Оцінка природно-ресурсного потенціалу території та визначення шкоди і збитків в результаті нераціонального природокористування

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2012 в 12:36, контрольная работа

Описание работы

Тенденції соціально-економічного розвитку України ставлять завдання щодо вироблення нових підходів та критеріїв оцінки наявного стану та системи природокористування, що склалася. Взаємозумовленість суспільного буття і природи полягає в тому, що суспільство в процесі свого розвитку не може не впливати на природу, що, у свою чергу, впливає на нього. Пізнання характеру й основних форм зв’язків між ними є ключем до вирішення протиріч їхньої взаємодії, тобто до розуміння сутності раціонального природокористування. Сучасний процес раціонального природокористування варто розглядати як більш широке поняття ніж матеріальне виробництво, оскільки воно, поряд із виробничим споживанням і відтворенням природних ресурсів, охоплює ще і діяльність по охороні навколишнього середовища від деградації і забруднення.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………….3
1. Визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів……………………………………………………………..5
2.Система платежів за водні ресурси і забруднення водних джерел…..10
2.1Обчислення і справлення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту…………………………………………………………….11
2.2Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів…………………………………..…………….17
3.Обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища…………………………………………………………………….20
Висновки…………………………………………………………………….28
Список літератури....................................................................................29

Работа содержит 1 файл

Розрахункова робота ЕП.doc

— 191.50 Кб (Скачать)

Обчислити: загальну величину збитків внаслідок аварії на нафтобазі.

Розв'язання:

 

Зп в=  (57,73 * 17грн)*17грн * 2,25 *0,1=3493,8грн.

 

 

Відповідь: загальна величина збитків внаслідок аварії на нафтобазі становить 3493,8грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   3.Обчислення  збору за забруднення навколишнього  природного середовища.

 

В 1991 р. Законом України  «Про охорону навколишнього природного середовища» була встановлена плата  за забруднення навколишнього природного середовища. Безпосередньо механізм визначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля був урегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. та відповідною постановою від 1 березня 1999 р., якими Затверджено Порядок встановлення нормативів збору і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. За цим Порядком плата встановлюється за:

    • викиди     в     атмосферу     забруднюючих     речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
    • скиди   забруднюючих   речовин   у   поверхневі   води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти,   в   тому   числі   скиди,   що   проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;
    • розміщення відходів.

Особливості дії механізму платежів за лімітовані викиди виявляється в тому, що ці платежі відносяться до витрат виробництва, які впливають на собівартість, а через неї і на ціну продукції.

Ліміт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря  встановлюється для стаціонарних джерел забруднення і не встановлюється для пересувних джерел.

Платежі за понадлімітні викиди вилучаються з прибутку підприємств - забруднювачів в кратному розмірі відносно фіксованих платежів за лімітовані викиди і роблять економічно невигідними перевищення дозволених обсягів викидів.

Методика обчислення збору за забруднення навколишнього  природного середовища розроблена на основі Законів України: «Про охорону  навколишньої природного середовища», «Про систему оподаткування», «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Об'єктами обчислення збору є:

  • для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;
  • для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними  джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками     самостійно      щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 32, 33 і визначаються  за формулою:

 

Пвс = ΣПi = 1лі · Нві · Кнас · Кф) + (Мni · Нві · Кнас · Кф  · Кn),  (1)

 

 

де: Млі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту, т;

Мni - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду та ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Нві - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у.о./т;

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в табл. 1;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в табл. 2;

Кn - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, дорівнює 5.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними  джерелами забруднення (Пвn), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору на ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблиці 1, 2, і визначається за формулою:

 

Пвn = ΣПi = 1 Мі · Нві · Кнас · Кф ,    (2)

 

 

де: Мi - кількість використаного пального і-того виду, т,

Нві - норматив збору за тонну і-того виду пального, у.о. /т;

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в таблиці 1;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в таблиці 2.

Суми збору, який справляється за скиди у водний об'єкт (Пс), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, наведеного в таблиці 3 і визначаються за формулою:

 

Пс = ΣПi = 1лі · Нві · Крб) + (М · Нві ·  Крб · Кn),   (3)

 

де: Млі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

Мш - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Нві, - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у.о./т;

Крб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведено в табл. 3;

Кn - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, дорівнює 5;

Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року па підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 4, 5, і визначаються за формулою:

 

Прв = ΣПi = 1лі · Нві · Кm · Ко) + (Мni · Нві · Кm · Ко  · Кn),  (4)

 

де: Млі - обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

Мni - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів лімітом) і-того виду, т;

Нві - норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту, у.о./т;

Кт - коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведено в табл. 4;

Ко - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, наведений в табл. 5;

Кn - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, дорівнює 5.

Платники перераховують  збір за забруднення навколишнього  природного середовища двома платіжними дорученнями: 30% до Державного бюджету  і 70% до місцевих бюджетів.

