Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2012 в 13:01, дипломная работа
У процесі виконання роботи було проаналізовано та оцінено екологічний стан навколишнього середовища по таким складовим як - атмосферне повітря, поверхневі та підземні води, ґрунти, рослинний та тваринний світ. Проведений аналіз технологічних процесів з виділенням основних джерел забруднення до¬вкілля та оцінка дії цих джерел на прилеглу територію. Запропоновані приро¬доохоронні заходи з розрахунком економічної ефективності від упровадження.
Вступ..............................................................................................6
1. Загальна характеристика району розташування об'єкту, що досліджується.................................................................................8
1.1. Географічне положення, загальні відомості...................'.'............8
1.2. Характеристика кліматичних умов..........................................8
1.3. Характеристика біотичних компонентів................................... 10
1.4. Геологічна будова і гідрогеологічні умови..................................11
1.5. Типи природних та антропогенних ґрунтів...............................14
1.6. Техногенні компоненти території...........................................15
1.7. Соціально-демографічні характеристики................................. 17
1.8. Природно-заповідні території та об'єкти.................................. 18
2. Загальна оцінка стану компонентів навколишнього природного середовища, що пов'язані з об'єктом дослідження....................................................20
2.1. Повітряне середовище.........................................................20
2.2. Водне середовище (оцінка стану річки Уди)...............................23
2.3. Оцінка якості підземних вод..................................................28
2.4. Ґрунти.............................................................................29
2.5. Оцінка рослинного та тваринного світу....................................ЗО
3. Характеристика об'єкту, що досліджується.......................................34
3.1. Загальна характеристика об'єкту дослідження та перелік можливої негативної дії на стан навколишнього середовища...................................34
3.2. Опис технологічного процесу очистки стічних вод на КБО «Безлю-дівський».......................................................................................35
3.3. Данні про енергозабезпечення................................................38
3.4. Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря..........................................................................................39
3.5. Характеристика існуючої системи водопостачання та водовідведення на КБО «Безлюдівський»..................................................................44
3.6. Характеристика системи очищення газових викидів....................48
3.7. Характеристика відходів що утворюються на КБО «Б»................48
3.8. Система екологічного моніторингу довкілля і контролю стану вироб¬ничого та природного середовища об'єкту.............................................54
4. Оцінка впливу об'єкту на компоненти довкілля...................................55
4.1. Оцінка дії КБО «Безлюдівський» на атмосферне повітря..............55
4.1.1. Аналіз результату розрахунків.............................................56
4.2.1. Санітарно-захисна смуга....................................................58
4.2. Оцінка впливу КБО «Безлюдівський» на поверхневі води............59
4.2.1. Розрахунок поверхневого стоку............................................59
4.2.2. Розрахунок кратності розбавлення........................................63
4.2.3. Розрахунок концентрації гранично допустимого скиду..............64
4.3. Оцінка впливу об'єкту на ґрунт..............................................66
4.4. Оцінка впливу об'єкту на біотичні компоненти..........................67
5. Заходи з охорони та відновлення довкілля..........................................70
5.1. Аналіз сучасного стану мулового господарства на Безлюдівських очи¬сних спорудах................................................................................70
5.2. Утилізація осадів стічних вод у будівництві..............................71
5.3. Отримання альтернативного біопалива (АБП) на основі осаду стічних вод у суміші з відходами нафтопродуктів..............................................74
5.4. Рекомендовані заходи, щодо поводження з відходами..................78
6. Соціально-економічна оцінка використання природних ресурсів та заходів з їх збереження та відновлення.............................................................84
6.1. Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища.......84
6.1.1. Розрахунок зборів за забруднення атмосферного повітря............84
6.1.2. Розрахунок суми збору за скидання стічних вод в р. Уди............88
6.1.3 Розрахунок суми збору за розміщення відходів........................90
6.1.4. Розрахунок загальної суми збору за забруднення навколишнього се-редовища...........................................................................................92
6.2. Розрахунок суми збору за спеціальне водокористування.............93
- : Розрахунок економічної ефективності від упровадження асфальтобе-
. гіші з наповнювачем із ОСВ..................................................94
І - -ІУІ життєдіяльності й охорона праці...........................................98
7.1. Охорона праці при роботі на відстійниках і аеротенках...............99
72. Організація умов праці на робочому місці. Умови праці..............100
7.3. Основні фізико-хімічні властивості хлору................................101
7.4. Опис технологічного процесу хлорування...............................105
7.5. Норми витрати хлору.........................................................107
7.6. Контроль за технологічним процесом хлорування.....................107
7.7. План ліквідації аварійних ситуацій на підприємстві...................108
Засновки.....................................................................................111
Перелік використаних джерел інформації.............................................113
Звичайно для руйнування бактеріальних кліток витрачається лише незначна частина хлору, що вводить у воду. Більша частина його йде на реакції з органічними й мінеральними домішками. Маса хлору, поглинена домішками, характеризує хлоропоглинаємість води. Вона визначається концентрацією хлору, що витрачає при 30-хвилинному контакті його з водою на окислювання й хлорування домішок, що втримуються в ній.
