Взаємодія попиту і пропозиції

 

 

Зміст

Вступ ...........................................................................................................................3 

1.    Попит і пропозиція .............................................................................................5

1.1. Попит. Закон попиту. Крива  попиту. Крива попиту на товари Гіффена ......5

1.2. Пропозиція. Закон пропозиції. Крива  пропозиції ............................................9

2.    Чинники, які впливають на попит і пропозицію .............................................13

2.1. Нецінові фактори зміни в  попиті ......................................................................13

2.2. Нецінові фактори пропозиції .............................................................................16

3.    Ринкова рівновага ...............................................................................................19

3.1. Механізм взаємодії  попиту і пропозиції. Два підходи  до встановлення ринкової рівноваги. Роль ціни ..................................................................................19

3.2. Стала та нестала ринкова рівновага ..................................................................27

3.3. Державне регулювання  ринку та його вплив на ринкову рівновагу .............30

Висновок .....................................................................................................................36

Список використаних джерел ….............................................................................39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Аналіз попиту і пропозиції е функціональним і ефективним інструментом, який можна застосувати до широкого кола багатьох цікавих і важливих проблем, таких, наприклад, як розуміння й прогнозування того як, зміна економічних умов у світовому масштабі впливає на ринкову ціну і рівень виробництва; оцінка наслідків державного регулювання цін; визначення мінімальної зарплати, дотація цін і стимулювання виробництва; визначення того як впливають податки, субсидії, тарифи, та імпортні квоти, на споживачів і виробників. Всі мікроекономічні суб`єкти взаємодіють через ринок, а попит і пропозиція є його рушійними силами.

Криві попиту і пропозиції дають можливість зрозуміти цілий  ряд явищ: чому ціни на деякі основні товари стабільно знижуються протягом тривалого часу, тоді як ціни на інші коливаються вгору-вниз, чому на деяких ринках відчуваються дефіцити, чому повідомлення про плани урядових служб чи прогнози економічного становища можуть вплинути на ринок ще до того, як ці плани чи прогнози стануть реальністю.

З точки зору мікроекономіки ринок - це механізм взаємодії основних мікроекономічних суб'єктів - споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація.

Споживачі на ринку виступають як покупці, а фірми - як продавці товарів і послуг. Поведінку покупця описує категорія "попит", поведінку продавця - категорія "пропозиція" Ринкова ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців.

Рівень ринкової ціни відображає не тільки витрати виробництва, котрі  виступають визначальним фактором пропозиції, але й вплив багатьох факторів, які формуються на боці попиту Найважливішу роль для попиту відіграє суб'єктивно-психологічна оцінка споживачем корисності блага, яка на ринку проявляється як цінність товару.

Аналіз моделі попиту ї пропозиції дає можливість привернути увагу до особливої ролі ціни у ринковій економіці. Передусім якраз ціни передають ринковим агентам необхідну інформацію. Ціни як специфічні ринкові сигнали містять в собі практично всю мінімально необхідну інформацію для прийняття рішень домашніми господарствами та фірмами про скорочення чи збільшення виробництва і споживання того чи іншого блага.

З допомогою моделі попиту і пропозиції можна передбачити  наслідки різних програм регулювання  ринкових цін і витрат.

Три складові ринку – попит, пропозиція, ціна – тісно пов’язані між собою і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.

Таким чином, викладене  вище зумовлює актуальність теми дослідження  курсової роботи.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є теоретичні засади мікроекономіки.

Предметом дослідження  – механізм взаємодії попиту і  пропозиції в системі ринкової економіки.

Метою курсової роботи є  дослідження механізму взаємодії  попиту і пропозиції в системі  ринкової економіки.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Дослідити ринок як форму організації  суспільного виробництва;

Охарактеризувати взаємозв’язок  попиту і пропозиції та його роль в  механізмі досягнення ринкової рівноваги;

Дослідити види та зміни ринкової рівноваги.

 

 

 

1. Попит і пропозиція

1.1. Попит. Закон попиту. Крива попиту. Крива попиту на товари Гіффена

 

Що вчинить власник магазину хутрових виробів, коли з настанням весни виявить, що в ньому не розпродана велика кількість чоловічих і жіночих шапок. Адже весною люди не зацікавлені купувати подібні речі. Що усе ж таки зможе переконати покупців придбати весною ці зимові вироби? Напевне, знижені ціни. Хутрові вироби купуватимуть, якщо ціна на них буде значно нижчою порівняно з цінами зимового періоду. Отже, що таке попит?

Попит - це кількість продукту, яку споживачі бажають і мають можливість або спроможність купити на ринках за певну ціну за певний проміжок часу.¹

Якщо ви хочете придбати автомобіль, але не можете його купити через відсутність грошей, то економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але якщо у вас є гроші які ви готові витратити на купівлю автомобіля, то це вже попит.

Бажання, підкріплені грошовими  можливостями, перетворюються на попит. Попит - це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами попит — це платоспроможні потреби людей.

З цього визначення можна зробити висновок, що попит відображає ряд альтернативних можливостей, тобто показує на різну кількість продукту на яку буде пред'явлений попит при різних на нього цінах. Розрізняють індивідуальний попит – попит окремого споживача та ринковий попит який складається з суми індивідуальних попитів. У будь-якому випадку попит формується двома складовими: ціною та кількістю товару чи послуги, яку бажають придбати покупці.

Бажання покупців придбати будь-який товар залежить від низки чинників: від ціни даного товару і цін інших товарів і від доходів покупців, від смаків та переваг. Залежність величини попиту від чинників, що її визначають, називають в економіці функцією попиту. Ця функція може бути подана у такий спосіб:

 , де - обсяг попиту на даний товар;

 - ціни даного товару, товарів-замінників і доповнюючих товарів; - грошовий доход; - смаки та переваги споживачів; - об'єктивні умови споживання; - нагромаджене багатство; - очікування споживачів.²

Припустимо, що всі названі чинники, які впливають на попит, залишаються незмінними, за винятком одного - ціни даного товару.

