Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 14:54, курсовая работа
Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з видами та особливостями доходів в ринковій економіці. Також метою написання роботи є поглиблення теоретичних і практичних знань в галузі економічної теорії, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань, сприяння розвитку пошуку сучасних наукових досягнень і уміння їх самостійно застосовувати при вирішенні прикладних проблем.
Вступ
1. Поняття і сутність доходів у ринковій економіці
1.1 Сутність та види доходів
1.2 Доходи від тіньової економіки
1.3 Державна політика доходів
2. Система розподілу доходів в ринковій економіці
2.1 Сутність і механізм розподілу доходів
2.2 Заробітна плата і доходи від трудової діяльності
2.3 Структура доходів населення України
3. Легалізація доходів як фактор підвищення економіки України
3.1 Особливості тіньової економіки в Україні та проблеми, пов’язані з тінізацією доходів
3.2 Заходи, щодо зменшення рівня тінізації доходів
Висновки
Література
Додаток 1. Порівняння мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму в Україні за період з 01.01.2000 по 01.12.2011 роки
Додаток2. Показники виконання Державного бюджету України за січень-листопад 2010 року (www.minfin.gov.ua)
Додаток 3. Середня заробітна плата за регіонами за місяць у 2010 році
Рис. 3.1. Обсяги тіньової економіки в Україні у 2001–2008 рр., визначені структурним методом, % від ВВП[1]
Динаміка обсягів тінізації економіки України зумовлена зміною рівня економічної та політичної стабільності в країні; зокрема, зростання її обсягів у період з 2000 р. до 2008 р. Це було зумовлено негативними очікуваннями населення і товаровиробників в умовах тривалого періоду політичної невизначеності в країні, розвитком кризи на фінансових ринках та прискоренням інфляційних процесів в економіці України. Порівнюючи результати масштабів тінізаціїї економіки в Україні у 2007–2008 рр., розрахованих за даними Міністерства економіки України, можна відзначити, що в цілому спостерігається зростання обсягів тіньової економіки
Результати аналізу зміни рівня тіньової економіки за видами економічної діяльності свідчать про поступове переміщення протягом 2008 року тіньових ресурсів зі сфери послуг (операції з нерухомим майном, фінансової діяльності) та будівництва в сектор економіки, який в основному виробляє товари [11 www.me.gov.ua].
Загалом, на сьогодні, з одного боку, в тіньовому секторі економіки України, а з другого – за межами України, знаходяться значні капітали та доходи, які здатні істотно наростити рівень легальної капіталізації економіки України, а отже – стати фінансовим забезпеченням подальших якісних змін в економіці країни, її структурі та в забезпеченні стабільних темпів зростання на тривалу перспективу. Звідси випливає важливе завдання – максимально залучити капітали і доходи некримінального походження до легального сектору економіки.
Проблема збільшення тіньових проявів в економіці України полягає не тільки в нестабільності і непродуманості законодавства, але й у відсутності механізмів, здатних забезпечити його належну реалізацію, у відсутності організаційного забезпечення і програм системного впровадження в практику рішень, що стосуються мінімізації цих проявів.
Водночас є ряд країн чий досвід у боротьбі з тіньовим сектором економіки виявився значно кращим. На мій погляд, треба врахувати позитивний досвід цих країн та підходити до цього процесу системно й комплексно, зокрема:
1. Використовуючи досвід уряду Польщі, ввести заборону господарської діяльності тих фізичних осіб, які раніше вчинили серйозний податковий злочин; застосувати кримінальну відповідальність до порушників авторських прав, у тому числі у сфері комп’ютерних технологій; ввести майнову відповідальність юридичних осіб за здійснення злочину, наприклад, для керівників компаній, діяльність яких призвела до злочину, у результаті якого ця компанія отримала від цього майнові вигоди.