Хлоропоглинаємість води залежить від дози хлору, що вводить, і до деякої міри характеризує ступінь забруднення її речовинами органічного походження. Звичайно хлоропоглинаємість річкових вод становить 2,0...2,5 мг/дмЗ. Підвищення її до 4 мг/дмЗ свідчить про низьку якість води.
Наявність у воді зважених
речовин знижує бактерицидний ефект
хлорування, їхня поверхня сорбує на собі
хлор, витягає його з води. Знезаражування
багатих домішками вод вимагає збільшених
доз хлору й тривалого контакту його з
водою.
Необхідну для дезінфекції дозу хлору
визначають два рази 3 на добу й з великою
старанністю, тому що при недостатній
дозі вода не буде повністю знезаражена,
а надлишковий вільний хлор буде надавати
їй специфічний присмак і неприємний аромат.
Зайві дози хлору негативно впливають
також на водойми при скиданнях у них очищених
стічних вод. [14]
Доза хлору, що вводить, повинна бути більше хлоропоглинаємості на об'єм залишкового хлору, наявність якого є гарантією того, що окислювання бактерій й органічних речовин практично завершено.
У зв'язку зі складною залежністю хлоропоглинаємості від ряду факторів, необхідну дозу хлору визначають на підставі пробного хлорування. Задаючись необхідним змістом залишкового хлору, визначають його бактерицидну дозу.
При знезаражуванні стічних вод основна технологічна вимога зводиться до того, щоб після контакту зі стічною водою доза залишкового хлору повинна бути не менш 1,5 г/мЗ . Щоб досягти необхідних показників, розрахункову дозу хлору, згідно СНІП 2.04.03-85, рекомендується приймати: для стічної води після механічного очищення - 10, після неповного біологічного очищення - 5, після повного біологічного очищення - 3 мг/л. Тривалість контакту уведеного хлору з водою повинна бути не менш 30 хв. У практиці експлуатації хлор доза-то на станціях каналізації дозу хлору встановлюють експериментально (пробним хлоруванням) залежно від ступеня очищення й фактичної залишкової концентрації забруднень у стічних водах.
Продуктивність знезаражуючих установок розраховують на прийняту дозу активного хлору з коефіцієнтом 1,5.
При знезаражуванні доза хлору повинна змінюватися залежно від хлоропоглинаємості води й заданої концентрації в ній залишкового хлору. Необхідно хлор дозувати під вакуумом і здійснювати постійний контроль за його витратою.
При пусконалагоджувальних
роботах й у процесі виробничої
експлуатації, у зв'язку з коливаннями
витрати знезаражує воду, що, відповідно
змінюється й доза хлору, що вводить.
На каналізаційних станціях коливання
витрати хлорної води, що вводить для знезаражування,
бувають значними протягом доби й у різні
періоди року.
