Екологічне виховання учнів

2. Що таке «екологія»? 
а) наука, що вивчає походження Землі; 
б) наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію з цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя; 
в) світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього сущого, і його активний захист.

Мета  запитання: виявити рівень теоретичних  знань; з’ясувати ступінь розуміння  поняття «екологія».

Висновок: 64 % учнів відповіли, що екологія —  це і наука, і світорозуміння. 36 % показали, що недостатньо розуміють значення екології для сучасної людини.

3. Чи існують екологічні  проблеми в Україні? 
а) так; б) ні.

Мета  запитання: виявити рівень обізнаності  учнів з питань існування екологічних  проблем в Україні.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що проблеми існують, особливо гострі — радіаційне забруднення, забруднення водойм, зменшення кількості зелених насаджень. Більшість учнів розуміють, що екологічні проблеми існують і до того ж вимагають негайного вирішення.

4. Що буде з тим куточком природи, де повністю вирубають ліс? 
а) там буде поле; 
б) руйнуватимуться ґрунти; 
в) погіршиться повітря; 
г) порушиться природний баланс, що може призвести до негативних наслідків.

Мета  запитання: виявити рівень розуміння  проблеми винищення лісів, бездумного втручання людини в життя природи, порушення природного балансу.

Висновок: 72 % учнів відповіли, що ліси — це зелені легені природи, що їх винищення  призведе до катастрофічних наслідків  — зміни клімату; погіршення ґрунтів; загибелі рідкісних представників флори і фауни. 28 % відповіли, що зросте кількість сільськогосподарських угідь, і це є досить позитивним фактором для місцевості сільського типу. Як бачимо, не всі учні розуміють катастрофічність винищення лісів. Можливо, спрацював той фактор, що діти, проживаючи в сільській місцевості, на перший план висувають важливість зростання кількості сільськогосподарських угідь. Вони вважають, що збільшення площі полів призведе до зростання прибутків населення. Отже, 28 % уважають матеріальний добробут важливішим, ніж вирішення екологічних проблем.

5. Чому не можна  в річці мити  автомобіль? 
а) гине риба; 
б) бензинова плівка перешкоджає надходженню кисню; 
в) це погано; 
г) автомобіль руйнується.

Мета  запитання: виявити рівень розуміння  проблеми забруднення водойм; формувати почуття господарського ставлення до навколишнього середовища.

Висновок: 95 % учнів відповіли, що миючі засоби та бензинова плівка, що утворюється  на поверхні води, шкідливо впливають  на життєдіяльність водойм — гинуть мальки, мікроорганізми, знищується кисневе наповнення води, гине риба. 5 % уважають, що руйнується автомобіль, і це погано. Як бачимо, більшість учнів (95 %) розуміють суть проблеми забруднення водойм і готові вирішувати її.

6. Чи хвилює вас  доля природи? 
а) так; б) ні.

Мета  запитання: виявити, чи потрібно турбуватись  про долю природи, що саме їй загрожує; формувати почуття відповідальності за стан природного середовища.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково  відповіли, що доля природи їм не байдужа, адже природа — наша годувальниця. Загине природа — загине людство.

7. Чи всі люди  знають правила  поведінки на природі? 
а) так; б) ні.

Мета  запитання: виявити рівень розуміння  важливості знання та використання правил поведінки на природі; виховувати бажання  дотримуватись правил мирного співжиття з природою.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково  відповіли, що не всі люди знають правила, а якщо і знають, то не завжди практично  застосовують. Потрібно вести серед  учнів та населення освітню роз’яснювальну роботу, адже досить часто люди не знають елементарного (наприклад, про шкідливість спалювання опалого листя).

8. Як слід учинити  з людьми, котрі  забруднюють довкілля? 
а) проводити роз’яснювальну та агітаційну роботу; 
б) примусити прибирати після себе; 
в) накласти грошове стягнення; 
г) не зачіпати їх, бо однаково не буде результату.

