Взаємодія попиту і пропозиції

Рис. 1.3. Зміни обсягу пропозиції зі зміною ціни

Графічне зображення цієї функції називається кривою пропозиції. Практика підказує, що за більш високою  ціною на ринку пропонується більша кількість одиниць товару, тобто обсяг пропозиції збільшується, коли зростає ціна. Це і є закон пропозиції.

Варто розрізняти поняття "пропозиція" та "обсяг пропозиції". Обсяг пропозиції відповідає конкретній кількості товару, яку фірма реалізує за певною ціною.

Зміни ціни спричиняють зміни в  обсязі пропозиції, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої пропозиції.

Рис. 1.3. демонструє лінію пропозиції S певного товару. Ціні відповідає обсяг пропозиції . Чим вища ціна товару, тим прибутковіше його виробництво, тим більшу його кількість виробники готові виробити і продати на ринку.

Крива пропозиції показує на ту кількість продукту, яка буде вироблена виробником при різних можливих цінах. Рух по кривій пропозиції, тобто перехід від однієї комбінації „ціна – кількість продукту” до іншої комбінації, показує зміну величини пропозиції причиною якої є зміна ціни продукту. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Чинники,  які впливають на попит і пропозицію.

2.1. Нецінові фактори зміни в попиті.

 

Попит залежить не тільки від ціни товару. Є ряд інших, нецінових, факторів, які формують попит споживачів і зміни в яких викликають зміни  в попиті при незмінному рівні  цін.

До нетипових факторів, які визначають попит споживача, належать: смаки і переваги споживачів; кількість споживачів на ринку; грошові доходи споживачів; ціни на інші товари (взаємозамінні і взаємопов'язані); очікування споживачів відносно майбутніх цін і доходів.

В результаті зміни нетипових факторів попиту відбуваються зміни в попиті тобто змінюють всю множину співвідношень цін і обсягів благ, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту (рис 2.1.), що означає, що споживачі готові купувати більше або менше даного товару по кожній з можливих попередніх цінах. Дія цих нецінових факторів, зміна в попиті відображається на графіку зміщенням кривої попиту праворуч чи ліворуч. При дії нецінових факторів, які збільшують попит при кожному попередньому рівні цін, крива попиту переміщається вправо, займаючи положення кривої (рис 1.2.). І навпаки, при дії нецінових факторів в сторону зменшення попиту крива попиту переміщається вліво і займає положення кривої .

Розглянемо вплив названих вище нецінових факторів на зміну в попиті.

Сприятливі зміни в смаках, викликані, наприклад, рекламою, модою, спричинять збільшення попиту на даний товар, і  навпаки, негативна інформація може зменшити попит на товар. Смаки й  уподобання, залежать від віку, статі, історичних. національних, природнокліматичних умов, реклами, моди тощо. Їх зміна веде до зміни попиту та переміщення кривої попиту. Несприятливі зміни в уподобаннях споживачів зменшуватимуть попит, переміщуючи криву попиту вліво.

 

Рис 2.1. Вплив нецінових детермінант. Зміни у попиті⁷

При збільшенні кількості  споживачів даного продукту росте і  попит на нього. Наприклад, при зростанні  народжуваності збільшується попит  на пелюшки, "памперси", дитяче харчування тощо. І навпаки, зменшення кількості споживачів даного продукту викликає скорочення попиту наприклад, під кінець відпочинкового сезону зменшується попит на послуги туристичних фірм.

Певні особливості в зміні попиту на товари відбуваються внаслідок зміни  в доходах споживачів. Ця специфіка  пов'язана з поділом товарів на товари вищої категорії „нормальні товари”, товари нижчої категорії, та нейтральні.

До „нормальних товарів” відносять  такі, попит на які зростає із збільшенням доходів споживачів або знижується із зменшенням доходів (наприклад, товари довготривалого використання, нерухомість тощо). Гранично зростання доходу для нормальних товарів означає зрушення кривої попиту праворуч.

До товарів нижчої категорії  відносять товари, попит на які  зменшується із зростанням доходу або  збільшується із зменшенням доходу (наприклад, картопля, дешевий одяг і взуття). Це товари низької споживчої цінності, які споживач змушений купувати, оскільки його дохід не дозволяє купувати кращі і дорожчі товари. Крива попиту на нижчі товари зі зростанням доходу зміщується ліворуч.

Нейтральні товари — це товари, попит на які не змінюється зі зміною доходу споживачів. Зміни у доході не призведуть до зміщення кривої попиту. До таких товарів відносяться товари першої необхідності: сіль, сірники та інші, споживання яких залишається відносно стабільним незалежно від рівня доходу.