Така залежність має назву функція попиту від ціни .

Іноді для аналізу використовується інша функція - функція ціни попиту. Яка встановлює залежність ціни товару від обсягу попиту на нього:

Функція попиту показує, яку  максимальну кількість товару бажає і може придбати споживач, якщо ціна однієї одиниці товару дорівнює . Функція попиту від ціни може бути подана одним із трьох способів

1) табличним, наприклад     Таблиця 1.1

(грн.)	(штук)
...	...
10	100
15	70
...	...
50	30
...	...

2) аналітичним, наприклад:

 ;

3) графічним. Графічне зображення цієї функції називають кривою попиту.

Крива попиту відображає кількість продукту, яку буде купувати споживач при різних на нього цінах. Кожна точка на кривій попиту показує на певну кількість продукту, яку бажатиме і зможе придбати покупець при певному рівні ціни на нього, а крива попиту являє собою сукупність комбінації кількості продукту, що купуватиметься, і відповідної ціни.

Рис 1.1. Крива попиту на товар

Згідно із законом попиту, чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть споживачі. І навпаки, чим нижча ціна продукту, тим більшу його кількість купуватимуть.³ Отже, закон попиту відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього. Графічне зображення цієї залежності називають кривою попиту. Для її зображення по горизонталі відкладемо величину попиту , а по вертикалі — ціну . Криву попиту позначають великою буквою ; вона іде зверху вниз, зліва направо, тобто має спадний характер (рис 1.1.).

Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни, називають обсягом попиту.

Ціна є основною детермінантою обсягу попиту. Зміна ціни спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої попиту (рис 1.1.).

На (рис 1.1.) ціні відповідає величина попиту , ціні відповідає величина попиту . Тобто, чим більша ціна, тим менша величина попиту.

Обернена залежність величини попиту від ціни пояснюється ефектами "доходу" і "заміни" та дією закону спадної граничної корисності.

Ефект доходу полягає в тому, коли підвищується ціна, то реальна купівельна спроможність знижується, що зменшує величину попиту. І навпаки, зі зниженням ціни продукту купівельна спроможність грошового доходу збільшуватиметься, що дає змогу купувати більше певного продукту ніж раніше

Ефект заміни полягає в тому, що зниження ціни на продукт робить його більш привабливим для покупця порівняно з продуктами - замінниками, ціни на які не змінились, і спонукає споживача замінити цим продуктом продукти-замінники.

Ефект доходу та ефект  заміщення діють одночасно і  обидва змінюють величину попиту на продукт.

Іншим поясненням закону попиту є дія так званого закону спадної граничної корисності. Зміст закону спадної граничної корисності полягає в тому, що починаючи з певного моменту, додаткові одиниці конкретного продукту приносять споживачеві все менше додаткове (граничне) задоволення.

Визначають задоволення  в умовних одиницях (їх виражають  в "ютілях").

Отже, поведінку споживача  відображає закон попиту, суть і властивості якого пояснюються ефектами доходу і заміни та законом спадної граничної

 корисності.⁴

Існують також випадки, коли при зростанні цін на певні товари спостерігається зростання попиту замість очікуваного зменшення. Вперше на цю групу товарів звернув увагу англійський економіст Роберт Гіффен (1837-1910 рр.). Ці товари одержали назву благ нижчого порядку (Рис 1.2).

Рисунок 1.2. Парадокс Гіффена

Кількість блага повинна  була б скоротитись з Q₁ до Q₂, але попит виріс з Q₁ до Q₃.

 

1.2. Пропозиція. Закон пропозиції. Крива пропозиції

 

На ринку назустріч споживачам, які пред'являють попит на товари, виходять фірми, які забезпечують їх виробництво і пропозицію.

Пропозиція — це та кількість продуктів, яку виробник бажає та спроможний виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу.

Отже пропозиція відображає ряд альтернативних можливостей, показує на певну кількість продукту, яку зможе і захоче виробити підприємець, при різних цінах на продукт. ⁵

При всіх незмінних інших умовах величина пропозиції та ціни на товар знаходяться в прямій залежності: чим вища ціна продукту, тим більшу його кількість буде вироблено і запропоновано до продажу. І навпаки: чим нижчою буде ціна продукту, тим меншу його кількість буде вироблено. Ця пряма залежність між ціною та величиною пропозиції одержала назву закону пропозиції.

Функцією пропозиції називають  залежність обсягу пропозиції від чинників, що його визначають: від ціни даного товару і ціни інших товарів ; від характеру технології, податків, дотацій, природних умов, очікувань продавців. Загальний вигляді функції пропозиції такий:

, де  величина пропозиції даного товару за одиницю часу; - ціни даного та інших товарів; - витрати виробництва (що об'єднують в собі: а) вплив зміни цін ресурсів і б) вплив зміни технології виробництва); - податки і дотації; - природні умови; - очікування продавців.⁶

Якщо всі фактори, що визначають обсяг пропозиції, крім ціни товару , прийняти як незмінні, то від функції пропозиції можна перейти до функції пропозиції від ціни, яка характеризує залежність обсягу пропозиції даного товару тільки від його ціни:

Як і функція попиту, функція пропозиції від ціни може бути подана трьома способами:

1) табличним, наприклад:   Таблиця 1.2

(грн.)	(штук)
...	...
10	30
15	50
...	...
50	100
...	...

2) аналітичним, наприклад:

3) графічним.