7.4. Опис технологічного процесу хлорування
Рідкий хлор доставляється на склад хлору в контейнерах ємністю 800 л. автотранспортом КБО "Безлюдівський" з м. Первомайська. Автомобіль із контейнерами покладеними на спеціальні лежаки під'їжджає під монорейку, де контейнери розвантажуються електроталью г/п 3,2 т і подаються в склад хлору. Там контейнери укладаються на напрямні й положення ємностей фіксується башмаками. У міру необхідності, контейнери ручним мостовим краном г/п 3,2 т установлюються на спеціальні дерев'яні підставки на ваги (у складі хлору їх 2 шт.) і приєднуються за допомогою компенсаторів до рамки трубопроводу рідкого хлору (їх у складі хлору 2 - біля кожних ваг). Кожна рамка складається з 2 запірно-регулюючих вентилів, між якими встановлений манометр для контролю за тиском рідкого хлору приєднаний до лінії через мембранний роздільник. Вентилі дозволяють надійно відтинати технологічну лінію від контейнера й регулювати подачу рідкого хлору з контейнера. Рамки змонтовані в приміщенні складу хлору. Далі, по трубопроводу, рідкий хлор за рахунок надлишкового тиску в контейнері надходить у хлор дозаторну, у гребінку рідкого хлору № 1 і з нього в робочий випарник (2 випарники в резерві).
Випарник - теплообмінний апарат, являє собою посудину під тиском, де змійовик із хлором розташовані усередині герметичної ємності й обмивається підігрітою водою. Випарник оснащений вентилями на вході й виході змійовика, термометром для контролю температури води (~ 45ос), вентилями на вході й виході гарячої води, вентилем спуска води з посудини. Тиск хлору-газу у випарниках достатнє для роботи вакуумних хлораторів - 0,01 -0,02 Мпа, при яких рідкий хлор легко переливається з контейнерів у випарник. Для циркуляції гарячої води змонтована конвекційна лінія води складає з електроказану підігріву води з хлор дозатори й автоматикою підтримки заданого інтервалу темпера-тури води, розширювального бака, лінії подачі гарячої води й лінії відводу від випарників, запірних арматур.
У випарниках, рідкий хлор при підігріві переходить у газоподібний стан. Після випарників, газоподібний хлор по трьох трубопроводах надходить у гребінку газоподібного хлору №2. З її по трьох трубопроводах хлор подається до 3-м грязевикам (один робітник й 2 резервних).
Грязевик являє собою герметична посудина з вентилями на вході й виході. Усередині посудини розташовані дві трубки, які мають різну довжину й не доходять до дна посудини, причому вихідна трубка коротше. При цьому важкі забруднення , що попадають із хлором-газом залишаються в грязевике, а хлор-газ по трьох трубопроводах передається в гребінку очищений хлор газу - № 3.
Гребінка двома трубопроводами з'єднана із двома хлор дозат (1 робітник й 1 резервний).
Рессивер - посудина під тиском, призначена для вирівнювання й стабілізації тиску газоподібного хлору. У якості рессиверов використані встановлені вертикально 2 хлорних контейнери ємністю 800 л (ГОСТ 6718 - 68). Рессивер має два вентилі (вхід хлору-газу і його вихід).
Всі гребінки № 1-4 оснащені манометрами для контролю тиску, які приєднані до гребінок через мембранні роздільники.
Далі, по двох трубопроводах,
хлор-газ стабілізованого
Хлоратор служить для дозування газоподібного хлору й одержання хлорної води. До складу хлоратора входять: ротаметр для інструментального контролю за витратою хлору, ежектор із клапаном безпеки, що запірно-регулюючої арматури.
Ежектор служить для змішання хлор газу з потоком технічної води і являє собою струминний насос, виконаний зі стійких до хлору матеріалів.
Клапан безпеки перешкоджає влученню води в лінію, що підводить, хлору-газу.
Проектна продуктивність
одного хлоратора становить 25 кг
хлору/ч.