 

Збір  розподіляється між фондами охорони  навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів у розмірах, установлених законодавством:

  • 20% до місцевих фондів охорони навколишнього середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на рахунки, що відкриваються на ім'я відповідних фінансових органів за  відповідним кодом бюджетної класифікації;
  • 50% до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я  Міністерства фінансів Автономної республіки Крим, обласних фінансових управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;
  • 30% до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Між Київським та Севастопольським міським  та Державним фондами збори на забруднення навколишнього природного середовища розподіляють у таких  розмірах:

  • 70% до Київського та Севастопольського міських фондів охорони навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я міських фінансових управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;
  • 30% до Державного фонду навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються па ім'я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами  забруднення, скиди та розміщені  відходи в межах лімітів, зараховується на валові виграти виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні платників. Платники - фізичні особи, які с суб'єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу. Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами, зараховується на валові виграти/ виробництва та обігу. Для платників - бюджетних організацій збір зараховується на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.

 

 

Задача. Суб'єкт оподаткування, розташований в місті обласного підпорядкування з чисельністю населення 300 тис. чол. у басейні річки Сіверський Донець, планує здійснювати викиди і скиди забруднюючих речовин. Розміщення відходів відбуватиметься на звалищі, яке не забезпечує захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, на відстані 3 км від міста.

 

Назви забруднюючих речовин, видів пального, класів небезпеки відходів та інших показників

Ліміти викидів стаціонарними джерелами, скидів, розміщення відходів, т/рік

Прогнозні обсяги річних викидів, скидів, розміщення відходів, використаного  пального, т

Нормативи збору (Нві) за викиди,скиди розміщення

відходів, грн./т

1. Викиди в атмосферу  забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

Азоту оксиди

17,8

16,5

53

Бутилацетат

0,33

0,26

12

Ацетон

3,02

2,0

20

Усього

X

X

X

2. Викиди в атмосферу  забруднюючих речовин пересувними  джерелами

Бензин 

Неетильований

X

125,0

3

Дизельне пальне

X

50,0

3

Усього

X

X

X

3. Скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водний об'єкт

Завислі речовини

12,0

10,0

1

Хлориди

2,34

2,0

1

Сульфати

2,5

2,2

1

Органічні речовини

13,2

9,0

14

Усього

X

X

X

4. Розміщення відходів

IV класу небезпеки

300

300

0,2

Усього

X

X

X

Усього збір з початку року

X

X

X

у т.ч. до: державного фонду*

X

X

X

місцевих бюджетів*

X

X

X


Обчислити суми збору за викиди, скиди, розміщення відходів: 1) у межах ліміту; 2) при перевищенні ліміту; 3) загальні суми збору.

 

Розв'язання:

    1. Пвс = (16,5т*53грн/т*1,35*1,25) + (0,26т*12грн/т*1,35*1,25) + (2,0т*20грн/т*1,35*1,25)=1548,48грн;
    2. Пвn=(125т*3грн/т*1,35*1,25) + (50т*3грн/т*1,35*1,25)=885,94грн;
    3. Пс=(10т*1грн/т*2,2)+(2т*1грн/т*2,2)+(2,2т*1грн/т*2,2)+ (9т*14грн/т*2,2)=308,44грн;
    4. Прв =300т*0,2грн/т*3*3=540грн;
    5. Пзаг =1548,48грн+885,94грн+308,44грн+540грн=3282,86грн;
    6. Пд.б. =3282,86грн*0,3=984,86грн;
    7. Пм.б. =3282,86грн*0,7=2298грн.

 

  Відповідь: суми збору за викиди, скиди, розміщення відходів: 1) у межах ліміту Пвс =1548,48грн, Пвn=885,94грн, Пс=308,44грн, Прв=540грн; 2) при перевищенні ліміту 0грн; 3) загальні суми збору Пзаг =3282,86грн, Пд.б. =984,86грн,  Пм.б. =2298грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Під час виконання  розрахункової роботи  було визначено  такі показники:

1)Грошова оцінка 1 м2 агровиробничих груп ґрунтів за шифрами Г агр(29д)=0,32у.о., Г агр(48д)= 0,42у.о., Г агр(59д)= 0,71у.о. ; 2) грошова оцінка земельної ділянки до забруднення Гд =4462,5у.о. ; 3) коефіцієнт забрудненості землі Кз =0,57; 4) розмір відшкодування шкоди Рвв =1338,75у.о..

Суми збору: 1) за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період з поверхневих водних об’єктів 503,4грн ; 2) за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період з підземних водних об’єктів 355,2грн; 3) за перевищення ліміту використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів 228,8грн ; 4) за перевищення ліміту використання водних ресурсів з підземних водних об’єктів 161,5грн; 5) за спеціальне використання водних ресурсів з початку року 1248,9грн ; 6) у звітному кварталі, у тому числі 1164,9грн: 7) до державного бюджету 913,9грн; 8) до місцевого бюджету 233грн.

Суми збору: 1) за користування водами для потреб гідроенергетики з початку року 797661грн; 2) за спеціальне використання водних ресурсів у звітному кварталі 587524грн ; 3) за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період з поверхневих водних об’єктів  157,8грн; 4) за перевищення ліміту використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів 197,3грн; 5) за спеціальне використання водних ресурсів з початку року 355,1грн , у тому числі: 6) до місцевого бюджету в звітному кварталі 327,06грн.Загальна величина збитків внаслідок аварії на нафтобазі становить 3493,8грн.

Информация о работе Оцінка природно-ресурсного потенціалу території та визначення шкоди і збитків в результаті нераціонального природокористування