2. Використовуючи досвід США, посилити роль державних спеціальних служб у контролі за поширенням тіньової економіки в країні та їх взаємодію із державною структурою в цілому. Так, у США співробітники служб безпеки, таких як ФБР та ЦРУ, дуже часто працюють у відомих американських концернах та корпораціях, тим самим контролюючи їх діяльність. Щодо України, то схожі функції повинні виконувати співробітники Служби безпеки України (СБУ). Оскільки загальною вимогою до спеціальних служб є те, щоб вони були політично нейтральними, незаангажованими, дотримувалися професійної етики та діяли в межах визначених повноважень, то уряду країни треба скоординувати роботу СБУ таким чином, щоб кожний громадянин України був упевнений у безпеці та усвідомлював, що будь-які протиправні дії матимуть покарання.
3. Використовуючи досвід Франції, обмежити можливість проведення експортно-імпортних операцій національними суб’єктами господарювання з компаніями в офшорних зонах. Здійснення експортно-імпортних операцій за участю офшорних компаній дає змогу у деяких випадках завищити або занизити ціни товарів порівняно зі світовими і таким чином ухилитися від сплати податків та отримати додатковий прибуток на різниці в цінах. Так, варіантом заниження експортних цін є експорт кінцевих продуктів під виглядом сировини чи взагалі продукції низьких сортів. Експорт за завищеними цінами досягається негласним договором з іноземною компанією-отримувачем товару про укладення договорів із завідомо завищеними цінами. Через фіктивні контракти відбувається завищення розміру авансових платежів з імпорту та здійснюються фіктивні передоплати за імпортними угодами. У подальшому покупець заради зменшення сум податків виплачує половину різниці між контрактною та реальною вартістю. Таким чином, Україні потрібно звернути увагу на вплив діяльності офшорних зон на економіку країни й провести ефективні зміни в податковій та інших контрольних системах.
4. Використовуючи досвід Великобританії, Україні для боротьби з корупцією, як основним чинником розвитку тіньової економіки, необхідно підвищити рівень довіри громадян до влади, посилити незалежність судів, віддавши їх під громадський контроль, посилити покарання за хабарництво. Однак Україна, на відміну від європейських країн, для боротьби з корупцією потребує не тільки створення незалежних судів, а й докорінної зміни всієї судової системи.
5. Використовуючи досвід Німеччини, оптимізувати податкову систему. Якщо в країні невисокий рівень оподаткування, відсутні або зведені до мінімуму адміністративні бар’єри, прозора та проста процедура створення, реорганізації й ліквідації підприємств, то мотивація підприємців до приховування своєї діяльності у тіні зводиться до мінімуму. Оптимальна сукупна сума податків не повинна перевищувати 15%, а ще краще – наближатися до 10–12% (сучасна ставка 25%) [8]. При цій ставці підприємці після сплати податків будуть мати прибуток, який у подальшій діяльності буде інвестуватися в нову економічну діяльність, або в розвиток уже працюючої фірми; у свою чергу, держава буде стабільно отримувати дохід від суб’єктів підприємницької діяльності.
6. Використовуючи досвід ЄС, вступити до міжнародних організацій, що ведуть боротьбу з відмиванням грошей, таких як: Азійсько-Тихоокеанська група (APG), Група країн Карибського басейну (CFATE), Група країн Південної та Східної Азії (ESAAMLG) та Комітет експертів Ради Європейського співтовариства [10]. Крім того, заради здійснення розслідування діяльності транснаціональних організованих кримінальних угруповань в економічній сфері всіх країн та отримання належної інформації для подальшої співпраці з усіма країнами світу необхідно посилити співробітництво України з організацією “Інтерпол”.
Проблеми, пов'язані з державним регулюванням вітчизняної економіки у питаннях заохочення до легалізації доходів, які піднімаються в цій главі, безумовно обмежуються тільки постановним аспектом. Проте їхнє вивчення й обговорення на сторінках наукових видань стає актуальним в плані підвищення ефективності управління економічними процесами як на рівні держави, так і в межах окремої галузі.
В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки.