Після хлоратора, хлорна вода по трубопроводах
виконаним з вінілопласту (індивідуальна
лінія від кожного хлоратора й 1 резервна),
виходить із приміщення хлордозаторної
і під землею доходить до герметичного
колодязя де вводиться в потік очищеної
стічної води. Далі, на всьому протязі
руху до місця скидання у водний об'єкт,
відбувається рівномірне перемішування
хлорної води з очищеними стоками і їхнє
знезаражування.
Технічна вода для хлораторів (очищена стічна вода із вторинних відстійників) надходить на два насоси технічної води Н=50 м ( один робітник й один резервний), і далі в напірному режимі через гребінку технічної води оснащену манометром і вентилем, подається до ежекторів. Перед ежекторами встановлені запірно-регулюючі вентилі.
7.5. Норми витрати хлору
Норми й дози хлору задаються головним технологом залежно від кількості стоків, що знезаражують, відповідно до вимог Снип 2.04.03-85 П.223.
Найменування |
Доза хлору г/мЗ |
Витрата (розрахунково-проектна норма), кг/доб. |
Рідкий хлор |
3,0 |
750 |
7.6. Контроль за технологічним процесом хлорування
№ п/п |
Найменування стадії процесу, місця виміру параметрів |
Контрольований параметр |
Частота й спосіб контролю |
Норма та техн. показники |
Режим роботи |
Контролює |
1 |
Контейнера, що надійшли на склад |
Наявність пломб, справних вентилів, захисних ковпаків |
У міру надходження |
|||
2 |
Контейнер на вагах |
Вага |
1 раз у годину візуально |
Випуск хлору до залишкового тиску хлору не нижче |
Цілодобово |
-II- |
№ п/п |
Найменування стадії процесу, місця виміру параметрів |
Контрольований параметр |
Частота й спосіб контролю |
Норма та техн. показники |
Режим роботи |
Конт- ролює |
0,05 МПа |
||||||
3 |
Магістраль рідкого хлору |
Тиск |
2 рази в годину візуально |
Не більше 0,6 МПа |
-II- |
-II- |
4 |
Гребінка рідкого хлору |
Тиск |
1 раз у годину візуально |
Не більше 0,6 МПа |
-II- |
-II- |
5 |
Випарник |
Температура |
1 раз у годину візуально |
+40+45ОС |
-II- |
-II- |
6 |
Гребінка газоподібного хлору (очищеного) |
Тиск |
1 раз у годину візуально |
Не більше 0,35 МПа |
-II- |
-II- |
7 |
Гребінка газоподібного хлору (стабілізованого) |
Тиск |
1 раз у годину візуально |
Не більше 0,35 МПа |
-II- |
-II- |
8 |
Насос технічної води |
Тиск |
1 раз у годину візуально |
0,5 МПа |
-II- |
-II- |
9 |
Міська вода |
Тиск |
1 раз у годину візуально |
2,5 атм |
-II- |
-II- |
1.1. План ліквідації аварійних ситуацій на підприємстві
Робоча зміна хлораторної складається не менш, ніж з 2-х операторів хлораторних установок.
Будинок хлордозаторної і
складу хлору ставиться згідно проекту
до вибу-ховопожежної категорії "Д".
При експлуатації хлордозаторної і складу
хлору повинні дотримуватися "Правила
безпеки при виробництві, зберіганні,
транспортуванні хлору (ПБХ-93)".
Хлорування рідким хлором з використанням контейнерів повинне вироблятися відповідно до "Правил пристрою й безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском".
У будинку є припливно-витяжна система вентиляції з механічним й автоматичним включенням. У приміщеннях складу хлору й хлордозаторної перебуває постійно діюча система вентиляції, розрахована на шестиразовий повітрообмін у годину й аварійна, розрахована на дванадцятикратний обмін повітря в годину. Остання включається автоматично (при цьому припливна система автоматично відключається).
Витяжка виробляється з нижньої зони в розмірі 80% з верхньої зони-20%.
