять
Австралія, ПАР, Нігерія, Бразилія та ін.
3.Рудні ресурси.
Рудні корисні копалини репрезентовані рудами чорних і кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів. Запаси залізних і марганце¬вих руд зосереджені головним чином у Росії, Україні, США, Канаді, Бразилії, Австралії та ін.
Загальні запаси залізних руд України за категоріями А + В + С, оцінюються в 27,4 млрд. т, а прогнозовані — у 20 млрд. т. Основ¬ні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марган¬цю, які становлять 2,28 млрд. т.
Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси ні¬келю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кірово¬градській та Дніпропетровській областях; ртуті — у Донбасі і За¬карпатті; титану — в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовсько¬го морів; бокситів — у Дніпропетровській області; алунітів — у Закарпатті; нефелінів — у Приазов'ї. Унікальні родовища сиро¬вини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елемен¬тів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Роз¬робку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.
На Сході України
знаходяться Криворізький залізорудний
і Придніпровський мар¬
Металургія США, Великобританії, Німеччини, Франції пра¬цює на імпортній марганцевій руді. Японія розвиває свою чорну металургію на основі імпорту паливних і сировинних ресурсів, які доставляються морським транспортом з країн, віддалених від неї на тисячі кілометрів. Залізну руду імпортують також і деякі європейські країни.
Залізорудна база чорної металургії України представлена Кри-ворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченсь¬ким родовищами.
Криворізький басейн розташований у західній частині Дніп-ропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100 км від ст. Миколо-Козельськ на півдні до с. Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2—3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках — і до 2000 м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50—62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28—39% видобу¬вають відкритим способом (кар'єрним), їх запаси оцінюють у 30,6 млрд. т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басей¬ну становлять близько 18 млрд. т. Цей басейн за запасами нале¬жить до найбільших у світі.