Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

     заповідного фонду в АРК в три рази на найближчі роки, необхідно

     розробити науково обґрунтовану програму розвитку заповідної справи

     в АРК до 2020 р.

     Програма  має спиратися на концептуальну  основу, яка визначить

     найважливіші  напрямки довгострокової політики в умовах єдиного

     підходу до централізованої концентрації та оптимізації фінансових,

     матеріальних  та трудових ресурсів, а також координації діяльності

     місцевих органів самоврядування згідно з законодавством [4].

     Концепція регіональної програми розвитку заповідної справи

     в Автономній Республіці Крим на період до 2020 року

     Мета  та завдання Програми. Мета Програми полягає у створенні

     належних  умов для реалізації єдиної державної політики у сфері

     розвитку  заповідної справи, вдосконаленні управління системою

     територій та об’єктів природно-заповідного  фонду та доведенні обсягу

     площі природно-заповідного фонду до 15 % від загальної площі АРК.

     Головними завданнями Програми мають бути:

     1. Створення і підтримання репрезентативної системи територій

     та  об’єктів природно-заповідного фонду.

     2. Здійснення спеціальних природоохоронних заходів щодо

     збереження  біотичного і ландшафтного різноманіття у межах

     територій та об’єктів природно-заповідного  фонду.

     3. Екологічно збалансований розвиток  територій та об’єктів

     природно-заповідного  фонду.

     4. Наукове забезпечення розвитку  заповідної справи.

     5. Підвищення рівня інформування громадськості у сфері запо-

     відної  справи.

     Створення і підтримання репрезентативної системи територій

     та  об’єктів природно-заповідного  фонду. Програмою має бути

     передбачено, що до 2020 р. в основному буде завершено  створен-

     ня  комплексної репрезентативної системи  територій та об’єктів

     природно-заповідного  фонду, яка забезпечить значне зниження темпів

     втрати  ландшафтного та біологічного різноманіття та стане елементом

     екологічно  збалансованого розвитку АРК.

     Передбачається, що регіональна система територій  та об’єктів

     природно-заповідного  фонду буде поповнюватися лісовими, степо-

     вими  та лучними територіями тощо. З метою подальшого розвитку

     мережі  природно-заповідного фонду та недопущення  втрати цінних

     у природоохоронному й науковому  відношенні природних територій

     будуть  здійснюватися заходи щодо їх резервування для подальшо-

     го  заповідання. Зрештою, очікується зростання площі природно-

     заповідного фонду АРК до 15 % від площі його території.

     Програма  має передбачати подальший розвиток системи ефек-

     тивного державного управління, що буде здійснюватися шляхом

     розбудови державного управління заповідною справою, поліпшення

     управління  територіями та об’єктами природно-заповідного  фонду

     та  системи державного контролю.

     Для інформаційного забезпечення прийняття  управлінських рішень

     необхідно створити систему моніторингу та забезпечити ведення дер-

     жавного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного  фонду

     на основі сучасних інформаційних технологій, зокрема географічних

     інформаційних систем. До управління заповідною справою, процесу

     прийняття рішень та здійснення контролю значно ширше залучати-

     муться  місцеві громади та громадські організації.

     Програма  має забезпечити також реалізацію чинних в Україні

     міжнародних конвенцій та угод, насамперед, Конвенції про охорону

     біологічного  різноманіття (1992) та її Програми щодо природоохо-

     ронних  територій (2004), Конвенції про захист всесвітньої культурної

     та  природної спадщини (1972), Конвенції  про водно-болотні угіддя,

     що  мають міжнародне значення, головним чином як середовища

     існування водоплавних птахів (1971), Конвенції  про охорону дикої

     флори і фауни та природних середовищ  існування в Європі (1979)

     у частині положень, які стосуються розвитку та збереження природно-

     заповідного фонду.

     Необхідно проводити роботу щодо залучення  додаткових міжна-

     родних  фінансових ресурсів для впровадження заходів, передбачених

     Програмою.

     Під час реалізації Програми має проводитися систематичний ана-

     ліз та обмін національним досвідом та інформацією у сфері заповідної

     справи, забезпечуватися участь регіональних фахівців у національних

     форумах.