1. Доходи є кращим інструментом для виміру добробуту суспільства. Ринкова економіка, орієнтуючи населення на підвищення свого добробуту, насамперед за рахунок росту трудової активності, ініціативи і підприємництва, поряд з підтримкою соціально незахищених груп населення вимагає державних гарантій забезпечення мінімуму споживання для всіх громадян. В економічно розвитих країнах політика в області доходів населення є одним з найголовніших елементів управління економікою. В основі розробки цієї політики лежать поточні оцінки і прогнозування рівнів, динаміки і структури доходів, що приймаються в увагу урядовими і підприємницькими колами.
2. Задачами аналізу доходів населення є кількісні оцінки процесів формування і використання доходів домогосподарств, розподілу їх між різними групами населення, опис соціально-економічних портретів бідних, середніх і багатих шарів суспільства. Важливе значення для вироблення напрямків загальнонаціональної політики по регулюванню доходів населення мають розрахунки зведених макроекономічних показників, що характеризують населення як економічного агента в цілому. Показники доходів характеризують не тільки економічну міць домогосподарств і ступінь залежності економіки від поводження споживачів, але і вартість соціальних програм, тобто одночасно дозволяють оцінювати можливості державного впливу на динаміку рівня життя населення. Економіко-статистичні дослідження доходів населення дозволяють точніше формувати висновки і прогнози, оцінювати наслідки прийнятих рішень по регулюванню економічної системи і реалізації макроекономічних і мікроекономічних цілей.
3. Сьогодні в Україні існує проблема, пов’язана з тінізацією доходів яка потребує негайного вирішення, зокрема, на законодавчому рівні.
1. Кодекс законів про працю України Із змінами і доповненнями за станом на 03 лютого 2011 року, внесеними згідно з Законом N2978-VI.
2. Андрійчук В. Зберегти внутрішній ринок, уникнути неоколоніальної залежності //Політика і час, № 5-6, 1997, с. 26-32.
3. Архипов А.И., Большаков А.К., ред. Экономика (Учебник для ВУЗов) Издательство: Проспект, 2009р., с. 839
4. Бузгалин А. Закономерности переходной экономики: теория и методология //Вопросы экономики, № 2, 1995, с. 40.
5. В. Я. Кардаш. Маркетингова товарна політика. К:,”Знання”, 1998р.
6. Губський Б.В. Конкурентоспроможність української економіки: орієнтири макрополітики в кризових умовах //Економіка України. - 1999. - № 4. - с.4-15.
7. Економічне зростання на засадах справедливості. Український погляд / Під ред. Дж. Хансена та В. Нанівської: Звіт Світового банку. - К., 1999. -С.145.
8. Загреба І.Л. Формування нових соціально-трудових відносин в сільському господарстві України / Дисертація кандидата економічних наук: 08.07.02 / Дніпропетровський аграрний університет. - Кіровоград, 2000. -181с.
9. Кэмпбэлл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю. Экономикс: принципы, проблемы, политика. Москва, издательство “Республика”, 1993 год.
10. Ляшенко С. О недостаточной адекватности и динамичности государственного регулирования економики //Предпринимательство, хозяйство и право, - 1999. - № 8. - С.3-6.
11. Мандибура В. Тіньова складова життєвого рівня населення України // Україна: аспекти праці. - 1999.- №5. - С. 32-38.
12. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Г.Н.Климко. К. 1997
13. Петюх В.М. Ринок праці: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1999. -288с.
14. Пигу А. "Экономическая теория благосостояния" т.1,т.2 М.:Прогресс, 1995г.
15. Самуэльсон П. Экономика. - М.: МГП "Алгон", ВНИИСИ, 1992 (Том 1. – c. 334; Том 2. – c. 416)
16. Соколик М. Денежные доходы и расходы населения Украины: тенденции и структура // Экономика Украины. -1999. - №3. - С. 25.