Мета  запитання: учити учнів помічати порушення та порушників, бути готовими захистити довкілля; виховувати бажання  вести роз’яснювальну та агітаційну роботу серед населення з метою покращення стану природного середовища; учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми.

Висновок: на дане запитання 38 % учнів відповіли, що потрібно примусити прибирати  після себе; 35 % учнів відповіли, що потрібно проводити роз’яснювальну та агітаційну роботу; 21 % зазначили, що слід накласти грошове стягнення, та 6 % висловили думку, що не слід зачіпати порушників, бо однаково не буде результату. Як бачимо, більшість учнів розуміють, що ситуацію можна змінити на краще; готові включитись у роботу; хочуть зробити свій внесок у справу збереження навколишнього середовища.

9. Які екологічні  проблеми існують  на території вашого  населеного пункту? 
а) винищення зелених насаджень (вирубування лісів, винищення квітів); 
б) нераціональне використання ґрунтів; 
в) забруднення повітря (шкідливе виробництво, транспорт, спалювання листя); 
г) забруднення водойм (прання в річці, миття автомобілів, викиди нечистот); 
д) засмічення вулиць, відсутність смітників поза жилою зоною; 
е) нема проблем.

Мета  запитання: дізнатися, чи знають учні про  наявність екологічних проблем  безпосередньо в їхньому населеному пункті; виявити ставлення підростаючого  покоління до існуючих екологічних  проблем.

Висновок: 95 % учнів відповіли, що найбільшою проблемою є засмічення вулиць, відсутність смітників поза жилою зоною, а також забруднення водойм (прання в річці, миття автомобілів, викиди нечистот). 5 % зазначили, що ніяких проблем немає. Отже, більшість учнів бачать проблеми, знають про них, не залишаються байдужими до їх розв’язання.

10. Що ви робите  для того, щоби  покращити стан  довкілля? 
а) садимо дерева та квіти; 
б) проводимо акції з охорони природи; 
в) нічого; 
г) очищаємо територію населеного пункту та розчищаємо русла річок; 
д) збираємо макулатуру.

Мета запитання: формувати почуття господарського ставлення до навколишнього середовища; сприяти розвитку творчих здібностей учнів; формувати активну життєву позицію.

     Висновок: майже стовідсотково учні відповіли, що садили дерева та квіти, розчищали  русла річок, проводили акції з охорони природи, збирали макулатуру тощо. Як бачимо, учні готові до вирішення проблем, беруть активну участь у покращенні стану довкілля. Творчо вирішують нагальні проблеми. По-господарськи ставляться до навколишнього середовища.

     Відповіді учнів 7-го класу на запитання тесту показали, що майже 90 % протестованих займають активну життєву позицію, не байдужі до екологічних проблем в Україні та рідному населеному пункті. Тест показав, що більшість дітей орієнтуються в питаннях екологічного спрямування, успішно проводять роботу з оздоровлення довкілля. Учні отримують творчі завдання, самі розробляють план дій та проводять рейди, акції. Під час екскурсій «екологічними стежинами» приводять у порядок русла малих річок і посильно очищають береги Південного Бугу від сміття. Щовесни учні проводять акції «Посади дерево», «Зроби село кращим»; організують святкування «Всесвітнього Дня Землі». Постійно проводяться ігри з молодшими школярами, метою яких є формування екологічної культури. Неодноразово проводилося соціологічне опитування населення з метою виявлення рівня екологічної свідомості, культури населення та збору конкретних пропозицій щодо покращення екологічного становища населеного пункту. Результати опитувань передавались голові села для вивчення та опрацювання.

