Оцінка природно-ресурсного потенціалу території та визначення шкоди і збитків в результаті нераціонального природокористування

Міністерство аграрної політики та продовольства України

«ДВНЗ» Херсонський  державний аграрний університет

Кафедра: гідромеліорації  та економіки природокористування                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахункова робота

 

З дисципліни: «Економіка природокористування»

На тему: «Оцінка природно-ресурсного потенціалу території та

 визначення шкоди і збитків в результаті нераціонального

природокористування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Херсон – 2012

ЗМІСТ

 

     ВСТУП……………………………………………………………………….3

 

    1. Визначення розміру шкоди, зумовленої  забрудненням і засміченням земельних ресурсів……………………………………………………………..5

 

   2.Система платежів за водні ресурси і забруднення водних джерел…..10

   2.1Обчислення і справлення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту…………………………………………………………….11

  2.2Розрахунок розмірів відшкодування  збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів…………………………………..…………….17

 

  3.Обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища…………………………………………………………………….20

 

  Висновки…………………………………………………………………….28

  Список  літератури....................................................................................29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

   Тенденції соціально-економічного розвитку України ставлять завдання щодо вироблення нових підходів та критеріїв оцінки наявного стану та системи природокористування, що склалася. Взаємозумовленість суспільного буття і природи полягає в тому, що суспільство в процесі свого розвитку не може не впливати на природу, що, у свою чергу, впливає на нього. Пізнання характеру й основних форм зв’язків між ними є ключем до вирішення протиріч їхньої взаємодії, тобто до розуміння сутності раціонального природокористування. Сучасний процес раціонального природокористування варто розглядати як більш широке поняття ніж матеріальне виробництво, оскільки воно, поряд із виробничим споживанням і відтворенням природних ресурсів, охоплює ще і діяльність по охороні навколишнього середовища від деградації і забруднення.

   Економіка природокористування – це наука, що вивчає економічні аспекти природокористування і є процесом багатогранним і складним, який охоплює всю життєдіяльність людини.

   Мета та завдання цієї науки полягають в практичному процесі (створенні економічних механізмів) регулювання використання природи, її ефективному (комплексному і раціональному) використанні без завдання природі, а також життю людини збитків.

   Предметом “Економіки природокористування” – є дослідження механізму суспільних відносин в процесі охорони навколишнього середовища та залучення природних ресурсів в процес розширеного виробництва з урахуванням об’єктивних законів розвитку біосфери.

 

   Виникнення зон екологічного лиха, регіонів кризових екологічних ситуацій свідчить про те, що не завжди природокористування мало раціональний характер. Раціональне природокористування має забезпечити повноцінне існування і розвиток сучасного суспільства, але при цьому зберегти високу якість середовища проживання людини. Це досягається завдяки економічній експлуатації природних ресурсів і умов та найефективнішому режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров’я людей.

Через обмеженість самовідновлювальних  і компенсаційних функцій біосфери процеси людської діяльності мають  відбуватися в суворих рамках згідно з законами розвитку суспільства  і природи та законами взаємодії між ними. Ці закони належать сформулювати так, щоби процес природокористування перебував під суворим контролем і регулювався державою. Дотримання принципів раціонального природокористування дозволить розробити заходи з охорони довкілля, відновити порушені взаємозв’язки в екосистемах, запобігати загостренню екологічних ситуацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1. Визначення розміру шкоди, зумовленої  забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

Землі вважаються забрудненими якщо в їх складі  виявлені кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності та інших антропогенних навантажень. При цьому зміни можуть бути  зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових речовин, а й збільшенням вмісту речовин, що характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорту для земель сільськогосподарського призначення.

Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного  законодавства, розроблена на основі Законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про плату за землю», «Про внесення змін і доповнень  і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань охорони навколишнього природного  середовища» (81/96 – ВН), Земельного кодексу України

Розмір шкоди обчислюється на основі протоколу та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення  земельних ресурсів, у 10-денний термін з дня виявлення забруднення.

Основою розрахунків  розміру шкоди від забруднення  земельних ресурсів є грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (конкретної земельної ділянки). Вона є нормативною базою для визначення розміру шкоди від забруднення земель іншого призначення (незалежно від форм власності) до визначення грошової оцінки земель всіх категорій.

Здійснення природоохоронних заходів економічно доцільне за умови, коли витрати не перевищують половини грошової оцінки земельних ресурсів, в протилежних випадках – їх доцільно консервувати.

Витрати для  здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів збільшуються  залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні 10 : 3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).

Забруднюючі речовини поділені на чотири групи небезпечності, основою для яких є показники гранично допустимих рівнів (ГДР) та орієнтовано допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (мг/кг).

При обчисленні розміру  шкоди, завданої земельним ресурсам в результаті організації несанкціонованих звалищ побутових, промислових та інших відходів, вводиться коефіцієнт 10, а токсичних – 100.

