Види доходів в ринковій економіці та їх характеристика

У країнах ринкової економіки на величину заробітної плати впливає конкуренція, що діє на ринку праці. Співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу не є сталим. Воно може бути сприятливим для тих, хто її продає. Це відбувається рідко і вибірково, якщо попит на робочу силу перевищує пропозицію на неї. У цьому випадку зарплата може зростати. І навпаки, якщо пропозиція робочої сили на ринку перевищує попит на неї, то виникають несприятливі умови для встановлення більш високого рівня заробітної плати. В цих умовах робітник змушений погоджуватись на меншу заробітну плату, на гірші умови праці.

Таблиця 2.1. Аналіз заробітної плати по регіонах України за період з 2008 по 2010 роки

Джерело даних: Держкомстат (ukrstat.gov.ua)

2.3 Структура доходів населення України

У ІІ кварталі 2010 року темпи зростання як номінальних доходів населення, так і реальних наявних доходів в річному вимірі були вищими порівняно з попереднім кварталом (темпи зростання номінальних доходів склали 17.8% проти 12.8% у І кварталі, а реальних наявних доходів - 11.8% проти 3.7% у І кварталі). Наявний доход у розрахунку на одну особу в ІІ кварталі також збільшився і склав 4182.7 грн. проти 3506.5 грн. в І кварталі.

У структурі доходів населення в ІІ кварталі відбулось сезонне зростання частки прибутку та змішаного доходу (на 1.4 п. до 12.3%) та відмічено зменшення частки соціальних допомог та інших поточних трансфертів (на 1 п. до 41.9%). Питома вага заробітної плати в доходах населення залишається найсуттєвішою і майже не змінилась (42.4%, зменшення на 0.1 п.) (Див. рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Структура доходів населення, %

У структурі витрат населення сезонно зменшилась частка витрат на придбання товарів та послуг (на 5.9 п. до 77%) та зросла частка заощаджень (на 6.9 п. до 12.9%). Як наслідок, схильність населення до заощаджень (сезонно скоригована) збільшилась до 17.9% у ІІ кварталі порівняно із 16.4% у І кварталі (Див. рис.2.2).

Рис. 2.2. Схильність населення до заощаджень , % .

Cклад доходів та витрат населення за І та ІІ квартал 2010р. характеризується такими даними (таблиця 2.2):

Таблиця 2.2. Cклад доходів та витрат населення за І та ІІ квартал 2010р.

Джерело даних: Держкомстат (ukrstat.gov.ua)

Статистичні дані щодо доходів та витрат домогосподарств наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. – Доходи та витрати домогосподарств в 2005-2009 роках

 Джерело даних: Держкомстат (ukrstat.gov.ua)

3. Легалізація доходів як фактор підвищення економіки України

3.1 Особливості тіньової економіки в Україні та проблеми, пов’язані з тінізацією доходів

Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка, а також зростання обсягів продукції та фінансових ресурсів, які обертаються в цій сфері, призводять до підвищення рівня неконтрольованого державою сектора економіки та становлять суттєві перешкоди із забезпечення стійкого розвитку економіки в країні.

Як наслідок, тіньова економіка призводить до значних втрат бюджетних ресурсів, глибокого розмежування населення за рівнем доходів, унеможливлює створення сприятливого інвестиційного середовища, дестабілізує грошовий обіг, знижує рівень керованості соціально-економічними процесами.

За різними експертними оцінками, нині в Україні частка нелегального сектора фактично зрівнялася з офіційною. За різними  оцінками обсяги тіньової економіки в Україні становлять від 40 до 60% валового внутрішнього продукту. Для порівняння: серед країн колишнього СРСР найвищий рівень тінізації мали Грузія — 63% ВВП та Азербайджан — 59%, Росія — 41% [31, с.17].

