Взаємодія попиту і пропозиції

Ринковий механізм — це тенденція ціни на вільному ринку змінюватись доти, доки ринок не досягне рівноваги. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Ринок не завжди перебуває у стані  рівноваги, але завжди існує тенденція  до вирівнювання обсягів попиту і  пропозиції.

Існує декілька моделей механізму  встановлення ринкової рівноваги. До них відносяться модель „невидимої руки”, павутиноподібна модель, модель аукціоніста.

Механізм встановлення ринкової рівноваги в моделі „невидимої руки” (Рис 3.2.) ґрунтується на припущеннях миттєвої реакції цін на ринкову ситуацію та конкурентної поведінки учасників обміну.

Рис 3.2. Відхилення цін від рівноважного рівня

Якщо початкова ціна ₁ є вищою від рівноважної, на ринку утворюється надлишок пропозиції . У цьому випадку спочатку деякі продавці, а потім і решта почнуть пропонувати свою продукцію за більш низькими цінами. Ланцюгова реакція зниження цін, спричинена конкурентною боротьбою продавців за покупців, триває доти, доки не буде досягнута ціна рівноваги , за якої інтереси покупців щодо купівлі та інтереси продавців щодо продажу товарів співпадуть.

Якщо початкова ціна , є нижчою за рівноважну, на ринку утворюється дефіцит пропозиції Досить швидко всі продавці зрозуміють, що товар можна продавати дорожче. Ланцюгова реакція підвищення ціни, спричинена конкуренцією покупців, триває, доки ціна не досягне рівноважної.

 

 

 

 

 

Р

 

І  Рівновага може змінитися під впливом будь-якої з нецінових детермінант. Точка рівноваги переміщується в нове положення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги з іншими параметрами рівноважних цін і обсягу (рис.3.3). Якщо на ринку за інших рівних умов зростає (скорочується) лише попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції зростуть (скоротяться); якщо зростає (скорочується) лише пропозиція, то рівноважна ціна зменшиться (збільшиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться), Якщо одночасно зростають (скорочуються) і попит, і пропозиції, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змін попиту та пропозиції. Рівноважна ціна зменшиться, якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропозиція, і зросте, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція.

Зміни в ринковій рівновазі  можуть відбуватися як під впливом  цінових, так і нецінових факторів. Якщо цінові фактори впливають на зміну величини попиту чи пропозиції, то нецінові впливають на сам попит  і пропозицію. Уявімо, що ціна рівноваги на ринку курятини – 12 гривень за кг при кривій попиту D₁. При такій ціні величина попиту і пропозиції -збалансовані, і рівноважний обсяг продукту на ринку 1 млн. кг за місяць. Ця ринкова рівновага відповідає точці Е ₁ на Рис.3.4.

Рис.3.4. Зміни ринкової рівноваги при зміні попиту .

Уявімо, що наступного місяця різко скоротилися доходи споживачів. Це приведе до зниження попиту на курятину. Крива попиту D₁ зміщується ліворуч до положення D₂. Згодом має відбутися зниження рівноважної ціни. Але, якби ціни залишилися на попередньому рівні, то за такої ціни величина попиту, побудована на новій кривій D₂, була б меншою величини пропозиції. У результаті, на ринку був би надлишок курятини, який би тиснув на ціну згори, і привів би до її зниження. Нова рівноважна пропозиція відповідатиме тій точці E₂, де Q_S=Q_D, тобто за ціною 10 гривень за кілограм, положення рівноваги зміщується з точки E₁ в Е₂, де кількість продажів знижується до 0,8 млн. кілограм за місяць. Вплив зменшення попиту виражається зниженням ринкової рівноважної ціни, на яку продавці відповідають зниженням обсягів пропозиції, пересуваючись вгору по кривій пропозиції з точки E₁ в точку Е₂ (Рис.3.4.). Аналогічно, підвищення попиту, при інших рівних умовах, підвищить рівноважну ціну і обсяг пропозиції. Наприклад, підвищення цін на яловичину при інших (рівних) умовах, може привести до підвищення попиту на курятину, що приведе до підвищення рівноважної ціни пропозиції. Ринкова рівновага буде також змінюватися у відповідь на зміну пропозиції. На Рис.3.5. ринкова рівноважна ціна і обсяг товару спочатку відповідають точці E₁, у якій ціна дорівнює 12 гривень за кілограм при кількості 1 млн. кілограмів за місяць.

Рис.3.5. Зміни ринкової рівноваги при зміні пропозиції.