     Виховні можливості участі школярів у різноманітних  заходах, націлених на екологічне виховання, виявляються в таких напрямах:

• по-перше, працюючи поруч із наставниками, учні долучаються до життя суспільства, відчувають причетність до справи глобального масштабу, набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями, набувають досвіду спілкування в колективі та спілкування з природою;
• по-друге, власноруч допомагаючи природі, школярі відчувають власну значущість, потрібність, упевненість у своїх можливостях, емоційне піднесення, моральне задоволення та естетичну насолоду;
• по-третє, усвідомлення позитивного результату роботи переконує школярів у значущості та потрібності їхньої діяльності; учить бережливого ставлення до природних багатств, господарського підходу до організації власного життя;
• по-четверте, учні привчаються правильно поводитись на лоні природи, розумно відпочивати та задовольняти власні потреби, не зашкоджуючи довкіллю. Виховуються дисциплінованість, відповідальність, ініціативність;
• по-п’яте, учні ростуть небайдужими, у них є бажання допомогти природі, оздоровити довкілля. У школярів формуються почуття господарського ставлення до навколишнього середовища, активна життєва позиція. Розвиваються творчі здібності. Після «спілкування з природою» народжуються прекрасні вірші та пісні.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     Отже, організація екологічного виховання - це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування в людини екологічних знань та наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів.

     Структуру екологічного виховання особистості складають знання, почуття, відношення, поведінка. Тому змістом еколого - виховної роботи вихователя є формування в учнів системи екологічних знань, почуттів, ставлень, а також екологічної поведінки, що доцільно здійснювати у різноманітних видах діяльності: навчальній, трудовій, громадсько-корисній, особливо таких її видах, де учні поставлені в ситуації безпосереднього вияву турботи про природу. Також серед якостей, що характеризують екологічну культуру особистості, важливу роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства та природи.

     Виявлено, що екологічна діяльність дітей займає одне із вагомих місць серед засобів виховання повноцінної особистості. При цьому екологічна робота використовується як засіб розвитку пошуково-пізнавальної активності школярів, засіб розвитку екологічної свідомості та засіб формування практичних навичок у сфері охорони природи. Системна діяльність в галузі охорони природи своїм змістом забезпечує педагогічну цілісність процесу екологічного виховання. Така робота є дієвим моментом комплексного впливу на учнів, забезпечуючи поєднання пошукової активності школярів з громадсько-корисною діяльністю, всебічне осмислення змісту і навчально-виховної віддачі планованої роботи та високий рівень позитивного емоційного насичення процесу реалізації учнями мети і завдань екологічного руху. При цьому, пізнавальний пошуковий інтерес виступає як рушійна сила духовного розвитку школяра, стимулює його активність у навчальній, трудовій і громадській роботі.

     В результаті проведеного теоретичного аналізу виявлено функції екологічного виховання засобами народних природознавчих традицій, а саме: теоретико-методологічна, що зумовлює наявність фундаментальних основ, з позицій яких дається пояснення взаємозв’язку предметів та явищ навколишнього середовища; соціально - культурна, що виявляється в екологічній свідомості особистості, здатності помічати та реагувати на екологічні проблеми; дидактична, пов’язана із забезпеченням школярів системою екологічно спрямованих знань у сфері охорони природи; практична, що пов’язана із практичною допомогою у вирішенні екологічних проблем, участю в активній природоохоронній діяльності.

     Визначено основні принципи екологічного виховання  учнів і формування їх екологічної  культури засобами народних природознавчих традицій. До них належать: принцип  міждисциплінарного підходу, що вимагає точного визначення місця і ролі кожного предмета в загальній системі екологічної освіти; взаємне погодження змісту, форм і методів роботи; логіку розвитку провідних ідей і понять, їх постійне вивчення і поглиблення; принцип систематичності і безперервності вивчення екологічного матеріалу, що реалізується за умови урахування ступенів навчання (початкової, базової, повної загальної середньої освіти), вікових та індивідуальних особливостей учнів; принцип єдності інтелектуального і емоційно-вольового компонентів у вивченні і поліпшенні учнями навколишнього середовища; принцип взаємозв'язку глобального, національного і регіонального розкриття екологічних проблем у навчальному процесі.