Якщо зниження ціни на один продукт  зменшує попит на інший, то такі продукти називають взаємопов`язаними. Наприклад, чай і кава, масло і маргарин, яблука і груші є прикладами взаємозамінюваних продуктів. Коли ціна на груші підвищується, споживачі купуватимуть більше яблук, і попит на яблука зростатиме. Якщо зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший продукт то такі продукти називають взаємодоповнюваними. Наприклад, чай і цукор, магнітофон і касети до нього, автомобіль і бензин є прикладами взаємодоповнюваних продуктів якщо ціна на бензин зростає, люди звичайно купуватимуть менше автомобілів і попит на них зменшиться.

Очікування споживачів щодо зростання  цін викликає збільшення поточного  попиту на товари і навпаки. Зрозумілим стає, чому високі темпи інфляції і порожні полиці в магазинах завжди „йдуть в ногу”. Що торкається очікування росту майбутніх доходів, то воно проявляється в розширенні попиту, а очікування зменшення доходів ставить споживача в рамки жорсткої економії вже сьогодні.

Отже, збільшення попиту на продукт  може бути викликане наступними причинами: сприятливими змінами в смаках споживачів; збільшенням кількості споживачів на ринку; зростанням доходу, якщо продукт є нормальним товаром; зменшенням доходу, є товаром низької категорії; ростом ціни на взаємозамінний товар; зменшенням ціни на взаємопов'язаний товар; очікуванням підвищення ціни на товар ; очікуванням підвищення доходів. Причинами ж зменшення попиту на товар можуть бути: несприятливі зміни у смаках покупців; зменшення кількості споживачів даного товару; зниження доходу, якщо продукт є нормальним товаром; ріст доходу, якщо продукт є низької категорії; зниження ціни на взаємозамінний продукт; підвищення ціни на взаємопов'язаний товар; очікування зменшення ціни на продукт ; очікування зниження доходу споживача.

 

2.2. Нецінові  фактори пропозиції

 

Окрім ціни продукту на його пропозицію впливають і інші – нецінові фактори.

Дія нецінових факторів пропозиції викликає зміни в пропозиції даного товару при незмінності його ціни, що означає, що виробник буде випускати більше або менше цього товару при кожній можливих попередніх цінах. Зміни в пропозиції проявляються переміщенні кривої пропозиції вправо до кривої при дії нецінових факторів збільшення пропозиції і вліво до кривої . при дії нецінових факторів зменшення пропозиції (рис. 2.2.)

Рис 2.2. Вплив нецінових детермінант. Зміни пропозиції⁸

Виділяють наступні нецінові фактори пропозиції: зміна цін на ресурси; зміна технології виробництва; зміна в податках і субсидіях зміна цін на інші товари очікування зміни ціни на товар; зміна кількості виробників товару.

При зростанні цін на економічні ресурси зростають витрати виробництва продукту, а отже; знижується прибутковість його виробництва. При незмінності всіх інших умов (наприклад, стабільності ціни товару, фіксованій величині грошового капіталу тощо) ріст цін та економічні ресурси викликає зменшення пропозиції товару, а зниження цін - її збільшення і навпаки.

Поява нових високопродуктивних технологій приводить до зменшення витрат виробництва одиниці продукту, а отже, і до розширення пропозиції продукту, а використання застарілих (наприклад, "спрацьованого" обладнання) до зменшення його пропозиції.

Зміна в системі оподаткування  та дотацій також викликає зміни в пропозиції товарів. Оскільки виробник оцінює податки як частину своїх витрат виробництва, які він повинен покрити, то для нього ріст податків означатиме скорочення прибутків, що при незмінності всіх інших умов, спонукатиме підприємця до скорочення обсягів виробництва продукту. Зниження ж податків є стимулом для збільшення пропозиції продукту. Що торкається змін в дотаціях на виробництво товару, які надає держава, то їх збільшення викликає нарощування обсягів виробництва, а скорочення — зменшення пропозиції товару.

Певний вплив на зміну  в пропозиції товару чинять і зміни  в цінах на інші товари. Причини  цього зв'язку слід шукати в мобільності  економічних ресурсів — в можливості їх альтернативного використання. За умов, коли ціна на один товар зростає, а на інший залишається незмінною, виробник буде вважати доцільним, з точки зору своєї вигоди - одержання більшого прибутку - переключити використання ресурсів з виробництва товару, ціна на який не змінилась, на виробництво товару, ціна на який підвищилась. Тому при зростанні цін на інший товар пропозиція даного товару зменшується. Отже, зміни в пропозиції одного товару і зміни в цінах інших товарів відбуваються в протилежних напрямках.