Розмір відшкодувань шкоди Рвв визначається за формулою:

 

Рвв = А ·  Гд ·  Кз ·  Кн. ·  Шегз,           (1)

 

де: А – питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, які визначаються як 0,5;

Гд – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, грн.. (формула 2);

Кз – коефіцієнт, що характеризує вміст забруднюючої речовини (м²) в об’ємі забрудненої землі (м²) залежно від глибини просочування;

Кн – коефіцієнт небезпечності  забруднюючої речовини) ;

Шегз – показник шкали  еколого-господарського значення земель

Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Гд) визначається за формулою:

 

                                       Гд = ∑(Пагр · Г агр.),         (2)

 

де: Пагр – площа агро виробничих груп ґрунтів, м²;

Гагр – грошова  оцінка 1 м² агровиробничої групи ґрунтів, грн../м², яка визначається формулою:

 

Г агр  = (Гу ·  Багр) / Бу,      (3)

 

де: Гу –грошова оцінка 1 м² відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, грн../м²;

Багр – бал бонітету агро виробничої групи ґрунтів земельної  ділянки;

Бу – бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Коефіцієнт  забруднення землі (Кз) визначається за формулою 4

(при  Кз≤1) він не враховується:

 

                                  Кз = Озр / (Тз ·  Пд ·  Іп),     (4)

 

де: Озр – об’єм  забруднюючої речовини ,м²;

Тз – товща земельного шару, що є розмірною одиницею для  розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м (орний шар);

Пд – площа забрудненої  земельної ділянки, м²;

Іп – індекс поправки витрат на ліквідацію забруднення залежно  від глибини просочування забруднюючої речовини .

За відсутністю даних про об’єм забруднюючої  речовини його величина розраховується за формулою:

 

Озр = Взр / Щзр,    (5)

 

де:  Взр – вага забруднюючої речовини, т;

Щзр – відносна щільність  забруднюючої речовини, т/м².

 

 

 

 

 

 

Завдання 1

 

Розрахунок відшкодування  шкоди від забруднення земель рідким аміаком:

площа забрудненої ділянки -  П_д – 7875м²;

вид земельного угіддя –  землі промисловості,;

глибина просочування забруднюючої речовини – Гп – 1,5м;

забруднююча речовина –  аміак рідкий  82%;

вага забруднюючої речовини, т – В_зр -  -;

об’єм забруднюючої речовини – О_зр – 37,5;

площа агро виробничих груп ґрунтів земельної ділянки за шифрами:

а) 29д - 1500 м2;

б) 48д - 1875 м2;

в) 59д  - 4500 м2;

бал бонітету агро виробничих груп ґрунтів земельної ділянки  за шифрами:

а) 29д -  36;

б) 48д -  47;

в) 59д -  79;

бал бонітету 1 га сільськогосподарських  угідь підприємства – Бу – 38;

грошова оцінка 1 м2 сільськогосподарських угідь – Гу – 0,34 грн;

Обчислити: 1)грошову оцінку 1 м2 агровиробничих груп ґрунтів за шифрами (Гагр): 29д; 48 д; 59д; 2) грошову оцінку земельної ділянки до забруднення  (Гд); 3) коефіцієнт забрудненості землі (Кз); 4) розмір відшкодування шкоди (Рвв).

 

Розв'язання:

 1) Г агр(29д)  = (0,34у.о. *  36) / 38=0,32у.о.;

 

     Г агр(48д)  = (0,34у.о. *  47) / 38=0,42у.о.;

 

     Г агр(59д)  = (0,34у.о. *  79) / 38=0,71у.о.;

 

2) Гд = (1500м² * 0,32у.о.+1875м²*0,42у.о.+4500м²*0,71у.о.)=4462,5у.о.;

 

3) Кз = 37,5м³ / (0,2 * 7875м² * 0,042)=0,57; - в розрахунок не враховуємо;

 

4) Рвв = 0,5 *  4462,5у.о. * 3 *  0,2=1338,75у.о..

 

 

Відповідь: 1)грошова оцінка 1 м2 агровиробничих груп ґрунтів за шифрами Г агр(29д)=0,32у.о., Г агр(48д)= 0,42у.о., Г агр(59д)= 0,71у.о. ; 2) грошова оцінка земельної ділянки до забруднення Гд =4462,5у.о. ; 3) коефіцієнт забрудненості землі Кз =0,57; 4) розмір відшкодування шкоди Рвв =1338,75у.о..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Система платежів  за водні ресурси і забруднення  водних джерел.

 

Економічним засобом  впливу на захист водного середовища і раціональне використання водних ресурсів є запровадження платежів за вилучення водних ресурсів з водних об’єктів, з суспільних систем водопостачання і скид стічних вод в міську каналізацію, плати за скид стічних вод у водні об’єкти, а також стягнення платежів за забруднення водних ресурсів і штрафів за недотримання діючих норм і правил тощо. Платежі за водозабір, водовикористання і скид стічних вод надходять у державний бюджет або національні чи бюджетні фонди охорони природи.

Методика обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору  за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту розроблена на основі Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (із змінами до нього), Водного кодексу України, та Податкового кодексу України.

Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів установлені окремо для поверхневих вод і підземних вод; нормативами збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту встановлені окремо для потреб гідроенергетики і для водного транспорту. Вони наведені в Податковому Кодексі України

Для  відповідних  категорій водокористувачів незалежно  від їх відомчого підпорядкування  збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється із застосуванням  коефіцієнтів, а саме для:

• рибогосподарських підприємств з вирощування рибо ставкового матеріалу та товарної риби в ставках та озерах - 0,1;
• сільськогосподарських виробників, включаючи тих, що здійснюють експлуатацію іригаційних меліоративних систем (виробництво сільськогосподарської продукції та зрошення, крім виробництва рису) - 0,2;
• теплових та атомних електростанцій (виробництво тепло - та електроенергетики) - 0,5;
• підприємств житлового та комунального господарства, включаючи відомчі - 0,1;
• виробників рису - 0,08.