Для ліквідації аварій контейнерів передбачені резервуари нейтралізацій-ного розчину, насоси X 80-50-160 Д (2шт), затворний бак і склад сухих реагентів, а також автоматичні системи ліквідації аварій й очищення вентиляційного повітря перед викидом його в атмосферу на скрубберних установках. На скруберах аварійне вентиляційне повітря зрошується нейтрализаційним розчином, що подається насосами (Х80-50-160Д). Скидання відпрацьованого нейтрализа-цийного розчину здійснюється у вуличний резервуар, з якого системою трубопроводів (переливу й спорожнювання) скидається в існуючу систему каналізації. Вузол готування нейтрализаційного розчину й насоси подачі розчину встановлені в насосної, котра примикає до складу хлору.
У будинку хлораторної
установлений газоаналізатор ИСС (індикатор
стану середовища) - 2 датчики установлені
в хлордозаторної й один у складі хлору.
При концентрації хлору в приміщенні вище
1 мг/мЗ іде сигнал на включення звукової
сигналізації й аварійної вентиляції;
при досягненні концентрації хлору вище
30 ПДК, автоматично включається стаціонарна
система локалізації хлорної хвилі (захисна
водяна завіса), насоси дезрозчину, звукова
й світлова сигналізація.
На випадок виходу з ладу контейнера із
хлором і неможливістю усунути несправність,
у складі хлору виконаний дезрезервуар
з нейтрализаційним розчином у якому палиться
контейнер. Подача в резервуар свіжого
нейтрализацій-ного розчину здійснюється
насосами автоматично, а відвід відпрацьованого
розчину ведеться в локальну систему каналізації
самопливом. Для періодичного очищення
хлоропровідов, грязевиків, випарників,
ресиверів від хлору, а також для попередження
нагромадження треххлористого азоту,
що втримується в хлорі, передбачена продувка
стисненим повітрям від пересувного компресора
гаражного типу. Будинок хлораторной по
периметрі оперезано водяною завісою,
що включається автоматично. Територія
хлораторної обнесена глухим огородженням
висотою 2 м.
Обслуговуючий персонал повинен мати індивідуальні засоби захисту:
• Індивідуальні сукняні костюми.
• Черевики шкіряні
• Рукавиці робітники
• Костюм Л-1 (2шт.)
• Флакон з нашатирним спиртом для контролю витоку хлору
• Протигаз промисловий з коробкою марки "В" (20 шт.)
• Дихальний апарат АСВ-2 (3 шт.) Медична аптечка
Всі захисні засоби, згідно
табеля оснащення, зберігаються в хлораторній
[14]
Висновки
В процесі виконання дипломної роботи було розглянуте широке коло питань пов'язаних з впливом Безлюдівських очисних споруд на стан атмосферного повітря, поверхневі та підземні води, ґрунти та біотичні компоненти.
Завдяки цьому була визначена оцінки впливу КБО «Б» на довкілля, та розроблені відповідні природоохоронні заходи направлені на поліпшення стану навколишнього середовища.
Було визначено, що основним джерелом впливу та забруднення на довкілля КБО «Б» є - мулові майданчики та відповідно осад стічних вод, який утворюється після біологічної очистки та відправляється зневоднюватись природним шляхом на мулові майданчики.
Основна проблема постає в тому що така технологія зневоднення (природне висушування) застаріла та вимагає постійного розширення мулових майданчиків за рахунок додаткових площ, необхідних для їх розміщення. Дефіцит земельних площ складає 134га (при потребі у 260га є тільки 126га). Недолік площ призводить до того, що в період паводків та злив виникає вірогідність надходження осадів стічних вод в поверхневі водоймища, забруднюючи р. Сі-верський Донець — джерела водопостачання трьох областей Харківської, Донецької та Луганської. Також мулові поля призводять до забруднення атмосферного повітря - пилом та парниковими газами (метан, метилмеркаптан), а підземної гідросфери — фільтратом. Є постійна загроза виникнення пожарів на мулових майданчиках. Якщо з осадом стічних вод нічого не робити постійне його накопичення призведе до екологічної катастрофи в районі Безлюдівки та у Харківському регіоні в цілому.
Информация о работе Оценка воздействия КБО " Безлюдовский" на окружающую среду