Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

     робочих місць.

     Наукове забезпечення розвитку заповідної справи. Наукове

     забезпечення  розвитку заповідної справи необхідно  здійснювати

     шляхом  встановлення регіонального замовлення установам природно-

     заповідного фонду, науково-дослідним установам, вищим навчальним

     закладам, що дасть змогу постійно отримувати науково обґрунтовані

     рекомендації  щодо збереження, відтворення і збалансованого викори-

     стання  унікальних природних комплексів, рідкісних та таких, що пере-

     бувають під загрозою зникнення видів рослин, тварин і грибів. Слід

     запровадити регулярний централізований науковий аналіз результатів

     досліджень поточних та прогнозних змін біорізноманіття на природно-

     заповідних  територіях. З цією метою необхідно здійснити перехід

     на  електронно-програмне забезпечення, що спростить та розширить

     доступ  до накопиченої інформації, дозволить  оперативно розв’язувати

     гострі  природоохоронні проблеми. Також  необхідно забезпечити роз-

     виток системи ведення Державного кадастру територій та об’єктів

     природно-заповідного  фонду АРК. На підставі наукових досліджень

     поєднати  в єдину систему інформаційні ресурси Державного кадастру

     територій та об’єктів природно-заповідного  фонду.

     Програмою має передбачатися виконання  наукових заходів щодо

     інвентаризації  біотичного і ландшафтного різноманіття недосліджених

     ділянок заповідних територій, екологічного моніторингу  та здійснення

     проблемних  досліджень у межах територій та об’єктів природно-

     заповідного фонду.

     Пріоритетними напрямами наукового забезпечення розвитку

     заповідної  справи мають стати такі:

     • розроблення наукових обґрунтувань щодо створення нових

     та  розширення існуючих заповідних територій, в першу чергу

     в складі екологічної мережі;

     • дослідження факторів та причин, що зумовлюють деградацію

     природних екосистем, розвиток наукових засад  щодо запобі-

     гання негативним впливам, їх зменшення, відновлення  екоси-

     стем  та розроблення відповідних рекомендацій;

     • створення науково-методичної бази для здійснення природо-

     охоронних заходів;

     • урахування в різних секторах економічної діяльності завдань

     збереження  біорізноманіття, в т. ч. під час рекреаційного ви-

     користання  територій;

     • розроблення наукових методів екологічно збалансованого

     господарювання  в межах територій та об’єктів природно-

     заповідного фонду.

     Підвищення рівня інформування громадськості у сфері запо-

     відної  справи. Для підвищення обізнаності та екологічної свідомості

     громадськості, просвіти та розвитку екологічної культури населення,

     з метою підтримки збереження природно-заповідного фонду необ-

     хідно створити систему регіональних еколого-просвітницьких центрів

     на  базі загальноосвітніх середніх шкіл, природоохоронних неуря дових

     організацій, державних підприємств лісового господарства тощо.

     Розвиток  екологічної просвіти необхідно  здійснювати шляхом

     дер жавної підтримки:

     • науково-популярних видань, випуску серії довідників, букле-

     тів, навчальних, методичних та інших видань;

     • створення системи літніх дитячих екологічних таборів на базі

     установ природно-заповідного фонду із залученням молоді

     до  здійснення природоохоронних заходів;

     • інформування населення щодо необхідності збереження біо-

     різноманіття в засобах масової інформації, під час проведен-

     ня  природоохоронних кампаній, за допомогою  екологічної

     реклами;

     • ініціатив громадськості щодо збереження біорізноманіття,

     розвитку  та поширення екологічного руху, традиційного при-

     родокористування;

     • популяризації елементів місцевої народної культури та тра-

     дицій, спрямованих на збереження живої  природи.

     Очікувані результати, ефективність Програми. Виконання

     Про грами має дати змогу створити оптимальну систему збережен-

     ня  ландшафтного та біологічного різноманіття в межах природно-

     заповідного фонду АРК.

     Виконання Програми має забезпечити:

     • збільшення площі природно-заповідного фонду АРК до 15 %

     від за гальної площі території АРК;

     • поліпшення управління заповідною справою;

     • збереження генофонду рослинного і тваринного світу;

     • запобігання використанню територій та об’єктів природно-

     заповідного фонду не за їх цільовим призначенням;

     • проведення необхідних прикладних наукових досліджень

     у сфері заповідної справи;

     • екологічно збалансоване природокористування в межах тери-

     торій та об’єктів природно-заповідного  фонду;

     • поліпшення фінансового забезпечення розвитку заповідної

     справи;

     • формування системи екологічної просвіти;

     • залучення до управління у сфері заповідної справи високо-

     кваліфікованих  кадрів;

     • створення рекреаційної бази на основі мережі природно-

     заповідного фонду, розвиток екотуризму з метою  відпочинку

     та  оздоровлення населення;

     • підвищення екологічної поінформованості населення, залучен-

     ня  його широких верств до розв’язання  екологічних проблем

     та  процесу прийняття рішень.

     Фінансове забезпечення. Фінансове забезпечення виконання про-

     грами має здійснюватися за рахунок  коштів регіонального фонду охо-

     рони  навколишнього природного середовища, грантів, спонсорської

     допомоги  та інших джерел.

     У проекті програми мають бути наведені детальні розрахунки

     обсягів фінансування за напрямками:

     • створення та підтримка репрезентативної системи територій

     та  об’єктів природно-заповідного фонду;

     • здійснення спеціальних заходів щодо збереження і відновлення

     екосистем на територіях природно-заповідного  фонду;

     • сприяння екологічній освіті та обізнаності громадськості;

     • наукове забезпечення розвитку заповідної справи.

     Розроблення та затвердження регіональної програми розвитку

     заповідної  справи в АРК на період до 2020 року забезпечить вико-

     нання основних стратегічних напрямків розвитку системи природно-

     заповідного фонду АРК у нових економічних  умовах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел 

     1. Ена Ал. В. Установление границ и паспортизация объектов природно-

     заповедного фонда: геоинформационные подходы / Ал. В. Ена, С. А.

     Ефимов, С. Г. Угаров // Заповедники Крыма. Теория, практика и перспек-

     тивы  заповедного дела в Черноморском регионе: матер. V Междунар.

     науч.-практ. конф., 22–23 окт. 2009 г. – Симферополь, 2009. – С. 55–61.

     2. Природно-заповедный фонд Крыма  в структуре территориальной

     природно-хозяйственной  системы / В. Г. Ена, Ал. В. Ена, Ан. В. Ена,

     С. А. Карпенко // Перспективы создания Единой природоохранной сети

     Крыма. – Симферополь: Крымск. уч.-пед. изд-во, 2002. – С. 41–46.

     3. Стеценко М. П. Заповідна справа в умовах перехідної економіки

     та  земельної реформи / М. П. Стеценко // Шляхи вирішення проблем них

     питань  у сфері земельних відносин при  створенні нових та функціо-

     нуванні існуючих територій та об’єктів природно-заповідного  фонду:

     зб. тренінг. матер. сем. – К., 2007. – С. 5–22.

     4. Про природно-заповідний фонд  України: Закон України від  25 серпня

     1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34.