17. Тарасенко Г.Д., Лисенко С.М. Дещо з аналізу існуючих методик обчислювання індексу людського розвитку // Вісник ДонДУЕТ. - №7. - 2000. -С.ЗЗ.
18. Тарасенко Г.Д., Лисенко С.М. До питання про вимірювання індексу людського розвитку. Вестник ХГУ. 404"98. -Харків, 1998. - С.1.
19. Тимофеев В., Тодоров П., "Криза виробництва: основні причини" // Економіка України. - № 2. - 1998. - С. 24.
20. Тютюнникова С.В. Формирование доходов населения в условиях рыночной трансформации. - Харьков: Основа, 1999. - С. 209.
21. Україна: поступ у XXІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 pp.: Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур'єр. - 2000. - №16 (28 січня). - С. 5-12.
22. Универсальний учебный экономический словарь. - Ростов-на-Дону: Изд-во "Феникс", 1996. - 576 с.
23. Учебник по основам экономической теории Изд-ва "ВЛАДОС" и МГТУ им. Баумана, М., 1995
24. Шаповал В.М. Економічні засади вдосконалення соціального захисту в аграрному секторі АПК в перехідний період: Автореферат дисертації кандидата економічних наук 08.07.02 Дніпропетровський державний аграрний університет. - Дніпропетровськ, 1999. - 22 с.
26. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Б 44 Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 328 с.
27. Мочерний С. Заробітна плата // Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: … С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Академія, 2000. — Т. 1. — С. 584—587.
28. Кривенко К. Т. До питання про абсолютну земельну ренту // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідом. наук. зб. — Вип. 9 — К.: КНЕУ, 2001. — С. 37—43.
29. Богиня Д. Актуальні проблеми регулювання доходів і організації заробітної плати на етапі трансформації економіки України // Україна: аспекти праці. — 2000. — № 6
30. Тінізація економіки та шляхи її подолання. / Матеріали “круглого столу” від 26 листопада 2003 р. К.: НІСД, 2003. – С.80
31. Дроздов А. Истоки формирования теневой экономики на Украине / А. Дроздов// Ученые записи Таврического национального университета. – Вип. 12 (51). –№ 1
32. Чубатенко А. Стратегія стабільності / А. Чубатенко // Уряд. кур’єр. – 2005p.. – 30 берез.
33. Кузнецова Т.К. Офшорні операції, як чинник тінізації економіки Український соціум . – Вип. 4 (31) 2009 p.
34. http://www.focus.ua
35. http://www.bank.gov.ua/
36. http://www.ukrstat.gov.ua/
37. http://www.me.gov.ua/
Період | Мінімальна заробітна плата | Прожитковий мінімум | |||
Працездатні особи | Загальний показник | ||||
грн. | грн. | різниця | грн. | різниця | |
с 01.01.2000 по 31.03.2000 |
| 287,63 |
| 270,10 |
|
с 01.04.2000 по 30.06.2000 | 90,00 | 287,63 | -197,63 | 270,10 | -180,10 |
с 01.07.2000 по 31.12.2000 | 118,00 | 287,63 | -169,63 | 270,10 | -152,10 |
с 01.01.2001 по 31.12.2001 | 118,00 | 331,05 | -213,05 | 311,30 | -193,30 |