     Здійснення  спеціальних природоохоронних заходів щодо збере-

     ження біотичного і ландшафтного різноманіття у межах територій

     та  об’єктів природно-заповідного  фонду. Програма має забезпе-

     чити  реалізацію державної політики, спрямованої  на забезпечення

     збереження  природних комплексів територій  та об’єктів природно-

     заповідного фонду, призупинення до 2010 р. втрати біотичного

     та  ландшафтного різноманіття АРК. З цією метою здійснюватиметься

     поетапна  інвентаризація земельних ділянок  природно-заповідного

     фонду, а також ландшафтного та біологічного різноманіття, що зна-

     ходяться  в їхніх межах.

     Здійснюватимуться заходи щодо поліпшення збереження та від-

     новлення  порушених екосистем, популяцій  рідкісних і таких, що пере-

     бувають під загрозою зникнення, видів флори, фауни та мікобіоти,

     рослинних угруповань, типів природних середовищ. Першочергова

     увага буде приділятися впровадженню науково  обґрунтованих підходів

     до режимів збереження та менеджменту лісових, степових, водно-

     болотних  та інших екосистем для запобігання  їхньому змінюванню

     під впливом антропогенних факторів.

     Планування  та впровадження природоохоронних заходів  здій-

     снюватиметься відповідно до проектів організації територій установ

     природно-заповідного  фонду, зорієнтованих на еколого-біологічні

     основи  збалансованого управління територіями  відповідно до загаль-

     ноєвропейських  підходів з подальшим коригуванням відповідних

     спеціальних заходів. Посилено контроль за додержанням режиму

     територій та об’єктів природно-заповідного  фонду із залученням

     провідних вчених, органів місцевого самоврядування, громадських

     організацій, засобів масової інформації тощо.

     Одним із пріоритетних напрямів у впровадженні природоохорон-

     них заходів має стати формування дієвої служби державної охорони

     природно-заповідного  фонду.

     Необхідно розробити та запровадити механізми  забезпечення

     дієвої  охорони територій та об’єктів природно-заповідного  фонду, для

     управління  якими не створюються спеціальні адміністрації, в тому

     числі і штучно створених.

     Окрім цього, у межах території та об’єктів природно-заповідного

     фонду необхідно запланувати заходи щодо забезпечення захисту

     природних комплексів від пожеж, аварій, запровадити контроль

     за  інвазійними видами флори та фауни.

     Екологічно  збалансований розвиток територій та об’єктів при -

     родно-заповідного  фонду. Екологічно збалансований розвиток те-

     риторій та об’єктів природно-заповідного  фонду необхідно забез пе-

     чити  шляхом упровадження науково обґрунтованих  сучасних ме тодів

     управління  природними ресурсами, що базуються  на екосистем ному

     підході, шляхом підтримання і відновлення традиційних природо-

     зберігаючих технологій природокористування та екологізації місцевої

     економічної діяльності. Природоохоронні технології слід спря мувати

     на  підвищення природної стабільності та стійкості екосистем.

     Основою екологічно збалансованого розвитку установ  природно-

     заповідного фонду та прилеглих до них територій  має стати впровад-

     ження нових екологічно безпечних видів  господарської діяльності,

     насамперед, соціально зорієнтованих.

     Рекреаційна та оздоровча діяльність має здійснюватися  на під-

     ста ві аналізу інвестиційних можливостей  конкретних заповідних

     тери  торій, розвитку обсягів та асортименту існуючих платних послуг,

     поліпшення  їх якості.

     З метою сприяння розвитку рекреаційної та оздоровчої діяльності

     у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду потрібно

     передбачати:

     • оптимізацію рекреаційного використання територій та об’єк-

     тів природно-заповідного фонду, визначення допустимих

     ре  креаційних навантажень на природні комплекси в кожному

     конкретному випадку, можливих видів рекреації та контроль

     за  дотриманням цих норм;

     • розвиток спеціальних видів туризму, зокрема спостереження

     за  тваринами, походи маршрутами історичних та літературних

     героїв, «наодинці з природою» тощо;

     • реалізацію економічних проектів у сфері рекреації та інших

     видів господарської діяльності в тих  її формах, що не руйнують

     і не пошкоджують навколишнє природне середовище;

     • широке залучення місцевого населення до рекреаційної діяль-

     ності, в тому числі до сільського та екологічного туризму;

     • рекламування рекреаційних можливостей установ природно-

     заповідного фонду.

                  Реалізація цих напрямів має  забезпечити створення сприятливих

     умов  для відпочинку та оздоровлення населення у природних умо-

     вах, екологічно збалансований розвиток громад, створення нових