Тепер уявімо, що наступного місяця станеться підвищення цін на корм для птахів. Це зменшить пропозицію на курятину. Зменшення пропозиції призведе до переходу на нове рівноважне положення, в точці Е₂. Ціна рівноваги підніметься до 15 гривень за кілограм, а обсяг попиту зменшиться до 0,8 млн. кг за місяць. Якби ціна не підвищилася до цього рівня, то на ринку виник би дефіцит продукту. При новій рівноважній ціні, 15 гривень, обсяг пропозиції, заснований на новій кривій пропозиції S₂, дорівнює обсягу попиту (Q_S=Q_D). Зниження пропозиції курятини призведе до підвищення ціни на неї. Покупці відповідають на підвищення ціни зменшенням обсягу попиту. Тобто, при вищій ціні покупці хочуть купити менше курятини, ніж раніше. Отже, зростання пропозиції передає інформацію про підвищення доступності товарів шляхом понижувальної дії на ціну. Реакція споживача на зниження ціни товару виражається підвищенням обсягу попиту. Зв'язок між змінами обсягу пропозиції і обсягу попиту виникає із зміни ціни. Здатність конкурентних сил попиту і пропозиції встановлювати таку ціну, за якої рішення про купівлю та продаж синхронізуються, називають врівноважуючою функцією цін. Будь-яка рівноважна ціна розвантажує ринок, не залишаючи обтяжливого надлишку в продавців (заощаджуючи рідкісні ресурси) і не створюючи дефіцит для покупця.

Державне втручання  у ціноутворення іноді може бути спрямоване на пошук і встановлення рівноважної ціни. Модель аукціоніста, запропонована Л. Вальрасом є  інтерпретацією подібної ситуації. Вона виключає можливість обміну за умов нерівноваги  і передбачає наявність аукціоніста – не  ринкової інституції, яка не має власного економічного інтересу. Функція аукціоніста полягає у визначенні довільної ціни. Потім, на основі отримання інформації від ринкових суб'єктів і її узагальнення, він коригує ціну доти, доки не натрапить на рівноважну. Модель аукціоніста відповідає концепції ринкового соціалізму і є неприйнятною для аналізу конкурентного ринкового механізму.

Існує два основних підходи до аналізу встановлення рівноважної ціни: А. Вальраса та А. Маршалла.

Основним у підході А. Вальраса є різниця в обсязі попиту (пропозиції) – графік. Якщо існує надлишок попиту за ціною , то внаслідок конкуренції покупців відбувається підвищення ціни до тих пір, поки не зникає надлишок. У разі надлишку пропозиції (за ціни ) конкуренція продавців зумовлює зникнення надлишку. (Рис. 3.6.)

Рис 3.6.

До характеристики спільного впливу чинників попиту та пропозиції на утворення ринкової ціни А. Маршалл застосував образну характеристику „лез ножиць”, зазначивши, що можна на однакових підставах сперечатися про те, чим регулюється ринкова ціна - корисністю чи витратами виробництва, як і про те яке лезо ножиць розрізає аркуш паперу - верхнє чи нижнє.

Рис 3.7.

Таким чином, ціна виступає як складна функція попиту і пропозиції.

Основним у підході  А. Маршалла є різниця цін (Рис 3.7.) Маршалл виходить з того, що продавці передусім реагують на різницю ціни попиту і ціни пропозиції. Чим більша ця різниця, тим більше стимулів для зростання пропозиції. Збільшення (зменшення) обсягу пропозиції скорочує цю різницю і, отже, сприяє досягненню рівноважної ціни.

У моделі Вальраса активною стороною ринку є покупці в  умовах дефіциту, а в умовах надлишку - продавці. Згідно з моделлю Маршалла, домінуючою силою у формуванні ринкової кон'юнктури завжди є підприємці.

В цілому короткий аналіз показує:

- якщо то на ринку і ;

- якщо то на ринку і ;

- якщо то на ринку і ;

- якщо то на ринку і ;

На ринку можуть виникати і такі ситуації, які вказують на можливі винятки із закону попиту. Йдеться про такі ситуації, соціального попиту, пов’язаного із ставленням покупців до товару: ефект приєднання до більшості, ефект сноба, ефект Веблена.

Під ефектом приєднання до більшості розуміють ефект збільшення споживацького попиту зв’язаний з тим, що споживач слідуючи – загальноприйнятим нормам купує той самий товар, який купують інші. Тому крива попиту тут більш еластична, ніж в тому випадку, коли цей вид нефункціонального попиту відсутній.

Під ефектом сноба розуміють ефект зміни попиту через те, що інші люди споживають цей товар. Звичайно реакція направлена в протилежну сторону по відношенню до загальноприйнятої.  Якщо інші споживачі збільшують споживання даного товару, то сноб його скорочує. Тому якщо домінує ефект сноба, крива попиту стає менш еластичною. Покупець – сноб нізащо не придбає то, що купують інші.