Загалом, за будь-якими даними, обсяг тіньового сектору економіки України є більшим за критичний — таким вважають рівень у 25-30% від ВВП; “нормальний” рівень — 10-15%. Причому до цього сектору належать, як правило, заборонені (нелегальні) види діяльності. Особливістю тіньового сектору економіки України є те, що він охоплює і легальні види діяльності, доходи з яких виводяться з-під оподаткування, а утворюються, наприклад, за рахунок приписок, оплати зайвих обсягів робіт, завищення вартості використаних матеріалів та їх кількості, привласнення бюджетних коштів, державного та колективного майна, прихованої зайнятості.

Причини, що викликають появу такого явища, як тіньова економіка, особливо в кризових умовах, є досить різноманітними. Вітчизняні вчені-економісти відзначають, що розширення її масштабів, насамперед, пов’язано з економічними, соціальними, правовими та державними чинниками.

Зокрема:

      Економічні:

-   криза фінансової системи;

-   високі ставки, велика кількість та складний механізм розрахунків податків;

-   встановлення пільгових умов функціонування окремим суб’єктам господарювання;

-   прагнення підприємців отримати надприбутки;

-   взаємозв’язок бізнесу з кримінальними структурами;

-   занадто високий рівень податків.

      Соціальні:

-   низький рівень життя населення;

-   високий рівень безробіття та орієнтація частини населення на те, щоб отримати дохід будь-яким способом;

-   нерівномірний розподіл валового внутрішнього продукту.

      Правові:

-   слабке забезпечення правоохоронних структур необхідними матеріально-технічними ресурсами;

-   низький рівень правового пізнання та правової культури населення;

-   необмежене нормативно-правове поле у державному законодавстві та значна кількість механізмів здійснення тіньових операцій;

-   відсутність чіткої межі між офіційною та тіньовою діяльностями.

      Державні:

-   корумпованість державних служб різноманітних владних структур, контрольних служб: податкової, санепідемконтролю, пожежної безпеки тощо;

-   умови, що дають змогу використовувати державне майно та майно організаційних структур заради одержання неофіційного приватного доходу державними чиновниками та управлінцями;

-   можливість лобіювання власних інтересів суб’єктами господарювання у державних інстанціях через залучення фірмами до свого штату у вигляді “консультантів” посадових осіб вищих та найвищих рангів.

Тінізація економіки тісно пов’язана з незаконним масовим вивезенням українського капіталу за кордон, що набуло неприпустимо широких масштабів. Так, за даними президента Центру стратегічних досліджень А. Чубатенко, з України в офшорні зони вже вивезено близько 100 млрд. дол.. Встановлено, що у 2008р. 83 суб’єкти господарювання України (резиденти) здійснили імпортні операції на загальну суму 82 млн. грн. через фірми, зареєстровані в офшорних зонах. Експортні операції через офшори провели 307 суб’єктів господарювання України на загальну суму 4,35 млрд.грн. А в першому кварталі 2009 р. тільки на Кіпр було вивезено 5,8 млрд. грн. [34].

Водночас, протягом останніх років в Україні значна частка грошей перебуває поза банківським контролем, що створює передумови їх тінізації. Згідно проведеного всеукраїнського опитування (1200 респондентів, замовник дослідження - Інститут політики) 42,3% громадян стверджують,  що стикалися з фактами виплати заробітної плати в конвертах [http://www.focus.ua].

Багато в чому сформована практика приховування доходів, ухилення від сплати податків та переводу значної частини ділової активності в "тінь" самі підприємці пояснюють відсутністю механізмів заохочення ефективної підприємницької діяльності з боку держави.

Протее визначити обсяги тіньової економіки точно неможливо, тому надамо характеристику її масштабів в Україні, використавши дані офіційної статистики. Вивчення динаміки обсягів тіньової економіки України у 2001–2008 рр., оцінених структурним методом, дає змогу відзначити, що масштаби тіньової економіки за цей період були неоднакові і змінювалися нерівномірно (рис. 3.1.).