с 01.01.2002 по 30.06.2002 | 140,00 | 365,00 | -225,00 | 342,00 | -202,00 |
с 01.07.2002 по 31.12.2002 | 165,00 | 365,00 | -200,00 | 342,00 | -177,00 |
с 01.01.2003 по 30.11.2003 | 185,00 | 365,00 | -180,00 | 342,00 | -157,00 |
с 01.12.2003 по 31.12.2003 | 205,00 | 365,00 | -160,00 | 342,00 | -137,00 |
с 01.01.2004 по 31.08.2004 | 205,00 | 386,73 | -181,73 | 362,23 | -157,23 |
с 01.09.2004 по 31.12.2004 | 237,00 | 386,73 | -149,73 | 362,23 | -125,23 |
с 01.01.2005 по 31.03.2005 | 262,00 | 453,00 | -191,00 | 423,00 | -161,00 |
с 01.04.2005 по 30.06.2005 | 290,00 | 453,00 | -163,00 | 423,00 | -133,00 |
с 01.07.2005 по 31.08.2005 | 310,00 | 453,00 | -142,00 | 423,00 | -113,00 |
с 01.09.2005 по 31.12.2005 | 332,00 | 453,00 | -121,00 | 423,00 | -91,00 |
с 01.01.2006 по 31.03.2006 | 350,00 | 483,00 | -133,00 | 453,00 | -103,00 |
с 01.04.2006 по 30.06.2006 | 350,00 | 496,00 | -146,00 | 465,00 | -115,00 |
с 01.07.2006 по 30.09.2006 | 375,00 | 496,00 | -121,00 | 465,00 | -90,00 |
с 01.10.2006 по 30.11.2006 | 375,00 | 505,00 | -130,00 | 472,00 | -97,00 |
с 01.12.2006 по 31.12.2006 | 400,00 | 505,00 | -105,00 | 472,00 | -72,00 |
с 01.01.2007 по 31.03.2007 | 400,00 | 525,00 | -125,00 | 492,00 | -92,00 |
с 01.04.2007 по 30.06.2007 | 420,00 | 561,00 | -141,00 | 525,00 | -105,00 |
с 01.07.2007 по 30.09.2007 | 440,00 | 561,00 | -121,00 | 525,00 | -85,00 |
с 01.10.2007 по 31.12.2007 | 460,00 | 568,00 | -108,00 | 532,00 | -72,00 |
с 01.01.2008 по 31.03.2008 | 515,00 | 633,00 | -118,00 | 592,00 | -77,00 |
с 01.04.2008 по 30.06.2008 | 525,00 | 647,00 | -122,00 | 605,00 | -80,00 |
с 01.07.2008 по 30.09.2008 | 525,00 | 649,00 | -124,00 | 607,00 | -82,00 |
с 01.10.2008 по 30.11.2008 | 545,00 | 669,00 | -124,00 | 626,00 | -81,00 |
с 01.12.2008 по 31.03.2009 | 605,00 | 669,00 | -64,00 | 626,00 | -21,00 |
с 01.04.2009 по 30.06.2009 | 625,00 | 669,00 | -44,00 | 626,00 | -1,00 |
с 01.07.2009 по 30.09.2009 | 630,00 | 669,00 | -39,00 | 626,00 | 4,00 |
с 01.10.2009 по 31.10.2009 | 650,00 | 669,00 | -19,00 | 626,00 | 24,00 |
с 01.11.2009 по 31.12.2009 | 744,00 | 744,00 | 0,00 | 701,00 | 43,00 |
с 01.01.2010 по 31.03.2010 | 869,00 | 869,00 | 0,00 | 825,00 | 44,00 |
с 01.04.2010 по 30.06.2010 | 884,00 | 884,00 | 0,00 | 839,00 | 45,00 |
с 01.07.2010 по 30.09.2010 | 888,00 | 888,00 | 0,00 | 843,00 | 45,00 |
с 01.10.2010 по 30.11.2010 | 907,00 | 907,00 | 0,00 | 861,00 | 46,00 |
с 01.12.2010 по 31.12.2010 | 922,00 | 922,00 | 0,00 | 875,00 | 47,00 |
с 01.01.2011 по 31.03.2011 | 941,00 | 941,00 | 0,00 | 894,00 | 47,00 |
с 01.04.2011 по 30.09.2011 | 960,00 | 960,00 | 0,00 | 911,00 | 49,00 |
с 01.10.2011 по 30.11.2011 | 985,00 | 985,00 | 0,00 | 934,00 | 51,00 |
с 01.12.2011 | 1004,00 | 1004,00 | 0,00 | 953,00 | 51,00 |
Информация о работе Види доходів в ринковій економіці та їх характеристика