Трансфертне ціноутворення в комерційних банках

  Об’єктами аудиторських перевірок  податкових органів в США 1996 року стали 56 % американських та 50 % британських корпорацій.

. Трансфертна ціна як окремий  вид ціни може розглядатись  у межах загальної теорії ціноутворення  . На даний час у теорії ціноутворення  переважає комплексний підхід  до розуміння сутності ціни, який  поєднує вартісну теорію К.  Маркса, розробки А. Маршала та  А. Пігу, маржиналістську теорію  та теорію індивідуального вибору  П. Самуельсона. Останні дві  теорії досліджують феномен ціни  переважно з погляду факторів, що діють з боку попиту, тоді  як теорія вартості досліджує  групу чинників, що впливають  на виробництво з боку пропозиції, а А. Маршал та А. Пігу розглядають попит і пропозицію як рівнозначні ціноутворюючі чинники.

   По-перше, питання  законодавчого  врегулювання трансфертного ціноутворення у банківських установах видається особливо актуальним, зважаючи на активне входження міжнародного капіталу у національну банківську систему та високу ймовірність прийняття Верховною Радою України поправок до закону «Про банки та банківську діяльність» щодо лібералізації умов відкриття закордонними банками філій в Україні. По-друге, для позначення процесу ціноутворення усередині банківської установи доцільніше вживати категорію

  «трансфертна ціна», тоді як її аналог «внутрішньо фірмова ціна» повинен використовуватися для позначення ціноутворення усередині компаній не фінансового сектора  економіки.

     Для збереження функціонального  та смислового навантаження на  економічну категорію  «трансфертна  ціна» потрібно обмежити її  застосування виключно позначенням  ціноутворення в межах однієї  юридичної особи. Дане обмеження  потрібно ввести до визначення  категорії у довідковій економічній  літературі та врахувати при  фіксації в законодавчому полі. Її не доцільно використовувати  на позначення руху товарів,  робіт і поміж юридичними особами, що входять до певного об’єднання, яке не набуває статусу юридичної особи.

Згідно  зі статтею 9 Закону України «Про банки  та банківську діяльність», банки мають  право створювати банківські об’єднання таких типів: банківська корпора-ція,банківська холдингова група, фінансова холдингова група. У законі визначено, що банківська корпорація — це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки; тоді як банківська холдингова група та фінансова холдингова група  —  це банківські об’єднання. Отже, термін

«трансфертне  ціноутворення» може використовуватися  на позначення ціноутворення усередині банківської корпорації, тоді як його використання для позначення ціноутворення усередині банківської холдингової групи та фінансової холдингової групи є недоцільним.

   На  мій погляд, одним із основних факторів зовнішнього середовища, що безпосередньо  впливають на ефективність діяльності комерційного банку, є система оподаткування  та податкова політика. Збільшення податкових ставок, розширення бази оподаткування  та інших напрямків підвищення податкового  тиску на банківську діяльність створюють  потенційну можливість невиконання  банками своїх тактичних та стратегічних цілей та зниження їх прибутковості.

Маніпулюючи трансфертними цінами, пов’язані  банки або банки та їх філії, які  базуються в різних країнах, можуть незаконно мінімізувати податкові  платежі. У даному випадку податковий ризик може проявитись у застосуванні до банку штрафних санкцій або  через посилення вимог національного  законодавства щодо регулювання  трансфертного ціноутворення. У  банківському секторі України дана проблема знаходиться у площині  міжгосподарських відносин материнського (переважно зарубіжного) та дочірнього (переважно вітчизняного) банків. Однак  після внесення змін до Закону України  «Про банки та банківську діяльність»  щодо надання дозволу зарубіжним банкам відкривати філії на території  України дана проблема, після вступу України до СОТ, пошириться на сферу  внутрішньогосподарських відносин комерційного банку.

  На  мій погляд, мета управління податковим ризиком при використанні трансфертного  ціноутворення полягає у запровадженні  методики розрахунку трансфертної ціни, яка відповідатиме вимогам податкового  законодавства та дозволить ефективно  вирішувати завдання щодо оптимізації  податкового навантаження банку.

  Сутність  проблеми трансфертного ціноутворення  полягає в можливості цілеспрямованого завищення трансфертних цін, за якими  підрозділи транснаціональної фінансової групи, які базуються у країнах  із нижчим рівнем оподаткування прибутку (у нашому випадку  прикладі Кіпр, ставка 10%), передають ресурси іншим  підрозділам, які базуються у  країнах із вищими ставками оподаткування  прибутку(у нашому випадку Україна, ставка 25%). Існує реальна загроза  використання трансфертного ціноутворення  для незаконної мінімізації податкових платежів до бюджету України вітчизняними банками із іноземним капіталом.

  Визначена загроза набирає принципового законодавчого  регулювання трансфертного ціноутворення. У вітчизняному законодавстві відсутні спеціальні нормативно правові акти з  питань регулювання трансфертного  ціноутворення, але в Законі України  «Про оподаткування прибутку підприємств» наведено опосередкований механізм регулювання трансфертних цін, що використовуються у розрахунках між підрозділами транснаціональної корпорації.

  Висновком цього розділу буде така думка: економіко-правове  регулювання трансфертного ціноутворення  необхідно удосконалювати на основі використання міжнародного досвіду.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вафина Н. Х. Трансфертное ценообразование: зарубежный опыт // Финансы и кредит. – 2003. - №9 – С.30-36.
2. Есипов В.С. Цены и ценообразование: Учебник: 3-е изд. испр. и доп. – СПб: Питер, 1999. – 214с.
3. Савченко Т.Г., Макаренко М.І. Система трансфертного ціноутворення в комерційних банках
4. Жидко К.А. Теоретичні основи побудови системи трансфертного ціноутворення в банку//Вісник НБУ. – 2005. - №1. – С.52-56.
5. Крилов В.М. Трансфертні ціни: сновні функції та проблеми //Фінанси та кредит.- 2002.- №7. – С.20-23.
6. Терещенко О.О., Волошанюк Н.В. Трансфертне ціноутворення як інструмент контролінгу // Фінанси України. – 2007. - №5. – С.127-135
7. Дзюба З. Трансфертне ціноутворення: Економічний зміст і специфіка. // Економіка України. – 2008. - №8. – С.14-22
8. Дюкарева Х. Концептуальні засади трансфертного ціноутворення на підприємствах з децентралізованою системою управління // Наука молода. – 2007. - №8. – 21-26