Іншим неціновим фактором зміни в пропозиції товару є очікування зміни ціни на нього. Як правило, при очікуванні росту ціни товару його продавець буде зацікавлений в "притримуванні" цього товару, що викличе скорочення його пропозиції. І навпаки, при очікуванні зниження ціни товару, продавець буде прагнути "позбутися" товару, внаслідок чого пропозиція товару збільшиться.

Останнім неціновим  фактором пропозиції є зміна кількості  виробників товару: при збільшенні кількості виробників даного товару його пропозиція збільшиться, а при  зменшенні кількості виробників пропозиція товару знизиться.

Отже, причинами збільшення пропозиції певного товару при незмінності  цін на нього можуть бути: зменшення цін ресурсів, які використовуються для виробництва даного товару; застосування високоефективних технологій; зниження податків; збільшення дотацій; зниження ціни іншого товару; очікування зменшення ціни на даний товар; збільшення числа виробників даного товару.

Зменшення ж пропозиції певного товару може бути викликане ростом цін на економічні ресурси, які використовуються для його виробництва; посиленням податкового тиску; скороченням дотацій на виробництво товару; зростанням цін на інші товари; очікуванням підвищення ціни на даний товар; зменшенням кількості виробників даного товару.

 

 

 

3. Ринкова рівновага

3.1. Механізм  взаємодії попиту і пропозиції. Два підходи до встановлення ринкової рівноваги. Роль ціни.

 

Ринки надають можливість здійснювати операції між покупцями  й продавцями. Значні кількості товару продаються за особливими цінами. На ринку з чистою конкуренцією звичайно переважатиме єдина ціна - ринкова ціна.

На ринках, що не є ринками  з чистою конкуренцією, різні фірми  можуть встановлювати різні ціни на той самий товар, оскільки одна фірма намагається відвоювати покупців у своїх конкурентів або покупці віддають перевагу певній марці, що дає змогу деяким фірмам призначати ціни вищі, ніж у їх конкурентів. Ринкова економіка реагує на зміни ринкових цін, які у свою чергу відчутно реагують на зміну попиту і пропозиції. Ціну, що встановлюється на ринку під впливом взаємодії попиту та пропозиції, називають ціною рівноваги, або рівноважною ціною. За умов конкуренції на ринку будь-якого продукту існує багато покупців і продавців. Тому можемо перейти від індивідуального попиту і пропозиції до ринкового попиту та ринкової пропозиції, підсумувавши величини попиту кожного покупця та величину пропозиції кожного продавця. Сума величин попиту всіх покупців дасть нам змогу визначити ринковий попит, а сума величин пропозиції усіх продавців є не чим іншим, як ринковою пропозицією. Точка перегину ринкових кривих попиту та пропозиції і визначає рівноважну ціну (Рис 3.1.) У цій точці величина попиту дорівнює величині пропозиції . Величину рівноваги позначають через , а ціну рівноваги - через Проекція з точки перетину кривих попиту і пропозиції на горизонтальну вісь покаже кількість продукту, яку споживачі бажають купити, а виробники - продати. Ця величина дорівнює OQ*

Рис 3.1. Ціна рівноваги

Точка - це точка рівноваги величин попиту і пропозиції, в якій .⁹ І саме тут ринок перебуває у стані рівноваги між двома протилежними силами  попитом і пропозицією. Саме тут плани купівлі й продажу збігаються, а ціна не змінюється, перебуваючи на рівні . Отже рівноважна ціна - це ціна, за якої інтереси покупців і продавців збігаються: кількість продукту, яку хочуть придбати покупці, саме дорівнює кількості продукту, яку хочуть продати продавці.¹⁰

Ринкова рівноважна ціна фактично виконує роль своєрідного  фільтра, який розподіляє обмежену пропозицію продукту між продавцями і покупцями.

Ринкова ціна допускає до участі в торгівлі не всіх покупців і продавців, а лише тих продавців, які згодні продати свій продукт за рівноважною ціною або нижчою за неї, і тих покупців, які можуть купити продукт за рівноважною ціною або вищою за неї. Всі інші, хто не погоджується з такими вимогами, виключаються ринком із процесу купівлі-продажу. Це видно на (Рис. 3.1.) обсяг ринку визначається величиною  ОQ*, де продукти продають і купують за ціною . Продавці перебувають на кривій , зокрема на тій її частині, що іде вниз від точки . Покупці зображуються кривою зокрема тією її частиною, як іде вгору від точки .