Іменем Т.Веблена Х. Лейбенстайн називає престижне  або демонстративне споживання, коли товари або послуги використовуються не по прямому призначенню, а для того, щоби скласти незабутнє враження.  Ціна товару в цьому випадку складається із двох складових частин: реальної і престижної. Тому під ефектом Веблена розуміють ефект збільшення споживацького попиту, зв’язаний з тим, що товар має більш високу ( а не більш низьку) ціну. Ефект Веблена подібний до ефекту сноба. Але принципова різниця полягає в тому, що ефект сноба залежить від розмірів споживання решти, тоді як ефект Веблена залежить перш за все від ціни. Якщо домінує ефект Веблена, то крива споживацького попиту менш еластична і має ділянки з позитивним нахилом.

 

3.2. Стала та нестала ринкова рівновага

 

Стала рівновага досягається тоді, коли відхилення цін попиту від цін пропозиції  поступово погашаються прямуючи до рівноважної ціни Р_E, а об’єм пропозиції пристосовується до об’єму попиту. В точці рівноваги ціна попиту співпадає з ціною пропозиції (Р_D=Р_S) і об’єм попиту дорівнює об’єму пропозиції (Q_D=Q_S). Рівновага може бути сталою і несталою, локальною і глобальною. Стала рівновага буває абсолютною і відносною. Відкладемо на осі абсцис час Т, а на осі ординат – ціну. Коли відхилення від рівноважної ціни (наприклад Р₁, Р₂) поступово вирівнюється до рівня Р_E, на ринку настає стійка рівновага.¹¹

Рис.3.8. Локальна (а) і глобальна (б) стала рівновага

Якщо рівновага досягається  в певних межах коливаннях ціни, то мова йде про локальну стійкість. Але при  цьому (Рис. 3.8.а) стійкість досягається лише в інтервалі від Р₂ до Р₃. Якщо рівновага встановлюється при будь – яких відхиленнях цін від рівноважної ціни (Рис. 3.8.б), то стійкість має глобальний характер.

Встановлення рівноваги  може відбуватися в результаті циклічних  коливань. Якщо коливання мають затухаючий характер, рівновага настає по настанні часу Т_E (Рис.3.9.а). Якщо коливання мають рівномірний або вибуховий характер (Рис.3.9.б, в), то ціна рівноваги не формується.

Найпростішою динамічною, моделлю, яка показує затухаючі  коливання, в результаті яких формується рівновага, є павутиноподібна модель (Рис. 3.10.). Вона відображає формування рівноваги в галузі з фіксованим циклом виробництва (наприклад в сільському господарстві), коли виробники, приймають рішення про виробництво на основі існуючих за попередній рік цін, уже не можуть змінити його об’єм:

Q_st=S(P_t-1),

де Q_st- об’єм пропозиції в період часу t;

P_t-1 – фактична ціна економічного блага за період часу, що є попереднім періоду t.

Рис. 3.9. Коливання: затухаючі (а), рівномірні (б) і вибухові (в)

 Павутиноподібна модель  абстрагується від природніх  коливань урожайності і інших стихійних, непередбачуваних явищ, типових для сільськогосподарського виробництва. Іншим спрощенням є посилання на відсутність запасів і резервів і їх можливої реалізації в умовах зміни конюктури ринку.

Рис.3.10. Стала (а) і нестала (в) рівновага у павутиноподібній моделі і регулярні коливання (б) навколо неї

Рівновага в  павутиноподібній моделі залежить від кутів нахилу кривої попиту і кривої пропозиції. Рівновага стала, якщо кут нахилу кривої пропозиції S стрімкіша кривої попиту – D (Рис.3.10.а). Рух до загальної рівноваги проходить ряд циклів. Надлишок пропозиції (АВ) штовхає ціни вниз (ВС) і в результаті виникає надлишок попиту (СF), який піднімає ціни вверх (FG). Це приводить до нового надлишку (GH) і так далі до цих пір, поки не настане рівновага в точці E. Коливання мають затухаючий характер.

Рух може дістати інший  напрям, якщо кут нахилу кривої попиту D стрімкіший від кута нахилу кривої пропозиції  S (Рис. 3.10.в). В цьому випадку коливання мають вибуховий характер і рівновага не настає.

Можливий, і такий варіант (Рис. 3.10.б), коли ціна здійснює регулярні коливальні рухи навколо положення рівноваги.

 

3.3. Державне  регулювання ринку та його  вплив на ринкову рівновагу

 

В більшості розвинених країн ринки регулюються державою. Однією із форм державного регулювання є контроль над цінами. Для покупця ціна товару оцінюється ним як його витрати. Тому покупці вважають підвищення цін несправедливим. Для виробників, власників економічних ресурсів ціна обумовлює величину їх доходу. Зниження ціни вони оцінюють як загрозу своєму добробуту. Тому і перші, і другі часто прагнуть заставити уряд не допускати таких змін.

В таких випадках з метою  послаблення негативних наслідків  функціонування ринку держава вдається до регулювання механізму ринкового  ціноутворення шляхом встановлення максимальної і нижньої межі ціни.